Жіночі образи у романі “Червоне і чорне”

Related posts:

1. Жіночі образи в романі Стендаля “Червоне і чорне” Одним з найвідоміших романів Стендаля є “Червоне і чорне”. Цей твір було написано у 1830 році. Він назавжди увічнив ім’я великого письменника у світовій літературі. Центральним образом в романі Стендаля є простий сільський хлопець Жульєн Сорель, який прагнув змінити свою долю та стати незалежним. І як це не рідко буває, в житті юнакові зустрілись дві жінки, які відіграли певну роль в становленні його поглядів на “вище” суспільство. Однією з таких […]...
2. Жіночі образи у романі Стендаля “Червове і чорне” 1830 року Ф. Стендаль написав роман “Червоне і чорне” – твір, що увічнив ім’я письменника. У центрі роману простий сільський хлопець Жульєн Сорель, який прагне незалежності, бажає змінити свою долю. Так сталося, що в короткому житті юнакові зустрілись дві жінки, що відіграли певну роль в його погляді на вищий щабель суспільства. Мадам де Реналь, дружина мера міста Вер’єра, була освіченою красунею-провінціалкою. Весь нерозтрачений запал своєї молодості, розуму, почуттів вона віддала […]...
3. Жіночі образи роману Стендаля “Червоне і Чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне” різноманітний за тематикою, цікавий і повчальний. Повчальні й долі його героїв. Мені хочеться розповісти, чого ж навчили мене дві героїні – пані де Реналь і Матильда де Ла-Моль. Щоб нам був зрозумілий внутрішній світ цих героїнь, Стендаль піддає їх випробовуванню коханням, тому що, на його думку, кохання – почуття суб’єктивне і більшою мірою залежить від того, хто кохає, ніж від самого об’єкта кохання. І тільки […]...
4. Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне” Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам. Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги. Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання ніяк не використовувала, тому швидко забула всі “дурниці”, яких там вчили. Вийшла заміж дуже рано […]...
5. Тема кохання у романі Стендаля “Червоне і чорне” Як стверджують літературознавці, щоб бути правдивим у своїх творах, письмен­ник має спостерігати та аналізувати життя, а, за Стендалем, література має бути дзеркалом життя, відображувати його. Результатом такого спостереження Стендаля став соціально-психологічний роман “Червоне і чорне”, створений відомим французьким письменником – класиком у 1830 році, бо сюжет його підказала автору хроніка кримінальної спра ви, яку він прочитав у газеті. Задум автора полягав у тому, щоб зобразити реальну картину життя суспільства, показати […]...
6. Характеристика образу Жульєна Сореля в романі Стендаля “Червоне і чорне” В своєму романі “Червоне та чорне” французький письменник Стендаль дає грунтовний аналіз поглядів та вчинків молодої людини післяреволюційних часів. Жульєн Сорель – молодий хлопець, син простого теслі. Батько намагається долучити його до родинної справи, проте Жульєн мало підходить для цього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Старий Сорель цього не розумів, бо сам був не освіченим. Зовні Жульєн […]...
7. Твір за романом “Червоне та чорне” Фредерік Стендаль належав до письменників XIX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість “осколком прошедшего столетия”. Роман “Червоне та чорне” був написаний у 1830 році, і саме він прославив ім’я Стендаля […]...
8. Багатозначність символічної назви роману Стендаля “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” – соціально-психологічний роман, у якому простежений життєвий шлях головного героя – молодої людини покоління 20-х років XІX століття Жульєна Сореля. Про що ж роман “Червоне і чорне”? І чому “червоне” і “чорне”? Назва роману символічна і багатозначна. Ці два кольори – червоне і чорне – відбивають і ідеї роману, і соціальні проблеми суспільства, і діалектику душі героя. Червоне і чорне. Минуле і сьогодення – епоха Наполеона […]...
9. Твір за романом Ф. Стендаля “Червоне та чорне” Фредерік Стендаль належав до письменників XІX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість “осколком прошедшего столетия”. Роман “Червоне та чорне” був написаний у 1830 році, і саме він прославив ім’я Стендаля […]...
10. Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна. 2. Сорель “завойовує” вищий світ: А) Сорель у будинку пана де Реналя ; Б) сутана священика […]...
11. Ролі Жульєна Сореля у романі “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” розповідає про долю обдарованого і честолюбного юнака з народу, який намагається усіма допустимими і недопустимим способами завоювати місце у суспільстві. Жульєн Сорель – людина дії. Він не здатний коритися жорстокій долі. Син сільського теслі вимушений носити чорну сутану священика, оскільки це єдина можливість для сільського хлопця вирватися із свого середовища. Назву роману розшифровують порізному. Ми спробуємо дати свою інтерпретацію. Вона базується на авторському коментарі про несвоєчасне […]...
