Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена

Related posts:

1. Характеристика образа Вовка в байках Жана де Лафонтена Вовк – персонаж багатьох байок Лафонтена, істота злісному, підпорядкованому інстинкту голоду й невдячне. Вічно голодний В., “евши, ніколи костей не розбирає”. У байці”Вовк і Журавель” В. дозволяє Журавлеві витягтися в себе з горла застряглу там кістку, але у відповідь на прохання про нагороду повідомляє, що такий для Журавля є вже те, що він залишився цілий. Властива В. логіка відбита в словах: “Ти винуватий уже тим, що хочеться мені їсти” – […]...
2. Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена Кіт – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”. У боротьбі з пацюками К. пускається на всілякі хитрості. У байці “Кіт і Старий Пацюк” центральним персонажем […]...
3. Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а виходить, зобов’язаний “розливати навколо себе сонце й радість… Наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена й німецького […]...
4. Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – ” людина-автомат”, ” людина-вексель”, вона береже життєву енергію й придушує в собі […]...
5. Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Люблю, где случай есть, пороки пощипать. І. А. Крилов Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок Крилова: “Це ваш рід, ви знайшли його”, – сказав він і відіслав байки до журналу, де вони були надруковані в […]...
6. Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
7. Художнє втілення в байках філософських роздумів Григорія Сковороди І. Г. С. Сковорода – видатний філософ, письменник-просвітитель XVІІІ ст. . ІІ. Байка як засіб художнього втілення філософських поглядів Г. Сковороди. 1. Перші байки Сковороди. 2. Витоки сковородинівських байок. 3. “Басні Харьковскія” . а) “Олененя і Кабан” ; б) “Бджола і Шершень” ; в) “Орел і Черепаха”, “Жайворонки” ; г) “Дві Курки” ; д) роздуми про людське щастя. ІІІ. Значення творчості Г. Сковороди. Поетична творчість Г. Сковороди І. Створення збірки […]...
8. Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку […]...
9. Людська комедія характеристика образу Жана-Эстера ван Гобсека Гобсек Жан-Естер ван – персонаж 13 творів Людської комедії, головний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірим волоссям і безпристрасними, нерухомими рисами обличчя, як у Талейрана, з маленькими жовтими очима і гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – “людина-автомат”, “людина-вексель”, він береже життєву енергію і пригнічує в собі усі людські […]...
10. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, Левко Боровиковський, […]...
11. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III Варіант Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, щоб одержати те, що хоче. На фоні чудового пейзажу поет змальовує […]...
12. Художнє втілення філософських ідей у байках Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
13. Художнє втілення філософських ідей у байках Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
14. Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма й зрозумілі кожному. Хто з нас не читав його прекрасних байок, не дивувався його кмітливим, […]...
15. Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася до перекладних збірників. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”, писаних “гарною, подекуди […]...
16. Будденброки характеристика образа Ганно Ганно – син Томаса й Герди, представник останнього, четвертого покоління Будденброков. Із самого початку його життєвий шлях перебуває під знаком заходу, загибелі сім’ї. Хвороблива, слабка дитина, що плакала над “смутним” віршем у книжці, перетворюється із часом у хворобливо-чутливого юнака, що випробовує при кожному зіткненні з навколишньою його дійсністю жах і страх. Г. так само, як і його дядько Християн, обожнює театр. Але в порівнянні із Християном Г. – набагато більше […]...
17. Легендарний засновник жанру байки Езоп І. Байка – один із найдавніших літературних жанрів. ІІ. Езоп – легендарний засновник байки. 1. Відомості про життя Езопа в працях Геродота. . Геродот згадує його як історичну і досить відому постать, повідомляє про те, що Езоп був байкарем, жив на острові Самосі в першій третині VІ ст. до н. е. і був рабом якогось Уадмона.) 2. “Життєпис” байкаря. 3. Збірка байок, яку приписують Езопу. 4. Художні особливості байок Езопа. […]...
18. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, […]...
