Півстоліття минуло з того часу, як відгриміли залпи Другої світової, відпадали пожежі, як матері одержали звістки про смерть своїх синів. Ще й сьогодні не висохли сльози на їх старечих очах, не дочекались діти батьків з війни. Загоїлися душевні рани коханих.
Загоїлись, але чи забулись? Немає сили, що вирвала б із серця пам’ять про тих, які полягли в битвах. Вони живуть між нами, дивляться на нас із гранітних обелісків, із бронзових погрудь у парку Слави, Вічним вогнем палають їхні серця, їх голос вчуваємо у шелесті дерев, що ростуть біля їх могил. Хто вони, оті вічні солдати, що йшли першими у бій? І юні ще зовсім, і вже в літах, хлібороби, робітники, вчителі, лікарі? їх об’єднало одне слово – “солдати”. Про що вони думали перед лицем смерті, сидячи в окопах у хвилини затишшя між битвами?
Чи про ту веселу “неділиму багатонаціональну державу”, чи бачили перед собою рідну до болю “Україну в огні”, чи захищали село або містечко, в якому залишилися рідні? Що вкладали вони у поняття “Вітчизна”? Чи мріяли про подвиги, чи бажали слави, чи думали, що роблять крок у безсмертне? Важко сказати.
Вони виконували обов’язок, виконували накази, грудьми закривали рідну землю, боронили право на життя, на працю, на щастя своїх дітей і рідних, свого народу. Серця їхні, сповнені любові до Вітчизни, промовляли тоді палким словом Тичини: Ти, земле наша, рідная, святая! Ти, Батьківщино люба, золотая! Це знову напад?
З ворогом двобій? Ми чуєм, нене! Ми йдемо на бій! А були солдати звичайними людьми, хотіли жити, любити, ростити дітей, сіяти ниву, зводити споруди.
В одну мить куля обірвала все: і надії, і любов, і страждання, і радість, і сум. Скільки їх, відомих і невідомих, поховано у рідній землі і на чужині? Чи хотіли забуття?
Не вірю! Вони продовжують жити в нас, у своїх нащадках. Юні, в літах, поважні, веселі, безтурботні – всі закликають: “Доживіть за нас, долюбіть, захистіть свій рід, а про нас – пам’ятайте…” Ми пам’ятаємо. Не гідний той Людиною зватися, хто забуде про Вас, хто осквернить Вашу могилу, хто невдячним словом озветься про Вас.
Запевняю Вас: Горить людська неопалима пам’ять, Яку згасити неспроможний час.





Related posts:
- Вічні теми життя в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палійчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже був дуже обізнаною людиною, бо знав, що в світі панує нечиста сила, що всім править злий дух, що в лісах […]...
- “Справи визначаються їхніми цілями: та справа називається великим, у якого велика мета”. . . По повісті М. А. Булгакова “Собаче серце” 1. Революція як подія громадського життя. 2. Образ професора Преображенський. 3. Думка професора Преображенський і думка самого автора про роль революції Глибинний філософський зміст фрази А. П. Чехова, на мій погляд, можна віднести до самих різних подій громадського життя. В XX столітті було чимало таких подій. Одне з них – революція. Про революцію можна говорити дуже багато. Свій твір я б хотів присвятити повісті М. А. Булгакова “Собаче серце”. Це […]...
- Як живе і вмирає рід ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Як живе і вмирає рід? Роман “Вершники” – один із кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, роман “Вершники” прекрасний героїко-романтичним духом: “О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, […]...
- В мені живе вершник ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ В мені живе вершник Я вивчаю свій родовід не тому, що це зараз модно. Я хочу дізнатися, хто мої пращури, хто я такий і де моє місце в житті. У моїй родині зберігаються старовинні речі і сімейні фотокартки позаминулого століття. Вивчаючи свій родовід, я, звичайно, не дійшов до сьомого коліна, але зробив для себе чимало відкриттів. Ось, наприклад, я раніше не знав, звідки у мене потяг […]...
- МІФ ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби сей його товариш був найсильніший з усіх тварин. Лісові звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже: – Вовче, брате, жиймо в’єдно! Вовк одповів: – Чому би ні! Зачали жити в’єднo. Раз, як ночували в лісі, вчув пес […]...