12. Червоне і чорне характеристика образу Луїзи де Реналь Реналь Луїза де – дружина мера, що не має ніякого впливу на чоловіка, як і на хід справ в місті Верьер, увіреному його піклуванню. За місцевими поняттями, майже дурна, що упускає “слушну нагоду змусити чоловіка купити їй капелюшок”, вона з першого погляду вражає Жюльена, що поступив у будинок гувернером до її трьох синів, “наївною грацією, чистою і живою”. На відміну від безвусого провінціала досвідчений парижанин відразу б розпізнав, що за […]...
13. Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у самому собі героїв і геніїв. Тоді нікому не відомий капітан міг за одну ніч створити вірші і мелодію, які прийме цілий […]...
14. Сучасна Стендалю Франція в романі “Червоне і чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне”, що є одним із перших визначних зразків реалізму XIX століття і приніс письменникові всесвітню славу,- дзеркало, не затьмарене часом, із яким письменник ішов великим шляхом сучасного йому життя. А яким же було це життя? Якою була Франція в 20-х роках минулого століття, про які розповів нам автор? Хто керував країною, яким було суспільство, як жив народ? 20-ті роки – це роки панування Карла Х, який […]...
15. Душевна боротьба Жюльєна Сореля у романі Стендаля “Червоне і чорне” Жюльєн Сорель, схильний, як і багато молодих людей того часу, впливу особистості величного імператора, відчуває важку внутрішню боротьбу, яка і визначає в цілому трагічність його образу. Історія героя була багато в чому списана автором з долі реально існуючого людини. Про засуджену до страти молоду людину, сина селянина, який вирішив зробити кар’єру, служачи в родині місцевого багатія, Стендаль з газет. Успішно розпочав кар’єру гувернера, Антуан Берті, викритий в любовному зв’язку з […]...
16. Відповіді до теми: роман Стендаля “Червоне і чорне” 1. Які факти біографії Стендаля вплинули на його погляди? Захоплення ідеалами Просвітництва, читання праць Вольтера, Руссо, Дідро; участь у поході армії Наполеона 1812 року на Москву. 2. Які естетичні погляди Стендаля відбилися у романі “Червоне і чорне”? Естетичні погляди Стендаля склалися на грунті філософії епохи Просвітни­цтва. Людина для Стендаля немислима поза середовищем, її психологію потрібно вивчати в зв’язку з її суспільним становищем. Прекрасне не може бути постій­ним для всіх часів […]...
17. Сучасна Стендалю Франція у романі “Червове і чорне” Стендаль – один з найвидатніших письменників Франції XІX століття. Його роман “Червоне і чорне” є, без перебільшення, центральним як у творчості самого письменника, так і у тогочасній французькій літературі. Події роману Стендаля відбуваються у Франції за часів доби Реставрації з її гострими соціальними суперечностями і класовим розшаруванням. І хоча провідну роль у сюжетному плані відіграє біографія Жульєна Сореля, головного героя роману, історію життя якого авторові підказала хроніка кримінальної справи, цей […]...
18. Червоне і чорне характеристика образу Жюльена Сореля Сорель Жюльен – син старого тесляра з містечка Верьер, що зробив блискучу кар’єру в роки Реставрації, проте що залишився духовно чужим цій епосі, тому що його серце неподільно належить Наполеону і тому століттю героїки, яке асоціюється для Ж. з ім’ям скинутого імператора. Катастрофа героя, що закінчує свій шлях на пласі, коли йому всього 23 роки, за логікою розвитку фабули є лише завершенням заплутаної інтимної ситуації, яка схиляє Ж. Заради браку […]...
19. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – широка панорама сучпільного життя Франції Роман видатного французького письменника ХІХст. Стендаля можна без перебільшення назвати центральним як у творчості самого Стендаля, так і в процесі становлення французької літератури минулого століття в її поглиблених соціально-реалістично-психологічних зразках. Провідну роль в плані сюжетному тут відіграє біографія головного героя – Жюльєна Сореля, однак, згаданий твір далеко виходить за біографічні межі лише одного персонажа, а стає романом широкої соціальної замальовки у реалістичному дусі з доби Реставрації у Франції. Тут особиста […]...
20. Хто винен у трагедії Жульєна Сореля? 1830 року вийшов у світ роман Стендаля “Червоне і чорне”. Твір має документальну основу: Стендаля вразила доля молодої людини, засудженої до страти,- Берте, що стріляв у матір дітей, гувернером яких він був. І Стен-даль вирішив розповісти про молоду людину, яка не змогла знайти свого місця в суспільстві XIX століття. Чому? Про це я скажу трохи згодом. Головний герой роману – юнак із провінції, наділений глибоким розумом і уявою, але бідний […]...
