И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає й виправдує, то інших викриває й засуджує, не приховуючи своїх суб’єктивних пристрастей.
Авторська свідомість у романі виражено прямо й відкрито.
Перша частина роману складається переважно з розгорнутих біографій діючих осіб, що підкреслюється навіть назвою окремих розділів: “Біографії їх превосходительств”, “Біографія Дмитра Яковича”. У другій частині розгортається більше послідовне сюжетне оповідання із численними вставними епізодами й авторськими публіцистичними відступами. У цілому ж весь художній текст зв’язаний єдністю авторської ідеї й будується насамперед на основі чіткого й послідовного розвитку авторської думки, що стала найважливішим структуроутворюючим і стилеобразующим фактором. Авторське мовлення займає центральне місце в загальному ході оповідання.
Вона часто перейнята іронією – те м’якої й добродушної, те разючої, що бичує. При цьому Герцен блискуче використає найрізноманітніші стилі російської мови, сміло сполучаючи форми простоліття з науковою термінологією, щедро вводячи в текст літературні цитати й іншомовні слова, неологізми, несподівані й тому відразу обертаючі на себе увага метафори й порівняння. Так створюється подання про автора як чудовому стилісті й енциклопедично освіченій людині, що володіє гострим розумом і спостережливістю, здатному вловлювати найрізноманітніші відтінки зображуваної їм дійсності – смішні й зворушливі, трагічні й оскорбляющие людське достоїнство
Роман Герцена відрізняється широким охопленням життя в часі й просторі. Біографії героїв дозволили йому розгорнути оповідання у великому тимчасовому діапазоні, а поїздки Бельтова давали можливість описати дворянську садибу, провінційні міста, Москву, Петербург, розповісти про його закордонні враження. Глибокий аналіз своєрідності Герцен-письменника втримується в статті Бєлінського “Погляд на російську літературу 1847 року”.
Головну силу автора роману “Хто винуватий?” критик побачив у могутності думки. “В Искандера,- писав Бєлінський,- думка завжди спереду, він уперед знає, що й для чого пише; він зображує з поразительною вірністю сцену дійсності для того тільки, щоб сказати про неї своє слово, зробити суд” . По глибокому зауваженню критика, “такі таланти так само природні, як і таланти чисто художні” . Бєлінський називав Герцена “по перевазі поетом гуманності”, у цьому він бачив пафос творчості письменника, найважливіше суспільне й літературне значення роману “Хто винуватий?”. Традиції інтелектуального роману Герцена були підхоплені й розвинені Чернишевським, на що вказує прямий переклик заголовків: “Хто винуватий?” – “Що робити?”





Related posts:
- Художня своєрідність роману Ю. Яновського “Вершники” 1. “Вершники” – роман про “справжніх натхненників громадянської війни . 2. “Вершники” – роман у новелах : А) вісім новел – самостійних творів, об’єднаних спільною темою ; Б) картина громадянської війни в Україні ; В) художні прийоми, що сприяють розкриттю характерів героїв ; Г) своєрідність композиції роману. 3. Метафори, порівняння, асоціативні образи та їх роль у поетичній цінності твору. 4. Значення роману....
- Художня своєрідність роману “Злочин і покарання” “Злочин і покарання” – перший із серії знаменитих романів Достоєвського, що ввійшли в золотий фонд світової художньої літератури. На перший погляд може здатися, що сюжет “Злочину й покарання” укладається в стандартну схему так званого “карного роману” з його обов’язковими компонентами: злочин, убивця, слідчий… Але в карних романах сюжет звичайно тримається на таємниці: особистість злочинця звичайно з’ясовується лише на останніх сторінках добутку. Тим часом у романі Достоєвського читачеві із самого початку […]...
