Хороший пан

Related posts:

1. Переказ оповідання Хірургія Чехова А. П План переказу 1. Прихід дячка Вонмигласова в земську лікарню на прийом до фельдшера Курятину. 2. Дячок скаржиться на біль у зубі, фельдшер вирішує його видалити. 3. Перша спроба вирвати зуб Зуб не піддається. 4. Друга спроба. Зуб розламується 5. Розсерджений дячок іде ні із чим. Переказ Перед нами земська лікарня, де “за відсутністю доктора, що виїхав женитися, хворих приймає фельдшер Курятин”. На прийом прийшов дячок Вонмигласов, що, не знайшовши ікону, […]...
2. Друзі У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба ж дідусеві саме на той час захворіти! Ще й як захворіти – встати з ліжка […]...
3. Хом’ячок Семен Семенович Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив туди хомку, то зрозумів, що йому в хатинці потрібні, як і людині, повсякденні речі. Довелось […]...
4. Кріпосник Собакевич у створеній М. Гоголем галереї мертвих душ І. Кріпосницька Росія 30-х років XІX ст. в поемі М. Гоголя “Мертві душі”. ІІ. Собакевич – поміщик-кріпосник, реакціонер. 1. Зовнішній вигляд Собакевича. 2. Собакевич у своєму маєтку. 3. Собакевич та люди, що його оточують. 4. Вороже ставлення до освіти, відсутність духовних потреб. 5. Собакевич під час зустрічі з Чичиковим. ІІІ. Чи є собакевичі у наш час?...
5. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
6. Мій кіт Мурзик У мене живе три роки великий і добрий сірий смугастий кіт Мурзик. Ласкавий і приязний, він часто голосно муркоче, лежачи на стільці. При цьому зі стільців, що стоять у кімнаті, він вибрав єдиний. Жоден інший, ні крісло, ні диван йому не до вподоби. Любить він ще коліна хазяїнів і гостей, охоче укладається без дозволу в усіх, хто радий йому і хто не дуже. Усе було б добре, якби не кішка […]...
7. Героїчне минуле українського народу в творчості Тараса Шевченка І. Т. Г. Шевченко – видатний український поет. 1. Дитячі захоплення Т. Шевченка. 2. Т. Шевченко – художник. ІІ. Славетний Кобзар України. 1. Було колись в Україні Ревіли гармати; Було колись запорожці Вміли панувати. . 2. Великі гетьмани в поемі “Тарасова ніч”: Трясила, Наливайко, Павлюк. ІІІ. Мета народного Кобзаря...
8. Соціальна небезпечність Володьки Лободи З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе… Так сталося і СРСР. Були створені всі умови для того, щоб почали з’являтися бюрократи, “партійна номенклатура” та всякі інші партійці і керівники на місцях, що заважали розвитку суспільства, […]...
9. Пролог поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Вся поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” – це розпалюється, що поступово набирає силу мирський схід. Для Некрасова тут важливий сам процес, важливо, що селянство не тільки задумалося про сенс життя, але й відправилося у важкий і довгий шлях правдошукацтва В “Пролозі” зав’язується дія. Семеро селян сперечаються, “кому живеться весело, привільно на Русі”. Мужики ще не розуміють, що питання, хто счастливее – піп, поміщик, купець, чиновник або цар, – […]...
10. Злочин і покарання характеристика образу Марфи Петрівни Марфа Петрівна – поміщик, дружина Свидригайлова. Про неї читач дізнається з листа матері Раскольникову і з розповіді Свидригайлова, яку вона врятувала з боргової в’язниці, заплативши за нього велику суму. Коли Свидригайлов почав доглядати за Дуней Раскольниковой, що служила у неї гувернанткою, вона вигнала її, але, дізнавшись про її невинність, розкаялася і призначила їй в заповіті три тисячі. Після смерті, винуватцем якої, можливо, був Свидригайлов, являється тому, по його визнанню, як […]...
11. Переказ оповідання Однодворець Овсянников Тургенєва І. С План переказу 1. Характеристика Овсянникова. 2. Оповідання Овсянникова про старий і новий час. 3. Оповідання Мити про однодворців. 4. Історія орловського поміщика Франца Иванича Леженя. Переказ Овсянников – повна, висока людина років сімдесятьох, з важливою поставою, розміреною мовою й повільною ходою. Своєю важливістю нагадував він бояр допетровських часів. Сусіди його поважали й уважали за честь знатися з ним. Жив зі своєю дружиною в затишному охайному будиночку, прислуги тримав небагато, одягав […]...
