У творі є епізодичний образ дяка Запорожця, який, однак, має значне змістове навантаження. Він з’являється на початку та в епілозі повісті. У напівгумористичному плані подано портрет дяка Запорожця: “Увіходить сива шапка, пальто – наопашки, під рукою кавун.
Сміливі сірі очі, шовкові русі кучері – гарний…”. Устами дяка автор дає характеристику попові: “Дерій, зажера, заїдливий”, “тільки путня людина прибуде в Село – згїсть”, “не людина – собака пінява”. Служителі культу ворогують між собою, “Не любимо й на перехід один одного”, – зізнається Запорожець.
Йому остогиділо дякування, сварки з отцем Василем. І шукає він розради в горілці та бешкеті. Запорожець – обдарована натура. Він гарно співає, мріє здобути освіту. Але це безвольний, інколи навіть жалюгідний чоловік, бо не бачить жодної перспективи у своєму житті. Вступивши до вчительського інституту, кидає його, бо він здається для нього “тюрмою”.
У кінці повісті ми знову зустрічаємо Запорожця: п’яний дяк заблудився і потрапив у болото, з якого не може вийти. Звідти доноситься його голос: він співає улюблену Тетянину пісню “Чого вода каламутна”. Хоч дяк морально опустився, пиячить, але йому ще властива поетична вдача, неспокійно б’ється в нього серце, “очі зацвіли ніжним жалем, смутно-смутно осміхнувся…”.
Тужливі слова пісні “Ніч темная та невидная, головонька моя бідная” символізують неспокій юнака, його тугу за кращим життям. Загинув чудовий талант співачки. Пропадає педагогічний хист двох молодих учителів, які мріяли яро університет. Адже після участі у багатолюдному похороні Тетяни, який перетворився у мітинг протесту, шлях до вищого навчального закладу їм закритий.
Не здійснилися сподівання й дяка Запорожця – людини хоч і пропащої, але досить обдарованої. Як бачимо, тогочасні умови калічили життя талановитих людей з народу. “Так… талант…
Розмовляли довго-довго. Про Тетяну, про її долю… Про долю того кращого цвіту народного, некоханого, дощами неполиваного, що гнеться з торбами, сонцем запалений, смутний, скрізь попід позамиканими брамами мурованих шкіл.” Доля народних талантів наводить героїв повісті на невеселі роздуми. Смерть Тетяни спричиняє їм невимовний біль. Однак друзі-вчителі не зневірюються, бо це сильні, вольові натури.
Хоч кінець повісті трагічний, твір у цілому має оптимістичний характер.





Related posts:
- Характеристика образу Тетяни в повісті “Талант” С. Васильченко З великою душевною теплотою створений образ головної героїні – Тетяни. Вперше ми зустрічаємо її у IV розділі твору, коли молода вчителька прийшла до Андрія Марковича по книжки. Вона життєрадісна, енергійна, закохана в пісню. Дівчина має чудовий голос, наділена великими акторськими здібностями і мріє стати артисткою, грати у справжньому театрі. Портретною характеристикою Тетяни автор виявляє своє ставлення до персонажа: “На мене пильно дивилися цікаві очі. Великі, довірливі, карі. Ці очі зразу […]...
- Характеристика образу отця Василя в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті змальовані й негативні персонажі. Уже з перших сторінок ми довідуємося про отця Василя. Спочатку про нього говорять інші персонажі. Так, дяк Запорожець різко негативно характеризує попа. Поступово перед читачами розкривається натура цієї людини. Отець Василь лицемірний, грубий у ставленні до людей, розпусний, боягузливий. Негативне ставлення викликає в читача опис зовнішності отця Василя. Він “лютий, як звір”, “блідий, як глина, очі зеленяві, злісні”, не розмовляє, а шипить. Нетактовно, презирливо […]...
