З історії нашого міста

Related posts:

1. З історії походження рідного міста З історії походження рідного міста На уроках історії я довідався про походження мого рідного Харкова. По-різному науковці тлумачать походження назви міста. Існує переказ, нібито першого тутешнього козака-поселенця звали Харком. Від його імені й пішла назва поселення. Твердять також, що місто дістало найменування за річкою, адже стоїть воно на злитті двох річок, одна з яких Харків, а друга – Лопань. А ще є думка, що Харків – то видозмінене “Шарукань”. Так […]...
2. Початок історії міста Варшави Початок історії міста Варшави сягає кінця XІІІ і початку XІV століття, хоча археологічні дослідження минулих років відкрили на цьому терені сліди поселень з X століття. У 1596 році король Сигізмунд ІІІ Ваза переніс свій двір до Варшави, котра стала столицею Польщі. Друга Світова Війна повністю змінила вигляд Варшави, оскільки німці вщент спалили місто. Трагедія польського композитора та піаніста єврейського походження Владислава Шпільмана, спогади якого екранізував у своєму найновішому фільмі “Піаніст” […]...
3. Що я знаю про походження назви рідного міста Кожне місто має свої особливості, історію, культуру, назву. Є такі міста, що змінили своє ім’я. Звідки ж пішла назва нашого міста – Харків? Здається, що про заснування Харкова ми знаємо багато. Дійсно, проблема походження такого великого центру, як Харків, не могла залишитися поза увагою дослідників. Найбільш поширеною є версія, що Харків заснував козак Харитон, який завів собі хутор у цій місцевості. За версією Григорія Квітки-Основ’яненко, наше місто було засноване його […]...
4. Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
5. Постаті Богдана Хмельницького й Івана Мазепи в “Історії Русів” Трактат невідомого автора кінця XVIII століття є історичною пам’яткою про розвиток України від сивої давнини, про Київську Русь як першодержаву тільки українського народу. Оскільки у творі “Історія Русів” показано визвольну боротьбу українського народу із зовнішнім ворогом, центральне місце відводиться запорожцям як борцям проти поневолення. Автор оспівує талановитого полководця Богдана Хмельницького, показує його як мудрого дипломата, умілого керівника, який веде за собою народні маси. Він нещадний до ворогів, а особливо до […]...
6. Парни і сквери – справжня окраса міста 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Парни і сквери – справжня окраса міста Протягом десятиліть у нашій країні тисячі людей працювали над створенням у містах і селищах парків, скверів, зелених зон, де жителі могли б відпочивати, дихати свіжим повітрям, милуватися деревами й квітами. Ми добре знаємо, як впливають на життя міст сади, парки і приміські ліси. Вони поглинають з повітря убивчий для людини вуглекислий газ, який накопичується в містах у […]...
7. “Повість минулих літ” найдавніший літопис нашого народу На уроці української літератури я познайомився з “Повістю минулих літ” – величним твором про минуле нашого народу часів Київської Русі. Читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі Нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом свічки… Події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються нами майже як легенди… Але все це колись відбувалось насправді. Літописання має надзвичайно важливе значення […]...
8. Історія міста Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього “Дикого Поля”, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. […]...
9. Богдан Хмельницький в історії України Богдан Хмельницький – син украънського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеликий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Уже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Цецорою боровся поруч зі своїм батьком. Батько загинув у тій битві, […]...
10. Історія нашого народу в легендах і переказах Звідки б ми дізналися про старі часи, про давніх славетних воїнів нашого на­роду, якби не мали легенд і переказів? Так, ми нічого б не знали про ті страшні й надзвичайно цікаві часи. Адже тоді творилася наша держава і в Україні точи­лися війни, були біди. Але народ усе це перемагав. Справжня жива історія вті­лена в легендах і переказах. З давніх-давен люди збирали, зберігали й передавали своїм дітям, розповіді про минулі часи. […]...
