Якби я була Попелюшкою

Related posts:

1. Якби я була письменницею На мою думку, письменники – це люди, які заслуговують великої поваги. Вони займаються дуже шанованою та благородною справою. У їх творах можна знайти багато чого повчального і пізнавального. Мені дуже подобаються пригодницькі романи: вони поєднують у собі цікаві факти, захоплюючі пригоди та ситуації, які потребують робити повчальні висновки. Якби я була письменницею, то напевно б створила багато цікавих книг, про подорож навколо світу двох справжніх друзів. Вони б відвідували багато […]...
2. Якби я був учителем. Твір-міркування Якби я був учителем, то, заходячи в клас, я починав би урок з якого-небудь жарту. Це добре розслаблює й задає тон подальшим заняттям. Ще б я доручив кожному учневі провести урок відповідно до шкільної програми, нехай готуються й діють самостійно. Ще б я не сидів за окремим учительським столом, а проводив би урок за якою-небудь партою, так ніщо б не робило мене вище учнів, була відсутня б штучно зведена перешкода. […]...
3. Якби я повів себе зустрівшись з ангелом Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився. Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він підійшов до мене і обняв. Мені стало так легко на душі, відразу ж захотілось подзвонити […]...
4. Чи логічною була поведінка Наташі Ростової в епілозі? З мого погляду, логічна. Зовсім інше питання, подобається нам Наташа в епілозі чи ні. У романі ми зустрічалися з Наташею-дівчинкою, веселою, життєрадісною, життєлюбною, потім з Наташею-дівчиною, яка робить помилки, кохає, страждає. Толстой тонко простежує діалектику душі Наташі, яка не кінчається власне у романі і продовжується в епілозі. Звичайно, за минулі сім років вона змінилася зовні: “розповніла і поширшала, так що важко було впізнати в цій сильній матері колишню тонку і […]...
5. Якби я був Лукашем Якби я був Лукашем… Світ драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” наповнений героями двох типів – людьми і міфічними істотами, які живуть поряд, спілкуються, допомагають одне одному і конфліктують. Лукаш – людина. Він музично обдарований, із уродженим почуттям прекрасного. Одного теплого весняного дня хлопець грою на сопілці розбудив від довгого зимового сну прекрасну лісовичку – Мавку. Зачарований її красою, він покохав дівчину, але роздвоєність душі не дозволила Лукашеві зберегти це почуття. […]...
6. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців – мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше – це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що ми ні з ким не воюємо, маємо свою незалежну державу, державну мову, а не “нарєчіє”, […]...
7. “Була б шия, а ярмо знайдеться” Твір зароманом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої. То тепер тільки стали городи обгороджувати, а […]...
8. “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за назву для свого твору, на перший погляд, є парадоксальним. Але згадаємо відомий вислів російського письменника […]...
9. Автобіографічна основа вірша Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі…” Тарас Шевченко геніальний син украінського народу. Крізь усе своє життя він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей. Почалось це ще з дитинства. Він народився у сім’і кріпака. Поки родина працює, малий Тарас потроху знайомиться зі світом. Гуляє в полі, у лісі, усе йому цікаво, все хочеться зрозуміти. Одного разу він дуже налякав рідних, коли не повернувся увечері додому. Малий Тарас заблукав, на щастя, йому допомогли […]...
10. Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю’. “Людина, яка була театром” Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, відбиваючи у своїй творчості найістотніші, найсуттєвіші тенденції розвитку духовної культури. До таких митців належав Лесь Курбас. Коли […]...
11. “Аби ти щаслива була, Україно…” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. Наприклад, клянеться у вірності Україні: Усі мої сили, наснагу високу, Й життя я віддам до […]...
12. Якби я був режисером, про що б зняв фільм Звісно ж, про людей. По-перше, нічого цікавішого у світі все одно не існує. А по – друге – такі вже ми є: про що б не почали мову, все одно звертаємо на самих. себе-. І якщо книга вийшла цікава, то вже будьте певні – про людей. І якщо пісня – теж. І навіть якщо художник змалює не портрет, а пейзаж або якийсь натюрморт, то все одно поважні люди, дослідники, кажуть, […]...
13. Якби моїм товаришем був Олесь Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені здається, що він і серед нас був би диваком. Але це на перший погляд, далі […]...
14. “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її […]...
15. “Якби увесь світ міг почувати силу гармонії.” Вольфганг Амадей Іоанн Хризостом Теофіль Моцарт народився в Австрії, у місті Зальцбург на березі річки Залках. У XVІІІ столітті місто вважалося центром музичного життя. Маленький Моцарт рано познайомився з музикою, що звучала в резиденції архієпископа, з домашніми концертами в заможних городян і зі світом народної музики. Батько Вольфганга, Леопольд Моцарт, був одним з найбільш освітчених і видатних педагогів своєї епохи і став першим учителем сина. У віці 4-х років хлопчик […]...
16. Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від фашизму і повернувся в рідний’Донбас. Хоч повоєнна земля була, як рана, скрізь голод і холод, […]...
17. “Я була тоді з моїм народом…” Три сторінки у “Роман-газеті”. Чверть століття – за датами, що стоять за віршованими рядками. Ще понад чверть століття мовчанки про цей твір. Така трагічна, моцартівська, назва – “Реквієм”. Я завжди уявляла собі цю жінку витонченою, дещо погордливою. Вишуканістю, літературним снобізмом віяло від її перших ліричних збірок – ще б пак, освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти, початок століття, любов Гумільова… Хоч усе це: освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти початку […]...
18. “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом і подвижником. Він був переконаний, що, коли в Україні буде якнайбільше освічених, національно свідомих і працьо-витих людей, в серці кожного […]...
19. Якби Ленського не було вбито на дуелі Роздуми про можливу долю героя Дохнула буря, цвет прекрасний Увял на утренней заре, Потух огонь на алтаре!.. О. Пушкін У романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і в однойменній опері П. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. Перед нашими очима відбуваються дві трагедії, з якими важко змиритися. Хочеться перегорнути сторінки і повернутися назад, туди, де […]...
20. Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди […]...
21. Якби Іван Никифорович жив у XVІІ столітті, міг би він стати персонажем картини Рєпіна? “Я вздохнул еще глубже и поскорее поспешил проститься, потому что я ехал по весьма важному делу, и сел в кибитку. Тощие лошади, известние в Миргороде под именем курьерских, потянулись, производя копытами своїми, погружавшимися в серую массу грязи, неприятний для слуха звук. Дождь лил ливмя на жида, сидевшего на козлах и накрывшегося рогожкою. Сырость меня проняла насквозь. Печальная застава с будкою, в которой инвалид чинил серые доспехи свои, медленно пронеслась мимо. […]...
22. Чим полонила Настя Лісовська “пана трьох частин світу”, або “Якби я був султан…”? Спробуйте уявити себе могутнім володарем. Вам. підкоряються землі “від тихого Дунаю до Багдаду, від кам’яних могил фараонів до найдальших розташувань військ у пустелях”. Щодня до вас прибувають численні гурти невольників, наймогутніші владики падають до ніг, щоб урятуватися. Ви маєте сотні наложниць, прислужників-підхалимів, чию жалюгідність і нещирість доводиться бачити: день за днем. Чого б ви тоді бажали, чого прагнули? В оточуючому вас світі настільки багато шукачів вигоди, солодкої брехні, гіркого вина, […]...
23. Найвищою цінністю для Генріха Белля була людина, людське життя Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності […]...
24. Якби я залишився сам на безлюдному острові Як Робінзон Крузо, я люблю море, але бачу його рідко. Ми живемо в місті, розташованому далеко від тих місць, звідкіля відпливають у далекі країни кораблі, де кричать чайки й пахне рибою і водоростями. Але часто уявляю собі, що я, подібно Робінзону Крузо, опинився на безлюдному острові… Коли я отямився, море вже не штормило. Наближався вечір, і треба було подумати про їжу і нічліг. Я набрав хмизу, послав свою куртку і […]...
25. “Якби я був президентом” твір-міркування 4 клас 1 варіант Президент – це глава країни, тому на ньому лежить велика відповідальність за всіх громадян країни. Якби я став президентом країни, я б намагався зробити з неї успішну та сильну державу. Особливу увагу я би приділяв освіті, тому що тільки та країна може стати сильною, що має освічених та культурних громадян. Як президент, я би неодмінно контролював здійснення усіх прийнятих законів та ніколи б не давав обіцянок, яких неможливо […]...
26. Твір-мініатюра на тему: “Якби Соломія не загинула” за твором М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Кохання – основа життя. Це почуття, яке дарує людині віру в себе, надію на щасливе майбутнє, сили для подолання будь-яких перешкод. Саме таким було почуття Остапа та Соломії. Та, як кажуть, хто не кохає, той і горя не знає. Із самого початку твору автор примушує нас співчувати головним героям, захоплюватися ними. Остап і Соломія щиро кохають одне одного, але щастя не мають, бо бездушний лях спочатку розлучив їх, а потім […]...
27. Якби я зустріла Лесю Українку… Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Якби я зустріла Лесю Українку… На віконне скло впала крапля дощу. Гола гілка, яку штовхнув безжальний вітер, вдарила по склу, збивши з нього крапельки дощу. І що зі мною коїться таке, що я навіть її, цю крапельку жалію? Вітер зловісно зітхає, дощ монотонно шумить за вікном. Чому ж так важко на душі? Я хвора… Я хвора вже тиждень, і […]...
28. “Аби ти щаслива була, Україно…” – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Така вона і у Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. Наприклад, клянеться у вірності Україні: Усі мої сили, наснагу високу, Й життя я віддам до […]...