- Історія написання повісті “Талант” С. Васильченко Над своїм твором С. Васильченко працював відносно довго: задумав його ще до революції, чорнова редакція повісті була завершена в 1912 р., а опубліковано її тільки в 1924 р. У найбільш повній чорновій редакції вона мала підзаголовок “Про дні, що минули”. В автобіографічних записках “Мій шлях” Васильченко зізнається: “Для своєї творчості я брав свідомо сюжети із близького мені життя…”. Навколишня дійсність стала для письменника джерелом правдивої художньої творчості. А правда полягала […]...
- Сюжет і композиція повісті “Талант” С. Васильченко Тема повісті “Талант” – зображення життя сільської інтелігенції, трагічної долі талановитих людей з народу, зокрема вчителів. Найяскравішими проблемами, що висвітлює автор, можна виділити проблеми: мрії і дійсності, утвердження таланту і його ролі в житті людини, добра і зла, життя і смерті, кохання, пробудження громадянської свідомості. За жанром “Талант” – соціально-побутова повість. Твір відповідає основним ознакам жанру, хоч деякі сторінки звучать як “поезія в прозі”. У повісті дві сюжетні лінії, які […]...
- Проблематика повісті “Талант” С. Васильченко С. Васильченко був учителем за фахом і покликанням, тому його завжди хвилювала доля сільських вчителів-сподвижників, яким так важко, а то й зовсім неможливо було пробитися до вищої освіти, сповна піддати свій талант народу. Коло проблем, які порушує письменник у своєму творі, досить широке. Та ми зупинимося лише на тих, що цікавили людей у всі часи, тому й називаються “вічними”. Нерідко людина, особливо молода, вступає у конфлікт з дійсністю через те, […]...
- Гумор і сатира в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті майже постійно присутній гумор – то явний, то прихований, і це відповідає менталітетові українців – героїв твору. Ось як змальовує, наприклад, С. Васильченко прихід новачків до школи: “Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою, причесані, вмиті, з червоними носами: перед дверима школи з їх носів старанно видавлювали зайвий сік; увіходили з рішучим виглядом […]...
- Образ Андрія Марковича в повісті “Талант” С. Васильченко Неприємне враження справило на оповідача перше знайомство зі старшим учителем Андрієм Марковичем. “Людина занадто практична, ретельно акуратна, хитренька, до всього допитливий”, – так спершу подумав про свого колегу новоприбулий. Та вони швидко подружилися, бо обидва тяглися до знань, мріяли вступити в університет, були схожі за характерами: наполегливі, життєлюбні. Навіть закохалися в одну дівчину. Рельєфно змальовано в повісті образ Андрія Марковича. Старший учитель постає розсудливим, кмітливим, з великим життєвим досвідом. Він […]...
- Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач. Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити себе служінню народові. Оповідач, натура поетична і разом з тим сильна, сидячи в старезній школі, що нагадувала льох, думає зовсім […]...
- С. ВАСИЛЬЧЕНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ТАЛАНТ” Варіант 1 1. Талант С. Васильченка формувався під впливом… А Матері. Б Митців театру. В Розповідей селян. Г Творів М. Гоголя. 2. С. Васильченко народився… А На Закарпатті. Б Тернопільщині. В Чернігівщині. Г Херсонщині. 3. Любов С. Васильченка до книжки, добрі естетичні смаки прищепив… А Перший учитель. Б Батько. В Дідусь. Г Брат. 4. Батьки майбутнього письменника, випроводжаючи сина на навчання до семінарії, нагадували не забувати… А “Писати листи про […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а про тих людей, що оточували його. Тому й образи його героїв такі реалістичні, правдиві, без […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді здібні учителі прагнуть одержати вищу освіту, щоб потім нести культуру на село, віддавати свій талант […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті С. Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”, – зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та […]...
- Художня майстерність С. Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, торба – “мандрівниця”, вірші – “зелені, зелені, як рута”. Повітря – “чисте, холодне, дише, як вино”. Постійно переплітаються темні […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді здібні учителі прагнуть одержати вищу освіту, щоб потім нести культуру на село, віддавати свій талант […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та вчителів, […]...
