Характеристика Петра Джері

Related posts:

1. Характеристика Петра Джері – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба […]...
2. Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба було ще сплатити подушне, і […]...
3. Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того часу, коли кріпацтво, так би мовити, уже тріщало скрізь. Він любить волю й […]...
4. Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може вдарити жінку-селянку, теж глибоко хвилює Миколу. Але найгірше в тому, що кривди оточують бідну людину: […]...
5. Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту. Чорна смушева шапка скотилася з голови на траву. Чорне волосся на голові, чорні […]...
6. Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть, що проймала всі стосунки панів і селян; деспотизм панів, які усвідомлюють свою силу і владу, і беззахисне становище селян. Найповніше […]...
7. Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично зма­льовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних персонажів п’єси – образи Петра й Миколи. Петро – коханий Наталки, сирота без роду, покохав Наталку […]...
8. Які почуття викликають у нас портрети Миколи, старого Джері та осавули? “Другого дня”, цебто зразу після Миколиного весілля, вся сім’я кріпака Джері рановранці вийшла на панщину. Учні читають перший уривок від початку розділу до абзаца: “Старий Джеря и Микола ледве встигли змолотити…” Учитель звертає увагу на пейзаж бабиного літа, на розмову сина з батьком, на жарти кріпаків, які прагнуть будьчим підняти свій настрій і тим полегшити тяжку працю. Далі письменник стисло змальовує життя кріпацької сім’ї взимку і показує цим, що селяникріпаки […]...
9. Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія неможлива без “непрямої” участі росіянина царя, без його жорстокої помилки. І все-таки тема одно, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розстановка сил в поемі відповідає неписаним правилам лорда […]...
10. Образ Миколи Джері як втілення духовної сили українського Час кріпацтва був для України важким і ганебним періодом її історії, увінчаної славним минулим. Волелюбний, працьовитий і талановитий народ страждав від гноблення, приниження, знущань та злиднів. Знедоленому існуванню своїх співвітчизників-кріпаків присвятили найкращі твори видатні українські письменники, серед яких ім’я І. С. Нечуя-Левицького посідає особливе місце, бо він, змальовуючи та засуджуючи кріпацтво, вводить у свої оповідання, повісті та романи образ кріпака-бунтаря. Для тогочасної літератури це був новий крок у відтворенні незламності […]...
11. Характеристика Петра Сагайдачного Багато дослідників життя і діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного часто зверталися до історичних документів, де Згадується ім’я славного гетьмана України. Напевне, немає історика, який би не використовував спогади польського письменника Я. Собеського. Він не тільки добре знав Сагайдачного, але й бував разом з гетьманом у походах. Будучи очевидцем і учасником Хотинської битви, Я. Собеський написав книгу “Історія Хотинської війни”, в якій згадує: “Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів […]...
12. Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
13. Образ кріпака-протестанта Миколи Джері І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був дуже гарний. Микола вмів читати, часто читав Псалтир у церкві, бо мати доклала чимало зусиль, […]...
14. Тяжкий гріх Петра Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а він сам, працьовитий, не міг ніде найнятися на роботу. Не давала йому спокою думка, що […]...
15. Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки і економічної правди”. Він проповідує з чужих слів, яких наслухався від свого приятеля Лебезят-никова, з молодих прогресистів: “Наука ж […]...
16. Твір Тяжкий гріх Петра Тяжкий гріх Петра Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а він сам, працьовитий, не міг ніде найнятися на роботу. Не давала йому […]...
17. Образ Петра в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Петро – бурлака-сирота, заробітчанин: Відповідаючи на питання Миколи, він про себе каже: “бурлака на світі; тиняюсь од села до села”, “нема у мене ні родичів, ні знайомих. Які будуть знайомі або родичі усироти?”. Він “в дальніх сторонах трудився чотири годи”, щоб заробити грошей і потім “багатому Терпилові показатись годним його дочки”. Петро з’являється у другій дії, проте з уст інших героїв глядач дізнається про його долю. Петро – працьовитий, як […]...
18. Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла В оповіданні “В Острозькій школі”, уривку з роману “Сагайдачний”. Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки і щиру дружбу Петра Сагайдачного та Марка Жмайла. Трирічною дитиною Петро залишився сиротою, якого прихистила родина Жмайлів, де був хлопчик такого ж віку – Марко. Коли хлопцям виповнилося по шістнадцять років, батьки Марка вирішили, щоб хлопці продовжували освіту в Острозі. Саме там вони добре склали свої перші іспити при вступі, що свідчило про їхню працелюбність […]...
19. Микола Джеря – борець проти панського поневолення 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” . 2. Зовнішність Миколи, риси характеру. 3. Показ у романі соціальної несправедливості. 4. Помста Миколи. 5. Прощання Миколи з Нимидорою. 6. Тяжке життя Миколи на відстані від родини. 7. Повернення Миколи Джері. 8. Моє ставлення до головного героя....
20. Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього роману – “Побратими” – йдеться про юнацькі роки майбутнього гетьмана, навчання його у вищий Острозькій […]...
21. Українське село – жертва кріпаччини У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, тонкий” чоловік, “з нужденним блідим лицем та смутними очима…” Глибокі зморшки на щоках, на лобі, […]...
22. Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених, непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні європейську культуру. Письменник майже не дає розгорнутих описів зовнішності царя, малюючи його як би штрихами. От Петро – юнак: […]...
23. Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому століттями жило селянство. За принципом протиставлення письменник змальовує розкішну природу і на її тлі злиденне […]...
24. Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати на панів, а самі голодувати”. Треба було мати велику сміливість, аби […]...
25. Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці на початку Північної війни. Толстой планував створити роман в трьох книгах. У першій він детально малює дитинство і ранню молодість […]...
26. Образ Петра Першого в поемі Мідний вершник Пушкіна А. С Але північне місто – як примара мрячний, Ми, люди, проходимо, як тіні в сні. Лише ти крізь століття, незмінний, вінчаний, З рукою простягненої летиш на коні. В. Я. Брюсов До поеми “Мідний вершник” Пушкін кілька разів звертався до образа пануючи-реформатора: у поемі “Полтава” , у незакінченому романі “Арап Петра Великого” , у матеріалах до “Історії Петра Великого”. Протягом усього творчості поет по-різному оцінював діяльність Петра. Спочатку Петро представлявся Пушкіну винятковою […]...
27. Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” Серед персонажів, що в силу різних причин відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку, Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити своє сімейне гніздо, згодом уже про нього не дуже думав, бо “своєї хати не мав, а в винаймле-ній не хотів сидіти. Гонор не позволяв” […]...
28. Російська природа у творчості в Петра Ілліча Чайковського Чайковський прокинувся рано, але встав не відразу. Він прислухався до співу лісових жайворонків. Десь за вікном куковала зозуля. Композитор устав, підійшов до вікна й побачив ліс, що йде вдалину. Десь там унизу на березі озера в нього було улюблене місце – Рудий Яр. Дорога до Рудого Яру йшла спочатку по просіці, потім березняками, потім через поламаний міст і, нарешті, нагору в сосновий бор. Він уявляв собі цей шлях і розумів, […]...
29. Образ Петра І у поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” 1. Роль історичної особи в художньому просторі. 2. Контрастна картина життя міста й людини. 3. Монументальність і величчя кумира. Потрібно знайти зміст і в нісенітниці: у цьому неприємний обов’язок історика. В. О. Ключевский Історичні події й різні великі особистості не раз з’являлися на сторінках добутків О. С. Пушкіна. І кожного з них письменник поміщав в особливе художнє полотно, показуючи тим самим відтінки людей неоднозначних, але в той же час граючу […]...