- Твір по романі Герцена “Хто винуватий?” Роман, над яким Герцен працював 6 років, був випущений окремим виданням в 1847 р. як додаток до журналу “Сучасник”. Багато в чому він пов’язаний із принципами “натуральної школи”. Для роману характерні антикріпосницька проблематика, гостра постановка ряду злободенних питань, широкий показ соціального середовища і її впливу на життя головних діючих осіб добутку й т. д. Роман “Хто винуватий?” – суворий вирок всій самодержавно-кріпосницькій системі, що спотворює й спотворює свідомість і життя […]...
- Художня своєрідність роману Яновського “Вершники” Роман “Вершники” вийшов друком у 1935 році спочатку в російському перекладі П. Зенкевича, а потім і мовою оригіналу. Відтоді почався тріумфальний хід твору, що увійшов не тільки до “золотого фонду” української, але й усієї радянської літератури. За жанром “Вершники” – роман у новелах, до якого неодноразово зверталися різні письменники світу. Окремі новели не пов’язані наскрізним сюжетом, проте їх об’єднує авторська ідея – показ історичних змін, які принесла громадянська війна в […]...
- Жанрова своєрідність роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ліричні відступи представляють автора як героя власного роману й відтворять його біографію. Біографічний пунктир відступів: перший розділ – оповідання про молодість і згадування про південне посилання, шоста – прощання з молодістю, восьма – оповідання про ліцейські роки. Суб’єктивний мир автора в ліричні відступах Від “А” до “Я”: тематичний діапазон ліричних відступів. Роль ліричних відступів у створенні художнього образа епохи. З’єднання в романному оповіданні епічної широти й ліричної суб’єктивності. “Євгеній Онєгін” […]...
- Художня своєрідність прози Чехова в російській літературі Ще в 1882 г. Пушкін помітив: “Точність і стислість – от перші достоїнства прози”. На цих принципах будується проза Чехова, що зумів точно й коротко передати правду самого звичайного, буденного життя, побачити, як проявляються трагічні колізії в зовні спокійному плині дійсності, у її дріб’язках, як може бути жахливе життя зовні цілком благопристойна й мирна, якщо вона далека від норми, позбавлена “загальної ідеї”. Оповідальна манера Чехова відрізняється яскравою своєрідністю. Письменник майже […]...
- Художня своєрідність оповідання “Максим Тримач” В оповіданні “Максим Тримач” виклад ведеться від першої особи, це ніби розповідь людини, яка особисто знала персонажів. Такий прийом використовується в усіх творах “Народних оповідань”. Зазвичай, ця особа – жінка, яка пригадує події, співчуває героям. Мова оповідача проста, народна, насичена порівняннями, повторами. Такий виклад надає зображуваному ліричного забарвлення, робить розповідь інтимною. Портрети героїв змальовані лаконічно, переважно у формі традиційних для народної творчості словесних образних означень, емоційних окликів і запитань. Так, […]...
- Художня своєрідність зрілих оповідань А. П. Чехова У мистецтві, як і в житті, нічого випадкового не буває. А. П. Чехов Як треба з теорії літератури, в оповіданні характер героя звичайно розкривається в один з важливих моментів його розвитку, а у романі представлений сам розвиток характеру одного або декількох головних героїв у їхньому зіткненні один з одним або із суспільним середовищем. Тобто у романі герой зображується не в окремий момент, але в ряді етапів, що утворять історію характеру […]...
- Ідейно художня своєрідність оповідання М. Горького “Баба Изергиль” 1. Гіркий – художник-мислитель. 2. Композиційні особливості оповідання. 3. Головна ідея легенди про Ларре, її морально-філософська основа. 4. Героїчний учинок Данко. 5. Баба Изергиль і її життєва позиція. 6. Картини природи врассказе. Його герої сполучали в собі типові риси, за яких стояло гарне знання життя й літературної традиції, і особливого роду “філософію”, що автор наділяв героїв за власним бажанням, не завжди согласуясь із “правдою життя”. М. А. Протопопов М. Горький […]...
