Як я провів літо

Related posts:

1. Як я провів вихідні Мені дуже подобаються вихідні, адже вони – час для відпочинку. Протягом робочого тижня і дорослі, і діти працюють, тому субота й неділя приносять багато задоволення. У ці дні вранці можна довше поспати, без поспіху поснідати, а потім увесь день присвятити приємним справам. Хтось зустрічається з друзями, хтось іде до кіно чи розважального комплексу, хтось із задоволенням читає улюблену книжку, а я люблю гуляти. Минулі вихідні виявилися для мене ще й […]...
2. Як я провела літо Літні канікули – Це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду – щось дуже хороше. Разом з сестрою я з задоволенням доглядаю за нашими овочами. Ми поливаємо, прополюємо нашу зелену грядку, де ростуть редис, щавель, кріп, петрушка. І нам приємно, коли мама за обідом каже: “Ах, який смачний салат з ваших овочів! Розумничка, мої дівчатка, мої помічниці! “Влітку є час і з подружками погуляти, і в ігри […]...
3. Літо в оповіданнях М. М. Пришвіна Літо в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу в літню пору року Перший рак Гримів грім і йшов дощ, і крізь дощ лучило сонце й розкидалася широка веселка від краю до краю. У цей час розпускалася черемшина, і кущі дикої смородини над самою водою позеленіли. Тоді з якийсь рачачої печури висунув голову й ворухнув вусом своїм перший рак Незадоволена жаба Навіть вода схвилювалася, – от до чого взигрались жаби. […]...
4. Літо в Україні Літо в Україні. За народним календарем починається 21 червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Часто в Україні випадають густі роси, покриваючи землю і рослинність. Часто надходять бурі із зливами і громами. Інколи випадає град, вибиваючи збіжжя в полі, обламуючи дерева, тим самим наносячи великої шкоди. Влітку на Україні по городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Вони переливаються різними кольорами, радуючи око і душу. А в повітрі в […]...
5. Максим Рильський Бабине літо. Оповідання В ранній період своєї творчості Максим Рильський пробував свої сили і в галузі художньої прози. Він написав кілька оповідань і нарисів, які в 1967 році вийшли окремою книгою “Оповідання “Бабине літо”, “Тишина” – це малюнки з життя мисливців, рибалок, трудівників села. В них чимало місця займають картини природи. Письменник любить своїх героїв, співчуває їхньому горю. Так, в оповіданні “Глас вопіющого” змальовано селянина-бідняка, змученого поневірянням у місті. Злидні вигнали його з […]...
6. Твір про літо, твір-опис літа у художньому стилі Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки. Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та […]...
7. Де сховалося літо? Де сховалося літо? Закінчилося літо так само непомітно, як і почалося. Закружляли вихором у повітрі яскраві листочки. Дерева закивали голим віттям, дякуючи сонечку за літнє та осіннє тепло і ласку. Якось вранці Надійка встала з ліжка, визирнула у віконечко, а там уже сніжинки повільно опускаються на землю. “Куди ж поділося літо? Куди?” – гадала дівчинка. Вона швиденько одяглася і побігла на вулицю. Зазирнула у всі куточки, але літа ніде не […]...
8. Оленчине літо Оленчине літо Довгоочікуваного літа чекала вся родина. Після напруженого навчального року Олена намагалася зібратися з думками. Вона вже малювала собі райдужні картини відпочинку далеко від великого міста. Валізи були вже готові, квиток лежав у сумочці, було спокійно на душі. Батьки за день до свого від’їзду запевнили, що з хворою бабусею буде все гаразд. Заспокоївши себе тим, що дійсно нема підстав хвилюватися, Олена взяла речі й рушила до дверей. Тишу порушив […]...
9. У синьому небі я висіяв ліс Вінграновський Микола Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора “у синьому…”: У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і ті сни і зійдуть, […]...
10. Цікавий випадок Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила його в кишені свого фартуха, відпускала ненадовго на травичку, загородивши з усіх боків той шматочок […]...
11. Мій улюблений твір мистецтва – ІІ варіант II варіант Нещодавно ми з сестрою відвідали Донецький художній музей. Там дуже багато різних витворів мистецтва. Але мене завжди зачаровували ті картини, де зображене море. Багато різних картин я бачив, але кращих, ніж у Айвазовського, здається, немає. У нашому музеї цілих три картини, але мені найбільше подобається його картина “Морський пейзаж. Коктебель” . Я дізнався, що Іван Костянтинович працював у своїй майстерні у Феодосії, на березі моря. Під час бурі […]...
12. У шкільній бібліотеці Бібліотека є в кожній школі. І немає школяра, який би не переступив її порога. Зрозуміло, що сюди приходять за підручниками або для того, щоб узяти додому прочитати книгу “за програмою”. Для мене бібліотека в школі – це спілкування з розумною і доброю людиною Вірою Михайлівною. Завдяки їй я приходжу до бібліотеки майже щодня, мені постійно щось тут потрібно. Віра Михайлівна навчила мене працювати в бібліотеці. Тут у мене улюблений куточок, […]...