- Вічні проблеми добра і зла в трагедії Вільяма Шекспіра “Гамлет” На початку XVII століття зіткнення світу, в якому панують “сила золота і згубні пристрасті”, зі старим світом жорстокого феодального насильства похитнули світлу віру гуманістів у торжество добра, людяності, честі. Саме в ті часи англійський драматург Вільям Шекспір створює свій найбільш філософський і найпроблемніший твір – трагедію “Гамлет”. Принц Гамлет, головний герой трагедії, спочатку постає перед нами як типовий інтелігент-гуманіст, який щиро вірить в людину – “найдовершеніше з усіх створінь”. Сповнений […]...
- Навіщо живе людина – за повістю В. Распутіна “Пожежа” ВАЛЕНТИН РАСПУТІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАЛЕНТИН РАСПУТІН Навіщо живе людина? Одна із найсерйозніших соціально-психологічних проблем, яка споконвіку вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності визначення ним своєї цілі. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде один з найталановитіших сучасних письменників – Валентин Распутін у своїх повістях “Прощання з Матерою”, “Пожежа”. Коли читаєш ці твори, починаєш замислюватися […]...
- “…ВІЧНА МУДРІСТЬ ПРОСТОЇ ЛЮДИНИ В ПАЛЯНИЦІ ЗВИЧАЙНІЙ ЖИВЕ” За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність зігрівала людей, гуртувала у єдину спілку, продовжувала родовід. Хліб надихав поетів і мислителів, сприяв появі пісень і дум: Ти, вседержителю в небі, на морі і суші, – Хлібе єдиний для всіх поколінь і світів, День мій грядущий, день проминулий і сущий Благослови. І освяти. І освіти. Все починається з землі, яка приносить хліборобам […]...
- Вічні цінності в кіноповісті “Зачарована Десна” – IІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Вічні цінності в кіноповісті “Зачарована Десна” ІІ варіант Творчість Олександра Довженка – явище особливе, багатогранне, масштабне. Він належав до геніальних творців, які сповна ввічнили свою добу і провістили шляхи, якими мистецтво повинне йти далі, підносячись на верхогір’я краси і правди. Народжений прекрасною землею, щедро обдарований здібностями і талантами, цей селянський син з берегів прекрасної Десни зумів піднятися до вершин світової слави. У […]...
- Як живе і вмирає рід? Роман “Вершники” – один із кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, роман “Вершники” прекрасний героїко-романтичним духом: “О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, клятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік!” Чи […]...
- Вічні цінності в кіноповісті “Зачарована Десна” – I варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Вічні цінності в кіноповісті “Зачарована Десна” І варіант Творчість Олександра Довженка – кінорежисера і письменника – має широке світове визнання. Народжений прекрасною землею, обдарований багатогранними здібностями і талантами, цей селянський син з берегів зачарованої Десни зміг піднятися до вершин світової слави. У центрі уваги всієї творчості митця знаходиться людина-трудівник, яка втілює в собі всі надбання людської культури, загальнолюдський зразок краси та гармонійності. […]...
- Вічні теми життя в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палінчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже був дуже обізнаною людиною, бо знав, що в світі панує нечиста сила, що всім править злий дух, що в лісах […]...
- Не хлібом єдиним живе людина Кожна людина на землі має свою мету і бажання її досягти. Кожне суспільство має свої моральні цінності, що передаються з покоління в покоління. “Не хлібом єдиним живе людина”, – це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. Людина досягає гідного розвитку тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. Справді: чи можуть дім, машина, дача самі по собі творити духовну культуру? Звичайно, ні. Матеріальні речі є лише помічниками […]...
- Живе людське слово в оповіданнях Панаса Мирного “Чудова, народна мова Некрасова, багатий, невичерпний словник – Некрасов, безсумнівно, один із вічних скарбників нашої животворчої мови”. Наводимо ці слова відомого російського радянського критика про великого поета, безпосереднього впливу якого зазнала й муза Мирного, через те, що цю високу оцінку правомірно перенести й на творчий доробок корифея української нрози, творчість якого справді в однією із вічних скарбниць української живої народної мови, звичайних і рідкісних лексичних та фразеологічних зразків. Навіть нечасті […]...
