“Є в коханні і будні, і свята”

Related posts:

1. Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – І варіант ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Є в коханні і будні, і свята…” І варіант Жила на землі людина, чесна і справедлива, людина, якій не байдужі були неосяжні поля рідної Батьківщини, яку хвилювали події, що відбувалися на рідній землі. Це – Василь Симоненко. Нелегким було його життя, і ще невідомо, чи не сидів би він разом зі Стусом за гратами, якби сама доля не вкоротила йому часу. Симоненко […]...
2. Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – ІІ варіант ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Є в коханні і будні, і свята…” II варіант Жили на нашій українській землі співці кохання, які багато своїх поезій присвятили своїм дівчатам, дружинам, красі людських взаємин. Василеві Симоненку, на мою думку, належить право називатися одним з перших серед них, бо стільки радощів, смутку, щастя та розчарувань в його віршах, що стає навіть шкода, що ти не бачиш зараз на власні очі […]...
3. Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – ІІІ варіант ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Є в коханні і будні, і свята…” ІІІ варіант Серед усіх незгод і нещасть воно буде жити, закреслюючи зневажання, наклепи, забуття. Воно – чисте і щире кохання, – якому пророкують вічне життя усі, хто хоч раз відчув на собі його прекрасну дію, його непідвладну людському розумінню чарівну згубу. Мабуть, дуже влучно поцілив безшабашний хлопчик Амур зі свого лука у Василя Симоненка, тому […]...
4. Є в коханні і будні, і свята – І варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І варіант Багато людей сперечаються про те, що таке кохання, чи буває воно одне на все життя, чи можна закохуватися багато разів, чи переживає його кожна людина, чи тільки обрані. На мою думку, хоча б у формі закоханості любов приходить до кожної людини. І тоді вона одразу ніби перероджується, все навкруги здається таким чарівним і прекрасним. Згадаймо, наприклад, як Мавка з “Лісової пісні” говорить […]...
5. Є в коханні і будні, і свята – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Коли в дитинстві я читала казки, звертала увагу, що якщо там йдеться про кохання, казка закінчується весіллям. Коли подорослішала, я замислилась: чому так? Бо після весілля починається буденне життя зі своїми труднощами і радощами. “Життя прожити – не поле перейти”, – каже народ. Ідуть люди після весілля однією дорогою, а на ній зустрічають хвороби, біль, втрачають щось і когось, або знаходять. І […]...
6. В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Тема. В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Варіант 1 1. В. Симоненко – витязь молодої української поезії – народив­ся… А На Сумщині. Б Полтавщині. В Київщині. Г Миколаївщині. 2. Поряд із творчо переосмисленими літературними джерелами у ліриці В. Симоненка особливе місце відводилося народним… А […]...
7. Всепідкоряюча сила кохання Життя Василя Симоненка обірвалося в 28 років – у такому віці, коли людина вже стає зрілою, але ще не втрачає юнацького запалу, ще вміє мріяти, ще відкрита життю і коханню. Ллє незважаючи на такі молоді літа, поет у своїх віршах зумів передати досвід, думки, почуття людини, що прожила не мале життя. І це не дивно, адже письменник у своєму житті не гаяв жодної хвилини, бо жив із девізом: “Жити – […]...
8. Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. 2. Краса героя інтимної лірики. III. Слово В. Симоненка – це справжнє надбання....
9. “В коханні й в слові правда – мій закон” І. Відображення в сонетах еволюції митця. ІІ. Головні теми сонетів у стосунках із другом; б) у коханні до смаглявої, чорноокої жінки; в) в оцінюванні мистецтва, Сучасних йому звичаїв і суспільних відносин). 1. Дружба – найбільший дарунок долі ; поет із захопленням пише про незвичайну красоту свого друга, про його мужність, не уявляє свого життя без друга ; ліричний герой уміє прощати, навіть коли друг забрав у нього кохану ; друг […]...
