Введення у храм Пресвятої Богородиці – Твір-розповідь

Related posts:

1. Твір Храм природи Храм природи Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко – говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. Ми бачимо, що образ грому в постійному русі, […]...
2. Трагедія селянства в поезії Юрія Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!” Назавжди Юрій Федькович поєднав свою долю з долею України, що була поживому роздерта кордонами двох монархій – російської та австро-угорської. Писав схвильовано, з болем у душі про сумне життя буковинського селянина, продовжуючи і розвиваючи традиції Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича. Високої майстерності Федькович досягає в творі “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”. Це одна з кращих поезій, у якій автор засуджує і викриває весь австро-угорський лад з його вояччиною, жорстокістю, бездушністю. Малюючи в […]...
3. Трагедія українського селянства – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Трагедія українського селянства Тодішні критики називали Юрія Федьковича “закарпатським Шевченко”. Так, постать Федьковича – одна з найвизначніших постатей української поезії. Цей митець поєднав свою творчу долю з долею рідної України. Звичайно, поет не може залишатися у спокої, коли він бачить страждання свого народу, бачить сльози на обличчях своїх братів та сестер. Україна XIX століття була по живому роздерта і поділена між Австро-Угорською та Російською […]...
4. Трагедія селянства в поезії “Пречиста Діво, радуйся. Маріє!” Назавжди Юрій Федькович поєднав свою долю з долею України, що була по-живому роздерта кордонами двох монархій – російської та австро-угорської. Писав схвильовано, з болем у душі про сумне життя буковинського селянина, продовжуючи і розвиваючи традиції Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича. Високої майстерності Федькович досягає в творі “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!” Це одна з кращих поезій, у якій автор засуджує і викриває весь австро-угорський лад з його вояччиною, жорстокістю, бездушністю. Малюючи в […]...
5. Храм Артеміди у Ефесі У VІ сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XІІ сторіччі до н. е. Покровителькою міста була Артеміда – дочка царя богів і людей усемогутнього Зевса і Літо, сестра Аполлона. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин і полювання, а також богинею місяця, потім – покровителькою цнотливості й охоронницею породілей. Цілком природно рішення процвітаючих городян побудувати величний […]...
6. “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає снаги жити і не втратити почуття відповідальності за все, що зараз відбувається на шй планеті. […]...
7. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. “Пізнай себе”,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше. Заглянути в глибінь своєї душі – потрібно, але іноді страшно. I, мабуть, ті митці, що намагаються зробити аналіз духовного стану […]...
8. Самшитовий храм Мілорада Павича Кажуть, сербський письменник Мілорад Павич вважається першим письменником третього тисячоліття. Це письменник та історик. Він захоплюється візантійською культурою, з головою поринає у вивчення культури власного народу та у своїх творах заводить нас, читачів, у лабіринти своїх інтелектуальних уявлень. Павичу вдалося створити світ поетичний, фантастичний, духовний і реальний водночас. Кожному з нас відоме слово “авітаміноз” – це коли хворіє тіло. У Мілорада Павича мова йде не про тіло, а про душу […]...
9. Опис картини Тиціана “Вознесіння Богородиці” Алегорична насиченість не зменшує художньої цінності полотна. Надзвичайно прекрасний пейзаж, осяяний світлом сонця, що заходить, переносить глядача в гармонійний світ, де панує дух та матерія, інтелект та почуття. 20 березня 1518 року венеціанці, зібравшись на церемонію освячення нового олтаря в церкві Санта Марія, Глоріозадеї Фрарі, були приголомшені ідеально скомпонованою в інтер’єр храму картиною. Вознесіння Богородиці – це гігантська олтарна композиція, що знаменувала собою справжній переворот у мистецтві Венеції. Лодовіке Дольче […]...
10. Розповідь про мого друга – Твір-опис Усім відоме прислів’я: “Друг пізнається в біді”. Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато примружується, ніби хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб все зрозуміти і […]...
11. Храм природи Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко-говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. Ми бачимо, що образ грому в постійному русі, в змінах. Він “натрусив […]...
