Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя.
Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” , “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі.
Популярний став роман “Спартак”, який є одним з останніх зразків італійського історичного роману доби Рісорджіменто – національно-визвольного руху за створення єдиного, незалежного держави в Італії, початок якого припадає на останні десятиліття XVІІІ ст., А завершення – 70-і рр.. XІX ст., Коли історичний роман втрачає свою славу. Роман “Спартак” присвячений повстанню давньоримських гладіаторів і рабів у Іст. до н. е. І хоча “Спартак” звернений до історії, зв’язок минулого з сучасністю безперечна. Визвольний рух, очолюваний Дж.
Гарібальді, вплинуло на твір Джованьолі. Ідеї, які висловлює Спартак, Були близькими багатьом прихильникам Гарібальді. Для історичного італійського роману характерне звернення до прикладів національного героїзму. Джованьолі відходить від цієї традиції.
У його творі Рим епохи Цезаря – твердиня тиранії. Основну увагу автор приділяє образу Спартака, трактуючи його в романтичному плані. Спартак зображений у таких ситуаціях, в яких якомога повніше виявляється його відданість справі свободи, безкорисливість, віра в майбутнє звільнення. Патетичний стиль роману посилює це звучання. Пафос розповіді об’єднується з важливістю подій, які відбуваються.
Головний герой втілює риси етичного ідеалу Джованьолі: силу, мужність, красу, розум, чуйність. Образ головного героя виник під впливом особистості Гарібальді. Повстання під проводом Спартака перегукується із сучасними Джованьолі подіями, з боротьбою, втіленої в гарібальдовском русі.
Автор зображує Спартака насамперед в історичній і суспільній сферах. Інтимна лінія також підкреслює велич головного героя і привносить творінню романтичне звучання. Важлива у романі проблема історичної особистості.
Побудовані характери Цезаря, Сулли, Катіліни, Катона. Дві життєві філософії, два світосприйняття окреслюються в результаті зіставлення Цезаря і Спартака. Багато характерів, побудованих за принципом романтичної типізації, грунтуються на об’єднанні контрастних рис. Роман має низку недоліків: зустрічаються фактичні помилки, характери дещо схематичні, деякі сцени дуже розлогі, мова героїв іноді вельми патетичний, їх вчинки не завжди виправдані. Чим же пояснюється популярність роману?
Хоча роман присвячений минулого, створювався він під впливом особистого життєвого досвіду. Джованьолі орієнтувався на своїх сучасників і однодумців. Слово “свобода” було написано і на прапорі гарібальдійців, і на прапорі повсталих гладіаторів.
Давність Джованьолі розглядав через призму сучасності.
У “Спартаку” наявні елементи пригодницького роману, на тлі панорами побуту і звичаїв Стародавнього Риму захоплююче розгортається сюжет – Повстання Спартака. Роман Джованьолі неодноразово перевидавався і перекладався багатьма мовами. Скорочені переклади роману “Спартак” здійснили Г. Хоткевич та С. Ковчанюк. Повний переклад твору зробили П. Мохор і А. Іллічівський.





Related posts:
- Характеристика образу Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами […]...
- Чума як пряв світового зла у однойменному романі А. Камю Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. У ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі французької префектури на алжирському узбережжі Середземного моря. Автор дає детальний опис виникнення і поширення епідемії чуми в місті. Але ненароком з’являється така фраза: “У світі було що чум, що воєн”. Фраза насторожує і змушує повернутися до років, коли слово “чума” […]...
- Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля їй випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати письменником на рідній українській землі. Далеко від України розквітла героїчно-трагічна, життєво-реалістична, правдива художня проза письменника. […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній рай. Справжній?.. Тридцяті роки… “Все зруйноване! Зграї гайвороння кружляють скрізь, над всенародною пусткою, і через […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею має вершити тільки Всевишній і її власна душа. Покарання – це не те, що стається […]...
