“Я знаю все, та тільки не себе…”

Related posts:

1. Ліричний герой поезії О. Блока І. Олександр Блок – поет, наділений божественним даром. ІІ. Особливості ліричного героя О. Блока. 1. Входження Блока в літературу як співця “туманної любові, неземної і піднесеної” . 2. Драматична суперечка ліричного героя з вульгарним буржуазним побутом, 3. Ускладнення інтимних переживань ліричного героя. 4. Почуття любові і співчуття до ближнього. 5. Ліричний герой Блока. ІІІ. Блок – великий поет, поет витонченої гармонії....
2. Тематично-стильові особливості і поетика українських народних балад І. Балади – найдавніший жанр усної народної творчості. ІІ. Основні риси, що відрізняють баладу від інших жанрів фольклору. 1 Форма балади. 2. Трагізм балад. 3. Реалістичність балад. ІІІ. Художньо-поетичні засоби балад....
3. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ Особа, думки і почуття якої виражаються в ліриці. Найчастіше виступає у першій особі, проте не слід ототожнювати автора і його ліричного героя, останній є способом непрямої присутності автора в ліричному творі. Ліричний герой – образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний авторові. Ліричний герой – особа, думки і почуття якої виражаються у ліриці. Переживання і думки, виражені у […]...
4. Пізнай себе Гортаючи сторінки нещодавно придбаної книжечки, натрапляю на заголовок “Пізнай себе”. Який дивний заклик! Що б це могло означати? Це Григорій Савич Сковорода, трактат “Алфавіт, або Буквар світу”. Це великий філософ розмірко­вує над глибинами людської душі, закликає всіх до пошуку себе в самому собі. Чи актуальне це питання зараз, у двадцять першому столітті? Чи актуальне воно для мене, учня сучасної школи? Над цим слід замислитись. Юність – це вік, коли людина, […]...
5. Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос люди­ни, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церков­никам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої пісні-балади зробив зброєю проти всього, що не подобалося поетові. Будучи патріотом, який любив свою країну, […]...
6. “Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину” Символом правди художнього слова і незрадливої всеохоплюючої любові до України стала творчість Василя Симоненка. Поет чітко визначає для себе справжні життєві цінності і утверджує їх у своїй творчості. Першою і найдорожчою цінністю для людини, наголошує Симоненко у “Лебедях материнства”, є Батьківщина. Гармонійне поєднання в цьому творі ніжності й елегійності колискової з мудрістю і духовною висотою народної філософії надало поезії такого сильного і чистого звучання, яке буває хіба що в народній […]...
7. Головне бачиш тільки серцем “Маленький принц” – неперевершений гімн світосприйманню дитини, яка є справжнім чарівником і володарем життя. Дійсно, дорослі забувають і втрачають з часом гостроту сприйняття навколишнього світу і чистоту вражень від того, що відбувається. їх фантазія затиснута в суворі рамки і вкрита крижаною цинічністю. І лише дитина здатна на безпосереднє сприйняття світу і на творення власного. Деякі дорослі іноді зустрічаються зі своїм дитинством. Так трапилося й у творі Антуана де Сент-Екзюпері. Герой, […]...
8. Фольклорні витоки в поезії Г. Гейне “Не знаю, що стало зо мною…” Генріх Гейне в своїй творчості неодноразово звертався до фольклору. Збірка поезій “Книга пісень” за своїм звучанням дійсно нагадує народні пісні. Вірш “Не знаю, що стало зо мною…” входить до циклу “Знову на Батьківщині”. Щоб показати любовні муки ліричного героя автор використав узагальнено-романтичні образи. Насамперед це легендарна красуня Лорелей. Її образ приваблював не тільки Гейне, а багатьох поетів-романтиків. В німецькій народній легенді розповідається про небезпечну скелю біля ріки Рейн, на якій […]...
9. Ліричний герой поезії Р. М. Рільке Ліричний герой поезії Р. М. Рільке І. Імпресіоністський напрям поезії Р. М. Рільке. ІІ. Подорож у себе. центром стає внутрішній світ ліричного героя, який розкривається через сни і мрії. Назва другої збірки, яка вийшла у перекладі російською під назвою “Адвент”, промовляє сама за себе. Адвент походить від латинського adventіcus – чужий, зайшлий. Його герой почувається на зламі часу в очікуванні нових подій – кохання, Різдва, повороту у творчості.) ІІІ. Ліричний […]...