11. Уроки історії, які ми мусимо пам’ятати Історія – це людська пам’ять. Вона ніколи нічого не забуває. Ні доброго, ні поганого. Усе в неї на обліку, усе передається. Що ж нам залишили попередні покоління? Це, я вважаю, велике прагнення волі. Ще із часів Київської Русі ви­борювали його в нескінченних битвах, а пізніше високо піднесли на своїх ко­рогвах лицарі волі – козаки. Потім – будівничі першої української народної держави. Усе фіксується на сторінках історії. На всі часи запам’ятаються […]...
12. Історія одного міста Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]...
13. Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
14. Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
15. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
16. Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія художнього часу стає одним з найважливіших факторів, що визначають структуру всі книги Зовні оповідання, здавалося б, охоплює […]...
17. Переосмислення Василем Стусом Історії України З давніх-давен у народі існує легенда про те, як Бог народам землі роздавав. Комусь дісталися гори, комусь долини, комусь тайга і болота, а хтось повинен був жити на віддалених островах. Розійшлися всі. Сів Бог відпочити і раптом у куточку зали побачив дивної краси дівчину. Гірко плакала красуня, бо запізнилася і не отримала дарунку. То була Україна. Пожалів її Бог і дав шматочок раю: широкі привільні поля, повноводі спокійні ріки, густі […]...
18. Цветопись у портреті міста у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Тут буде місто закладене На зло гордовитому сусідові. О. С. Пушкін. Мідний вершник Петербург… Місто, зведений на болотах, побудований на костях тисяч людей, породження надлюдського генія великого Петра, що дерзнуло кинути виклик самій природі. Точно так само кидає виклик людській природі Родіон Розкольників. Саме тут, у Петербурзі, на якому лежить печатка прокльону, він виношує свою дивовижну ідею. Дія роману “Злочин і покарання” розвертається не на площі з фонтанами й палацами […]...
19. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
20. Образ міста в поезії В. Я. Брюсова 1. Особистість Брюсова, його виховання. 2. Основа світогляду поета. 3. Тема міста в лірику поета. 4. Оглядовий аналіз творчості. Навколо талановиті труси И знахабніла бездара!.. І тільки ви, Валерій Брюсов, Як якийсь рівний государ… І. Житель півночі Початок XX століття принесло із собою багато нового й невластивого іншим епохам З’явилися нові жанри й напрямки, змінилися описувані образи й події. Ця епоха знаменується також появою особливого напрямку в мистецтві – модернізму. […]...
21. Історія одного міста характеристика образа Брудастого Дементия Варламовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Брудастий Дементий Варламович – глуповский градоначальник. При першій же появі “перетнув безліч ямщиков” і приголомшив чиновників, що представлялися йому, вигуком: “Не потерплю!” Обмежуючись і надалі повторенням цієї єдиної фрази, він повалив усіх у жах. Загадковість поводження Б. знайшла несподіване пояснення: у нього в голові був органчик, здатний виконувати “неважкі музичні п’єси” – “Раззорю! ” і “Не потерплю! “. Відповідаючи на докори в “перебільшенні”, Щедрін писав: “Адже не […]...
22. Голосіївський парк Недавно ми з класом побували в місті Києві. Найбільше враження – Голосіївський парк. Ніколи не в’януть живі квіти біля підніжжя величного монумента захисникам Києва, зведеного в Голосіївському парку. Сюди приходять кияни і гості України, щоб віддати шану героям. Звідси вирушає молодь на екскурсії та у походи місцями запеклих боїв з ворогом у липні-вересні 1941 року. Як відомо з історії, у планах гітлерівців столиця України посідала особливе місце. Вони навіть призначали […]...
23. Барвопис у “портреті” міста у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Здесь будет город заложен Назло надменному соседу. О. Пушкін. “Мідний вершник” Петербург… Місто, зведене на болотах, побудоване на кістках тисяч людей, породження надлюдського генія великого Петра, який дерзнув кинути виклик самій природі. Так само кидає виклик людській природі Родіон Раскольников. Саме тут, у Петербурзі, на якому лежить печатка прокльону, він виношує свою жахливу ідею. Дія роману “Злочин і покарання” розгортається не на площі з фонтанами і палацами і не на […]...
24. Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Грустилов ераст Андрійович – глуповский градоначальник, статський радник. “Друг Карамзина” . “Ніжність і чутливість серця” не заважала йому “досить невимушено розпоряджатися казенною власністю” під час служби провіантмейстером. При цьому, дивлячись на солдатів, евших черствий хліб, Г. проливав рясні сльози. Не соромився він і задовольняти своє сластолюбство. В описі того, як їм потім опановує покаянний настрій, багато в чому фальшиве й роблене, є певну подібність із біографією Олександра […]...
25. Історія одного міста характеристика образа Беневоленского Феофилакта Иринарховича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Беневоленский Феофилакт Иринархович – градоначальник, що перемінив князя Микаладзе. При ньому “благополуччя глу-повцев… не тільки не порушилося, але одержало лише більше твердження”, тому що Б. фактично усунувся від справ. Однак на відміну від Микаладзе він “почував непреоборимую похилість до законодавства” і, незважаючи на начальницьку заборону, тайкома видавав закони, втім не занадто обтяжні для глуповцев і навіть носили комічний характер. Подумував навіть про твір конституції, хоча при цьому […]...
26. Аналіз історії княгині Р. у романі “Батьки й діти” Композиція є одним з найважливіших засобів розкриття основної ідеї добутку. Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” побудований на з’єднанні послідовного оповідання й біографії головних героїв. Якби не було історії княгині Р., то не було б паралелізму в долі двох головних героїв: Базарова й Павла Петровича. Перед тим як повідати історію княгині Р., автор малює картину одного з найбільш значних суперечок Базарова й Павла Петровича. У цій суперечці найбільше чітко […]...
27. Сковорода в історії Харківщини “Ми сотворим світ получшій, созиждем день веселейший”, – мудро пророкував видатний письменник і філософ Григорій Сковорода, сягаючи мріяти у майбутнє України, рідної Слобожанщини. 30 віршів, більше як 20 байок, 17 філософських трактатів нашого земляка увійшли до скарбниці світової літератури, уславивши харківську землю, на якій вони були народжені “українським Горацієм” – так ще за життя називали Григорія Сковороду. За його власним виразом, він любив Слобожанщину, як “рідну тітку”, не менше, як […]...
28. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
29. Думи та народні пісні – це соціальна пам’ять народу, його бачення життя та історії Творцями та зберігачами народного епосу були кобзарі. Джерела свідчать, що за часів Київської Русі існували співці, які виконували твори на історичні теми, “співали славу” воїнам-князям. Кобзарі, нащадки легендарного Бояна, й були охоронцями бойової слави народу. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. У вільний час вони співали для своїх побратимів. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров’я, а […]...
30. Роль Вололимира Великого в історії України Володимир Великий – “Ясне Сонечко України”, для якої він прислужився так, що за його часів та ще й потім, за його сина Ярослава Мудрого, Україна була найсильнішою державою за всі часи свого існування. Володимир Великий зібрав усі українські землі під свою руку так, що ціла Україна мала тільки його слухати. Злучивши так усі землі, він убезпечив їх від ворогів. Князь Володимир жив у злагоді із сусідніми народами і державами, як […]...
31. “Повість про два міста” Діккенса “Повість…” – другий і останній історичний роман Диккенса – складається із трьох книг. У першої повествуется про “повернення до життя” доктора Манетта, що довгі роки провів в одиночній камері в Бастилії. Банківський містер, що служить, Лорри й дочка доктора Манетта Люси відвозять його з Парижа в Лондон. Друга книга починається оповіданням про суд над Чарльзом Дарнеем і його рятуванні від смерті. Незабаром Люси виходить за нього заміж, і сім’я веде […]...
32. Історичні народні пісні – пам’ять нашого народу На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні – тужливій, як скімлення чайки, та могутній, як Дніпрова течія. Так виникли історичні пісні – перлини в діадемі народнопісен­ної творчості. “Зажурилась Україна, бо нічим прожити…” – це пісня, у якій змальовано досить віддалені історичні події, коли наші предки безстрашно боронили рідну землю від ворогів-бусурманів. Бери шаблю гостру, довгу Та йди воювати! – Закликає своїх […]...
