За золотими вікнами зірок…
В земному Києві нема для мене весен.
По осені – мій кожен день і крок.
А як у вас там, в Києві небеснім,
За золотими вікнами зірок?
В земному Києві така стара я стала!
А вам Господь років не добавля.
Така ж яскрава посмішка у Алли!
Такий же чорний чуб у Василя!
В земному Києві – безмірність самоти.
Там вірші, чай і дим од сигарет.
Куди спішить? їм вічність вікувати.
Зарецький знов малює мій портрет.
А Стусові і вічність тіснувата…
Про щось земне замислився Кушнір.
Здригнулась чашка з недопитим чаєм.
Вони нам смерті не бажають,
Ні, але їм дуже нас не вистачає!
Як там Лукаш? Все грає в доміно?
Було в нім щось розгублено – дитяче.
А ти, Валерик? Чи тобі чутно, як мама плаче?
Хоч уві сні для неї оживи…
В земному Києві,
Повитому в жалобу,
Тепер уже нема таких, як ви, –
О лицарі печальної подоби!
Нема весни. Ніщо не процвіта –
Крім лицарів неситої утроби.
І, хоч потилиця у них крута, –
Я не зроблюсь ніколи мізантропом.
Бо ви були! А отже, все було:
Любов і подвиг, хрест і воскресіння…
Хай вічно світить лампа над столом
В небеснім Києві, в небесній Україні. Хай береже спочинок наш Господь
Всю довгу – довгу, всю небесну вічність.
А я віршую…
Бо казав Світличний:
“Іриночко, без віршів не приходь…”
І. Жиленко змальовує Київ. Однак у неї це не земне, знайоме всім місто, а місто, що існує в іншому, ідеальному світі, в тому вимірі, де можуть зустрітися живі та мертві, реальні люди і вигадані книжкові герої – всі, хто був колись знайомий. Вхід у цей світ розташований за золотими вікнами зірок.





Related posts:
- Зимовий мотив з візитом пічника І. Жиленко Зимовий мотив з візитом пічника Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. Сусід – Пічник, якого пошукати… Я радісно йому обід Збираю. І тепліє хата. Коли ж зійшов на землю вечір – Зійшла за вечором звізда, […]...
- Твір рецензія п’єси Андрєєва “До зірок” Найбільш значним твором Андрєєва періоду революції з’явилася п’єса “До зірок” . Сильною її стороною є прославляння революційного подвигу. Характерно, що загиблий у в’язниці революціонер Микола Терновский на сцені не з’являється жодного разу, але в списку діючих осіб значиться, і це логічно: його доля – двигун сюжету. Перенесення дії за кордон допомогло авторові висунути ідею інтернаціональної солідарності борців за волю, підкреслити міжнародне значення росіянці революції Серйозною удачею Андрєєва став образ австрійського […]...
- Жар-птиця І. Жиленко Жар-птиця Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима – намистинками. Одного разу сусідка не замкнула клітку – і пташка вилетіла на волю. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям Яснішали лиця… Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою, вирішила, що Жар-птиця непристойно яскрава. І вся вороняча орава Зчинила люту стрекотняву: “Вона яскра-яскра-яскррава! Таку чужу нескромну […]...
- “Через терни – до зірок” Кажуть, що справжній талант може розвинутися тільки у випробуваннях. Життєвий шлях великого українського письменника, ученого, політичного діяча Івана Франка – яскрава ілюстрація до цього твердження. Іван Якович Франко народився 27 серпня 1S56 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в сім’ї сільського коваля. Чудова природа Прикарпаття була різким контрастом із тяжким життям простих людеіі. Батька, Якова Франка, дуже поважали селяни. Часто в його кузні збиратися мешканці навколишніх сіл, робітники нафтових промислів […]...
- Неповторний світ поезій Ірини Жиленко Дитинство – найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше. У силах поезії зберегти ці таємничі миті, повертаючи нас до них кожного разу знову й знову. Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко. Завдяки багатій уяві авторки по столиці літає чарівна казкова Жар-птиця, у буфеті живе гном, а сніг світиться усіма кольорами. У поезії “Жар-птиця” чарівниця годує […]...
- Чарівний світ поезії Ірини Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Ното £егіепз” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі втрати в коли друзів – поетів у шістдесяті – сімдесяті роки’ XX століття, Ірина Жиленко […]...
