Я хочу розповісти вам про фільм

Мій улюблений жанр – це мелодрама, фільми на зразок казки про Попелюшку. У них не стріляють, не підривають, немає братух, скінхедів і бандитів, не говорять на блатному жаргоні. Негативні Герої в цих фільмах негативні тому, що в них такий характер і такі життєві цінності.

У цих фільмах багато доброти, щирості, людського тепла і гарної музики. З західних фільмів такого типу я люблю “Красунечку” з Річардом Гіром і Джулією Роберте, а з “наших” кращим вважаю фільм “Москва сльозам не вірить”. Цей фільм зроблений блискуче.

Кожен кадр, кожен епізод правдиві. Людяністю перейняті усі відносини. Завдяки цьому нам, молодому поколінню початку XXI століття, зрозумілі думки і почуття героїнь і героїв середини минулого століття. Зрозумілі ті нелегкі ситуації, у які вони потрапляють. “Часи завжди ті самі”, – парирує Катеринина свекруха “у перспективі” у відповідь на репліку Катиної подруги про те, що “зараз часи не ті”.

За усіх часів кохання довірливе, і ця довіра може бути обманутою. Так було, так є і, напевно, так буде. І за всіх часів гарне життя треба заслужити, а гарні чоловіки з неба не падають. “Москва сльозам не вірить” – це, у першу чергу, я думаю, гімн справжній дружбі. Усі три подруги зовсім різні. По-різному складаються їхні долі.

Але дружбі вони залишаються вірні завжди. Уміють бути терплячими до слабкостей і недоліків друзів, добродушно жартуючи над ними. Уміють допомагати одне одному, розуміти біль, прикрощі і радощі, вміють прощати. У важкі хвилини подруги виявляють таку згуртованість і цілеспрямованість у подоланні неприємностей, у досягненні мети, що можна тільки позаздрити їм. А ще цей фільм про велике і справжнє кохання, про любовні омани і помилки.

Про те, що не можна впадати у відчай і падати духом, якщо щось не склалося з коханою людиною, якщо обмануті твої кращі і світлі почуття. Треба жити всупереч усьому, йти наміченим шляхом, долаючи труднощі. І за це доля неодмінно винагородить тебе, як винагородила вона головну героїню. Доля подарувала Катерині після всього пережитого таке кохання, що це дає їй право з повною переконаністю сказати: життя в сорок років тільки починається.

І ще один мотив звучить у фільмі. Героїня домоглася в професійній сфері багато чого: вона керівник великого підприємства, депутат міськради. І дочку виростила гарну, і чоловіки не обминають її увагою. Але автори фільму проводять от яку думку: жінка завжди має потребу в чоловічому захисті, така її жіноча сутність.

Походження слова “замужем” дуже прозоре: саме “за” чоловіком, “за” мужем справжнє життєве призначення жінки, хоча, звичайно ж, для багатьох на першому місці – кар’єра. І ніякі сучасні леді не переконають світ у протилежному. Добре, коли жінка поєднає одруження зі своїми професійними інтересами. Але головним для жінки завжди було, є і буде сімейне вогнище. Мій улюблений фільм дає мені привід для роздумів і задоволення. У ньому я знаходжу відповіді на багато питань.

Думки і почуття героїв співзвучні моїм, а в цьому і полягає головна сила мистецтва.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Я хочу розповісти вам про фільм

Categories: Шкільні твори