- Вічні трагедії людства На початку XVІІ століття відбулося зіткнення старого світу, в якому панували феодальна темрява і жорстокість, і нового світла, яким керують згубні пристрасті і сила золота. Спостерігаючи за зіткненням двох зол, гуманісти того часу поступово втрачали віру в добро, справедливість і дружбу. Англійський драматург У. Шекспір присвятив трагедію “Гамлет” саме цій зміні епох. Головний герой трагедії – принц Данський Гамлет, типовий інтелігент-гуманіст епохи Відродження. Він щиро вірить у людину. Гамлет – […]...
- Навіщо живе людина? Одна із найсерйозніших соціально-психологічних проблем, яка споконвіку вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності визначення ним своєї цілі. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде один з найталановитіших сучасних письменників – Валентин Распутін у своїх повістях “Прощання з Матерою”, “Пожежа”. Коли читаєш ці твори, починаєш замислюватися над питанням, а чи так ми живемо, як варто жити людині. […]...
- Вічні проблеми людського буття На початку XVІІ століття зіткнулися два світи: старий світ феодальної темряви й жорстокості та новий світ, де панують сила золота й згубні пристрасті. Спостерігаючи це зіткнення двох зол, гуманісти тих часів поступово втрачали віру в торжество добра, справедливості, братерства. Саме на цьому зламі епохи англійський драматург Вільям Шекспір створив свій найпроблемніший і найбільш глибокий твір – трагедію “Гамлет”. Принц датський Гамлет, який є головним героєм трагедії, – це типовий інтелігент-гуманіст […]...
- Вічні проблеми добра і зла в трагедії “Гамлет” На початку XVII ст. зіткнення світу, в якому панують “сила золота і згубні пристрасті”, зі старим світом жорстокого феодального насильства похитнули світлу віру гуманістів у торжество добра, людяності, честі. Саме в ті часи англійський драматург Вільям Шекспір створює свій найбільш філософський і найпроблемніший твір – трагедію “Гамлет”. Принц Гамлет, головний герой трагедії, спочатку постає перед нами як типовий інтелігент-гуманіст, який щиро вірить в людину – “найдовершеніше з усіх створінь”. Сповнений […]...
- “Вічні образи” у світовій літературі Історія літератури знає чимало випадків, коли твори письменника були дуже популярні за його життя, але минав час, і їх забували майже назавжди. Є й інші приклади: письменника не визнавали сучасники, а справжню цінність його творів відкривали наступні покоління. Але в літературі є дуже небагато творів, значення яких неможливо перебільшити, тому що в них створені образи, які хвилюють кожне покоління людей, образи, які надихають на творчі пошуки митців різних часів. Такі […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є добро, а що зло. У цьому зв’язку насамперед треба знати, вважав Володимир Мономах, свій рід […]...
- ВІЛЬЯМ ШЕКСПІР Вічні трагедії людства Учнівський твір по трагедії У. Шекспіра “Гамлет”. На початку XVІІ століття відбулося зіткнення старого світла, у якому панували феодальна темрява й жорстокість, і нового світла, яким керують пагубні пристрасті й сила золота. Спостерігаючи за зіткненням двох Зоя, гуманісти того часу поступово зневірялися в добро, справедливість і дружбу. Англійський драматург У. Шекспір присвятив трагедію “Гамлет” саме цій зміні епох. Головний герой трагедії – принц Датський Гамлет, типовий інтелігент-гуманіст епохи Відродження. Він […]...
- Назвіть вічні образи у світовій літературі Образи, які звуться “вічними” у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. “Вічні образи” – велике надбання людської культури, класичної літератури. Образ Прометея, створений в трагедії давньогрецького драматурга Есхіла “Прометей закутий”, також є “вічним” для світової художньої культури. Він – […]...
- “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” Л. КОСТЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Л. КОСТЕНКО “Я мучуся. Я сам собі шуліка. Е щось в мені так наче не мое. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає” У романі Л. Костенко “Маруся Чурай” головна героїня – талановита дівчина-піснетворка. Її творчий доробок став надбанням народу, розповсюдився й приніс всесвітню славу українському народові. У творі і в народних […]...