- Підкова І. Жиленко Підкова Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Золота підкова, схожа на місяць, залишилася лежати долі. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. Щоб все мені збулося! – Зійшлися і роззявили роти Сімсот роззяв. Стоять вони і досі… Роззяви стояли вперто під вікном кожний день. Сніг був різнокольоровим. Що ж, покладу підкову […]...
- І світла алея… І. Жиленко І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і старенький причал. Скажи мені, де я? І звідки ця спрага спочатку? Розкрити Вікно […]...
- Гном у буфеті І. Жиленко Гном у буфеті Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Гном у багряному ковпачку золотить на свята сервізи. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спить В старій музикальній скриньці. Гном дружив з однією маркізою, у якої навчився гарних манер. […]...
- Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко Злітайте! Небо ж бо велике, Хто на Пегасі, хто і так… Ірина Жиленко Поетеса Ірина Жиленко не мислить свого життя без польоту мрій. Вона знає, що діти, її улюблені читачі, часто літають “на кульках, планерах і зміях”, а тому вона вирішила випустити в повітря і свою чарівну Жар-птицю, щоб було чим захоплюватись, щоб було чому радіти, щоб посвітліли лиця у всіх, хто побачить це диво. Проте екзотична пташка, не звична […]...
- ПОЕТИЧНА ТАЙНА ІРИНИ ЖИЛЕНКО Згадалося: то були золоті часи… Ще не почалися літературно-поетичні погроми, ще моє покоління не виключили з університету, не склали “чорних маланчуківських списків” – кого на двадцять кращих років одірвати од літератури, ще все було одвертим, щирим і наївним, і далі таки згадалося, як у затишній оселі подружжя Дроздів збиралася поетична юнь, пила каву, пахучу й міцну, читалися вірші, говорилося, вірилося у справді справжнє і, може, велике літературне майбутнє. Згадалася Ірина […]...
- Чарівний світ поезії Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Homo feriens” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі втрати в коли друзів – поетів у шістдесяті – сімдесяті роки XX століття, Ірина Жиленко […]...
- У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже народ від покоління до покоління, примножуючи його. Саме через мову він передає нащадкам свій досвід […]...
- Люди мають свої зірки, які перестають бути звичайними зорями. А які вони у Екзюпері? Вирвавшись на волю, прокладаю свій шлях серед зірок. Я входжу в ніч. Лечу в пітьмі. Зі мною тепер тільки зорі. Перші зірки мерехтять, наче в зеленій воді. Доведеться ще довго чекати, доки вони засяють яскраво, мов діаманти. Доведеться ще довго чекати, доки я побачу мовчазну гру падаючих зірок. Траплялося, вночі я бачив, як у небі мчало стільки іскор, що мені здавалось, ніби там, серед зірок, шугає рвучкий вітер. У польоті, […]...
- Розкрийте своєрідність ренесансного сприйняття кохання в сонетах Вільяма Шекспіра Епоха Ренесансу позначена поверненням у мистецтво оспівування земного кохання, після кількох століть панування в культурі Європи лише божественного та небесного. Основний постулат Ренесансу – кожна людина має право на щастя, має право насолоджуватися земним життя, тілесним коханням. Образ коханої в сонетах Шекспіра – це звичайна жінка, зовсім не ангельської зовнішності. “І голосу її рівнять не треба /До музики, милішої мені, /Не знаю про ходу богинь із неба, а кроки милої […]...
- Україна через 20 років Україно! Ти для мене – диво! Василь Симоненко “У – кра – ї – на! У – кра – ї – на! У – кра – ї – на!” – ревуть трибуни на Олімпійському стадіоні в Києві. Стадіон рясніє прапорами різних країн, небо цвіте фантастичними святковими феєрверками. Тільки-но відбулася церемонія відкриття Олімпійських ігор у Києві… Кілька років тому київський мер висунув кандидатуру столиці України на право приймати чергові Олімпійські ігри, […]...
- Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – – Ой, не ходив козак славний – Вчитися до бурси, – А закінчив у Києві […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. ІІ. Процес українізації у 20-х роках XX століття. 1. Причетність героїв п’єси до процесів українізації. 2. Обмеженість свідомості Мокія. 3. Безглузда войовничість обивателя. . На її погляд українців та української мови нема, усе це – вигадка, і взагалі “прілічнєє бить ізнасілован – ной, нежелі українізірованной”. Її антагоніст – дядько Тарас – теж дуже категоричний у своїх судженнях, 1918 року він носив у Києві жовто-блакитний прапор, а […]...