12. Проблематика казки “Дикий поміщик” Казка “Дикий поміщик” викриває вади тогочасної правлячої верхівки – дворянства та буржуазії. Гротескно зображує автор озвіріння поміщика, його прохання до Бога забрати мужика. Салтиков-Щедрін дає поміщикові таку характеристику: “І був той поміщик дурний, чигав газету “Вість” і тіло мав м’яке, біле та крихке”. У нього всього було вдосталь, і життя його було дуже нудне. Тому він і подумав щось у ньому змінити. Але Господь його прохання не прийнявша виконав тільки […]...
13. Світ прекрасного Українці пишаються кращими зразками давньої архітектури, що створювали відповідний духовний клімат, атмосферу ідейного та культурного хвилювання. Ось Братська Богоявленська церква на Подолі в Києві. Вона тривалий час служила храмом для студентів академії. Була побудована в 1690-1693 роках на місці давнішньої церкви часів гетьмана Скоропадського. Головний вхід у церкву вражає скульптурним орнаментом: дерев’яними щитами, розірваними фронтонами, хвилястими лініями волют. Колони оздоблені капітелями, завитками виноградної лози та листям аканта. Дитячі фігурки ангелів, […]...
14. Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і як патріота, і як художника: …Одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в Бога, як […]...
15. Кумедний пес Кузя Нас у батьків двоє – я і моя молодша сестра Маринка. Мене звуть Катерина, навчаюсь я у дев’ятому класі звичайної загальноосвітньої школи. Маринка – першокласниця. Наш батько працює на будівництві – він кранівник. Професія рідкісна, він на будь-якому будівництві бажаний робітник. Батько будує житло. Ці красиві будинки прикрашають різні вулиці нашого міста, яке перед нашим татом як на долоні, коли він сидить у кабіні височенного піднімального крана. Ми якось з […]...
16. Євген Маланюк про творчість Кобзаря Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор […]...
17. Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, […]...
18. Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що ніби батько й мати прогнали Катерину”. Але поет стверджував, що такі випадки були частими у […]...
19. Відповіді до теми: творчість Т. Шевченка 1. До кого звертається Т. Шевченко в поезії “Сонне заходить, гори чорніють”? Вірш “Сонце заходить, гори чорніють” написаний 1847 року на засланні, в Ор­ській фортеці. У цьому вірші поет звертається до милої його серцю України, згад­ки про яку і втишують його душевні болі, і навівають печать. 2. Яка подія стала поштовхом до написання вірша “І виріс я на чужині…”? Вірш Т. Шевченка “І виріс я на чужині…” належить до відомого […]...
20. Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Тарас Шевченко Ї визначний письменник Украіни. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств украінського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично-викривальному плані. Основна мета його життя Ї багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли вона вигідна, […]...
21. “Автопортрет” Т. Г. Шевченка Великий український поет Тарас Григорович Шевченко був ще й талановитим художником. Він любив малювати з дитинства, а після визволення з кріпацтва навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв. Автопортрет – це портрет художника, створений ним самим. Автор малює картину, споглядаючи себе в дзеркало, поставлене так, щоб освітлення падало на обличчя. Шевченко уважно вдивляється в своє відображення. Що ж художник побачив у дзеркалі, і що ми можемо побачити у цьому портреті? 1840 року […]...
22. Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
23. Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь на воєводстві”, “Орел-меценат” і “Богатир”. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін малює трьох Топтигіних. Вони […]...
24. “Нам треба голосу Тараса” Ні у кого зараз не викликає сумніву те, що українці є повноцінною нацією з давньою історією, з оригінальною мовою, літературою і культурою. Але, на жаль, самі українці почувають себе людьми другого сорту, навіть у порівнянні з росіянами, і, тим паче, європейськими народами. Це відчуття переслідує нас, мабуть ще з XVІІІ століття, коли Україною остаточно заволоділа Російська імперія і згасли останні спалахи волі разом із козацтвом. Українці тоді стали холопами, які […]...
25. Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі…” – IІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Т. Г. Шевченко народився в сім’ї кріпаків. З одинадцяти років жив без батьків, вони померли. Малий Тарас поневірявся по людях: був наймитом, пастушком, козачком у пана. Вірш “Мені тринадцятий минало” має автобіографічну основу, в ньому поет згадує дитинство, “як пекло”. У вірші передані настрої і переживання малого хлопчика, який почуває себе скривдженим. У нього немає ні рідної хати, ні сім’ї. Його переживання описуються на […]...
26. Як добре те, що смерті не боюсь я – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС Як добре те, що смерті не боюсь я Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді не клонюся В передчутті недовідомих верств. Що жив, любив і не набрався скверни, Ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, І в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, […]...
27. Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
28. Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала…” Вірш “На панщині пшеницю жала…” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але саме ця радість примушує її прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема з чого радіти. Тут мале дитя на руках, якого треба годувати, треба відробляти панщину на […]...
29. Ми – діти світу У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землі. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують. Потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього […]...
30. Життєвий вибір поета-патріота Вірш “Минають дні, минають ночі” увійшов до збірки Тараса Шевченка “Три літа”. Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета і збудили пекучу ненависть до гнобителів. А ще більше його вразили самі люди, нащадки славних […]...
31. Відповіді до теми: “Літературна спадщина Івана Котляревського” 1. Чому І. Котляревський образився на Максима Гіарнуру? Конотопський поміщик М. Парпура 1 ‘798 року видав за власні кошти три пер­ші частини “Енеїди” І. Котляревського. Парпура не привласнював твір Котля­ревського, він на титульній сторінці написав: “Енеида, на малороссийский язык перелицованная І. Котляревским”, а далі добавив: “Иждивением М. Парпуры”. Автор поеми був дуже незадоволений, що без його згоди видано “Енеїду”. Образа була настільки велика, що у третій частині він написав такі […]...
32. Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна народна творчість допомогла їй проникнути в психологію трудових мас, глянути На життя й оцінити його […]...
33. Культ народу в творчості Т. Шевченка Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Чи не у кожній світлиці по наших селах раніше на покуті під вишиваними рушниками висів портрет Кобзаря, завжди дивилися на дітей зі стіни мудрі очі нашого духовного батька. Кожна українська хата, у якій на покуті був портрет Тараса, а на полиці лежав “Кобзар”, була твердинею духу народу. […]...
34. Мій друг Віталій Черевичній У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько […]...
35. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” За романом О. Гончара “Собор” Є такі твори, які зачіпають найчутливіші струни душі людської, довго не залишають людину в спокої, тривожать її. Очевидно, в них підняті тіпроблеми, які підсвідомо хвилюють людину, в який би час вона не жила. Літературний доробок О. Гончара багатий такими творами. Мені надзвичайно сподобалися його романи і повісті: “Тронка”, “Бригантина”, “Щоб світився вогник”. І далеко не останнє місце в цьому переліку займає роман “Собор”. Як живе сучасна людина, який її духовний […]...
36. Ввічливі слова Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Су­діть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів. Коротше кажучи, […]...
37. Як я навчився плавати Як я навчився плавати Улітку я гостював у бабусі в селі. Там у мене є друг Вітько. Він мій одноліток. Одного разу ми вирушили з ним на човні порибалити. Ставок у селі не дуже глибокий, біля берега рибу не спіймаєш. Треба відплисти подалі. Ми так і вчинили. Випливли на середину ставка, закинули вудки, чекаємо. Не клює. Минула, мабуть, ціла година. Раптом мій поплавець занурився у воду. Я став тягнути – […]...
38. Картина “Сніданок” Катерини Білокур Жанр картини К. Білокур “Сніданок” – натюрморт. За визначенням це живописний твір, на якому зображують неживі предмети, фрукти, квіти, дичину, рибу тощо. На картині “Сніданок” ми і бачимо куточок стола, на якому розташувалась нехитра їжа: буханець житнього хліба з відрізаним окрайцем, миска з чищеною вареною картоплею, тарілка з огірками та редискою. Розмальований керамічний глечик з традиційними квітами, поруч кухоль з ложкою. На другому плані – скляна банка з темно-червоними півоніями. […]...
39. Переказ казки Комора сонця Пришвіна М. М План переказу 1. Сироти Настя й Митраша самі господарюють. 2. Діти відправляються за журавлиною на Блудово болото. 3. Хлопці сперечаються про те, яку дорогу вибрати, і відправляються кожний по своїй. 4. Оповідання про вовків, що жили в цьому лісі й загинули від рук людини. Вижив тільки вовк Сірий поміщик. 5. Митраша грузне в Сліпій єлані. 6. Настя, вийшовши на заповітну “палестинку”, набирає багато журавлини. Згадавши про брата, вона кричить на […]...
40. М. Гоголь і Україна “Между тем черт крался потихоньку к месяцу и уже протянул было руку схватить его, но вдруг отдернул ее…” Кому не відома ця історія, описана Гоголем у повісті “Ніч перед Різдвом”? Події, пов’язані з викраденням місяця, який чорт умудрився покласти до кишені, відбуваються на українському хуторі біля Диканьки. Гоголь так і назвав цикл повістей: “Вечора на хуторі біля Диканьки”. У цих творах він створив поетичний образ України, овіяний повір’ями і легендами. […]...