21. Жіночі образи в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок. Кожна з них ніби представляє своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря та Галя Гудзівна, Мотрина невістка. Доля кожної з них тісно пов’язана з долею Чіпки Варениченка – головного героя роману. З дитячих літ Чіпка виніс найтепліший […]...
22. “Червоне – то любов, а чорне – то журба” Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, Як добро возз’єднання народу. Почавши свою творчість у 1953 році, Павличко через декілька років був […]...
23. Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, написаний Лермонтовим в 1839-1840 роках, являє собою перше реалістичне прозовий соціально-психологічний і філософський твір в російській літературі. Час написання роману припало на період реакції, яка настала в країні після розгрому грудневого повстання. Основним завданням Лермонтова було намалювати портрет людини тієї епохи, тобто героя свого часу, образ якого складено з пороків всього сучасного авторові покоління. Новаторством Лермонтова стало зображення центральної фігури роману – Печоріна – зсередини. Особливу […]...
24. Жіночі образи у романі Кнута Гамсуна “Пан” Видатний норвезький письменник Кнут Гамсун був мигцем епічного складу. Він майстерно змальовував складні характери своїх героїв. У зображенні внутрішніх драм особистості, передачі тонких психологічних станів людини, які часто не піддаються логічному аналізові, зміні настроїв персонажів, які іноді важко пояснити, Гамсун досяг високої майстерності, виявив глибоку проникливість і здатність зрозуміти найпотаємніші куточки людського серця. У романі “Пан” письменник яскраво зобразив любовні стосунки головного героя лейтенанта Глана з двома жінками, Едвардою та […]...
25. Жіночі образи у романі Толстого “Війна і Мир” Роман “Війна й мир” спочатку був задуманий автором як роман про декабриста, що вертається в 1856 році з посилання. Але чим більше Толстой працював з архівними матеріалами, тим більше розумів, що, не розповівши про саме повстання й ще глибше – про війну 1812 року, не можна написати роман на необхідному для масштабів такого задуму рівні. Так задум письменника поступово трансформувався, заглиблювався, і результа – тім його з’явилося створення грандіозної епопеї. […]...
26. Жіночі образи у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Образ Тетяни Ларіній. 2. Образи матері й сестри головної героїні. 3. Нянька Тетяни. 4. Московська тіточка й світські панянки. У романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін показує кілька жіночих образів. Звичайно, головним серед них є образ Тетяни Ларіній, улюбленої героїні автора. Примітно, що її характер даний у розвитку: спочатку ми бачимо Тетяну сільською панянкою, мрійливої й мовчазної, а через кілька років – замужньою дамою, блискучою світською левицею Пушкін, описуючи […]...
27. Жіночі образи у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Образ кохання у Пушкіна завжди є образом тієї чи іншої жінки. Поет любив жіноцтво, знався на ньому, присвячував своїм героїням і окремі вірші, і поеми, Він навіть роман у віршах “Євгеній Онєгін”, в якому створена ціла галерея цікавих образів. ….Красунь я бачив неприступних, Холодних, чистих, як зима, Неумолених, непідкупних, Незрозумілих для ума… Жінки, змальовані Пушкіним у романі, дуже різні, по-різному до них ставиться автор. “Кокетки”, “вигадниці”, дами, танцівниці, актриси, кріпачки… […]...
28. Загибель Жульєна Сореля – це поразка чи перемога? І. Ідеали Жульєна Сореля. ІІ. Чому змінився ідеал Жульєна? ІІІ. Спробувати не стати лакеєм. ІV. Чому Жульєн відхиляє пропозицію свого духівника? V. Поразка чи перемога?...
29. Жіночі образи у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Чи спадало вам на думку, обговорюючи характер та вчинки Григорія Олександровича Печоріна, героя свого часу, подивитися на жіночі образи у романі не як на зло; що робить образ головного героя більш яскравим та повним, (і як на самостійне явище – теж героїнь часу? А чому б ні? Я, звичайно, маю на увазі не екзотичну Белу чи нарисовий образ ундини з “Тамані”, а зовсім реальних жінок певного класу – княжну Мері […]...
30. Жіночі образи й засоби їхнього втілення у романі М. А. Шолохова “Тихий Дон” У романі “Тихий Дон” Шолохов створює яскраві жіночі образи. Це й Іллівна, і Ксенія, і Наталя, і Дар’я, і Дуняшка. Письменник показує, що це теперішні козачки, що втілили в собі кращі риси, якості націй. Трагічна доля цих героїнь стає обвинуваченням страшному, незбагненному часу початку 20 століття Ксенія Астахова – один з головних жіночих образів роману. Можна сказати, що її нещастя були вирішені вже з юного років: “У шістнадцять років вона […]...