- Художня своєрідність драматургії А. П. Чехова Що потрібно драматичному письменникові? Філософію, безпристрасність, державні думки історика, догадливість, жвавість уяви, ніякого забобону улюбленої думки. Воля. А. З. Пушкін Ставлячи п’єси А. П. Чехова на сцені Московського Художнього театру, К. С. Станіславський розробив нову театральну систему, що дотепер називається “системою Станіславського”. Однак ця оригінальна театральна система з’явилася завдяки новим драматургічним принципам, втіленим у п’єсах Чехова. Недарма на завісі Мхата намальована чайка, що нагадує про першу п’єсу драматурга-новатора Головним принципом […]...
- Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]...
- Художня своєрідність поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, що розвивається, Росії в її минулому, сьогоденні і майбутньому. Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто […]...
- Художня своєрідність оповідання Доля людини Шолохова М. А При всій глибині змісту оповідання-епопея “Доля людини” відрізняється простотою й скнарістю художніх засобів, які, однак, усі використані Шолоховим для вираження головної ідеї добутку: людина може восторжествувати над своєю трагічною долею, може зберегти в собі людяність всупереч війні й нелюдськості навколишнього світу. По композиції “Доля людини” – оповідання в оповіданні. Він відкривається авторським зачином-описом теплого весняного дня на березі широко, що розлилася річки, Бланки. Це експозиція оповідання. Зав’язка відбувається, коли Андрій […]...
- Ідейний і художня своєрідність ранніх творів М. Горького Ранні твори М. Горького відображають незавершеність його концепції світу і художньої творчості. У них він виступає як романтик, причому його романтизм поєднує в собі як традиційні, так і нові художні прийоми. “Реальний” світ для Горького не є естетичним об’єктом навіть в таких оповіданнях, як “Дід Архип і Льонька” або “Справа з застібками”. Горьківські босяки втілюють певний світогляд або психологічний тип. Вони можуть бути “бунтарями” або “міщанами”, “накопичувачами” або “правдошукача” незалежно […]...
- Художня організація роману “Улісс” Джеймса Джойса І. “Улісс” – філософський епос епохи модернізму. ІІ. Будова роману. 1. Жанр. . Джойс надає перевагу латинізованому імені Улісс, проте зберігає канву грецької поеми. Для чого? Улісс – уособлення хитромудрості, яка засуджувалася римлянами. Гомер же оспівав у хитромудрому Одіссеї майстра, митця.) 2. Структура роману. ІІІ. Герої роману. блукань Стівена Дедала серед хитросплетінь дублінських вулиць і площ, подій, розмов, що завершуються його зустріччю з Леопольдом Блумом. Цей Блум рекламний агент, який, […]...
- Ідейно-художня своєрідність повести “Капітанська дочка” По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі “сімейних записок”, у ній є риси й повести й роману, історичне оповідання тісно пов’язане з особистою долею головного героя, що бере участь у цих подіях. Гринев анонсує свої записки на схилі віку, він розповідає про свою молодість. Важливе роль має образ оповідача, вихідця зі стародавнього роду, для якого поняття честі, достоїнства, заборгованості основополагающи. Пушкіна обирає як оповідач точно Гринева, оскільки для […]...
- Художня своєрідність лірики Б. Пастернака У ряді великих художніх відкриттів російської літератури XX століття поетична система Бориса Пастернака по праву займає одне з перших місць поряд із творчістю Блока і Маяковського. У кожного поета свій “образ світу, у слові виявлений”. Зорове відчуття всякої людини вибірково і відмінно від сприйняття інших. Щодо цього художник – людина подвійна, тому що йому має бути не просто побачити світ, але і представити його знову, уже перетвореним, пропущеним через призму […]...
- Ідейно-художня своєрідність поеми О. Блока “Дванадцять” У січні 1918 року О. Блок створює саму знамениту свою поему – створює за кілька днів, у єдиному натхненному пориві. Звичайно вимогливий до себе, він, оцінюючи свій твір, пише: “Сьогодні я геній”. Надрукована у лютому поема викликала бурхливі і суперечливі відгуки. Про неї говорили скрізь. Багато чого в ній здавалося неприйнятним побратимам по літературі. Вибухом обурення була вона зустрінута з боку російської інтелігенції. Бунін обрушився на автора із гнівною критикою, […]...
