Хатинь

Related posts:

1. ВІЗУАЛЬНА ПОЕЗІЯ СЬОГОДНІ. М. САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ “ДЗВІН ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ” Тема. ВІЗУАЛЬНА ПОЕЗІЯ СЬОГОДНІ. М. САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ “ДЗВІН ГЕТЬМАНА І. МАЗЕПИ” 1. Характеризуючи дзвін колокола, М. Сарма-Соколовський зазна­чив, що він… А Велетенський. Б Історично правдивий. В Актуальний для сучасників. Г Невимовно гучний. 2. Поет у творі критично поставився… А До тих, хто не поважає історичне минуле рідного краю. Б Зневажає українські звичаї й обряди. В Знищував храми – святий дух України. Г Цурався рідної мови. 3. Де зараз перебуває колокол – […]...
2. Проблема збереження рідної природи в оповіданні “Рятували Конотоп” Сьогодні все гостріше постає питання не про захист людини від природи, а про захист природи від людини. Не можна допустити того, щоб, руйнуючи природу, людство знищило, в першу чергу, себе. В оповіданні А. Давидова “Рятували Конотоп” розповідається про спроби мешканців одного з сіл України врятувати від забруднення річку, яка з колись повноводної перетворилася на мілководну, де й “горобцеві по коліна”. Автор показав нам згуртованість усіх мешканців села, які зібралися на […]...
3. Гімн природі Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Відтворюючи красу рідного краю, П. Тичина викликає в нашій уяві дзвін, думки: Гей, дзвін гуде – Іздалеку. […]...
4. Кобзарі Кобзарі – то мандрівні музиканти – співці. Часто вони були сліпі, і їх водили білим світом хлопчики – поводирі. Тихою ходою мандрував кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, та оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах – піснях. Колись кобзарів можна було побачити і на ярмарку, і на церковному майдані, і в убогій хатині, а то й просто серед поля. І […]...
5. УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО – ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ЛІНА КОСТЕНКО УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А […]...
6. Фразеологізми на літеру Я Язик до Києва доведе. Про необхідність розпитувати. – Боже ж мій! Я ж не знаю, де він живе; я приїжджа людина… У мене немає нікого знайомого, хто б указав. – Язик, матушка, до Києва доводить! . Язика дістати. Захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості. Чи вкрасти що, язик достати, Кого живцем чи обідрати, Ні сто не вдержить їх гармат. . Єсть виконати тихо й привести язика. Як […]...
7. Твір Гімн природі Гімн природі Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Відтворюючи красу рідного краю, П. Тичина викликає в нашій уяві дзвін, думки: Гей, дзвін гуде […]...
8. Г. СКОВОРОДА “ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ І ПРАВА” 1. На думку Г. Сковороди, кожне місто має свої… А Досягнення у розвитку промисловості та освіти. Б Архітектурні пам’ятки і музеї. В Звичаї і права. Г Статистичні показники. 2. Венерин син, який згадується у творі, за римською міфологією – це бог… А Добробуту. Б Кохання. В Родючості. Г Води. 3. Письменника полонили… А Нав’язливі думи. Б Неприємні відчуття. В Марення від побаченого під час подорожі. Г Приємні враження. 4. До […]...
9. ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС Народився в с. Рахнівці, що на Вінниччині, у селянській родині, помер поблизу м. Пермі. Поет, дисидент. Найвідоміші твори: збірки поезій “Веселий цвинтар”, “Палімпсести”, “Дорога болю”, вірші “О, земле втрачена, явися…”, “На колимськім морозі калина…”, “Сто років, як сконала Січ…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я…”....
10. Образ Вітчизни у романі “Маруся Чурай” На перший погляд, у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” описується життя дівчини-піснярки. Але, вчитуючись у нього, ми бачимо, як органічно її доля переплітається з долею Вітчизни. Марусиними очима дивимося ми на тогочасну Україну і сприймаємо її через слова дівчини: Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що вона за диво, – Оці степи, це небо, ці ліси, Усе так гарно, чисто, незрадливо, Усе як є – дорога, явори, Усе […]...
11. “Я починаюсь з отчої землі…” – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими й широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх. Для кожної людини дорога у великий світ починається від отчого порога, який ми звемо домівкою, рідним краєм, своєю малою батьківщиною. Адже Батьківщина – це не тільки наша країна, а й місце, де ти народився й виріс, де промайнуло твоє […]...