- Художня майстерність Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, торба – “мандрівниця”, вірші – “зелені, зелені, як рута”. Повітря – “чисте, холодне, дише, як вино”. Постійно переплітаються темні […]...
- Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про […]...
- Характеристика образу Гобсека в повісті О. Бальзака “Гобсек” Оноре де Бальзак був майстром слова і неабияким знавцем людської сутності. Кожен його літературний образ – це типовий представник якоїсь соціальної групи людей. Письменник вважав, що характер людини формується під впливом оточення. Герої Бальзака – люди далеко не ідеальні. Автор правдиво зображує їх пороки, хоча відкрито не засуджує. Гобсек з однойменної повісті – неоднозначний образ. Він – лихвар, який знає багато таємниць своїх клієнтів. Бачачи на що здатні люди заради […]...
- Характеристика образу Акакія Акакійовича в повісті М. Гоголя “Шинель” Головний герой повісті Миколи Гоголя “Шинель” – типовий образ “маленької людини” в літературі. Його життя – це сіре існування людини, яка ні до чого не прагне, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як “незлобливий”. Те, що він Акакій Акакійович, – означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи […]...
- Трагедія занапащеного життя СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Трагедія занапащеного життя Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на призначення літератури взагалі. Прискіпливі […]...
- Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність Багата талантами наша земля. Якщо перерахувати нам відомих, то вийде великий список. А скільки залишилося невідомими, бо з тих чи інших причин не змогли реалізуватися?! Такою є і героїня повісті С. Васильченка “Талант”. Тетяна походить зі звичайної селянської родини. Вона сирота, живе з матір’ю. Отримала певну освіту, але не має тяги до навчання. Хоч деякий час […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – – ІІ варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 6 клас II варіант У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після цих розповідей він грався в гайдамаків: рубав бур’яни лозиною, ніби панам […]...
- Віра у свій талант В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя Панасенка – батька письменника. А також в семінарії, коли Васильченко разом із іншими студентами таємно […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка – – І варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 6 клас І варіант Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” відомий не тільки в Україні, а й за її межами. У повісті “В бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила у злиднях. їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, у […]...
- Васильченко Степан Васильович Степан Васильович Васильченко народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині у сім’ї ремісника-шевця. У 15 років вступив до Коростишівської вчительської семінарії, яку закінчив через два роки. Потім вчителював на Київщині та Полтавщині. У 1904 р. С. Васильченко навчався в Глухівському учительському інституті. За виступ проти місцевої влади письменника переслідували. Під час революції 1905 р. він переїхав на Донбас, де брав участь у робітничих демонстраціях, був заарештований. У […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образу Євгеній Онєгін – головний герой пушкінського роману у віршах, дія якого розгортається в Росії від зими 1819 до весни 1825 р. Введений в сюжет відразу, без передмов і прологів. Е. О. їде в село до дядька, що занедужав, щоб застати його таким, що вже помер, вступити в спадок, два дні пона-слаждаться сільським спокоєм, а потім знову впасти в улюблений стан розчарованого денді, нудьгу. Нудьгу не здатні розвіяти навіть господарські експерименти […]...
- Загублений талант Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же гинули в морокові кріпацтва, пореформених криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко залишався усе життя вірним селу, сільській інтелігенції. Звідти він вийшов і знав про це життя найкраще. Піп, дяк, учитель, можливо, […]...
- Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я героя – Сивоок – було вигадано автором. Ті події, які відбуваються з героєм, є настільки […]...
- Твір “Характеристика образу Жені за оповіданням Євгена Гуцала “Олень август” План. 1.Женя – звичайний школяр, його ставлення до навчання. 2. портрет хлопчика. 3. риси характеру героя: а) добрий, щирий у власних почуттях; б) цілеспрямований, в) великий мрійник і фантазер; г) наполегливий, готовий до подолання будь-яких труднощів; д) спостережливий; е) наївний; є) прагнення до самоствердження; ж) неохайний. 4. Женя – майбутній великий актор. Для мене оповідання Є. Гуцала “Олень Август” цікаве зразу з декількох причин. Перш за все, дії, які відображені […]...