- Художня й жанрова своєрідність поеми С. Єсеніна “Ганна Снегина” Поема “Ганна Снегина” написана в стихотворной формі, але її особливістю є злиття епічного й лирического жанрів у єдине нероздільне ціле. У поемі немає наскрізної дії, немає послідовного викладу збитий. Вони дані окремими епізодумі, автора цікавлять його собственние враження й переживання від зіткнення із цими подіями. Чирический герой поеми виступає і як оповідач, і як герой добутку, і як учасник подій предреволюционного й революційного часу. Поема починається й закінчується ліричним акордом […]...
- Художня своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVІІ столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XІX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю метою й зі своїми правилами. Мета класицистичного мистецтва – створити художні твори за законами гармонії […]...
- Ідейно-художня своєрідність п’єси М. Горького “На дні” В історії російської культури чимало імен, відомих усьому світу. Серед них гідне місце займає ім’я М. Горького. Як художник, він збагатив світову літературу новими темами, сюжетами, конфліктами та образами. Серед творів Горького п’єса “На дні” займає особливе місце. Письменник показав у ній життя ізгоїв, людей, що розірвали зв’язки з суспільством і начисто залишених їм. На мій погляд, дуже цікаво те, що віковічний філософський спір про людину ведуть не витончені представники […]...
- Художня своєрідність поеми А. А. Блоку “Дванадцять” “Дванадцять” – поема перевороту. Не тільки й не стільки поема, що описує загальну атмосферу, що панує в гинущей після революції країні, скільки поема перевороту в душі, що гине, самого поета. Ця поема – глузування над “революцією”. Блок у кожному слові, у кожному звуці висміює в неспроможній злості кривавий розгул стихії: Злість, смутна злість Кипить у груди… Чорна злість, свята злість… Сам він не може вплинути яким-небудь кардинальним образом на історичний […]...
- Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон оповідання про сімейну драму у другому розділі, і несподівана назва третьої – “Передмова”, що починається словами: “Зміст повести – любов, […]...
- Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького В “Пісні про Сокола” і “Пісні про Буревісника” в алегоричній формі Горький передав революційні, бунтарські настрої, що охопили передову частину російського суспільства напередодні революції 1905 року. Гордий Сокіл і сміливий, мужній Буревісник звали до подолання суспільної пасивності, до свободи. Цим вони надавали “не менше революційний вплив на маси, ніж прокламації окремих революційних комітетів…”, сіяли сум’яття і страх в офіційних колах царської Росії. “Зазначені вірш, – доносили жандарми, – справило сильне […]...
- Акмеїзм, його естетична і художня своєрідність Акмеїзм – це напрям, що зародився в російській поезії в 1910 р. як альтернативний символізмові в момент його кризи і розколу. Це був час, коли “поетична молодь уже чітко усвідомлювала, що далі танцювати на її символічному канаті над прірвою всесвіту не тільки ризиковано, але й даремно, оскільки глядачі, яким надоїли сонця й зірки з картону, наліплені на чорному коленкорі символічного неба, стали позіхати і розбігатися. Припинив своє існування журнал “Весы”, […]...
- Художня своєрідність гуморески “Моя автобіографія” Остапа Вишні І. Твори автобіографічного характеру. .) ІІ. Своєрідність художнього викладу. ІІІ. Дотепність народного жарту. , , У творі кожне речення звучить, як народний дотепний жарт. Остап Вишня мимовільно “вихоплює” найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Пише проте, що найбільше врізалося в пам’ять.) ІV. Цікаві композиційні знахідки в, гуморесці. V. Мовне розмаїття....