- Образ Чапаєва в однойменному романі Фурманова Якщо нічого не зробити для нинішньої людини, якщо все нове лише повторення колишніх рабських, злидарських звичок, то до чого все жертви, шабельні походи? Чапаєв іде коріннями й до стихійних народних правдошукачів, і до ватажків з легенд, пісень. Він, як і Разін, може сказати: “Я прийшов, щоб дати вам волю”. А не одне право на грабіж…Інакше й бути не могло – адже Жовтень мимоволі торкнувся, сколихнули всі шари народного буття, пожвавив […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
- Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я героя – Сивоок – було вигадано автором. Ті події, які відбуваються з героєм, є настільки […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі Барки Василь Барка прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньо відомий роман “Жовтий князь”. У ньому з вражаючою силою змальовано нечуваний в історії людства голодомор 1933 року Муки і страждання мільйонів людей, апокаліптичні сцени злочинної боротьби тоталітарної системи проти свого ж народу – це не плід авторської фантазії. Василь Барка був свідком і очевидцем чого, що відбувалося в Україні в страшному 33-му: “Гори зерна гниють […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVІІ столітті, складаючи пісні, яких […]...
- Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва “Батьки і діти” – не змалювання боротьби “батьків” і “дітей”, які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. “Батьки” в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. Однак Тургенєв завжди стоїть вище від своїх героїв, бачить і розуміє більше і глибше, ніж […]...
- Характеристика образу Елен Безухова в романі “Війна і Мир” У той час як П’єр йде по Москві під конвоєм французьких улан; у той час як Наташа, викинувши з підведення майно всієї сім’ї, опускається на коліна перед пораненим князем Андрієм; в той час як по палаючій Москві скачуть солдати Мюрата і похмурий Наполеон сидить у Кремлі, – ніщо не змінилося в житті петербурзького світла, тільки “з великим запалом, ніж коли-небудь, йшла складна боротьба партій… заглушається, як завжди, трубеніем придворних трутнів”. […]...
- Характеристика образу Чіпки у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це риторичне питання стало назвою відомого роману Панаса Мирного. Навіть не читаючи текст, можна зрозуміти проблему, що полягає в незадоволенні людини умовами її життя. Цікаво й те, що спочатку автор думав про заголовок “Пропаща сила”. Саме він є ключем до розуміння головного героя – Чіпки Вареника. Образ Чіпки – своєрідний, але досить типовий для дожовтневого періоду літератури. Письменник багато уваги приділяє розкриттю образу […]...
- Характеристика образу Галі у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” В романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні” багато образів, які схильні до злочинства з різних причин. Таким є і головний герой Чіпка, він – “пропаща сила”. Але не міг автор залишити читачів без справжнього чистого образу. Це молода дівчина Галя, кохана Чіпки. Навіть один розділ роману названий в її честь – “Польова царівна”. Галя наділена дивовижною вродою: невеличка, жвава з оксамитовими очами. І найголовніше – зовнішність відповідає […]...
- Собор, як символ духовної краси людини в однойменному романі Гончара У кожної людини слово “собор” викликає свої особливі асоціації. Комусь уявляється служба в храмі, комусь – блиск хрестів на башнях у надвечір’ї, комусь – велична панорама міста із злотоверхими церквами. Усі ці уявлення суто індивідуальні, але є між ними спільна риса – відчуття величі і неповторності. Недаремно ж у давнину соборами називали зібрання великої кількості людей для обговорення важливих питань релігійного чи іншого значення. Отже, слово “соборність” є спорідненим до […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи й флірт – це все, що займає розум і серце юного філософа. Життя його строкате […]...
- Характеристика образу Жульєна Сореля в романі Стендаля “Червоне і чорне” В своєму романі “Червоне та чорне” французький письменник Стендаль дає грунтовний аналіз поглядів та вчинків молодої людини післяреволюційних часів. Жульєн Сорель – молодий хлопець, син простого теслі. Батько намагається долучити його до родинної справи, проте Жульєн мало підходить для цього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Старий Сорель цього не розумів, бо сам був не освіченим. Зовні Жульєн […]...
- Образ Івана Мазепи в однойменному романі Лепкого Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі і щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер, Байрон, Б. Залеський, Ю. Словацький, К. Рилєєв та багато інших письменників. Український гетьман виступає в […]...
- Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда На перший погляд, оповідання Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” сприймається як певна казка про скривдженого гордого коня, який смиренно вибачає цю кривду людям і з “винуватою довірливістю” повертається до них після стихійної втечі. Може, кінь уже й заспокоївся, але моє серце, розтривожене душевними злетами і падіннями Шептала, не зможе заспокоїтися ще довго. Ні, це зовсім не казка з мирним закінченням. Це – оповідь-символ, де за алегорією криється спотворене обличчя цілого […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї ; “син короля-звіздаря і дочки мірошника красуні Пили” – ім’я героя складене з імен батьків ; в той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок імені з латів. рЦит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ з кривавою підбивкою”, символізуючий нерозривний зв’язок святості і крові. П. – головний герой оповідання Воланда і роману Майстра; з ним пов’язана одна з найважливіших у Булгакова […]...
- Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
- Характеристика образу Євгенія Онєгіна в романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін особливо дорожив своїм романом “Євгеній Онєгін”. Сім років наполегливої праці автора дали світові зразковий по формі та філософський по суті твір. Головний герой Євгеній Онєгін – образ суперечливий, а тому справжній. Адже в реальному житті немає поділу на негативних чи позитивних персонажів. Отже, Онєгін – це образ реальної людини, з її вадами та чеснотами. Євгеній Онєгін – молодий чоловік, аристократичного походження. Він з дитинства не знав бідності та особливих […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланку українського народу в однойменному романі Л. Костенко Українській літературі притаманне відображення всіх барв, усієї повноти, всього різноманіття народного буття. Починаючи від народних дум, Г. С. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської і закінчуючи чи то Б. Олійником, чи то Олесем Гончаром, чи то кимось із інших сьогоднішніх літераторів, образи героїв у переважній більшості перенесені із життя. А тим паче, коли герой розповіді – жива людина, яка творила, жила, плакала і сміялася. Саме така головна героїня однойменного […]...
- Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія неможлива без “непрямої” участі росіянина царя, без його жорстокої помилки. І все-таки тема одно, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розстановка сил в поемі відповідає неписаним правилам лорда […]...
- Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. . ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі. 2. Собор в житті героїв роману – Миколи Баглая й Єльки. 3. Боротьба за собор. 4. Символічний зміст образу собору. “Бережіть собори своїх душ” ....
- Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від батьків, а гідної жінки на роль дружини так і не трапилось. Звичайно, йому подобалися різні […]...
- Доктор Фаустус характеристика образу Адріана Леверкюна Леверкюн Адріан – геніальний німецький композитор. Його життя віднесене автором на першу половину XX ст. Томас Манн називав свій роман “книгою кінця” і розумів його як роман про трагічні потрясіння сучасної йому німецької історії, про стан культури і світу. Фігура головного героя не лише пов’язана з поточним життям, але і віддалена від неї. Він не стільки її учасник, скільки згусток сенсу, заворожливе втілення її трагічної суті. Наміри автора позначені вже […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Майстра Майстер – безіменний головний герой роману. У клініці Стравінського після зникнення М. залишається лише його “мертва кличка: “Номер сто вісімнадцятий з першого корпусу”. Прізвисько “майстер” дано героєві Маргаритою і аналогічно традиційним іменуванням “метр”, “маестро”; воно співвідносить персонажа як з середньовічною літературною традицією, так і з масонським ритуалом. Асоціації з гетевским Фаустом несуттєві. В той же час має значення своеобразное “двой-ничество” М. і Воланда. Героєві надана портретна подібність з Гоголя, їх […]...
- Острів скарбів характеристика образу Сільвера Сильвер – одноногий пірат, колишній квартирмейстер знаменитого піратського капітана Флинта, що задався метою оволодіти картою, а з її допомогою скарбами Флинта, закопаними на незаселеному острові в Карибському морі. Найнявшись в якості суднового кухаря на шхуну “Испаньола”, куплену друзями оповідача, – юного сина шинкаря Джима Хокинса, з тим щоб на ній відправитися на острів скарбів, С. очолює бунт на кораблі. Його спроба присвоїти скарби терпить провал після смертельної сутички на острові […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Ієшуа Га-Ноцрі Ієшуа Га-Ноцрі, – “жебрак з Эн-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемически співвіднесений з образом євангельського Ісуса : в системі булгаківського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її спотворений образ; у цьому сенсі питання про реальне існування Ісуса, звучний на початку роману, припускає неоднозначна відповідь. І. з’являється як персонаж розповіді Воланда, сну Івана Бездомного і роману Майстра. Заарештованому І. інкримінується заклик […]...
- Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне” Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам. Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги. Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання ніяк не використовувала, тому швидко забула всі “дурниці”, яких там вчили. Вийшла заміж дуже рано […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образу Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері у кінці XV ст. Навчений знаннями у багатьох науках, самолюбна і розсудлива людина, він захоплюваний диявольською пристрастю до прекрасної циганки Эсмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її дістати: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається убити коханого нею капітана де Шатопера. У замаху звинувачують дівчину і засуджують її до смерті; Ф. Пропонує їй бігти з в’язниці в […]...
- Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
- Характеристика образу Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура престарілого бідного кастільського ідальго Алонсо Кихано, який, начитавшись рицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж налаштовує читача на те, що перед ним, – пародія на модні у той час романи. Вже саме ім’я, придумане собі героєм викликає подив і посмішку. Адже ідальго, представники нижчого шару іспанського дворянства, не мали права на приставку частки “дон”. Чому ж цей дивак […]...
- Характеристика образу Левія Матвія Левій Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана і роману Майстра. Героєві близько сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя і записує його висловлювання, істотно спотворюючи їх сенс. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежена і фанатична. Звинувачуючи себе в тому, що не зміг уберегти Иешуа від арешту, Л. сподівається врятувати його від […]...
- Тихий американець характеристика образу Фаулера Томаса Фаулер Томас – англійський журналіст, працюючий в Південному В’єтнамі в 1951 – 1955 рр. Втомлена, душевно спустошена людина, багато в чому схожа із Скоби, – героєм іншого роману Грэма Гріна – “Суть справи”. Він вважає, що його борг – повідомляти в газети тільки факти, оцінка їх його не торкається, він не хоче ні в що втручатися, прагне залишитися нейтральним спостерігачем. У Сайгоне Ф. Т. вже давно, і єдине, чим він […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образу Тетяна Ларина Тетяна Ларина – улюблена героїня Пушкіна, найвідоміший жіночий образ російської літератури. Знайомлячи читача з Тетяною Дмитрівною, автор передусім поспішає підкреслити, що “уперше ім’ям таким” освячені сторінки російського роману. Це означає, що героїня пов’язана зі світом провінційного російського життя, з дівочою, з “спогадом старовини” тісніше, ніж зі світом російської словесності. Тісніше, але не исключительнее. По-перше, у цього імені є впізнанна літературна “рима” – героїня балади В. А. Жуковского “Світлана”. По-друге, прізвище […]...
- Три мушкетери характеристика образу Міледі Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, яку він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Проте М. врятувалася і зробилася довіреною особою кардинала Рішельє, т. е. смертним ворогом мушкетерів. Упродовж роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і врешті-решт, після того, як М. вбиває полюблену д’Артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери страчують її в глухому містечку Армантьер. Хитра, розумна і безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради […]...
- Характеристика образу Санчо Панси Санчо Панса – кастільський селянин, односелець Алонсо Кихано, який умовив простодушного Санчо стати його зброєносцем, пообіцявши йому незлічені багатства. Разом з Дон Кихотом Санчо Панса складають пару пародійних персонажів, на кшталт Пантагрюэля і Панурга. Худий і довгов’язий Дон Кихот поряд з низеньким товстуном зброєносцем справляють комічне враження своєю несполучуваністю. Санчо у романі виступає в ролі посередника між ідеальним світом свого хазяїна і дійсністю. Щоб уникнути конфлікту, йому нерідко доводиться “перекладати” […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Маргарити Маргарита – головна героїня роману. Безперечний прототипическая зв’язок з Е. С. Булгаковой – третьою дружиною письменника. Асоціації з гетевской Гретхен мають, швидше, поверхневий характер: істотним виявляється лише момент бездітності М. і проявлене нею милосердя по відношенню до дітовбивця Фріди. Героїні 30 років. Вийшовши заміж в 19 років, вона є дружиною “дуже великого фахівця”; проте, не люблячи чоловіка, М. сумує і подумує про самогубство. Вийшовши на вулицю з букетом мімоз в […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні – ІІІ варіант – АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ
- Річка мого краю – ІІ варіант
Categories: Твори з літератури