10. Шлях до себе у оповіданні І. О. Буніна “Чистий понеділок” Любов… вносить ідеальне відношення і світ у буденну прозу життя, розворушує шляхетні інстинкти души і не дає загрубіти у вузькому матеріалізмі і грубо-тваринному егоїзмі. І. О. Бунін. Людина – єдина із земних істот, наділена розумом і волею вибору. Людина постійно стоїть перед вибором: як надійти? куди йти далі? Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, світогляд, любов. Любов буває до грошей, до влади, до мистецтва, може бути звичайна, земна любов, […]...
11. Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, сіль, рибу, а можливо переховувалися від ворогів, від їхньої несправедливості та наруги… І прийшли ви саме сюди, бо чули, що цей […]...
12. Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє, в світі ж без любові і життя немає Кохання… Воно вічне і всевидюще, воно всемогутнє, бо воно – основа життя і діяння, вогонь боротьби і радості. Це почуття приходить до нас незалежно від нашої волі й бажання. Воно окрилює, бо воно найбільш велике й благородне, священне. Бувають такі хвилини, коли зрушується в тобі бажання поділитися з людьми таємними думками, вогненними буквами написати їх по небосхилу, як колись мріяв про те Гайне, щоб усі люди планети побачили, яке почуття […]...
13. Пізнай самого себе Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що […]...
14. Твір по повісті Падеріна “Не йдучи від себе” Я хочу розповісти вам про повість у новелах І. Падеріна “Не йдучи від себе”. Голос розбудженої, збудженої пам’яті письменника-фронтовика звучить тут наполегливо й сольно, часом сумно, що точно пробивається звідкись здалеку звук тривожного дзвона. Мудрість і мужність покоління, що вступило в смугу очікування неминучого, жадали від художника, – чия доля була обпалена війною, виконання обов’язку повідати про життя й про себе, оглянути поглядом навколишніх, оглянутися назад, вдивитися в далечінь. Письменник, […]...
15. Що я знаю про іконопис? Що я знаю про іконопис? Ікони часто називали “книгами для тих, хто грамоти не розуміє”. У наш час суцільної грамотності це визначення може здатися дещо недоречним, але б я замінила тільки одне слово, і тоді стане зрозумілим моє власне ставлення до ікони. Вона – книга для тих, хто слова не розуміє, бо “слухати” її треба душею. Та щоб “почути” іконну оповідь, необхідно знати мову релігійного живопису, бо в іконі все […]...
16. Людина, що перемогла себе?! Шкільний твір за повістю Оноре де Бальзака “Гобсек”. Чи багато потрібно людині, щоб бути щасливою, щоб прожити життя не марно і залишити по собі добру згадку людям? По-різному відповіли б на ці питання герої Оноре де Бальзака, письменника, який вважав, що психологію та життєві погляди людини формує соціальне середовище. Так, холодна та скупа людина Гобсек, герой однойменної повісті, замолоду був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Коли йому […]...
17. Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Поезія А. Рембо схожа на зблиск, така вона яскрава й так недовго поет її творив. Але сталося так, що рядки молодого поета не загубилися серед виру слів, бо виявилися справді потрібними. Що перш за все вражає в поезії Рембо? Щирість почуттів. І не суто особистих. Річ не в конкретних сюжетах, змальованих поетом. Він на диво точно передав духовні поривання молодої людини, що […]...
18. Що я знаю про Київ Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у ІX столітті. Відома легенда про створення Києва: три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь створили місто. Цьому міфу […]...
19. “І я молюся не про себе одну” Доля Ганни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколу Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були у розлученні! Їх як і раніше зв’язував син Лев. Доля батька повторилася в сині. У тридцяті роки по неправдивому обвинуваченню він був арештований. “У страшні роки Єжовщини я провела сімнадцять місяців у тюремних чергах в Ленінграді”, – […]...
20. Я хочу розповісти вам про повість І. Падеріна “Не йдучи від себе” Голос розбудженої, збудженої пам’яті письменника-фронтовика звучить тут наполегливо й сольно, часом сумно, звук, що пробивається звідкись здалеку, тривожного дзвона. Мудрість і мужність покоління, що вступило в смугу очікування неминучого, жадали від художника, – чия доля була обпалена війною, виконання обов’язку повідати про життя й про себе, оглянути поглядом навколишніх, оглянутися назад, вдивитися в далечінь. Письменник, по-моєму, чуйно почув і вловив цей рух часу. Не перекроюючи й не спрощуючи минуле на […]...
21. Що й знаю про професії моїх батьків Що я знаю про професії моїх батьків Я ще навчаюсь у школі, але вже не раз і не два запитував себе: ким бути? І я вирішив у майбутньому стати провідником пасажирських вагонів, як і мій тато. Від нього я дізнався, що це одна з найбільш масових професій на залізничному транспорті. Перед відправкою в рейс провідник приймає вагон, інвентар, постільну білизну. Забезпечує посадку і висадку пасажирів, правильно розмішує їх у вагоні, […]...