13. Моя подруга Про неї можна сказати – не подруга, а друг. Річ у тім, що все-таки в українській мові слово “подруга” має більш широке значення. Я маю на увазі, що подруг може бути багато, але подруга – друг може бути лише одна. Мабуть тому, що дівчаче товариство більше любить спілкуватися між собою й особливо не прихиляється до когось конкретно, коли подруги часто міняються, для них не визначено в мові слово “друг” у […]...
14. Ліричність балади Є. Гребінки “Човен” Творча спадщина Євгена Гребінки дуже різноманітна. Велику частину творів письменника становлять байки, в яких він оригінально та художньо довершено викриває одвічні людські вади. Але є у творчому доробку Гребінки і ліричні твори. Одним із найвідоміших та найдовершеніших творів Євгена Гребінки є балада “Човен”. Домінуючим напрямом у ліриці за часів написання поезії був романтизм, отож і “Човен” витримано у традиціях романтизму. Емоційної напруженості надає баладі провідний її образ – образ човна. […]...
15. Твір “День народження” Я люблю відзначати всякі свята. Здається, ніби це якісь незвичайні дні, коли обов’язково відбувається що-небудь цікаве. Взагалі, моє улюблене свято – Новий рік, тому що його відзначають всі люди, повсюди святкова атмосфера. А день народження – індивідуальне свято, в якому беруть участь тільки іменинник та його близькі. Раніше, коли я був маленьким, організацією мого дня народження займалася мама. Вона запрошувала моїх хрещених, бабусь і дідусів, братів і сестер, готувала святковий […]...
16. Мій письмовий стіл У більшості моїх друзів є власний письмовий стіл. У мене теж є. Хоча деякі дотепер роблять уроки за партою. Не подобається мені вона. Мій стіл майже історичний. Його подарував моєму дідусеві друг, від’їжджаючи з міста. Цей стіл дубовий, дуже важкий, але весь якийсь теплий, ніжний. Я люблю іноді провести рукою по його поверхні, ніби погладити. Він мені як друг. У столі три шухляди і ще невелике поглиблення для моїх таємних […]...
17. Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на мене, намагаючись вкусити велосипеда за колесо. Ми з другом довго не чекали, багато не розмовляли, […]...
18. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
19. Моя улюблена пора року – XІ варіант 6 клас XI Варіант Доволі важко сказати, яка пора року найкраща. Що ж до мене, я завжди з нетерпінням чекаю на літо. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. По городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Синіють ніжні Келишки лісових дзвіночків, червоніють ажурні лісові гвоздички, запаморочливо пахне дозріваюча малина. Безліч метеликів й інших комах у повітрі. Лине з високого синього неба пісня жайворонка. Літо – найпридатніший час для відпусток […]...
20. Розповідь про море Кажуть, що море безкінечне. З географічної точки зору це звісно не так. Проте, якщо хоча б на мить у нього вдивитись, всі сумніви одразу зникають. Безкрайній горизонт такий неосяжний, такий далекий. Люблю прогулянки біля моря. Вони ніколи мені не набриднуть, адже завжди різні. Саме море не буває однаковим. Воно мінливе за своєю природою. Сьогодні воно спокійне и тихе і наче не має нічого більш ласкавого за його легкі хвилі. Вода […]...
21. Тиха елегія Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” – я знов мовчу, бо від них себе не відокремлю до смерті. Коли мене питають: […]...
22. Опис за картиною І. Айвазовського “Дев’ятий вал” Я дуже люблю море. Щоліта, відтоді як мені виповнилося п’ять років, батьки возять мене у Крим – “для оздоровлення”. “Оздоровлююсь” я в Криму не лише фізично. Мені здається, що коли я дивлюсь на море, у мене відпочиває душа. І справді, це таке місце, де людина відчуває “у здоровому тілі здоровий дух”. У Криму, у Феодосії, знаходиться музей видатного художника І. Айвазовського. Ми відвідали цей музей. Айвазовський усе життя малював море. […]...
23. З чого починається батьківщина? Твір на патріотичну тему Мій шлях до школи лежить через невеликий парк. Я йду стежкою вздовж парку. Колись тут був басейн, били фонтани. Зараз, крім кам’яних ям, що позаростали травою, нічого не нагадує про минуле життя басейну. Ось я проходжу повз велетнів-дубів. Трохи далі від них варто берізка. Вона ніби чужа в суспільстві цих дерев, і мені її чогось шкода. Ось низка кленів; ніби один в один вишикувалися: клени-молодці. Цієї самої стежкою я повертаюся […]...
24. Чи легко навчатися? Взагалі-то я люблю школу. Але іноді мені доводиться переживати жахливі миті. Здається, що все, кінець. Немає теперішнього, втрачена віра у майбутнє. Сутінки змінюються темрявою. Таких людей, як я, називають песимістами. Понад усе мені не подобається початок уроку. Я терпіти не можу ці страхітливі слова: “Іди відповідай!” Мені більше подобається відповідати з місця. Так зручніше, вільніше. Я полюбляю розмірковувати вголос. Але тільки починаю це робити, як мене перебивають. Я розумію, що […]...
