Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською навалою.
У такі страшні й водночас героїчні часи найкраще і найповніше виявляються людські характери. Найсвітлішими образами, що увібрали найкращі і найчистіші риси українського народу, стали двоє закоханих – Максим і Мирослава. Від початку знайомства з Максимом ми спостерігаємо за ним, дивуючись його силі і мужності. У важких випробуваннях – у боротьбі з несамовитим смертельним ворогом – яскраво виявляється чиста, цілісна і шляхетна натура.
Таке серце здатне міцно й вірно кохати і захищати свою любов. Із великою приязню і ніжністю виписаний Образ Мирослави. Знайомлячи читача з нею, автор відразу наголошує на тому, що вона – незвичайна, дивовижна.
Це не зманіжєна татова пестунка, а смілива й відважна дівчина, яка не боїться небезпеки і разом із чоловіками бере участь у ловах на ведмедів. Мирослава – мужня патріотка своєї землі. Згодом, зрозумівши, що її батько – зрадник, залишає його й воює проти нього й монголів разом із тухольською громадою.
Увесь час вона у перших лавах вояків: спочатку приносить Захару Беркуту звістку про сина, передає його поради, потім бере активну участь у захисті тухольців, навчає їх робити метавки, лікує поранених. Водночас із розвитком трагічних подій розквітає ніжна і сильна любов між Мирославою і Максимом. їхні серця сповнені палкого почуття один до одного, і вони долають усі перешкоди на шляху до єднання. Цікаво, що Мирослава не змирилася з гнівною відмовою батька Максимові. Як властиво гордій і незалежній натурі, вона говорить відкрито про свої почуття і клянеться хлопцеві в любові й вірності.
Мирослава дотримала свого слова – ніжною ластівкою лине до нього, полоненого, в монгольський табір, пропонує йому тікати, а сама хоче залишитися замість нього. Максим не пристав на ту пропозицію, але доля ласкава була до двох закоханих – попри всі небезпеки, що загрожували їм, поєднала люблячі серця. Із великою вдячністю до автора перегорнула я останні сторінки повісті. Думаю, що Максим і Мирослава – це герої, вчинки яких варто наслідувати.
Учитися любити один одного і свою Батьківщину – велике щастя на землі.





Related posts:
- Характеристика образу Мирослави за повістю І. Франка “Захар Беркут” Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і […]...
- Мій улюблений персонаж із повісті І. Франка “Захар Беркут” Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків – українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, зокрема відома в Галичині і в Закарпатті легенда про […]...
- Мій улюблений герой повісті І. Франка “Захар Беркут” Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість “Захар Беркут”, створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. У творі виведено чимало дійових осіб. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший […]...
- Проблеми честі і зради в повісті Івана Франка “Захар Беркут” Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. Письменник відтворив гострі конфлікти між феодалом Тугаром Вовком і тухольською громадою, показав могутність народу в боротьбі зі своїми гнобителями. У творі образ Тугара Вовка наділений […]...
- “Золотий обруч” суспільства в повісті І. Франка “Захар Беркут” Узимку в 1876 році по шляху на еміграцію в Женеву якийсь час у Львові перебував видний’ український учений і політичний діяч М. Драгоманів. Чи не самою головною справою, що він тут зробив, було знайомство з передовий галицкой молоддю в особах її кращих представників І. Франко, М. Павлика й інших, через кого сподівався пропагувати свої погляди на поприщах Західної України Не дивно, що із Франко не у всім погоджувався О. Партацкий […]...
- До теми “”Захар Беркут” – найвідоміший твір І. Франка на історичну тему Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Як з “явилась повість “Захар Беркут” ? І. Франко написав цей твір 1882 року для конкурсу, оголошеного редакцією і журналу “Зоря”, 1883 року повість була надрукована в цьому ж журналі. Які правдиві історичні події лягли в основу повісті “Зараз Беркут” ? Історично правдиво письменник показав у своїй повісті шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, а також відобразив події весни 1241 року, […]...
- Відповіді до теми: “‘Захар Беркут’ – найвідоміший твір І. Франка на історичну тему” 1. Як з “явилась повість “Захар Беркут” ? І. Франко написав цей твір 1882 року для конкурсу, оголошеного редакцією журналу “Зоря”, 1883 року повість була надрукована в цьому ж журндлі. 2. Які правдиві’ історичні події лягли в основу повісті “Захар Беркут”? Письменник історично правдиво показав у своїй повісті шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, а також відобразив події весни 1241 року, згадав битву з ворогами на річці Каті […]...
