Пісня про Гайавату характеристика образу Гайавати

Гайавата – герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. – фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. – ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве спадкове управління.

У легендах образ Г. придбаває міфологічні риси.

Буквально його ім’я переводиться як “пророк, учитель” або “божество,

що протегує рибним і мисливським місцям”. У Лонгфелло Г. представлений переважно у своєму земному вигляді, хоча і наділений деякими надприродними рисами. Його життя протікає в одному з племен оджибуэев, напівкочових алгонкинов.

Героїчні діяння Г. викладені Лонгфелло у формі своєрідного рицарського роману. Герой здійснює подвиги в ім’я благородних цілей.

Він виховувався на лоні природи, немов переймаючи її розум і гармонійність, – підтвердження поширеної в XІX ст. теорії Р. У. Эмерсона про спорідненість з природою як запоруці цілісності людини. Досягнувши віку юного воїна, Г. шукає батька, і між ними відбувається боротьба, з якої герой поеми виходить переможцем. Великі діяння Г. складають основне оповідання, що завершується відходом героя у світлий світ услід за “дамою серця” Миннегагой, коли в поселеннях індійців з’являються білі люди.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Пісня про Гайавату характеристика образу Гайавати

Categories: Твори з літератури