- Вічні проблеми в творі О. Коломійця “Дикий Ангел” Талант Олексія Коломійця найповніше виявився у його п’єсах, у яких він порушував морально-етичні проблеми. Герої драматурга – це завжди прості люди, яких хвилюють вічні проблеми: добро і зло, любов і відданість, вони здатні бути відповідальними за все, що відбувається у суспільстві. Злободенність зумовлена умінням О. Коломійця правдиво показати, наскільки складним і тривалим є процес утвердження нового мислення і збереження найбільших людських цінностей: чесності, людяності, порядності. А починається ця важка робота […]...
- Вічні ідеали добра й братерства Начебто чорні урагани, які змітають усе на своєму шляху, проносилися над землею Грузії криваві війни й нищівні пожежі. Безцінні скарби духовного життя зникали в полум’ї, мішалися з кров’ю, втоптувалися в землю. Стародавній народ картвелів достойно опирався войовничим загарбникам. Велика поема Шота Руставелі вціліла в ті страшні часи й змогла донести до сьогодення вражаючі картини стародавнього життя. Цей твір дає можливість почути відгомін вируючих пристрастей давнини, захопитися піднесеним коханням, насолодитися спогляданням […]...
- “Вічна мужність простої людини в паляниці звичайній живе” За всі часи і у всіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Коли його не ставало – приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: “Хліб наш насущний дай нам сьогодні”. Згадаймо Малайку – героїню повісті М. М. Коцюбинського “Fata Morgana”. Свою долю вона пов’язує з землею, яка дає хліб. Найзаповітніше її бажання – мати свою ниву. Ота святість, пошана до хліба передавалися з покоління в покоління. Батьки влаштовували навіть […]...
- “Всім серцем любіть Україну свою – І вічні ми будемо з нею” Ми, українці, ще й зараз самі не знаємо історії своєї країни. Героїв українського народу називали ворогами і навіть зрадниками. Так робили тоді, коли неможливо було змусити замовчати борців за волю і свою державу. Ще більше славних імен і подій намагалися назавжди приховати, щоб люди їх цілком забули. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні могутності й слави, мала справді легендарних героїв, мужньо долала найважчі […]...
- Роздуми про вічні цінності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих і найпопулярніших історичних романів XІX століття, написаний у романтичному стилі. Письменник змальовує картину життя Франції кінця XV століття. Але історичні події стають для нього лише приводом для роздумів над сучасністю. Роман написано наприкінці 20-х років XІX ст. У цей час Франція переживає розчарування в ідеалах Французької буржуазної революції, в її наслідках. Багато діячів культури того часу взагалі розчарувалися у можливості прогресу. Гюго звертається […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання. ІІ. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук. 2. Велике кохання Марічки та Івана. 3. Страшна розлука коханих. 4. Зміни, що сталися з Іваном. 5. Протиставлення поетичного кохання до Марічки і життя Івана з Палатою. ІІІ. Головна думка твору....
- Заячий ювілей Це сталося в лісі. Адже там своє життя триває. Жив собі заєць. Спочатку він народився. Був маленький і безпорадний. І мама-зайчиха його годувала. Коли він підріс, вона навчила його самому добувати їжу. Таким чином заєць здобув домашню освіту. Дорослим він зарекомендував себе як розумний і розважливий заєць. Йому вдалося перехитрити не одного голодного вовка і дожити до славного ювілею. Зібрались різні звірі привітати зайця. Їжак подарував йому червоні яблука. Білочка […]...
- Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай “добрих”. Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар. Образом лікаря письменниця. викрила дворянський лібералізм. Від “доброти” поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він “не б’є, не лає, та нічим і не дбає”. Цей, за висловом Назара, “квач” має приховане нутро гнобителя. Куди й поділась пайова “добрість”, коли він віддавав Прокопа в солдати. Порівняно з інституткою, пан […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА III варіант Слово – єдина зброя в боротьбі з кривдою і неправдою. Поет, озброєний словом, повинен стати ватажком рідного народу й активно діяти на його користь. Великий Кобзар своїми творами прокладав шлях розвитку нової української літератури, і цим шляхом пішли наступні покоління письменників. Леся Українка народилась через десять років після смерті Шевченка. Творчість Великого Кобзаря будила любов до нещасних знедолених людей, закликала юну поетесу працювати в […]...