- Народна пісня “Віє вітер на долину” Із давніх-давен пісня виражала радість і смуток, сподівання і мрії. До пісні зверталися при найрізноманітніших негодах і душевному неспокої. У ній можна почути сльози і веселий сміх, відлуння своїх почуттів, знайти мудру пораду і надійну підтримку. Усі важливі вияви сімейного життя відтворювалися у родинно-побутових піснях. До таких належить і народна пісня “Віє вітер на долину”. Уявляється мені вродлива молода жінка, яка схилилася над аркушем паперу. Вона щось пише, а сльози […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Народився в м. Києві в родині вченого, помер у м. Києві після тяжкої хвороби, похований на Байковому цвинтарі. Поет, перекладач, літературознавець. Найвідоміші твори: збірки поезій “На білих островах”, “Під осінніми зорями”, “Крізь бурю і сніг”, “Троянди й виноград”, “Голосіївська осінь”....
- Розкрийте духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у “Божественній комедії’ Данте У славетній “Божественній комедії” поет Данте змалював подорож самого себе у потойбічному світі. Твір базується на християнській міфології, на вченні про рай та ад, але воно художньо переосмислене. Герой опиняється у різних фантастичних місцях: пеклі, яке нараховує дев’ять кіл, чистилищі, раю. Данте бачить дивовижні дива, зустрічається з ангелами, з праведниками, з душами грішників, з Господом, з Люцифером та його прислужниками, з героями античних міфів. Провідниками йому служать душа його коханої […]...
- Київ – столиця України Згідно з легендою, основоположниками Києва були три брати й сестра: Кий, Щек, Хорив і Либідь. На честь старшого брата місто назвали Києвом. Київ – столиця України, є стародавнім містом, яке поділяється на дві частини: Верхнє місто, або давній Київ, та Нижнє місто, або Поділ. В Верхньому місті до наших днів збереглася частина старовинного муру – Золоті ворота. А ще тут є Софіївський собор та Києво-Печерська лавра. Це видатні історичні пам’ятники […]...
- Картина “Пекла”, що вразила мене Твір по літературі За поемою Данте “Божественна комедія” …Тот страдает, вьісшей мукой, Кто радостньїе помнит времена В несчастии… Данте. “Божественная комедия” Багато поколінь читачів вважали, що найцікавішою і вражаючою частиною “Божественної комедії” є “Пекло”. Чим пояснити те, що не “ангельські”, а “диявольські” дев’ять кіл описано у Данте яскравіше і переконливіше? Мої однокласники дійшли загальної думки про те, що пекло, як не дивно, більшою мірою відображає реальне життя, ніж вічні мрії […]...
- Що я знаю про Київ Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у ІX столітті. Відома легенда про створення Києва: три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь створили місто. Цьому міфу […]...
- Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста Герой однойменної трагедії “Фауст” людина високих духовних поривань. У своїх пошуках Фауст хоче знайти такий спосіб існування, при якому мрія і дійсність, небесне і земне, душа та плоть співпадуть, зіллються. “Дві душі живуть у мені” – признається Фауст. Одна з них – земна та палка, вона любить земне життя. Інша тяжіє до небесної чистоти, подалі від тіла. Фауст – лікар, за це його люблять та поважають прості люди. З одного […]...
- Будинок, де “живуть книжки” Будинок, де “живуть” книжки, – це бібліотека. Без бібліотеки не можна уявити собі міста чи країни. Бібліотека є сховищем знань, вона притягує до себе людей і не розчаровує. Книжки, які зберігаються у бібліотеках, збиралися століттями. Завдяки унікальній бібліотеці прославився ассирійський цар, який жив у І тисячолітті до нашої ери. У його зібранні нараховувалося понад двадцять тисяч глиняних табличок – тодішніх книжок. Відомою всьому світу була Олександрійська бібліотека, заснована у ІІІ […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися для Сивоока усвідомленням протиріч між бідними і багатими. Тому до нього на будівництво собору йшли “босі, без шапок, бідні, обірвані, він учив їх, працював в жив разом […]...
- Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Юрій Яновський… Коли читаєш у літературній критиці, що він був романтиком революції, то для нас, людей, які живуть у третьому тисячолітті, це не зовсім зрозуміло. Чому? Мені здається, тому, що твори Ю. Яновського треба вміти читати. За описуваними фактами треба побачити ту деталь, яка вкаже на позицію автора щодо зображуваних подій. Віра у революційне оновлення людини була сильною у багатьох людей того часу, і багато хто із них був розчарований […]...