31. Жіночі образи у романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник обрами жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдох’и. Всі дійові особи якнайповніше розкривають суперечність образу Чіпки, що бореться проти неправди, але і сам починає чинити зло, […]...
32. Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи якнайповніше розкривають суперечність образу Чіпки, що бореться проти неправди, але і сам починає чинити зло, […]...
33. Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи […]...
34. Червоне і чорне характеристика образу Матільди де Ла Міль Ла Міль Матільда де – “найбагатіша спадкоємиця в Сен-Жерменском передмістя”, завойована Жюльеном, для якого М. – символ світу старої аристократії, куди йому свідомо немає доступу, а лише потім приваблива юна жінка, що духовно перевершує своє оточення. Про спорідненість натури говорить властиве їм обом відраза до своєї здрібнілої повіки і туга по духовній величі. У уявленні М. Воно сполучається з родинним переказом про любов Маргарити де Валуа, майбутньої королеви Наваррской, до […]...
35. “Червоне – то любов, а чорне – то журба…” ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО “Червоне – то любов, а чорне – то журба…” Любов – це найглибше почуття людини. Вона народжується разом з людиною і помирає разом з нею. Любов буває різною: любов до жінки, до матері, до Батьківщини, до дитини. Але в будь-якому випадку вона робить людину духовно багатою, наче дарує їй крила. Про це велике почуття писали майже всі письменники і поети. Дмитро Павличко […]...
36. Жюльєн Сорель – герой роману Ф. Стендаля “Червоне і чорне” Реальні прототипи – Антуан Берті і Адрієн Лафарг. Берті – син сільського коваля, вихованець священика, вчитель у родині буржуа Мішу в містечку Бранг, поблизу Гренобля. Г-жа Мішу, коханка Берті, засмутила його шлюб з юною дівчиною, після чого той спробував застрелити її і себе в церкві під час богослужіння. Обоє залишилися живі, але Берті судили і, засудивши до смерті, стратили. Лафарг – червонодеревник, який вбив коханку з ревнощів, що розкаявся і […]...
37. Червоне – то любов, а чорне – то журба, або Як написати твір за лірикою Павличка Дмитро Павличко увійшов в українську новітню поезію як продовжувач традицій інтимної лірики В. Сосюри. Навіть в ранніх збірках ми зустрічаємо схвильовані поезії про юнацьке кохання у поетичних циклах під назвами “Пахощі хвої”, “Гранослов”; у збірках “Сонети подільської осені”, “Таємниця твого обличчя”. Справжніми перлинами лірики про кохання можна вважати вірші “Коли ми йшли удвох з тобою”, “Земля”, “Радуйся, дівчино, разом зі мною”, “Я стужився, мила, за тобою…”, “Пахне хлібом трава” та […]...
38. “Червоне – то любов, а чорне – то журба…”. Твір на тему лірика Д. Павличка Любов – це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людини. Почуття любові – це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто не встоїть. Кохання – це чисте і світле почуття людини. Якщо вона пережила це почуття, то по-справжньому щаслива. Кожна людина мріє про своє велике особливе кохання. Ці теми були вічними темами багатьох творів відомих […]...
39. Жіночі образи в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” У “Мертвих душах” ми не зустрінемо яскравих, поетичних жіночих образів, подібних до пушкінської Тетяни або тургеневской Лізи Калитиной. Гоголевские героїні, у більшості своїй, несуть в собі елементи комічного, є об’єктами авторської сатири, а зовсім не авторського захоплення. Найбільш значний жіночий персонаж в поемі – поміщик Коробочка. Дуже відмітно Гоголь змальовує зовнішність героїні. Через “хвилину увійшла хазяйка, жінка літніх років, в якомусь спальному чіпці, надітому нашвидку, з фланеллю на шиї, одна […]...
40. Жіночі образи в поезіях Шевченка Жінка… Найзагадковіше Боже створення, що бентежить серця поетів протягом кількох століть… Матір, Берегиня роду, кохана, сестра, дружина, донька… Скільки у неї імен! Але кожна з них випромінює життєдайне світло любові, щирості й добра. У кожного митця є добірка творів, присвячених її величності Жінці. З перших сторінок “Кобзаря” читач поринає у безмежний дивосвіт шевченкових образів, але найбільше хвилюють долі обездолених дівчат – Причинної, Катерини, Тополі, наймички Ганни, Мар’яни-черниці… Поет милується їхньою […]...