- “Золотий обруч” громадівства у повісті І. Франка “Захар Беркут” Узимку 1876 року по дорозі на еміграцію до Женеви деякий час у Львові перебував видатний’ український вчений та політичний діяч М. Драгоманов. Чи не найголовнішою справою, яку він тут полагоджував, було знайомство з передовою галицькою молоддю в особах її кращих представників І. Франка, М. Павлика та інших, через кого сподівався пропагувати свої погляди на теренах Західної України. Зустріч була успішною і напрочуд продуктивною. М. Драгоманову вдалося заволодіти умами палких юнаків […]...
- Характеристика образу Захара Беркута за повістю І. Франка “Захар Беркут” Іван Франко – великий український письменник. Ідея спільності, гідного людини життя народу були для нього настільки близькими, що знайшли відгук у його художніх творах. Із найбільшою силою прозвучала вона в історичній повісті “Захар Беркут”. В образі головного героя уособлюється ідея Франкового твору. У ньому втілені міць, сила, мудрість народу. Високий на зріст, строгий лицем, Захар Беркут, “…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний”. Його основним життєвим покликанням є праця […]...
- Художня майстерність Франка у повісті “Захар Беркут” Художня майстерність автора залежить від його вміння використовувати у своєму творі художні засоби. За допомогою них автор творить новий світ, художню реальність, де намагається сформувати свої естетичні принципи таким чином вселяючи у твір певні духовні цінності. До художніх засобів належать: тропи, стилістичні фігури, формотворні засоби. Тепер спробуємо знайти всі ці складові у повісті Івана Франка “Захар Беркут”. Текст містить дуже багато пейзажних картин, де зображуються природні ландшафти долини, в якій […]...
- Твір Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Славна історія України завжди хвилювала письменників. їхні твори викликали гордість українців за своє минуле, вчили народній мудрості. Одним з таких творів є історична повість Івана Франка “Захар Беркут”, в якій змальована боротьба українського народу проти монголо – татарських загарбників. Герої повісті ніби поділені на два табори: в однім – мирні жителі села Тухля, а в другому – […]...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут’ героїчної боротьби народу Русі в XІІІ столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” , і надрукована в цьому ж журналі 1883 року. У повісті зображено боротьбу наших пращурів проти монголо-татарської навали на Карпатську Русь 1241 р. У відтворенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, […]...
- Розкриття у творі І. Франка “Захар Беркут” одвічних проблем честі та зради Іван Франко був визнаним істориком, написав багато художніх творів і наукв вих праць. Як відомо, зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурами, Іван Франко все життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним зробило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. У відтворенні історичного минулого письменникові помогли художня вигадка та народна творчість, […]...
- Моє ставлення до боярина Тугара Вовка з повісті І. Франка “Захар Беркут” Творчість І. Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Прозова спадщина письменника налічує 8 повістей і понад сто оповідань. І серед них повість “Захар Беркут”, де І. Франко змалював наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо-татарських завойовників. Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них – боярин Тугар Вовк. У цій повісті І. Франко показує Тугара Вовка гнобителем, зрадником, що […]...
- Повість І. Франка “Захар Беркут” і сучасна Україна У літературному доробку великого українського письменника І. Франка ми знаходимо чимало різноманітних за жанрами творів. Це й поезія, і драматургія, і проза. Проза І. Франка також багатогранна. У ній можна виділити повісті, оповідання, казки. Особливе місце серед прозових творів І. Франка посідає його історична повість “Захар Беркут”. І. Франко безмежно любив свій край з його величезними вічнозеленими й крутими гірськими плаями, невгамовною музикою стрімких бурхливих річок і потічків, могутніми гірськими […]...
- Повість “Захар Беркут” твір про героїчне минуле українського Народу Іван Франко у повісті “Захар Беркут” звертається до сивої давнини. Він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, у якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. “Захар Беркут” – героїко-романтична повість про далеке минуле нашого народу. Автор осмислив і показав події ХІП століття, оживив картини героїчної боротьби. Про ті часи, які описав Іван Франко, збереглося мало історичних документів, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів. Подібний епізод […]...
- Захар Беркут Іван Франко всім своїм життям засвідчив, що любов до Батьківщини має проявлятися не у порожніх балачках, а в щоденній ненастанній праці. Таким був наш геній, таким є і головний герой його найкращої повісті – “Захар Беркут”. Ми бачимо Захара Беркута уже дев’яностолітнім старцем, “сивим голубом”, поважним вождем гірської громади. “Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам […]...
- Захар Беркут – мудрий ватажок тухольської громади Давно це було. Вісімнадцяте століття. Красивий край, де підняли вгору свої шпилі стрімкі скелі Карпатських гір. Серед цих гір, у квітучій долині, лежало старовинне село Тухля. Мешканці цього села складали єдину трудову громаду, де всі мали рівні права, жили мирно і дружно, були вільними й незалежними. Звісно, керівником такої громади повинна бути наймудріша, найдосвідченіша людина. Саме таким був дев’яностолітній Захар Беркут. Він все своє життя віддав громаді, вважаючи служіння своєму […]...