- Скільки доріг до людського серця 11 клас Скільки доріг до людського серця… Кожного дня на нашій планеті народжується нове життя та вмирає багато людей. А чи замислювалися ви, що ж таке – людина? Людина – найяскравіше створіння, яке коли-небудь існувало. Homo sapiens – людина розумна. Саме через здатність думати, обмірковувати, мріяти, відчувати, творити кожна людина і є унікальною. Людині присвячено безліч літературних, мистецьких творів. І кожна людська істота має серце. Це не лише згусток м’язів, […]...
- Я була тоді з моїм народом АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА “Я була тоді з моїм народом…” Роки сталінізму озвалися диким болем і нелюдськими стражданнями у долях людей. Багатьох духовно скалічили, винищили, зламали. Вплив сталінізму – цього жахливого монстра – перенесла Анна Ахматова. Сина Ахматової, Льва Гумильова, декілька разів заарештовували. Під впливом цих подій народився чудовий твір – поема “Реквієм”. Читання цієї поеми вражає розум і душу, дає урок мужності і душевної стійкості. […]...
- Хто сильніший – людина чи війна? І Війна. Яке страшне слово! Немає людини, якщо вона Людина, яка б не здригнулася, почувши його. Історія людства – це історія воєн. Історія героїчних подвигів, втрат, а часом і зрад. Війна йде, змітаючи все на своєму шляху. Співчуття, любов, доброта їй не властиві. Головне – перемогти, захопити, знищити, розтоптати. Людина – це лише засіб для досягнення мети. Так думали всі ті, хто починав найстрашніші війни в історії людства. І помилялися… […]...
- МІФ НЕОПАЛИМА КУПИНА Було це дуже давно. Два королі – польський та угорський – об’єднали свої війська і підступили до стін славного міста Дорогобужа. Захисникам града зайди передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатися в полон. За це королі обіцяли усім зберегти життя. В іншому випадку, погрожували, що місто буде спалене і на ласку переможців сподіватися нічого. Коли минув відведений на роздуми час, із Дорогобужа […]...
- Героїзм народів у Другій світовій війні І. “Згустки фронтових вражень” О. Гончара. ІІ. Образи мужніх сміливих піхотинців. 1. Возвеличення рядового українця. 2. Високий гуманізм і повага до інших народів. 3. Мужність і сміливість героїв Олеся Гончара. 4. Вірність Вітчизні. ІІІ. “Солдати справедливої армії”....
- Мотиви ранньої лірики Аини Ахматової На початку XX ст. в російській поезії з’явилася яскрава зірка – Анна Ахматова. Її відразу ж охрестили “російською Сафо”, бо вірші невідомої до того часу дівчини вирізнялися надзвичайною щирістю й глибиною зображення внутрішніх переживань. Уже в першій збірці віршів “Вечір” А. Ахматова постала зрілим поетом. За своїм характером ці поезії були своєрідним ліричним щоденником. Героїня віршів Ахматової – романтична дівчина, жінка-мрія, то цариця, то страдниця. Як і кожну дівчину, її […]...
- Хліб – усьому голова – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова III варіант Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг залишити поле без жатви. І […]...
- Україна за часів революції 1905 року Володимир Винниченко є одним з тих авторів, твори якого поповнили золотий фонд літератури XX століття й піднесли її на європейський рівень. Незважаючи на величезні досягнення у XIX столітті, українська література в багатьох своїх зразках характеризувалася одноманітністю тематики. Узагалі, їй бракувало якнайширшого й узагальненого розуміння історичних подій. Володимир Винниченко певною мірою виправив цю ваду, надавши нам на диво точні зразки справжньої прози, проклавши шляхи у світ літературної досконалості. 1905 року Російську […]...
- Аналіз вірша Б. Пастернака “Цей лютий! Час до сліз і віршів”
- Не одяг прикрашає людину, а добрі справи
Categories: Шкільні твори