22. Що я знаю про наш сімейний бюджет? Наш сімейний бюджет складається із заробітної плати мого батька, матері та пенсії бабусі. Мій тато працює лікарем-стоматологом у міській поліклініці. Його заробітна платня невелика, але з дитинства він мріяв лікувати хворих людей. Пацієнти мого батька дуже вдячні йому за високий професіоналізм у роботі, повагу до кожної людини та добре слово. Моя мати працює вчителькою початкових класів у середній школі. Учні дуже її люблять і намагаються гарно вчитися. Моя бабуся усе […]...
23. Художній аналіз вірша “Я не знаю мудрості” У віршах поета переважають мотиви неприйняття миру, меланхолія, скорбота, але для нього характерні й риси імпресіонізму: здатність передати мить, твердження скороминущості життя, мінливість настроїв. Всі ці риси й мотиви ми можемо простежити в даному вірші: “У кожній скороминущості бачу я мири,/Повні мінливої райдужної ігри”. Даний вірш складається із двох чотиривіршів. Залежно від закінчення – чоловіча рима, по розташуванню рядках – суміжна рима. Також у цьому вірші використовується анафора – у […]...
24. Що я знаю про походження назви рідного міста Кожне місто має свої особливості, історію, культуру, назву. Є такі міста, що змінили своє ім’я. Звідки ж пішла назва нашого міста – Харків? Здається, що про заснування Харкова ми знаємо багато. Дійсно, проблема походження такого великого центру, як Харків, не могла залишитися поза увагою дослідників. Найбільш поширеною є версія, що Харків заснував козак Харитон, який завів собі хутор у цій місцевості. За версією Григорія Квітки-Основ’яненко, наше місто було засноване його […]...
25. Про Наталку Полтавку і не тільки про неї Про Наталку Полтавку і не тільки про неї Якщо “Енеїда” І. Котляревського була першим твором нової україн-ської літератури взагалі, то “Наталка Полтавка” ввійшла у літературу як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С. Щепкіним і близьким до театру великим українським композитором М. Лисенком, що написав до неї музику. З 1819 року ця п’єса не сходить з театраль ної сцени […]...
26. Тільки краса може збудити життя серця Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в душі жахливі спогади про найдовший рік їхнього життя. Болючі спогади виношував у своєму серці і […]...
27. “Віддав себе я праці без вагання…” Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, що розу­мом я жив” видатний український поет, письменник, літературний критик, мо­вознавець Борис Грінченко. Де ж […]...
28. Чи притаманні відданість, чесність і благородство тільки лицарям? Вальтер Скотт – англійський письменник-романтик, автор 28 романів, кількох повістей і оповідань. У них з великою точністю описані історичні події, давні звичаї, костюми. Але найголовніше у романах Скотга – висвітлення історії у її розвитку, зображення вічних проблем, протиборства добра і зла. Це цілий світ важливих історичних подій і великих людських почуттів. Роман “Айвенго” посідає одне з найважливіших місць у творчості Вальтера Скотта. Він описує епоху становлення феодалізму у середньовічній Англії, […]...
29. Про почуття, і не тільки про це Про почуття, і не тільки про це Вічні теми кохання і зради знайшли своє втілення в багатьох творах світової літератури, бо таким є життя у його найрізноманітніших проявах. Бо Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість обирати те чи інше, боротися зі Злом чи сприймати його під личиною Добра. Кажуть, що бувають у житті такі ситуації, коли немає чіткої межі між Добром і Злом. Інколи […]...
30. То, може, правий Кальдерон: життя – це тільки сон? Прочитав уперше тему твору, за якою потрібно написати твір, і вирішив, що тут все ясно і просто. У голові пролітали різні думки з приводу і без приводу. Хотілося відповісти на питання одразу: “Так, життя – це сон, бо третю частину свого життя ми проводимо у сні”. Правда, є такі ласі до сну, як я – адже я можу і люблю спати по 10 – 12 годин на добу, а це […]...
31. Тільки людина відповідає за добро і зло І. “Майстер і Маргарита” – визначний твір М. Булгакова. ІІ. Відповідальність людини за добро і зло, яке відбувається на землі. 1. Дві головні сили роману. 2. Хто такий Воланд? . 3. Хто такий Ієшуа? . 4. Вибір, який робить кожна людина: йти по дорозі Ієшуа чи Воланда. 5. Відкриття Булгаковим у романі найважливішої істини людства: якщо забувати про добро, це неминуче викличе до життя зло; вони як світло й тінь, […]...