25. Діти капітана Гранта характеристика образу Айртона Айртон – боцман “Британії”, судна капітана Гранта. За неслухняність і спробу підняти заколот був висаджений в Австралії, де через деякий час під ім’ям Бена Джойса очолив банду збіглих каторжників. Опинившись в крузі злочинців, А. остаточно забуває про закони честі і моралі, про те, що можливе існування не за рахунок інших, про те, що таке праця і совість. Він стає найнебезпечнішим злочинцем на усьому континенті, за його голову призначена величезна винагорода. […]...
26. Сюрприз Я живу з батьками у двокімнатній квартирі. У мене є своя кімната. У ній стоять письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний килимок; тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще у мене є полиця біля книг і комп’ютер. У батьківській кімнаті – канапа, меблева стінка і телевізор. А перед ним – велике м’яке крісло, яке дісталось нам від матусиних батьків. Мені подобається сидіти в ньому, […]...
27. Шлях і стежка Шлях і стежка Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі. По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб люди велосипедами їздять, а навіть пішки рідко ходять. – А я тобі не заздрю, – відповідає […]...
28. Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й ласкаво, викликає приємні почуття у […]...
29. Подорож до моря Цього літа я відпочивав з сім’єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м’яча на хвилях. Тільки поїсти ми ходили до їдальні. Море в Судаку тільки зветься Чорним. А насправді воно прозоре, ніжно-блакитне, […]...
30. Будильник Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім малень­ким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будиль­ник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзво­ника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли будильник не дзвонитиме, мене не будуть будити, може, і вихідний улаштують. Адже у вихідні про […]...
31. Зрозумійте мене Ось уже другий рік поспіль я займаюся у міському танцювальному клубі “Юність”. Не всі мої близькі задоволені цим. Мама говорить, що у мене залишається мало часу для навчання і домашніх справ, а подружка дорікає, що майже не приділяю їй уваги. Чому вони не хотять зрозуміти мене? Адже мені подобаються танці, це цікаво і корисно. Я розвиваю свої фізичні можливості: координацію рухів, витривалість. До того ж навчилася сприймати і розуміти музику. […]...
32. Чи важко бути гарним другом? Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це прекрасно, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене задуматися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг Вітька сказав мені, що поділиться зі мною “страшною” таємницею. Я пообіцяв йому, що збережу його таємницю від усіх. І отут […]...
33. Чому потрібно берегти книгу? Книга – це чудо цивілізації. Життя без книги уявити собі неможливо. Хоча, на жаль, є люди, які так не вважають. Але не про них мова – їх мені просто шкода. Отже: книга в моїх руках відкриває мені захоплюючий невідомий світ, що розповідає про щось неймовірне або, навпаки, звичайне, близьке мені й від того цікаве. Я читаю, перегортаю її, повертаюся до прочитаних сторінок і ніколи не заглядаю в кінець. І книга […]...
34. Казкова новорічна ніч …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело. …Мені п’ять років. Тата все ще чомусь немає. І […]...
35. Як ти мрієш провести літні канікули Як би мені хотілося провести канікули? Було б неправдою казати, що хтось не чекає на прихід канікул, що для когось це небажаний час. І не тому, що ми не полюбляємо навчатися, а тому що всі хочуть інколи відпочивати. Навіть у наших батьків бувають відпустки, а вони такі дорослі та серйозні. Найбільше ми чекаємо на прихід літніх канікул. Чому літніх? Бо вони найтриваліші. Влітку можна багато чого зробити. Можна поїхати до […]...
36. Добре жіноче серце Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив мене від участі у виставі. Лише мене. Зробилося якось дуже боляче. Настрій украй погіршився, коли, […]...
37. Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” На мою думку, Андрій Чайковський неодноразово звертався до документальних джерел під час написання роману “Сагайдачний”. Багато цікавого я дізналася з уривку “В Острозькій школі” про освіту в Україні за часів Герасима Смотрицького. Не всі мали змогу навчатися у школі, треба було скласти екзамен, який був досить суворий і складний. Особливо здивувало мене те, що на території […]...
38. Улюблена дитяча іграшка Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть ходити було ніде. Я зробив із трісок “стовпи”, прикріпив до них маленькі електричні лампочки, і […]...
39. Мій друг Максим Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний. Ще два роки тому якось ми повертались зі школи додому. Ішов невеличкий дощик, було холодно, і вода на землі швидко перетворювалась на тоненьку льодову кірку. Було дуже слизько. Коли ми були вже досить далеко від школи, почули голосний регіт. Подивились – стоять […]...
40. Хочу, щоб мене розуміли. Твір на вільну тему Можу впевнено сказати, що я й мої однокласники мріємо, щоб нас розуміли. Під розумінням л маю на увазі вміння почути. Я можу десять разів пояснювати батькам, чого я хочу, але вони мене не чують. Можу пояснювати або доводити щось учителеві – він мене не чує. Моя точка зору може відрізнятися від них, її потрібно вислухати, зрозуміти, а потім уже заперечувати, а не категорично заперечувати. Я вчуся слухати людей. Це дуже […]...