12. Три дороги 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Три дороги Моя школа розташована в наймальовничішому куточку селища. Вона побудована на узвишші, а навколо ростуть фруктові дерева. Навесні наша школа потопає в піні білого цвіту, влітку будівля ховається в зелені, восени нас оточує золотий листопад, а взимку біла снігова ковдра вкриває дах, ганок, шкільне подвір’я і голі гілки саду, що зробилися схожі на пухнасті лапки зайчиків. Від мого дому до школи пролягають три дороги, щоранку […]...
13. Чорнобиль За роком спливає рік, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Україна зараз – зона екологічного лиха. Сьогодні ми, юні українці, вчимося в школі. Проте кожен із нас саме сьогодні має замислитися над майбуттям прийдешніх поколінь, взагалі над долею нації. Подорожуючи до Росії минулого року, я побачив на одному з кладовищ чепурні рядки зовсім однакових могил. На білих мармурових дошках золотом викарбовано дати смерті: 1986 рік. Там поховані герої […]...
14. Про фарбованого лиса і не тільки Бажаючи порадувати і розважити власних дітей, Іван Франко свого часу спробував себе і в ролі казкаря. Особливо багато у нього казок про тварин. Франко знав, що діти “люблять звірів, особливо коли ті звірі в байці починають говорити, думати і поводитися як люди”. У казці “Фарбований Лис” він розказав про героя, який волею випадку набув незвичайного вигляду і оголосив себе посланцем святого Миколая на землі. Фарбований Лис вповні скористався глупотою звірів, […]...
15. “Вічна слава безсмертю хоробрих…” Я єсть народ, якого Правди сила, Ніким звойована ще не була. П. Тичина Шелестить ліс… Над головою блакитне небо. До пам’ятника Слави нескінченним потоком йдуть люди, щоб віддати шану і вклонитись воїнові-визволителю, а потім іти на подвиг заради мирного чистого неба, золотистого моря пшениці, радості й щастя на обличчях дітей. Пролітають роки, віддаляючи від нас той час, коли весь Харків був фронтовим містом, а кожен житель – бійцем. Але ніякі […]...
16. Відбиття в “Божественній комедії’ сучасних Данте історичних подій І. Відображення політичної протидії сил свого часу в “Божественній комедії”. ІІ. Пекло й Рай в уявленні Данте. ІІІ. Перші кола “Пекла”. ІV. Останні кола “Пекла” в “Божественній комедії” та їх “мешканці”....
17. Запорозька Січ у зображенні Гоголя Яскраво, виразно, правдиво зумів описати Запорозьку Січ у своїй повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору Тараса Бульби та його cинів Остапа і Андрія – відкрилась прекрасна картина, коли вони під’їжджали до славного гнізда запорозького козацтва. Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі голоси, веселий сміх життєрадісних запорожців, музики – так зустріла їх Січ. Живописна фігура козака, який, як лев, розкинувся на дорозі, а закинутий гордо чуб його […]...
18. Кайдаші – типові представники українського селянства І. “Кайдашева сім’я” – епопея про українське село в перші десятиріччя після реформи 1861 р. ІІ. Сім’я Кайдашів – типові селянські мешканці. 1. Працьовитість Кайдашів. 2. Маруся й Омелько Кайдаші. 3. Молоді Кайдаші та їхні дружини. 4. Спотворення характерів, руйнація сім’ї. ІІІ. “Кайдашева сім’я” – твір, що примушує людей замислитися над своїм життям....
19. Драма про українське село Драма “97”, перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут, можливо, немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних переконань. Головні персонажі твору – фанати революційних подій, здатні віддати своє життя заради “світлого майбутнього”, […]...
20. День у лісі Завдяки традиції, що склалася в моїй родині, кожні літні канікули ми з татом ідемо в похід. Ми ретельно вибираємо погоду, щоб умови нашого тижневого перебування в лісі були комфортними, складаємо необхідні речі й продукти, готуємо намет. За два-три дні ми готові вирушити. Нам обом дуже подобаються ці подорожі, тому і батько, і я з великим нетерпінням чекаємо початку кожної нашої нової пригоди. Ми завжди ставимо наш намет на галявинці на […]...