10. Василь Симоненко – співець кохання Інтимна лірика Василя Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав…” – це твердження Василя Симоненка є ніби прологом до створеного ним романтично-піднесеного у своїй чистоті і звабі образу коханої. Лише кількома штрихами він малює портрет тієї, що запалила серце юнака: […]...
11. Щастя – в коханні Антон Павлович Чехов увійшов в історію російської та світової літератури як найвидатніший майстер короткого оповідання. На його думку, одна з найважливіших проблем людського суспільства – проблема щастя людей. Чехов ставить питання про необхідність зміни суспільства, в якому порядні люди не можуть бути щасливими. В оповіданні “Дама з собачкою” щастя – це любов. Герої оповідання, що покохали один одного, одружені, мають сім’ї, тому вони не можуть зустрічатись відкрито. Але на своєму […]...
12. Кохання – мотив творчості Василя Симоненка Поезія Василя Симоненка – справжній гімн рідній Батьківщині – Україні, гімн невтомним рукам матері, гімн чарівності кохання. Поет ніби перебуває в іншому, лише йому відомому світі, де разом йдуть “і будні і свята” кохання, де “крізь століття” вчувається голос Великого Кобзаря, де лагідною посмішкою всміхається до нього мати. Але одночасно цей світ знайомий кожному з нас, тому такими близькими стають вірші В. Симоненка. Маючи палке серце і щиру душу, хочеться […]...
13. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” 2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. 3. Найважливіше для поета – доля України. Сила поезій В. Симоненка....
14. Величність свята Різдва Христового Я дуже люблю зиму, бо саме цієї пори приходить особливе, трохи магічне, прекрасне свято Різдва Христового. Не можу сказати, що наша сім’я дотримується всіх ритуалів та традицій, але намагаємося, щоб цей день став дійсно святом нашої родини. Напередодні свята ми прикрашаємо кімнату домашніми прикрасами, виготовленими з соломинок. Біля віконних рам і дверей чіпляємо солом’яні ажурні хрестики – вони оберігають оселю від нечистої сили, яка в дні свят особливо небезпечна. Перед […]...
15. Краса вірності в коханні” за повістю М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Кохання є основою життя будь-якої людини. Це почуття, яке дарує сили на подолання перешкод, надію на щасливе майбутнє, віру в себе. Саме таке кохання відчували один до одного герої повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. Та, як то кажуть у народі – “Хто не має кохання, той не знає і горя”, З самого початку своєї трагічної оповіді письменник примушує нас захоплюватися Остапом і Соломією, співчувати їм і переживати за них. Ці […]...
16. Інтимна лірика Симоненка Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність його віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті вибухи емоцій, які супроводжують кохання. “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав…” – це твердження В. Симоненка є ніби прологом до створеного ним романтично-піднесеного у […]...
17. “Якщо крикне рать свята…” “Якщо сьогодні тримати курс на Америку, – писав Єсенін, – то я готовий тоді віддати перевагу наше сіре небо і наш пейзаж: хата, трохи вросла в землю, прясло, з прясла стирчить величезна жердину, далеко махає хвостом на вітрі худа конячина. Це не те що хмарочоси…” У своїх спогадах про поета його сучасники неодноразово відзначали, що він з особливим схилянням ставився до всього російського, пишався, що він російський поет, та й […]...
18. Витонченість психологічного аналізу в “Коханні Сванна” Відомий французький письменник Марсель Пруст є творцем жанру модерністського психологічного роману. Головним його творчим методом вважається імпресіонізм, але у центральному його доробку романі “У пошуках втраченого часу”, що складається із семи томів, можна знайти ознаки застосування інших прийомів, наприклад, поетичного символізму. Філософсько-естетичні погляди Пруста частково співпадають із ученням А. БєрГсона, його світосприйняття Грунтується на інтуїтивізмі, тому цей письменник зображує внутрішнє життя як “рух свідомості”, навіть простір і час постають у […]...
