Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами.
Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало визначною віхою в житті усієї держави. Ніби передчуваючи такі зміни, частина поміщиків-кріпосників перестали турбуватися своїми господарствами, байдуже спостерігали за їх руйнуванням. Таких горе-хазяїв висміювало багато байкарів.
Леонід Глібов переніс узагальнений образ розгубленого, безпорадного господаря на український грунт. Колись мірошник Хома мав добре господарство. Млин забезпечував йому безбідне існування. Справжній хазяїн має слідкувати за порядком у хазяйстві, помічати все, що може йому загрожувати, а Хома зледачів і проспав момент, коли невеличкий струмінь води перетворився на потік і зруйнував греблю. Мірошник був упевнений, що “річка – не калюжа; води ще стане на весь вік!”, і схаменувся лише тоді, коли “вода зійшла – колеса стали”.
Переляканий Мірошник кинувся “притьмом до прірви, щоб гатить”, але було вже запізно. Хома намагався зарадити нещастю, побив курей, які прийшли до обмілілої річки напитися води. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав понад 150 років тому.
Колесо історії повернулося, і люди знову стали перед вибором: сидіти склавши руки і чекати, що все минеться, проблеми вирішаться самі собою, чи діяти, працювати, “гатити греблю”, щоб не поплив за водою добробут і достаток. Багато українців “проспали” свій шанс, жили за принципом: “Якось буде, бо ще ніколи так не було, щоб якось не було”. А коли побачили, що залишилися ні з чим, почали шукати “ворогів”, винуватити у своїх нещастях будь-кого, тільки не себе, не свою лінь і непередбачливість.
Звичайно, великі суспільні зрушення, реформи йдуть попереду свідомості багатьох людей, які звикли жити за усталеними нормами і не хочуть перебудовувати свою свідомість і життя. Зараз, у наш час, ми можемо бачити людей, які живуть минулим, сподіваючись на те, що все знову буде так, як раніше. їх можна тільки пожаліти. Та, разом з тим, ми стали свідками занепаду багатьох колись заможних сільських господарств. Здається, що по нашій землі пройшли чужоземні загарбники: сільськогосподарські будівлі зруйновані, поля заростають бур’янами, вікна багатьох хат навхрест забиті дошками. У містах багато заводів зупинилися.
Десятиліттями вони виробляли продукцію, яка зараз нікому не потрібна, а перебудуватися вчасно чи не змогли, чи не захотіли. Сучасні політичні діячі, від яких залежить добробут держави, багато в чому схожі на Мірошника: гатять греблю, коли вода вже зовсім збігла, шукають причину нещасть серед дрібних курей, “без діла сотні всюди сують”, втрачають купу грошей, “а за недогарок вони людей і лають, і мордують. ” Творчість Леоніда Глібова була актуальною в середині XІX століття і, мені здається, залишається вона актуальною і сьогодні. Людська свідомість змінюється дуже повільно і не встигає за вимогами часу.
Усім нам треба пам’ятати мудрість байкарів: хочеш змінити життя – змінюйся сам!





Related posts:
- Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав із рук пера. У байках “Вовк і Ягня”, “Вовк і Кіт”, “Вовк і Вівчарі” Л. […]...
- “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що […]...
- Гумор байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів-байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи ні домі сюжети, він наділяв їх рисами українського побуту середини XІX століття, а своїх героїн – рисами національної вдачі […]...
- “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних суддів, яких легко можна перехитрити й заплутати. Цю тему Глібов талановито розвинув у байці “Щука”, […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
- Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” – ІІ варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас II варіант У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так ні! Мірошник спить та […]...
- Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна. Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в гімназію. Навчаючись у гімназії, Глібов дуже сумував за рідною домівкою. Ця туга вилилась у вірш “Сон” – це був перший […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 […]...
- Чого навчають нас байки Л. Глібова. Байка Л. Глібова “Щука” І. Глібов – майстер-байкар. ІІ. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. ІІІ. “Страшний” вирок. ІV. Роль байки в літературі. Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася […]...
- МОТИВИ ТВОРЧОСТІ Л. ГЛІБОВА Після видання валуєвського циркуляра про заборону українського друкованого слова один із кураторів Київського навчального округу наказав спалити 500 книг байок Глібова, котрі були призначені для шкіл, як “шкідливе видання, яке не повинне мати місце в народному училищі”. Наказ було виконано. Іван Франко називав Леоніда Глібова “найкращим українським байкописцем”. В “Энциклопедическом словаре Брокгауза и Эфрона” читаємо про байки Глібова, що вони “відзначаються чудовою українською мовою, гумором, знанням народного життя, простотою фабули […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
- Епоха в байках Глібова Байка в Україні стала популярною в XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа XVIII ст. Григорія Савича Сковороди. Послідовники Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський і Є. Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леонідові Глібову. На творчість Л. І. Глібова великий вплив мав “Кобзар” Тараса Шевченка та “Приказки” Євгена Гребінки. Вражений прочитаним, Леонід Глібов почав писати рідною мовою. Улітку 1848 року в його зошиті […]...
