Хажацька натура Герасима Калитки

Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятий землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Лк радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко.

Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення – єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним заволоділа. Навіть уві сні глитай марить: “Кругом, кругом усе моє”.

Калитка – трудолюбива людина. Він не доспить, не доїсть і не прогуляє, але і своїм рідним та наймитам не дає перепочинку. Бо праця, він вважає, – то гроші, багатство.

Він часто дорікає наймитам, що вони мало роблять, але багато їдять: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”. Власницькі інтереси навіть родинні та батьківські почуття притупили. В одруженні сина шукає вигоду, бо хоче невістку і з приданим, і з грішми. А віддавши дочку заміж, Герасим Калитка відмовився дати за нею посаг. І хоча він і постраждав, навіть два зуби втратив, був задоволений, бо п’ять тисяч зосталися у нього.

Калитка заздрить іншим і докладає зусиль, щоб досягнути ще більшого багатства. Тому і вирішив придбати фальшиві гроші. При цьому він пробує обдурити досвідченого шахрая, заплативши замість п’яти тільки три тисячі карбованців.

Але сам потрапив у пастку, і це доводить його до самогубства: “Краще смерть, ніж така потеря!” Отже, І. Карпенко-Карий у п’єсі “Сто тисяч” показав хижака-“стяжателя”, розкрив риси його характеру, примусив замислитися над такою вічною проблемою, як людське щастя і багатство.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Хажацька натура Герасима Калитки

Categories: Шкільні твори