21. Щоб хату обійшли злі сили Щоб хату обійшли злі сили Український народ з великою любов’ю будував хати, де жили десятиліттями, оберігаючи себе від злих сил. Люди вважали злидні, терпіння й саму смерть справою демонічних сил. У народі проти них були вироблені засоби боротьби. Найсильнішим з-поміж них вважали вогонь і його відповідне забарвлення – червоний колір. Червоною смугою вище долівки обводили стіни. Утворене таким чином замкнуте коло закривало доступ у хату нечистих сил. Магічне значення мали […]...
22. Вечорниці Вечорниці Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг […]...
23. Григорій Савич Сковорода Григорій Савич Сковорода Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, в родині малоземельного козака. У шістнадцять років він вступив у Київську академію, по закінченні якої у 1750 році поїхав за кордон у свиті генерал-майора Вишневського. Оскільки Сковорода вільно володів латинською, німецькою та старогрецькою мовами, за кордоном він знайомився з вченими і розширював свої знання у різних галузях науки. Через три роки він повертається на […]...
24. Чарівна природа України у творах Павла Тичини 1. Україна у віршах українських поетів. 2. Взаємовідносини людини і природи у вірші П. Тичини “Гаї шумлять”. , милується хмарками. Це вслухання – милування народжує почуття радощів, веселощів. Він чує, як “дзвін гуде із далеку”. Він співає і природа поруч із героєм перебуває у гармонії з людиною. Герой чує тихий шепіт трав, бачить золотий небокрай, навіть річка – співає 3. Почуття людини, яка закохана у рідну природу. 4. Що саме […]...
25. Невмирущий образ селянина-бунтаря І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Микола Джеря” розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано починає він замислюватися над життям, над соціальною несправедливістю в суспільстві, де одні живуть у розкошах […]...
26. Роль пейзажу у повісті “Fata morgana” Визначивши в начерку першої частини повісті “Fata morgana” фінальну картину – осінній дощ, Коцюбинський продовжував думати, як досягти композиційної завершеності цієї частини, адже дія починається навесні, а закінчується восени. Очевидно, сам по собі дощ для обрамлення твору не влаштовував його. І письменник розв’язує питання інакше. Розвиваючи образний ряд метафори, побудованої на схожості за дією, письменник порівнює їхню ходу з летом журавлів. А знайшовши цей вдалий троп, Коцюбинський виносить його і […]...
27. Шкільна перерва Мені подобається вчитися у нашій школі. Вчителі добрі та уважні, хоча й суворі. Тому на уроках доводиться сидіти тихо-тихо. Через це дуже втомлюєшся.. Інша справа – перерва. Тільки-но пролунає дзвоник – швиденько до їдальні. Хутко поїв – бігцем у коридор. Шкода, звісно, витрачати час на їжу, але потрібно ж набратися енергії. Перерви у нас великі, 10-15 хвилин. Угадайте, скільки разів я встигаю пробігтися коридором? Десять-п’ятнадцять. Це нічого, але іноді як […]...
28. Куди б я хотів поїхати влітку Улітку, коли настають шкільні канікули, я завжди кудись їду: чи в село до родичів, чи з батьками на море, одного разу їздив до Москви на цілих три тижні. Завжди повертаюся в чудовому настрої, завжди вражень і спогадів так багато, що я півроку ділюся ними з друзями. Але в мене є мрія: я часто бачу уві сні, що я в Італії. Навіть не в Італії, а у Венеції. Я подивився кілька […]...
29. Національний колорит повісті “Кайдашева сім’я” Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один з найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано життя пореформеного села з усіма його суперечностями. У центрі зображення твору – національна руйнація України в умовах колоніальної дійсності. Найвиразніший вияв цього нищення – духовний занепад народу, втрата ним одвічного прагнення до волі й незалежності, почуття національної гідності. Письменнику дорога історія рідного народу, його самобутність, йому болить потоптане почуття національної гідності. Саме цими настроями […]...