33. Трагічні сторінки історії українського села 30-х років у творах Самчука Відомий літературознавець із діаспори Григорій Костюк назвав Уласа Самчука “образотворцем времени лютого”. І це справді так, бо в прозових творах цього письменника в першу чергу знайдемо ознаки цього “лютого времени”, найбільших трагедій ХХ століття у долі України в цей непростий час. Улас Самчук – автор багатьох творів, у яких історія України висвітлена, як ні в кого, повно і правдиво. “Волинь”, “Марія”, “Чого не гоїть вогонь” – ці твори, надруковані в […]...
34. Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді на долю рослини випадають незгоди: холодні і сильні дощі, безжальний вітер, а іноді загроза виникає […]...
35. Трактування політичної та культурної спадщини України в “Історії русів” Твір “Історія Русів” був уперше опублікований у 1846 році. Його невідомий автор осмислює історію українського народу з часів сивої давнини і до 1769 року. Події описані у хронологічній послідовності. Спочатку і втор розповідає про походження східних слов’ян. Вагоме місце в історії Української держави він відводить козацтву, бо саме воно було захисником свого народу, боролося проти внутрішніх і зовнішніх ворогів. В “Історії Русів” відтворена визвольна боротьба українського народу 1648-1654 років, а […]...
36. Відповіді до теми: “Історичне минуле нашого народу” Що таке літопис? Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій у хронікальній послідовності иикладено описи подій, що відбувалися за часів написання твору. Про що розповідається у літописах? У літописах може розповідатися про історичні події, видатних громадських, державних, культурних діячів певного часу, можуть бути наведені легенди або описи реальних подій. Хто є автором “Повісті минулих літ” ? Автором “Повісті минулих літ” є Нестор-літописець. Які літописні оповіді про князів вам відомі? […]...
37. Історія одного міста характеристика образа Бородавкина Василіска Семеновича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Бородавкин Василіск Семенович – тип градоначальника, “у якого ноги повсякчас готові були бігти неведомо куди”. “Уміщав… у собі” багато лементу. У його творі “Думки про градоначальническом однодумність, а також про градо-начальническом єдиновладдя й про іншому” відбилися не стільки навіть його “ідеали”, скільки повсякденний побут його спілкування з обивателями, кожний з яких, за його переконанням, “завжди в чому-небудь винуватий”: “Мовлення повинна бути уривчаста, погляд обещающий подальші розпорядження, хода […]...
38. Виступи з повідомленнями до теми “Герої Овідія – жителі міста Томи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Місцеві жителі носять імена героїв “Метаморфоз”, вони ніби зійшли зі сторінок спопелілого твору. Діт в античній міфології – бог підземного світу, у Томах він німець, знівечений війною, лікар і гробар. Уві сні ветеран розбитої армії бачить жахи концтаборів, чує гуркіт канонади. Він носить “беззахисне серце” і живе “задля мертвих”. Діт переконаний, що “жива людина здатна на все” і “людина людині вовк”. Ці “банальні […]...
39. Відображення нашого минулого у поезіях з книги О. Олеся “Княжа Україна” Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл “Княжа Україна”, до якого увійшли вірші “Війна з татарами”, “Ярослав Осмомисл” та інші. Доба Київської Русі – загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори, видатних Історичних особистостей та звитяжні перемоги над ворогом. У вірші “Ярослав Осмомисл Олександр Олесь […]...
40. М. Коцюбинський в історії української літературної мови До непересічних явищ української літературної мови належить мовотворчість М. Коцюбинського. Як стиліст М. Коцюбинський був неперевершений. Його твори – зразок лексичної, фразеологічної, синтаксичної та стилістичної багатогранності і глибини, ритмомелодики художнього тексту. Підгрунтям художнього слова М. Коцюбинського є широка загальнонародна основа. Його мову репрезентують такі складові: жива лексика українського народу, фольклор, мовні традиції класичної російської, української та західноєвропейської літератур. Творчо синтезувавши ці складники, М. Коцюбинський розширив структурно-семантичні, стилістичні, стильові і художні […]...