32. Тільки людина відповідальна за добро й зло М. А. Булгаков – один із чудових письменників післяреволюційної епохи. Доля Булгакову дісталася важка, у ній було багато конфліктів, перемог і поразок. Роман “Майстер і Маргарита” став одкровенням великого письменника. Учнівський твір По романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”. …Так хто ж ти, нарешті? Я частина тієї сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо… І. В. Гете. Фауст Дотепер точно ніхто не зміг визначити, що являє собою […]...
33. Найголовніше бачиш тільки серцем Найголовніше бачиш тільки серцем От мій секрет, він дуже простий: проникливе одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш. А. де Сент-Екзюпері Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері був пілотом, літав над Південною Америкою, над Кордильєрами, над Сахарою, прокладав нові траси, розбивався, приходив на допомогу товаришам. Він звик дивитися на нашу Землю зверху, з висоти. Можливо, саме це допомогло йому побачити в ній Планету людей і зрозуміти, що кожна людина – це […]...
34. Зрозуміти себе Пройде зовсім небагато часу – і всі ми, сьогоднішні старшокласники, закінчивши школу, увійдемо у дорослий світ. І кожен із нас мріє зайняти в ньому лише своє місце, де б він міг найбільше реалізувати свої знання, сили й талант. А для цього, я думаю, неодмінно треба уважно придивитися до себе, зрозуміти себе, створити себе. Звісно, що зробити це – значить зробити дуже багато у своєму житті, бо це ж дуже важко: […]...
35. “He треба слів! Хай буде тільки діло!” “He треба слів! Хай буде тільки діло!” Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. О. Теліги Дмитро Донців назвав Олену Телігу “поетесою вогняних меж”. У долі її й справді було багато межових ситуацій: між щастям і горем, успіхом і поразкою, життям і смертю. Вона з’явилася, спалахнула і згоріла, наче зірка, блиснула і згасла, залишаючи після себе світло. Це оригінальна особистість, творча, горда в житті і […]...
36. Що я знаю про Київ – І варіант І варіант Столиця моєї Батьківщини – Київ. Це прекрасне місто справедливо визнано одним із найбільш зелених мегаполісів світу. Багато письменників намагалися передати його красу у своїх творах. Але, на мою думку, Київ треба пізнавати самостійно, бо відкривається він кожному по-різному. Я на все життя запам’ятаю це місто таким, яким побачив його вперше. Ми приїхали в Київ наприкінці зими. Було вже досить тепло, і сніг, який був на деревах, на дахах […]...
37. Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Олександр Трифонович Твардовський відомий читачу насамперед як автор поеми “Василь Тьоркін”, що так полюбилася народу. У знак особливої прихильності до героя, що уособлює мужність, простоту, любов до батьківщини і людей, на добровільні пожертвування громадян СРСР у Смоленську було поставлено пам’ятник “Безсмертному рядовому Василю Тьоркіну”. Твардовського-поета завжди цікавила доля своєї країни на крутих поворотах і переломах історії. Лірика поета не відривається від […]...
38. Підтримайте або спростуйте думку: “Тільки через жалість, страждання людина зостається людиною” Ще раз і ще раз перечитую фразу великого сина нашого народу Олександра Довженка й розумію, що в ній доконечно просто й лаконічно сформульовано “великий секрет” того, як людство може врятуватися від “вірусу знелюдніння”, про який ми мали б набагато частіше говорити нині, аніж про віруси імунодефіциту чи “свинячого грипу”. У чому ж полягає цей секрет людяності на думку великого страдника, який і під кінець життя уявляв себе маленьким хлопчиком у […]...
39. Чому Том і Гек протиставляють себе світові дорослих? Це дуже просте питання. Тому що дорослі живуть не справжнім, а вигаданим життям. Тому що дорослі понад усе ставлять Гроші. Ось чому. Справді, весь Санкт-Петербург живе не так, як хоче. Начебто театр, і у кожного своя роль. Містечко назвали ім’ям великої столиці. Така собі скромність. І не лише вони: десь поблизу є крихітне місто з гучною назвою Кейро, тобто Каїр. І люди з цих міст ретельно виконують свої ролі. Дорослі […]...
40. “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники, це “сумирно мертві обивателі”, страшні “нерухомим холодом душі своєю й марною пустелею серця”. Чичиков побував у п’ятьох поміщицьких садибах, але це не цикл розрізнених новел, а єдине оповідання, що розвивається по своїй художній логіці, суть якої визначена автором: “Один за іншим ідуть у мене герої один пошлее іншого”. На перший погляд Манилов і Собакевич, Ноздрев і Коробочка не схожі один на […]...