30. Микола Джеря – борець проти панського гніту У повісті “Микола Джеря” зображено суперечності між закріпаченими селянами і поміщиками, засуджено кріпацтво та жорстоку експлуатацію. Іван Франко так сказав про головного героя повісті: “Історія всього українського селянства… написана в однім широкім образі Миколи Джері”. Микола – працьовитий, розумний, уміє читати, малювати, грати на скрипці. Одружившись з Нимидорою, починає задумуватися над своєю долею. Йому хочеться працювати не на пана, а на себе і свою родину. Безвихідне становище підштовхнуло Миколу до […]...
31. Невмирущий образ кріпака-бунтаря – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того часу, коли кріпацтво, так би мовити, уже тріщало по швах. Він […]...
32. Зв’язок образу Петра Харлана з давніми демонічними віруваннями у романі “Самотній вовк” В. Дрозда Міфологічну основу сюжету роману “Самотній вовк” становить відоме з давніх часів явище лікантропія – усвідомлення себе вовком, здатність людини перекидатися на вовка. Вовкулака – людина, здатна обертатися вовком або зачаклована в цього звіра. Подібні вірування наявні в більшості народів світу й походять від давніх тотемних уявлень. Слово “вовкулака” вчені тлумачать по-різному: як “вовча шерсть”, “вовче кодло, рід”, навіть “вовковедмідь”. Те, що хлопець-перевертень мав безпосередній стосунок до обряду посвяти в дорослі […]...
33. Жайворонок характеристика образа Жанни д’арк Жанна д’аркСтала ще при житті літературною героїнею: “Слово про Жанну д’арк” Христини Пизанской з’явилося в 1429 р. У п’єсі й союзникам і супротивникам Ж. д’а. очевидно, що вона живаючи легенда. Навіть граф Варвик, що називає її “замурзаною чаклункою, дурочкой, кретинкою й авантюристкою”, розуміє, що в ній зосереджена вся Франція. Він порівнює неї з “маленьким жайворонком, що нерухомо висить у повітрі, у те час як у нього цілиться стрілець”. Невидима ока […]...
34. Історичний добуток з епохи Петра I “Полтава” Нарешті, зовсім незадовго до пушкінської “Полтави” з’явився ще один добуток про Мазепу повість другорядного літератора Е. Аладьина “Кочубей” 1827. Пушкіна добре знав всі ці добутки, дечим скористався чи ледве не з кожного з них. У той же час як у трактуванні образа Мазепи, так і відносно жанру своєї поеми він пішов зовсім новим і особливим у порівнянні зі своїми попередниками путем. У передмові до першого видання “Полтави” і в наступних […]...
35. Миколя Джеря – борець за правду й волю Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які не мовчали, а сміливо протестували проти знущань та жор­стокої експлуатації. Такою людиною постає перед нами головний герой повісті Микола Джеря […]...
36. Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
37. Невмирущий образ кріпака-бунтаря У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. Головний герой повісті Микола Джеря – молодий та вродливий парубок. У нього засмагле обличчя, рівні […]...
38. Джерела конфлікту Олени й Петра Суркова Очевидно, джерела конфлікту Олени й Петра Суркова варто шукати в першій бурхливій сварці героїв і в роздумах Олени про те, як міняє людину влада над людьми, народжуючи навмисну брутальність як стиль поводження “Точно Вам хотілося здатися переді мною й вашими товаришами більше монументальними, чим ви є насправді”,- кидає вона в особу Петру. . Багатозначні й подальші роздуми Олени про те, що покинувши сім’ю Гиммеров і повернувшись у рідний будинок, вона […]...
39. Життєпис людини в покріпаченому суспільстві Твір за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Не-чуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для письменника повість-хроніка, послідовний життєпис героя, побудований так, що […]...
40. Невмирущий образ кріпака-бунтаря – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпацтва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, це було шляхом пошуку кращої долі. Головний герой повісті Микола Джеря – молодий та вродливий парубок. У нього […]...