- Поезія Л. Глібова “Журба’ перлина української лірики Леонід Глібов любив Чернігівщину, часто приїжджав помилуватися краєвидами, поблукати старенькими вулицями, відпочити на березі річки Снов. Під час одного з таких приїздів він замислився над тим, що ще недавно по цій землі ходив Тарас Шевченко, писав, малював, а сьогодні його вже нема. Так народилася поезія “Журба”, яка була покладена на музику М. Лисенка і стала улюбленою піснею кількох поколінь “Стоїть гора високая”. У поезії автор описав лагідну, ніжну теплу пору […]...
- Чи актуальні байки Глібова в наш час? У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і здається автору, що три верби схилилися […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими суддями, яка вимагала найжорстокішого вироку Щуці: Щоб […]...
- Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і Л. Глібов. Талановитий український байкар П. Гулак-Артемовський свій твір “Пан та Собака” спрямував проти […]...
- “Журюся я над річною…”. Твір за поезією Л. Глібова “Журба” Ми знаємо видатного українського письменника Леоніда Глібова, передусім, як байкаря. Ми зачитуємось його байками, такими яскравими, розумними і надзвичайно легкими для сприйняття. Я впевнений, що всім до вподоби цікаві алегоричні образи, які діють у байках Глібова. Байки цього письменника не втрачають своєї актуальності з плином часу. Проте є й інший бік творчості Глібова як письменника. Не настільки відомий, як Глібов-байкар, проте не менш художньо обдарований є Глібов-поет. Коли вперше я […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно – ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільшого визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра і благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований Стовп”, написана […]...
- Народна байка вустами майстра Байка – дуже древній жанр. Завдяки байці можна сказати людині найнеприємнішу правду, не образивши її. Леонід Глібов склав чимало байок, адресованих передусім представникам панівних класів, які сконцентрували в собі найганебніші вади людської природи. “Мірошник” – байка про недбалу людину. Вода “просмоктала” греблю, і млинар лишився без води. Люди казали йому про небезпеку, але Хома їм не вірив, уважаючи, що води в річці “стане на ввесь вік”. Сталося так, як казали: […]...
- Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють не тільки люди, але й тварини. І ці тварини теж бувають добрі і злі, що […]...
- Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю. Леонід Киселів був поетом двох мов, бо перші його вірші, відверто-сміливі й знакові, написані російською. Але вони несли потужний заряд українськості речника національно-державницької ідеї, символа свого часу: “… все […]...
- Роман “Розставання” Леоніда Бородіна Роман “Розставання” Леоніда Бородіна побудований навколо ідеї Бога. Його ліричний герой – московський інтелігент – вирішує почати нове життя. У творах Леоніда Бородіна – на раціональному, логічному рівні його проза суворо затверджує правоту християнської моралі, а всією своєю емоційною, почуттєвою плоттю буквально волає про принадності гріховного, безбожної, живої й вільного життя. Десь у Сибіру головний герой роману відшукує попа Василя і його дочка Тосю, що готова стати його дружиною. Ця […]...
- Пафос життєствердження, десткие образи й гуманізм у творчесве Леоніда Андрєєва В 1905 році було написане оповідання “Християнові”, у якому нещадно викривається лицемірство царського суду. Оповідання високо оцінив Л. Толстой, а опис суду він назвав чудовим. Лицемірству й святенництву суддів Андрєєв протиставив чесність і порядність повії, що відмовилася прийняти церковну присягу під тим прийменником, що, займаючись ганебним ремеслом, вона не має права називатися християнкою. “Християнові” були сильним ударом по царському суді, а попутно й по церкві. Зрозумілий інтерес автора “Воскресіння” до […]...
- Актуальність байок Крилова У байках Крилова – побут і вдачі російського народу, його життєвий досвід, народна мудрість. За словами В. Г. Бєлінського, у байках виразилася “ціла сторона російського національного духу: росіянин практичний розум… з гострими зубами, які боляче кусаються. У них вся життєва мудрість, плід практичної досвідченості. І своїм власної, і заповіданої батьками з роду в рід”. У багатьох байках Крилова показане важке життя селян, що страждають від несправедливого суду, сваволі, важкої панщини […]...
- Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є […]...