12. Сорока – Твір розповідь з елементами опису Я люблю спостерігати за тваринами в лісі, або зоопарку. Вони дуже смішні, і деколи можна побачити забавні сюжети навіть на дворі, або на вулиці. З вікна нашої кухні добре видно двір і велика калюжа, що залишилася після дощу. Я інколи люблю стояти біля вікна і дивитися на те, що твориться у дворі. Одного разу я помітила на вітці дерева красуню сороку. Птах, не припиняючись, чистив собі пір’їнки і обтрушувався. Я […]...
13. Подвиг заради життя дітей – Твір-розповідь Я багато читав і чув про героїв Вітчизняної війни. Але подвиг Івана Ксенофонтова уразив мене більше всіх. Я дізнався про нього в музеї. Ваня Ксенофонтов закінчив середню школу перед самою війною. У війну він служив штурманом літака. Незадовго до Перемоги, 25 квітня 1945 року, фашисти занурили в польському порту радянських дітей на пароплав і хотіли погнати їх кудись на захід. Пароплав з дітьми конвоював фашистського есмінця. Наші катери не могли […]...
14. Як я готував обід – Твір-розповідь про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам приготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, […]...
15. Перемогла справедливість? – Твір-розповідь з елементами переказу Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто розповідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках добро перемагає зло. Але життя не казка. Трапляється всяке. Я розповім вам притчу. “Йшов мисливець по лісу, раптом бачить: дерево […]...
16. Друзі пізнаються в біді – Твір-розповідь про вчинки людей Почався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи – збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку. Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому […]...
17. Твір-розповідь про герб 4 клас 1 варіант Кожній країні притаманна своя символіка. Вона не тільки відрізняє її поміж інших держав, вона також відображує історію країни. Герб моєї країни – жовтий тризуб. Він символізує владу, адже за далеких часів був символом князів та їхнього роду. Наприклад, київський князь Володимир Святославович чеканив монети, з одного боку яких було його зображення, а з іншої – зображення тризуба. Окрім цього, тризуб вважається ще й магічним символом-оберігом: нехай же він […]...
18. Як я господарювала. Твір-розповідь Одного разу мої батьки поїхали у відрядження, і я залишилася одна на господарстві. Уранці подзвонила Наталка, моя подруга, хотіла піти зі мною в кіно. Але я відповіла, що не можу, бо маю багато роботи по дому. Добре Наталці: вона живе в комунальній квартирі в центрі міста, не має городу та худоби й майже цілий день вільна. Я затопила піч, підкинула вугілля та поставила воду на піч. Потім поставила горщик з […]...
19. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” За романом О. Гончара “Собор” Є такі твори, які зачіпають найчутливіші струни душі людської, довго не залишають людину в спокої, тривожать її. Очевидно, в них підняті тіпроблеми, які підсвідомо хвилюють людину, в який би час вона не жила. Літературний доробок О. Гончара багатий такими творами. Мені надзвичайно сподобалися його романи і повісті: “Тронка”, “Бригантина”, “Щоб світився вогник”. І далеко не останнє місце в цьому переліку займає роман “Собор”. Як живе сучасна людина, який її духовний […]...
20. Про що розповіла бабуся. Твір розповідь Якось серед тижня до нас приїхала із села бабуся. Вона привезла із собою багато гостинців: домашньої випічки хліб, домашнє молоко й сметану, домашні курячі яйця з оранжевими жовтками, смачні яблука й мені на зиму – теплі вязані шкарпетки. Коли приїжджає бабуся, я завжди скасовую всі справи й сиджу з нею в будинку. Мене не розуміють ні батьки, ні друзі. А мені подобається, що від бабусі іде запах протопленого будинку, а […]...
21. Твір-розповідь про вишиванку 4 клас 1 варіант Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут […]...
22. Твір-розповідь про оберіг 4 клас 1 варіант Людина завжди боїться того, що їй не підвладно. Природа, майбутнє – все вселяє в неї страх. Щоб почувати себе у безпеці, людина надає певним речам або діям властивості захищати її. Так створюються прикмети, перестороги та обереги. Людині просто необхідно оточити себе певними ритуалами чи мати при собі якусь річ, щоб переконати себе, що все буде добре, наприклад, в дорозі. Можливо, хтось скаже, що це лише вигадка самої людини, […]...