- Жанрова своєрідність роману Герой нашого часу Лєрмонтова М. Ю И дивно полюбив я імлу протиріч И жадібно став шукати зчеплень фатальних. В. Я. Брюсов По жанрі “Герой нашого часу” – роман, у якому розкриваються соціальні, психологічні й філософські проблеми російського суспільства 30 – 40-х років XІX століття. Тема добутку – зображення суспільної ситуації в період миколаївської реакції, що наступила після розгрому декабристів. Ця епоха характеризувалася відсутністю значимих суспільних ідей, здатних об’єднати передових людей Росії Суспільні ідеали декабристів повинні були […]...
- Жанрова своєрідність роману Розгром Фадєєва А. А Тема роману Фадєєва “Розгром” – оповідання про долі простих людей, тобто про народ, в один із самих драматичних періодів російської історії – у роки громадянської війни. Головним героєм добутку письменник робить Івана Морозова, якого товариші для стислості називають Морозкой. Він простий шахтар, людина без особливих талантів, зі звичайною біографією. Участь Морозки в партизанській війні за радянську владу на Далекому Сході проти колчаковцев і японців змінює його психологію, приводить до росту […]...
- Сюжетно-композиційна своєрідність роману І. А. Гончарова “Обломів” Критики неодноразово відзначали нединамічність, сповільненість сюжетної дії у романі Гончарова “Обломів”, зовнішню бессобитийность добутку. Добролюбов уважав роман “розтягнутим”. “У першій частині Обломів лежить на дивані; у другий їздить до Ильинским і закохується в Ольгу, а вона в нього; у третій вона бачить, що помилилася в Обломове, і вони розходяться; у четвертій вона виходить заміж за друга його Штольца, а він жениться на господарці того будинку, де наймає квартиру. От і […]...
- Жанрова й ідейна своєрідність роману Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Уважається, що твір Чернишовского “Що робити?” належить до типу утопічних романів. Однак це занадто умовна характеристика, оскільки авантюрная зав’язка сюжету надає йому риси детективної повісті, докладне жизнеопис Віри Павлівни вносить елементи побутової драми, а через рихлости сюжета, котрий раз у раз переривається простийранними міркуваннями автора, роман важко втиснути в рамки якої-небудь привичной схеми. Місцями автор намагається захопити читача скрупульозним – і безрозумале нудним – підрахунком прибутку, которую одержували зображені їм […]...
- Художнє своєрідність роману “Майстер і Маргарита” У роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” складна доля. Твір, закінчене в кінці тридцятих років, не було опубліковано за життя автора і вперше побачило світ у середині шістдесятих років. Сам Михайло Булгаков вважав цей роман головною книгою свого життя, підсумковим твором, і, як згадувала його дружина, перед смертю казав: “Що я міг написати після” Майстри “?” “Майстер і Маргарита” – подвійний роман. Він складається з роману Майстра про Понтія […]...
- Жанрова своєрідність роману Батьки й діти Тургенєва І. С … із часів древньої трагедії ми вже знаємо, що теперішні зіткнення ті, у яких обидві сторони до відомого ступеня праві. І. С. Тургенєв По жанрі “Батьки й діти” – роман, але якщо розкривати жанрову своєрідність цього добутку, те це соціальний і психологічний роман. Тема роману “Батьки й діти” – зображення суспільно-політичної ситуації напередодні скасування кріпосного права. В 1859-1861 роках у Росії зложилася перша революційна ситуація, що завершилася скасуванням кріпосного права […]...
- Жанрова своєрідність роману Капітанська дочка Пушкіна А. С При визначенні жанру “Капітанської дочки” дослідники зіштовхуються з деякими труднощами. Справа в тому, що “Капітанській дочці” властиві жанрові особливості й повести, і роману, а сам Пушкін називав свій добуток те повістю, то романом. Тому не буде принциповою помилкою назвати “Капітанську дочку” романом. Жанрова своєрідність пушкінського роману в тім, що, з одного боку, він являє собою хронікові дворянської сім’ї Гриневих, а з іншого боку – історичний добуток. Інакше кажучи, “Капітанська дочка” […]...