- Хараткеристика образів повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Поряд з позитивними образами виведено цілу низку негативних персонажів, які повстали проти дій Рафаловича: зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский і ціла зграя інших людців, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, які зібралися на багатолюдне віче. Повернувшись із в’язниці через два місяці, Рафалович знову прийшов до старости за дозволом скликати селянське віче. У роздумах Рафаловича автор […]...
- Характеристика образів повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з сюжетом трагедії Шекспіра “Ромео і Джульетта”. Діти ворогуючих родів покохали одне одного. Як і шекспірівські персонажі обоє вони гинуть, але смерть Марічки відбувається випадково. А Іван не може пережити смерті свого кохання, тому й помирає ще за життя. Кохання породжує в його душі фантастичні образи, які призводять його до фізичної смерті. Від самого початку кохання Івана й Марічки було трагічним, бо на перешкоді […]...
- Характеристика образів повісті “Людина” О. Кобилянської Жіноча тема в українській літературі бере свій початок ще від Шевченка, продовжується у творчості письменників пошевченківської доби. Але проблема жіночої емансипації вперше постає у творах О. Ю. Кобилянської у творах “Людина”, “Царівна”, “Через кладку”, “За ситуаціями” таінших. Це пов’язано з тим, що середина80-х років позначена активізацією феміністичного руху в усіх країнах. Під впливом Софії Окуневської та Наталі Кобринської зростає зацікавленість жіночими проблемами і Ольги Кобилянської. “Людина” – перша повість письменниці […]...
- Характеристика образів повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Характеристика образів повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” У листі до М. Коцюбинського громадська діячка того часу Н. Кобринська писала: “В теперішніх часах, коли література переповнена словами, часто неприродною декламацією. Ваша Соломія – то джерело під час спеки…”. Ось про таку надзвичайну героїню, про її кохання до Остапа, не менш яскраво змальованого героя, який викликав у героїні самовіддане, жертовне почуття, […]...
- Характеристика образів повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького І. Нечуй-Левицький був переконаний, що ідеалом мрій земного життя українців була сім’я багатого господаря-хлібороба. Яскравим свідченням цього є класичні твори І. Нечуя-Левицького на теми життя українського села. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький досяг високої майстерності у створенні глибоко індивідуальних характерів. Омелько – працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з […]...
- Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім своїх дружин – Мотрю та Мелашку. Отже, в повісті діють три головних жіночих образи – Марія Кайдашиха, Мотря та Мелашка. […]...
- Загальна характеристика повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це соціальні проблеми добра і зла, особистості […]...
- “Серця, огріті першою любов’ю” Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською навалою. У такі страшні й водночас героїчні часи найкраще і найповніше виявляються людські характери. Найсвітлішими […]...
- Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та природи, проблему існування згідно з природними схильностями, і звичайно ж, питання любові – як незвичайної […]...
- Карпатська історія про вірне кохання I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Карпатська історія про вірне кохання У світі існує багато історій про кохання. Усі вони різні, кожна з них неповторна. Ще одну з таких історій розповів відомий український письменник І. Франко у повісті “Захар Беркут”. Максим Беркут і Мирослава познайомилися за досить незвичних обставин: хоробрий юнак врятував дівчину від величезної ведмедиці. Це було кохання з […]...
- Хараткеристика образів поеми “Мойсей” Івана Франка Головним героєм свого твору Іван Франко робить народ, бо ніщо не в силі спинити переможний рух народу, який і є творцем історії. Обравши за основу біблійну легенду і, відповідно до свого задуму, змінивши її, І. Франко намалював в образі Мойсея вождя, що самовіддано служить людям, любить свій народ і присвячує себе боротьбі за його майбутнє. На шляху до високої мети йому перешкоджають дрібні людці Авірон і Датан, що вважають за […]...
- Образ Мирослави Учнівський твір За повістю І. Франка “Захар Беркут”. Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською навалою. У такі страшні й водночас героїчні […]...
- Максим Беркут – ідеал вільної людини Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. Як і батько, Максим бачив незламну силу в єдності людей. Максим гордий своїм […]...
- Характеристика образів роману “Земля” О. Кобилянської Для українського селянина клаптик власної землі – це найсвятіша річ в житті. За довгі роки кріпосного права земля стала ідолом, предметом поклоніння. І кожен селянин ладен був покласти власне життя заради метру своєї землі. На цьому грунті нерідко виникали чвари, суперечки, а іноді і тяжкі злочини між рідними людьми та сусідами. Яскравим літературним прикладом, що висвітлює цю проблему, є роман Ольги Кобилянської “Земля”. Система образів твору цілісно показує читачу проблему […]...