- Глібов Леонід Іванович Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його служив управителем у місцевих панів Родзянків. З часом родина переїхала разом зі своїм паном до села Горби Кременчуцького повіту. Початкову освіту хлопець отримав удома, навчала його мати, Орина Гаврилівна, яка була знайома з родиною Миколи Гоголя. У тринадцять років Л. Глібова відвезли до Полтави в гімназію, де він почав вчитися з першого […]...
- Актуальність п’єс І. Карпенка-Карого Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала […]...
- Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п’єсу як про “надзвичайної краси річ”, а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але […]...
- Актуальність образу Устини тоді і нині Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою “Народні оповідання”. Уже сама назва говорить про себе: народне життя само підказало їй тему, створило образи, характери. Найчастіше її перо торкалося болючої проблеми селян – їхньої неволі, кріпосної залежності від поміщиків. Шляхетна натура письменниці, яка була вихована в повазі до людської особистості, не мирилася з тим, що одна людина – зі своїми почуттями, думками, мріями, зі своїм бажанням жити і […]...
- Актуальність п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн” В історії літератури відомі твори, які, не витримавши випробування часом, швидко забувалися. Часто причиною відсутності популярності для твору була його “відірваність” від життя, в ньому читач не знаходив висвітлення проблем, що хвилюють суспільство взагалі і самого читача зокрема. Однак були й твори, які, щойно з’явившись, набували загального визнання, широкої популярності. До таких творів належить і написана у 1900 році І. Карпенком-Карим комедія “Хазяїн”, тема якої, – показ жорстоких методів збагачення, […]...
- У чому криється актуальність роману Ліни Костенко “Маруся Чурай”? Відповідь шукаємо в межах визначеної проблеми. Кинемо ще один погляд на полтавський люд. Він тільки зразу видається безликою, безголосою, одноманітною масою. Насправді ж маємо цілий ряд конкретних постатей, таких несхожих одна на одну, за якими характери, особистості. Для “налізу тут найбільше прислужаться І та V розділи роману, та психологічні стани людей. Якщо Січ активізувала в людині всі найкращі риси характеру, вдачі, загострила виросле почуття відповідальності, 10 полтавський народ здебільшого мовчазний, […]...
- Актуальність проблеми національної свідомості українців ТвІр за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”. Вершиною комедійного таланту Миколи Куліша стала п’єса “Мина Мазайло”. Але в цій комедії автор порушує досить серйозну проблему. Проблему нп” ціональної свідомості українців, а також мовну проблему, яка не втратила актуй альності і сьогодні. Харківський службовець Мина Мазайло – головний персонаж п’єси – прагне будь-що пробитися до “власть імущих”. А щоб досягти цього, переконанні! він, слід зректися своєї предківщини, змінити “недоброзвучне” “плебейськії прізвище […]...
- Актуальність проблем п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” Микола Зарудний, побратим О. Коломійця, говорив, що той тради-ційний лише в одному – в безмежній любові до свого народу і театру, а в останньому він новатор. Тема п’єси “Дикий Ангел” не нова, сам автор назвав її “повість про сім’ю”. У ній, дійсно, йдеться про найдорожче – сім’ю батьків і дітей, працю, честь роду і його совість, спадкоємність поколінь. Про це писали майже всі письменники. Отже, перед О. Коломійцем стояло нелегке […]...
- Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час І. Найголовніші проблеми п’єси “Дикий Ангел”. ІІ. Проблематика, образи, конфлікти п’єси. 1. Визначальні принципи Платона Ангела. 2. Ставлення Ангела до своїх дітей. 3. Розуміння батька дітьми. ІІІ. Актуальність п’єси сьогодні....
- Актуальність п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” в наш час Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати “власть імущих”, як це і зробив за час своєї влади В. Щербицький, заборонивши друкувати українською мовою […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – I варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас I варіант Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці “Цуцик”. Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір “і день, і ніч”, але життя його не солодке: Всього доводиться терпіти… Та ще й до того і їжа препогана, Хлиснеш помий, коли […]...
- Леонід Глібов – видатний український байкар Цікаво, якою людиною треба бути, щоб стати байкарем? Можливо, чарівником? А можливо, і просто доброю, мудрою, справедливою людиною. Саме таким переді мною постав Леонід Глібов – байкар, людина дивовижної долі. Народився Леонід Глібов 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батько його працював управителем маєтків у жорстокого пана, тож Леонід Глібов ще маленьким надивився на бідування простого люду. Тому часто у своїх творах він писав про злих […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III Варіант Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, щоб одержати те, що хоче. На фоні чудового пейзажу поет змальовує […]...
- Шлях Одіссея як шлях випробувань характеру і розуму людини
- Українські фразеологізми на літеру “В” – тлумачення, переклад
Categories: Твори з літератури