- Жанрова своєрідність роману Петро Перший Толстого А. Н Що вмерла як реальність, живе як повчання. В. Гюго По жанрі “Петро Перший” – історичний роман. Автор такого добутку повинен бути одночасно й істориком, і письменником: історик розшукує історичні факти й історичних героїв, письменник створює історичну дійсність. Історія літератури доводить, що історичні романи можуть бути декількох типів Радянський письменник В. С. Пикуль, наприклад, створював романи-історичні хроніки: “Слово й справа” , “Битва залізних канцлерів” , “Фаворит” і багато хто інші. Він […]...
- Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І. Роман з оригінальною композицією. ІІ Композиція твору як засіб висловлення головної думки. . Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають завершений зміст.) 1. Принцип побудови. . 2. Значення другої частини. 3. Сюжетні лінії роману. 4. Елементи символіки у романі. 5. Художні засоби. . Дуже виразною є мова. Не лише індивідуалізована мова героїв, а й мова як засіб характеристики націонаїьно-сусгіільних явищ. Виразна у мовному відношенні і психологічно точна […]...
- Жанрова своєрідність роману Майстер і Маргарита Булгакова М. А Прийми собранье строкатих глав, Напівсмішних, напівсумних. Простонародний, ідеальних, Недбалий плід моїх забав, Бессониц, легких натхнень, Незрілих і зів’ялого років, Розуму холодних спостережень И серця сумних замет. О. С. Пушкін У повісті “Собаче серце” Булгаков описав як головного героя видатного вченого і його наукову діяльність, а від конкретних наукових проблем євгеніки перейшов до філософських проблем революційного й еволюційного розвитку людського знання, людського суспільства й природи взагалі. В “Майстру й Маргариті” ця […]...
- Жанрова своєрідність роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М По жанрі “Злочин і покарання” – роман, головне місце в якому займають соціальні й філософські проблеми сучасної письменникові російського життя. Крім того, в “Злочині й покаранні” можна відзначити жанрові ознаки: детектива, побутового нарису, публіцистичної статті, духовного писання і т. буд. Соціальним цей роман можна назвати тому, що Достоєвський малює життя мешканців нетрів Петербурга. Тема добутку – показ нелюдських умов існування бідняків, їхньої безнадійності й озлобленості Ідея “Злочину й покарання” полягає […]...
- Хто винуватий у трагедії Жульєна Сореля? У листопаді 1830 року виходить друком найкращий твір видатного французького письменника Стендаля із підзаголовком “Хроніка XІX століття”. Це соціально-психологічний роман. Простежуючи шлях головного героя Жульєна Сореля, письменник розповідає про падіння звичаїв, про корисливість буржуазії, про нікчемність і слабкість дворянства, про пробудження у суспільстві нових сил. В основі роману – конфлікт особистості із суспільством. Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX ст. Йому притаманні риси романтичного героя: прагнення незалежності, яскрава […]...
- Степан Трохимович – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Основним, хоча і не єдиним, реальним прототипом С. Т. Верховинського з’явився відомий російський ліберальний історик-західник, друг А. І. Герцена Тимофій Миколайович Грановський. Джерелом відомостей про історика, якого письменник не знав особисто, послужила рецензія М. М. Страхова на книгу О. В. Станкевича “Т. М. Грановський” , опублікована в “Зорі”. 26 лютого 1869 року Достоєвський писав Страхову: “книжечка ця потрібна мені, як повітря, і як можна швидше, як матеріал, найнеобхідніший для мого […]...
- Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Незвичайний початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні живого і мертвого, будується весь добуток Пастернака. Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішнє” життя головних героїв, відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з ходом подій, пручалися революції. Їхнє відношення до історичної дійсності зовсім інше. Воно в тім, щоб сприймати […]...
- Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського
- Своєрідність поетичного бачення Пастернака
Categories: Твори з літератури