29. Вона була, як голос України Творчість Ліни Костенко, безкомпромісної письменниці, хвилює кожного, бо завжди актуальна, сучасна. Сучасна навіть тоді, коли поетеса веде нас таємними стежками минувшини, адже пов’язує її з проблемами сьогодення. Вона турбується про духовний світ співвітчизників, які на шляху національного відродження не повинні забувати гірких та героїчних сторінок історії, аби не розгублені були ті моральні цінності, що віками створювалися народом. У зв’язку з цим необхідно відзначити велику роль історико-філософського роману у віршах “Маруся […]...
30. Коли була війна? Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала вона нашому народові? Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які під час війни були дітьми і назавжди запам’ятали той жах. який вона несла. Іноді до школи завітають зовсім старенькі ветерани Великої Вітчизняної, але їх, на жаль, так мало вже лишилося живих. Нещодавно я прочитала оповідання […]...
31. Коли була війна? – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Коли була війна? Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через важкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про події тих буремних років лише з розповідей старих людей, з книжок та кінофільмів. Іноді до школи запрошують ветеранів Великої Вітчизняної війни. […]...
32. “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була…” Україні й українцям нелегка випала доля. Прекрасну землю, дану Богом, з тихими водами, ясними зорями, широкими степами та ланами доводилося захи­щати від різних ворогів. Бо приваблювали варварів і річки, і ліси, і поля – всі багатства нашої країни. Відстоювали люди свою землю з шаблею в руках від татарських, турецьких, литовських, польських та інших завойовників. Уявити важко, які знущання витримали українці, не бажаючи ставати на коліна, від кримських ханів, польської шляхти. […]...
33. “Його ворогом була вульгарність” по оповіданнях А. П. Чехова “Людин у футлярі”, “Агрус”, “Про любов” Всі оповідання Чехова викликають у Чи тача глибокий емоційний відгук, адже кожний добуток списаний з натури. Одним із властивостей людського життя, на превеликий жаль, є величезна, всепоглинаюча вульгарність. Ця вульгарність не дає людині спокійно існувати, вона давить на нього, робляЧи все його життя нещасної й убогої. Чехів констатує, що при всім цьому деякі люди не тільки не намагаються боротися із цією вульгарністю, але й усіляко неї культивують. Досить згадати чеховське […]...
34. Я була тоді з моїм народом АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА “Я була тоді з моїм народом…” Роки сталінізму озвалися диким болем і нелюдськими стражданнями у долях людей. Багатьох духовно скалічили, винищили, зламали. Вплив сталінізму – цього жахливого монстра – перенесла Анна Ахматова. Сина Ахматової, Льва Гумильова, декілька разів заарештовували. Під впливом цих подій народився чудовий твір – поема “Реквієм”. Читання цієї поеми вражає розум і душу, дає урок мужності і душевної стійкості. […]...
35. Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, мабуть, тому я з повагою ставлюся до чорного пустотливого бабусиного кота, вважаючи, що він із […]...
36. Диво-цвіт барвінок Одного разу підчас прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідому мені рослину. Спочатку я чомусь подумала, що це лікувальний засіб, але потім зрозуміла, що помилилася. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов’язано багато народних звичаїв. Наприклад, мене зацікавило те, що барвінок зберігає зелений колір листя навіть під сніговим покривом. Витривалість і неабияка живучість цієї рослини оспівані в народних піснях: барвінок в українському фольклорі […]...
37. Країна Пестливих Слів Я дуже люблю географію. День за днем я роздивляюся глобус, але моєї улюбленої країни чомусь немає. Ця країна Існує тільки в моїй уяві. Я називаю її Країною Пестливих Слів і охоче подорожую нею. Тут кожного зустрічають особливо тепло й лагідно. Спробую розказати про Країну Пестливик Слів більш докладно. Першою в цій країні мене зустрічає люба бабусенька. Вона частує мене пиріжечками й молочком. Татусь допомагає мені приготувати уроки. Матуся шиє мені […]...
38. Посмішка долі Французький письменник Шарль Перро народився у 1628 році. А 1697року у Франції вже вийшла перша збірка його казок. Виявилося, що цей державний муж, поет і критик, академік Французької академії, захоплювався народними оповідками і розважав ними королівський двір. Але Шарлю Перро здавалося, що казка – це Еіесерйозний жанр, тому він говорив, що казки писав його син, а він сам тільки вигадував до них стислі і змістовні повчання. Книга Шарля Перро “Казки […]...
39. У чому щастя Попелюшки У чому щастя Попелюшки Кожна дівчинка мріє опинитись на місці Попелюшки – головної героїні казки Шарля Перро “Соболевий черевичок”. Добра, незлобива, ніжна, ну і, звісно ж, дуже вродлива – “вся в матір, найкращу жінку в світі”. Вона ніколи не намагалась “віддячити тією ж монетою” своїм сестрам, які глузували з неї. Сестри знали, що в неї хороший смак – і завжди радились, у що одягтись, просили робити зачіски, але рівнею її […]...
40. Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й ласкаво, викликає приємні почуття у […]...