19. Осуд моральних пороків у народних байках – І варіант 6 клас I варіант Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню. У байці “Миш, жаба і каня” мова йде про те, як миша і жаба почали бійку через ямку, не розібравшись у суті справи. […]...
20. Дон Жуан, або Кам’яний гість характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – іспанський дворянин, син дона Луїса, чоловік Ельвіри, кинутої їм, хазяїн Сганареля. На початку першої дії Сганарель дає нищівну характеристику своєму панові: “..Дон Жуан – це найбільший із всіх лиходіїв, яких коли-або носила земля, чудовисько, собака, диявол, турок, єретик, що не вірить ні в небо, ні у святих, ні в Бога, ні в чорта, що живе як мерзенна худоба, як епікурейська свиня, як теперішній Сарданапал, що не бажає […]...
21. Государ характеристика образа Государя Государ – головний предмет міркування Макиавелли й центральний політичний образ, створений їм у трактаті. Попередньо розглянувши, які бувають типи держав, давши історичні приклади їхніх різних варіантів, Макиавеллипереходит до проблеми політичної влади й насамперед тих умов, які дозволяють неї завоювати, а завоювавши, удержати. Починаючи із чотирнадцятої глави він цілком зосередився на особистості правителя, що видно вже з назв окремих глав: “Про те, за що людей, особливо государів, вихваляють або гудять” , […]...
22. Засудження моральних пороків у народних байках 6 клас Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з рота” засуджується любов людини до хвалькуватих речей. Рятуючись від ворони, рак почав її […]...
23. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II Варіант Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова “Лисиця-жалібниця”. Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя: От де, по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! Чи справді Лисиця в змозі жити за правдою та справедливістю? Сюжет байки доводить, що ні! […]...
24. Характеристика образа Фігаро в комедіях Бомарше П Фігаро – за словами автора, “найбільш тямуща людина своїх націй”, протягом дії раз за разом справами доказивающий улюблену думку Бомарше, що доля особистості визначається не силою обставин, що заважають її повноцінному здійсненню, а виходить, щастю, але силою її опору кепським обставинам, становим обмеженням і владі забобону. Представник третього стану, до якого Бомарше й на вершині своєї кар’єри з гордістю зараховував себе, Ф. наділений кращими, в авторському розумінні, рисами людей цього […]...
25. Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ Старців Дмитро Ионич – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж. Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар опівночі, він, догадуючись, що це всього лише жарт, проте їде туди й бродить, закоханий, схвильований від надміру почуттів безмовністю й таємничістю ночі Наступного […]...
26. Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант 6 клас II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і […]...
27. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас І варіант У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди […]...
28. Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 […]...
29. Епоха в байках Глібова Байка в Україні стала популярною в XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа XVIII ст. Григорія Савича Сковороди. Послідовники Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський і Є. Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леонідові Глібову. На творчість Л. І. Глібова великий вплив мав “Кобзар” Тараса Шевченка та “Приказки” Євгена Гребінки. Вражений прочитаним, Леонід Глібов почав писати рідною мовою. Улітку 1848 року в його зошиті […]...
30. Чого навчають нас байки? Байка – один із найулюбленіших жанрів літератури. Байки Езопа, Федра, Лафонтена, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, Кантеміра, Тредіаковського, І. Крилова знають, люблять і цінують в усьому світі. Чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі? Чи не тому, що в цих коротеньких байкових оповідях зображуються незвичайні герої? Тут ми бачимо хижих Вовків і Ведмедів, хитрих, підступних Лисиць і беззахисних Ягнят… “Звірі мої за мене говорять”, […]...
31. Твір по байці Лафонтена “зачумлені звірі” Розмірковуючи над байкою французького письменника, я вирішив схожу ситуацію знайти в сучасному житті. Був собі будинок культури. Десятиліттями в ньому працювала бібліотека, гуртки художньої самодіяльності – танців, театральні, музичні; були якісь секції. Але ось будинок культури збіднів. Завод, якому належить приміщення, став банкротом і вирішив будинок культури продати. Новий господар виявився швидко. Процвітаюча фірма, купуючи будинок, обіцяла, що і в перебудованому приміщенні знайдеться місце і бібліотеці, і творчим колективам. Незабаром […]...