- Характеристика образів борців за вільну Україну в поемі “Бояриня” Лесі Українки 1665 року гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Це була талановита й розумна людина. Сам гетьман не визнавав штучного поділу України на Лівобережну і Правобережну, він закликав лівобережних козаків пристати до нього. 1667 року було підписано Андрусівське перемир’я. Гетьман із турками звільнив правобережну територію України. Польща визнала Україну незалежною українською державою. У цей час проти Дорошенка виступив Іван Сірко, який вважав турок і татар найзаклятішими ворогами України. Але пізніше Сірко […]...
- Характеристика другорядних образів п’єси “Дикий Ангел” Олексія Коломійця Сини Ангела. Петро, Федір та Павлик – роботящі та чесні. На них сильно позначився батьків вплив, і вони несвідомо наслідують його. Наприклад, дача Петра – копія оселі Ангелів. Уляна, Таня. Дружина Платона Уляна є вірною помічницею свого чоловіка в усіх питаннях. Вона несе на своїх плечах усі господарчі питання, все знає Про своїх дітей, кожного підтримує. Але Уляна безперечно поділяє погляди на виховання свого чоловіка, тільки є чуйнішою й турботливішою. […]...
- “Зів’яле листя” І. Франка: характеристика ліричного героя Збірка І. Франка “Зів’яле листя” побачила світ 1896 року. Вона являє собою композиційну, тематичну та жанрову цілісність, що дало підстави самому автору назвати її поетичною драмою. У цій збірці інтимної лірики перед нами постає цілий життєвий цикл кохання ліричного героя – від зародження до загибелі. Вірші здебільшого носять автобіографічний характер – через гірке нерозділене кохання до жінки в реальному житті довелося пройти й славетному Каменяреві. Збірка складається з трьох циклів […]...
- “Мина Мазайло”: характеристика образів Образи п’єси важко поділити на позитивні та негативні. Усі персонажі одночасно типові та живі, вони всі притримуються протилежних поглядів на явище українізації. І це основний конфлікт твору. А головна мета М. Куліша, на мій погляд, протиставлення, зіткненні цих кумедних, кожен по-своєму, образів заради об’єктивного висвітлення проблеми українізації 20-30-х років. Образ Мини Мазайла Мина Мазайло – українець за походженням, міщанин, харківський службовець. Він вирішує змінити своє українське “плебейське” прізвище на щось […]...
- Аналіз та характеристика образів новели “Три зозулі з поклоном” Григіра Тютюнника Пронизлива новела “Три зозулі з поклоном” має автобіографічний підтекст: серед головних героїв твору впізнаються сам автор і його засланий на Сибір батько. Ця новела присвячена “Любові всевишній”. А це кохання дійсно було неземне: безнадійно закохалася у свого сусіда Михайла, батька оповідача, молода жінка Марфа Яркова. Вона жила лише тим, що могла зрідка його бачити. Але тридцятитрьохрічний Михайло був репресований і опинився в сибірських концтаборах. Тепер Марфу тримали на світі лише […]...
- Характеристика образів твору “Земля” О. Кобилянської Для українського селянина земля – це найсвятіше в житті. Довгі роки кріпосного права, коли середньостатистичний українець навіть мріяти не міг про свій клаптик землі, а якщо навіть і мав, то майже все нажите віддавав за податки, зробили землю таким собі омріяним ідолом, святинею. Не дивно, що кожен селянин готовий був покласти життя, відстоюючи кожен метр своєї землі. На превеликий жаль, на цьому грунті, часто виникали чвари, суперечки і навіть вбивства […]...
- Порівняльна характеристика “трьох жмутків” за збіркою І. Франка “Зів’яле листя” Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” – це шедевр поетичної майстерності. Глибокий ліризм проникає в саму композицію книги. Пісні її – це три “жмутки” зів’ялого листя. Розповідаючи про муки свого нерозділеного кохання, герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів’яле листя своїх пісень, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно. Долаючи власну душевну травму, І. Франко зміг піднятися над нею, глянути на факти особистого життя очима художника, об’єктивізуватися від них. Ліричні […]...
- Характеристика образів та аналіз оповідання Юрія Мушкетика “Суд” Наступний період творчості автора продовжує попередні дослідження сутності людського життя в значно глибшому аспекті. Автор розмірковує про призначення людини, її можливості, причини добра, зла і на їх тлі – людського безсмертя. Через характер головного героя Юрій Мушкетик прагне розкрити історію суспільства. Так, в оповіданні “Суд” письменник саме через сприйняття головною героїнею, Ганною Розсохою, показує трагічне становище всього народу. Спочатку ми бачимо бідність Ганниної родини, коли в обваленій хаті її мати-вдова […]...
Categories: Шкільні твори