- Характеристика образу Микромегаса Микромегас – ім’я походить із зчленування двох грецьких слів і переводиться як “маловеликий” – житель Сіріуса, який подорожує у супроводі секретаря Академії Сатурну з однієї планети на іншу. На Землі він знаходить нечисленну цивілізацію, чиї філософські ідеї, самоорганізація і політичний устрій дозволяють йому зробити далекосяжні висновки. Ідеї, порядки і принципи, на яких грунтовано це суспільство, сторонні уявленням М. про розумність і благо. Сатурн і Сіріус, звідки прибувають М. з секретарем, […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання […]...
- Характеристика образу Мирослави за повістю І. Франка “Захар Беркут” Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і […]...
- Повість С. Васильченка “Талант’ у світлі проблеми “Життєві долі людей” Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської дівчини Тетяни. Відразу впадає в око якась невідповідність між назвою повісті та зображуваними у ній подіями. Адже “талант” це високий […]...
- “В бур’янах” – повість про безталанне дитинство Тараса С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ “В бур’янах” – повість про безталанне дитинство Тараса Мрією С. Васильченка було написати великий твір про життя великого кобзаря Тараса Шевченка. Та, на жаль, він встиг закінчити тільки першу частину – повість “У бур’янах”. У ній письменник розповідає про безталанне дитинство славного сина України. Як відомо, народився Т. […]...
- Характеристика образу Роксоляни М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Характеристика образу Роксоляни “…У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, у єгиптян – Клеопатра, у французів Жанна Д’Арк… у нас – Роксолана”, – так сказав про героїню повісті О. Назарука П. Загребельний. З такою високою оцінкою постаті Роксолани важко не погодитися. Але щоб донести до читача цю думку, будь-якому митцю знадобляться не абиякі здібності. Назарук зі своїм завданням […]...
- Характеристика образу Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Усю силу поетичного чуття вклала Леся Українка в бездушну лісову істоту – Мавку, і сталося чудо: Мавка ожила. Недарма дядько Лев каже: . Треба тільки слово знати, То й лісовичку може уступити Душа така самісінька, як наша. Ось якою уявляла собі Мавку Леся Українка: ” З-за стовбура старої розщепленої верби півусохлої виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі. і розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами, розправляє руки і проводить долонею по очах”. […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню, а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця дає відповідь хай і епізодичним, але важливим образом Стефана Лієвича. Це студент-медик, який приїхав на канікули додому і познайомився з Оленою Ляуфер та іншими […]...
- Мертві душі характеристика образу Капітан Копейкин Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що втратив на ній ногу і руку і що подався від безгрошів’я в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалося втеча К. К. в Америку, звідки він ч надсилав Олександру I лист про долю поранених і отримував милостивий рескрипт государя. Новелу розповідає в 10-ій главі поеми поштмейстер Іван Андреич. Привід для розповіді простий. Чиновники міста, спантеличені чутками про Чичикове, […]...
- Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається за те, що вже давно втратило свою актуальність. Дядько Тарас добре орієнтується в історії, особливо захоплюється добою козаччини. Навіть своїх […]...
- Характеристика образу Захара Беркута за повістю І. Франка “Захар Беркут” Іван Франко – великий український письменник. Ідея спільності, гідного людини життя народу були для нього настільки близькими, що знайшли відгук у його художніх творах. Із найбільшою силою прозвучала вона в історичній повісті “Захар Беркут”. В образі головного героя уособлюється ідея Франкового твору. У ньому втілені міць, сила, мудрість народу. Високий на зріст, строгий лицем, Захар Беркут, “…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний”. Його основним життєвим покликанням є праця […]...
Categories: Шкільні твори