32. Мати характеристика образа Павла Павло – син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити в його ім’ї натяк на зв’язок з образом апостола. Перший рішучий учинок П. – опір побоям з […]...
33. Іліада характеристика образа Терсита Терсит – персонаж “Илиади”, грецький воїн. Т. з’являється лише один раз, в 2-й пісні поеми, де в момент випробування Агамемноном грецького війська він призиває всіх вертатися додому, залишивши під Троєю одного Агамемнона, якого хулить і дорікає в користі. Т. утихомирює Одиссей ударом свого скіпетра й загрожує, у випадку якщо той продовжить свої ганьблення, позбавити його одягу й голим прогнати ккораблям. Після цього Т. замовкає й сідає під сміх війська. Незважаючи […]...
34. Фауст характеристика образа Мефистофеля Мефистофель – один із центральних персонажів трагедії – у значеннєвому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, втілює той мир нечистої, “диявольської” сили, з якої Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Однак М. втілює й “зло” як джерело протиріччя, початок занепокоєння, незадоволеності, як спонукання до дії. У той же час із М. зв’язується заперечення всього відсталого, фальшивого в суспільних установленнях і в думках людей, […]...
35. Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, чтодаже нещастя й хвороби були для людства благом. К. уважає, […]...
36. Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба, зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, він уже хоче звільнитися від заборон, ненавидить своїх близьких, але прикриває ненависть удаваними пещеннями… Коротше кажучи, […]...
37. Пані Бовари характеристика образа Оме Оме – аптекар з нормандського містечка Ионвиль-Л’абеи, у якому розгортається основна частина дії роману. По сюжеті О. – особа практично бездіяльне, але він постійно перебуває поруч із основними подіями й побічно, як би ненавмисно впливає на них. Він переконує Шарля Бовари заради слави зробити ризиковану хірургічну операцію, що закінчується ганебною невдачею й остаточно компрометує лікаря в очах дружини; він сприяє, не знаючи про їхні відносини, зустрічам Емми Бовари з її […]...
38. Будденброки характеристика образа Тоні Тоні – дочка консула, сестра Томаса й Християна, народилася в 1827 р. Вона відкриває й замикає собою оповідання. Перед читачем проходить все її життя – від безтурботного дитинства до безрадісної старості. Т. виступає у романі як жагуча й наполеглива охоронниця сімейних підвалин Всі еедушевние сили спрямовані на те, щоб підняти або хоча б зберегти репутацію сім’ї й фірми. Її ціль у житті ясна й цілком закономірна: вона повинна вийти заміж, […]...
39. Декамерон характеристика образа Государя Государ – один із центральних персонажів книги, виступає, як правило, у позитивному світлі, ілюструючи своїм поводженням яку-небудь із основних соціальних чеснот. Розсудливість і розважливість проявляє лавгобардский король Агилульф: коли невідомий хитрістю опановує його дружиною, король припиняє розшуки, розуміючи, що задоволення від помсти не покриває ганьби розголосу. Французький король піднімається над становими забобонами, віддаючи борг подяки излечившей його Джилетте, на що не виявляється здатний лицар. Сицилійський король Вільгельм ІІ своє слово […]...
40. Замокла характеристика образа К К. – позначений одним ініціалом герой роману, землемір, що прибув пізно ввечері в Село для виконання земельних робіт і снискания милості Замка. Одержавши повідомлення про заборони, приписання й свою непотрібність, він спочатку рішучий, цілеспрямований, не бажає примирятися із зовнішніми вимогами й умовностями. “Я приїхав сюди не для того, щоб жити в пошані й спокої”, – відповідає він учителеві на його речення про посаду шкільного сторожа. “Не потрібні мені подачки із […]...