19. Твір “Зимові свята” Взимку, коли сніг вже давно вкрив своєю ковдрою подвір’я та стріхи хат, коли чудернацькі коштовні візерунки прикрашають вікна осель, у нашій країні відзначають два найбільші свята – Новий рік та Різдво. Ці свята пов’язані з великою кількістю традицій та народних звичаїв. Кожна родина прикрашає свою оселю кольоровими стрічками та мішурою, зелена пухнаста ялинка ніби закликає своїм свіжим ароматом до святкування. ЇЇ одягають в різнобарвні шати з гірлянд і новорічних кульок. […]...
20. Яку роль відігравали Різдвяні свята у формуванні духовності українців Родинний обряд напередодні Нового року на Щедрий вечір. Усі люди з нетерпінням чекають Нового року. Вважається, що це якась межа, за якою залишиться усе старе, погане і розпочнеться нове, краще. Тому новорічні свята і раніше, і зараз відзначаються найпишніше. Колись у цей період існувало багато звичаїв та обрядів. І святий вечір, і Щедрий вечір, і водіння Меланки та кози, і свято Василя, і ворожіння дівчат. Кожне таке дійство було сповнене […]...
21. Витонченiсть психологiчного аналiзу в “Коханні Сванна” Вiдомий французький письменник Марсель Пруст є творцем жанру модернiстського психологiчного роману. Головним його творчим методом вважається iмпресiонiзм, але у центральному в його доробку романi “У пошуках втраченого часу”, що складається з семи томiв, можна знайти ознаки застосування iнших прийомiв, наприклад, поетичного символiзму. Фiлософсько-естетичнi погляди Пруста частково спiвпадають iз вченням А. Бергсона, його свiтосприйняття грунтується на iнтуїтивiзмi, тому цей письменник зображує внутрiшнє життя як “рух свiдомостi”, навiть простiр i час постають […]...
22. “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу і в радісну мить, Любіть у годину негоди. Серед найсвітліших людських почуттів – любов до неньки, що дала життя, і до Вітчизни-матері. Україна… Край невимовної краси і тяжкої недолі, неповторної пісні і волелюбного лицарства, край з багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки і сини, […]...
23. Володимир Сосюра – велиний співець кохання Кохання оно вічне і всюдисуще, воно всемогутнє, бо є основою життя, воно – вогонь радощів і сподівань. Це пбчуття приходить до нас незалежно від нашої волі і бажання, окрилює закохану людину, бо є величним, благородним і пічним. Тема кохання в усіх народів – від прадавніх часів і до наших днів – завжди актуальна для мистецтва, бо людина не може не любити. Володимир Миколайович Сосюра – один із найніжніших, найщиріших співців […]...
24. Старий і Море – Свята діво Сонце та безперервні рухи пальцями зовсім відживили його ліву руку, і старий почав помалу перебирати на неї натяг снасті, ворушачи м’язами спини, щоб зсунути жилку з намуляних місць. – Коли ти й досі не пристала, рибино, – мовив він уголос, – то ти Просто чудо. Тим часом він сам був геть зморений і, знаючи, що скоро настане ніч, намагався думати про щось інше. Подумав про бейсбольні ліги, пригадавши, що того […]...
25. “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, любові, правди, справедливості. Поезія Василя Симоненка несла на собі відбиток думок і сподівань тогочасної […]...
26. У нас єдина мета – Україна свята – нездоланна ніким і ніколи 11 клас “У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір’ю українців, які свято шанують і люблять її. І я вірю, що ця любов не зміниться з плином років, а з висоти на нас завжди дивитиметься лагідне зоряне українське небо. […]...
27. Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
28. Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину…” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне “ми”. Людина – це неповторність. У неї усмішка – єдина, мука – єдина, очі – єдині. […]...
29. Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і непокори, могутній вибух пристрасті і гніву, любові і ненависті. Одержимий любов’ю до матері-України, він і нас закликає любити Вітчизну, дорожити […]...
30. Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. У кожному слові – любов […]...
31. Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
32. Краса і щирість почуттів в ліриці Василя Симоненка Справжнього поета народжують гнів і любов. Гнів і любов народили Василя Симоненка. Великий, праведний гнів проти приниження людини, знищення її людської гідності. Тому, можливо, центральною в творчості поета вважається патріотична тема – любові до України, її безталанного народу, віра у світле майбутнє, де будуть вічно жити радість і кохання. Ліричне слово Василя Симоненка – справжнє коштовне надбання, воно сяє всіма мальовничими гранями. Поет не думав про літературну славу – вона […]...
33. Твір В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи Сувеpенна… Вільна… Така наша Укpаїна нині. Саме за нашої пам’яті з Укpаїни-колонії наpодилася Кpаїна. Складним, довгим, теpнистим виявився шлях нашої Батьківщини до деожавності. Минуле нашої деpжави – тяжке, кpиваве й тpагічне… Київська Русь…Hезpівнянні pядки “Слова о полку Ігоpевім…” pозповідають нам пpо неспокій на землі pуській, пpо набіги кочових завойовників, пpо боpотьбу наpоду за волю: Тоді по pуській землі pідко […]...
34. Зелені свята українців Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. Неділя та, називається так тому що, зеленню прикрашали подвіря, хату. По всій Київщині збирали пахучі трави і встеляли ними підлогу в хаті, особливу перевагу надавали любистку. Ним, пахучою м’ятою, шовковою травою клечали вікна, образи, покуть. Надворі клечали деревом – липою, кленом. Ставили гілки на воротях, стежки устеляли травою. На Хмельниччині […]...
35. Особливості художнього вираження людського почуття в ліриці Сосюри Щирість, задушевнісь, яскрава, емоційна наснажена образність, звернення до найяскравіших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, кого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття. Здається, кожен знає ці натхненні рядки: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання… Поет творить хвилюючу гаму людських почуттів, народжених коханням. Поетична гіпербола перших двох рядків […]...
36. Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
37. До свята Великодня До свята Великодня Крашанка – необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. Здавна щороку великодньої п’ятниці господині готували крашанки: червоні, жовті, зелені. Вони прикрашали святковий стіл. А звідки ж господині брали фарби? По-перше, відвар цибулинного лушпиння, що збиралося протягом тривалого часу, фарбував яйце у приємний червоний і світло-брунатний кольори. Відвар з листя медуниці забарвлював їх у зелене, а з вільхових шишечок – у жовте; звичайна синька, яку вживали, коли мастили хату, […]...
38. Зимові свята та звичаї українців Пушистий білий сніг налітає за вікном. Проте в хаті тепло і затишно. Швидко закінчується день і починається ніч. Ось такий він наш грудень, та саме з нього починаються зимові свята. Першим таким зимовим святом є Введення. Введення у храм Пресвятої Богородиці пов’язане з біблійною розповіддю про те, як Марію, коли їй виповнилося три роки, повели до храму Єрусалимського, щоб почати служити Богові. Священик зустрів її, завів до храму, у святе […]...
39. “Чорна злість, свята злість” Невідворотність відплати. Мабуть, це головне у блоківському сприйнятті революції. Занадто довго у країні панували приниження, і “бруд, і морок, і убогість”. Занадто довго правили “ситі”. Капіталізм сприймався Блоком як щось далеке, диявольське, демонічне. Безправні, замучені непосильною працею роботяги, зігнуті спини – це життя. Але жовті, як очі нічного звіра, вікна, цей “недвижний хтось, чорний хтось”, що то вважає народ, то недобре сміється – хто він? Це опис фабрики в однойменному […]...
40. Мотиви лірики Василя Симоненка І. Життя як спалах. ІІ. Головні теми творчості В. Симоненка. 1. Любов до України. 2. Неповторність людського “я” 3. Непохитність позиції літературного героя. 4. Світле почуття романтичного кохання. 5. Рідна українська природа 6. Готовність до самопожертви задля визволення й розквіту народу і країни 7. Сталінське беззаконня. ІІІ. В. Симоненко – символ незнищенності українського духу, символ правди і сумління....