30. Квіти незнайомого мистецтва Учнівський твір З китайської і японської поезії. Ви кидали в нас квітами Незнайомого мистецтва, Незрозумілими словами почуття. Н. Гумілев Дзвін змовк удалечині, Але ароматом вечірніх квітів Відзвук його пливе. М. Басі Відкриваючи томик стародавніх віршів, ми щораз зустрічаємося із чудом. Давним-давно стали порохом імперії, зотліли одягу, будинку, квіти, зник слід багатьох поколінь, а ми усе ще чуємо – через сотні років! – звуки давно, що чути голосів, стукіт сердець, наповнених […]...
31. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Тема. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. Г Чиновника-канцеляриста. 3. Після закінчення Київського духовної академії І. С. Нечуй-Левицький… А Працює священиком. Б […]...
32. Міф про Адоніса Богиня любові Афродіта закохалася в сина пануючи Кіпру – прекрасного юнака Адоніса, що перевершує красою всіх смертних. Забувши про усім на світі, Афродіта проводила час із Адонісом на Кіпрі, полювала разом з ним у горах і лісах острова. Вона прагнула не розставатися з ним, а залишаючи його па час, просила бути обережним, уникати грізних тварин, таких, як леви й кабани. Один раз, коли Афродіти не було поруч, собаки знайшли слід […]...
33. Вірш С. А. Єсеніна “Про червоний вечорі задумалася дорога…” Музичність мови досягається віршуванням. Віршування є мистецтво так підбирати і розташовувати слова, щоб їх високі і низькі склади, тобто склади з наголосом і без наголосу, слідували один за одним в певному порядку. Як все начебто просто, якщо дивитися на словникове визначення поезії. І як складно, якщо спробувати самостійно написати вірші Чи не римовані рядки, а вірші, в яких і музика, і почуття, і філософія, і все людське, і трішки ще […]...
34. ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЧАРИ НОЧІ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови […]...
35. Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди… Неподалік нашого селища тягнеться Бабаївський ліс. У нім бував письменник-філософ Григорій Савич Сковорода. Мандруючи від села до села, любив мислитель спілкуватися з […]...
36. Твардовский: Коли від стін Берліна прийшов солдатів з війни додому Нам впадає в око разюча подібність між заключними рядками поеми й написаними під враженням поїздки на батьківщину ранньої восени 1945 року нарисом “У рідних місцях”. Це помічено багатьма дослідниками. От що цікаво: герой до кінця поеми стає знову безіменним. Перед нами – просто солдат. Це й Андрій Сивцов, і Михайло Худолеев, і той солдат, у якого “ні віконця ні, ні хати, ні господарки… ні синка” , і солдат Михайла Исаковского, […]...
37. Модри камень Олесь Гончар був активним учасником живої історії, пам’ятав усі її суперечності, сповнені драматизму. Письменника в будь-якому творі цікавив внутрішній світ людини, художнє дослідження його змін у різноманітних життєвих обставинах. Гончар – майстер оповіді про внутрішнє оновлення героя, яке відбувається під впливом дійсності. Солдат-фронтовик випадково зустрівся з дівчиною Терезою зі Словаччини. В обох виникають перші почуття, які б мали перерости в свято душі. Але Тереза гине від руки поліцая. Радість і […]...
38. Тексти для контрольних диктантів з теми “Фонетика” Взято з посібника для абітурієнтів “Українська мова” Козацук Г. О. Диктант 1 Поля починаються за Мокрою Долиною і тягнуться на північ аж до Берищанського лісу. Майже посередині їх перерізує широкий і розлогий яр, по дну якого колись текла річечка, котра з роками всохлася до струмка. Навпроти Удіївки яр перегороджений трьома греблями, й тепер там три ставки: два невеликі і один величезний – на півкілометра. На греблях ростуть верби, схили яру […]...
39. За селом Дорога за селом пішла круто вгору. Обіч неї на облогах ронила зерно кущувата падалішня мішаниця: жито, просо, гречка, – а то більше стояли безлисті од спеки бур’яни та сухо блищала павутина поміж ними. Неподалік від дороги хтось орав бовкуном, прокладаючи посеред сірого бур’янища чорну смужку ріллі. Вийшовши на гору, я озирнувся: далеко в низині, за Артилярщиною, мов на долоні, мріло в мареві моє село. Вузенькими колінцями вигиналася річка на луках, […]...
40. Наша сімейна традиція Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти ледве чи не на кожному кроці. Але то дика ліщина, а дід вирішив її окультурити, […]...