- Рідна Україна в моїй уяві Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Кожному знайомі ці рядки з Шевченкової поеми “Сон”. Дійсно, саме так, з висоти пташиного польоту лише й можна уявити нашу Батьківщину – безмежну, прекрасну, могутню. Ось якби мені полинути Шевченковим шляхом! Я б, звичайно, не полетів до Петербурга, до суворої півночі. Я вибрав би інший маршрут. До душі мені облетіти Україну за ниточкою її кордонів. Лечу, а в […]...
- Гофман “Крихітка Цахес…” 1. Яким було життя у князівстві Керепес? Життя мешканців князівства нудне і безбарвне. Вони живуть за законами практицизму, не вірять ні в чари, ні в чудесні таємниці. їм чужі мрійливість, глибокі почуття. Всі їхні зусилля спрямовані на те, щоб зробити службову кар’єру та збагатитися. 2. У чому полягало запровадження “освіти” Пафнуцісм Великим? Бездуховне життя мешканців Керепеса стало наслідком запровадження “освіти” Пафнуцієм Великим, яка полягала у вигнанні із країни чар, поезії, […]...
- Кетхен з Гейльброна характеристика образа Кетхен Кетхен – жіночий образ, у якому символічно втілена любов. Прототип К. запозичений з англійської народної балади, що одержала популярність у Німеччині в последнейтрети XVІІІ в. завдяки обробці поета Г. А. Бюргера за назвою “Граф Вальтер”. К. – дочка збройового майстра, що полюбила знатного лицаря, і вже сама ця ситуація, у якій дівчина не може розраховувати на шлюб через своє просте походження, представляє любов як особливе явище, не підвладне ні здоровому […]...
- Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо Мотив страждання. Цей мотив визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сехісмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи свою причетність до смути в державі. Страждання у земному житті – звичний для літератури бароко мотив. Герої Кальдерона переборюють свої страждання або силою власної волі, або усвідомленням марності земних поривань людини. Шекспір і Кальдерон творили в одну й ту саму епоху: Шекспір своїми драмами започаткував нову добу, […]...
- Дух Екзюпері – його Моральний кодекс Бути людиною – це й означає відчувати, що ти за все відповідаєш. Палати від сорому за злидні, хоча вони, здавалося б існують і не з твоєї вини. Пишатися перемогою, яку здобули товариші. І знати, що, кладучи камінь, допомагаєш будувати світ. Пам’ятати, що… Людські серця найбільше страждають від духовної спраги. Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очам не видно. Ми відповідальні за тих, кого приручили. Кожен повинен бути господарем на своїй планеті. […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Заметова Олександра Григоровича Закидань Олександр Григорович – письмоводитель в поліцейській конторі, товариш Разумихина. “Років двадцяти двох, із смуглявою і рухливою фізіономією, що здавалася старіше за свої роки, одягнений по моді і фатом, з проділом на потилиці, що розчесав і розпомаджував, з множиною перснів і кілець на білих відчищених щітками пальцях і золотими ланцюгами на жилеті”. Разом з Разумихиным приходить до Раскольникову під час його хвороби відразу після вбивства старої. Він підозрює Раскольникова, хоча […]...
- Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно впливає на людину. І дійсно, замість того, щоб занурюватися з головою в проблеми, варто спробувати […]...
- Рідне місто Київ Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки велике українське місто, а й крупний транспортний вузол. У ньому є залізні і шосейні дороги; […]...
- Чому я люблю читати науково-фантастичні твори Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю. Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни. У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова “Туманність Андромеди” та “Cor serpentіs”. Це чудові твори, які змушують […]...
- Пісня про Гайавату характеристика образу Гайавати Гайавата – герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. – фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. – ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве спадкове управління. У легендах образ Г. придбаває міфологічні риси. Буквально його ім’я переводиться як “пророк, […]...
- “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що […]...
- Про нерозривну єдність людини й природи Людина протягом свого історичного розвитку прагнула побачити з усіх боків картину миру, пізнати природу, Щоб застосувати її для своїх потреб. Цікавими були погляди наших предків на будову миру, деякі природні явища. Наприклад, у древні часи вважали, що, скільки людей живе на землі, стільки зірок існує на небі, тому що в кожної людини є своя зірка, що з’являється, коли людина народжується, і гасне, коли людина вмирає. По зміні розташування зірок люди […]...
Categories: Твори з літератури