23. Святковий букет. Твір-розповідь Завтра в моєї матусі день народження. Звичайно, я вже приготувала подарунок. Але до подарунка ще потрібно мати гідний букет квітів. Щоб підібрати букет для матусі, я навіть перечитала одну зі своїх улюблених книжок, яка називається “Квіти у вашому домі”. Поради, які я знайшла в цій книжці, були цікавими, але не дуже корисними. Наприклад, цілий розділ було присвячено польовим квітам, які, виявляється, є майже універсальними у всіх святкових випадках. На жаль, […]...
24. Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть […]...
25. Метеорит. Твір-розповідь про випадок із життя Одного разу ми з хлопцями пішли купатися на річку. Раптом ми побачили на небі зірку, яка швидко падала. “Загадай бажання, – сказав Юрась. – Моя мати каже, що як загадаєш бажання в той час, коли падає зірка, це бажання здійсниться”. “Бажаю, щоб про мене написали в газеті”, – подумав я і всміхнувся. Я не вірив у ці прикмети. Мій тато казав, що це забобони та обскурантизм. Аж ось зірка зникла, […]...
26. Твір “Вчинок, яким я пишаюся” З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона […]...
27. Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка має назву “серпантин”. На Ай-Петринському плато встановлено пам’ятник на братській могилі партизан. Тут загін кримських партизанів […]...
28. Моя душа – храм чи купа цегли? Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину часто кажуть: “у нього немає душі”. Отже, душа – це щось позитивне. Але і прекрасні споруди можна перетворити на купу […]...
29. ЩИРА РОЗПОВІДЬ ПРО ДИТИНСТВО 7 КЛАС ЩИРА РОЗПОВІДЬ ПРО ДИТИНСТВО ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. А. Дімаров – співець дитинства. 2. Блакитна дитина як ідеал. 3. Реальність і мрія в дитинстві. Варіант 2 1. Філософські роздуми про дитинство. 2. Справжня дитина з мрій дорослих. 3. Місток між світами. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Похвалити від душі не небезпечно, небезпечно незаслужено засмутити. В. Клан’є Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто про це пам’ятає. А. […]...
30. Розповідь про маму Перше слово людини – мама. Кожна дитина у світі хоча б раз на день говорить це слово. Його розуміють у всіх країнах, і навіть звучить воно майже однаково у більшості мов. Скільки творів та віршів, поем та романів присвячено любові до матері. Саме слово мама ніби вміщує щось таке ніжне і тепле. І одразу в уяві з’являється її тендітний та ніжний образ. Що може біти ріднішим за матусині руки? Коли […]...
31. Розповідь про місто костопіль Костопіль-місто в Україні, центр Костопільського району Рівненської області. Населення 30 467 мешканців. Місто розташоване на річці Замчисько, за 35 км на північний схід від Рівного. Залізнична станція на лінії Рівне-Сарни. У Костополі діють підприємства деревообробної та лісової промисловості, завод скловиробів, завод продтоварів та ін.,що визначає місто як важливий індустріальний центр Рівненської області. Я народився в невеликому чудовому містечку Капітоль, яке дуже відоме серед українців. Населення міста складає близько 120 000 […]...
32. “Студент” – хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року Володимир Винниченко не залишався осторонь складних революційних подій 1905 року – сам писав листівки, видавав брошури, намагаючись розбудити національну і класову свідомість селян. Не раз він з товаришами вирушав у села для роз’яснювальної роботи на місцях. В оповіданні “Студент” розповідається про те, як у селі трапилася пожежа. Нещасні люди збирають рештки пожитків і не знають, що робити далі. Їм хочеться знайти хоч ворога-палія і зігнати на ньому злість. Несподівано кимось […]...
33. Розповідь про відомі мені народні промисли Наш народ здавна відзначався своєю майстерністю. Вироби зі шкіри, глини, металу, чудові українські вишивки були відомі далеко за межами країни. Кожна місцевість, у залежності від наявних природних ресурсів та сировини, славилася своїм. На Слобожанщині, де було багато глини, залізної руди, піску, розповсюдилося гончарство, ковальство, виробництво скла. Одяг був потрібен усім, тому скрізь займалися ткацтвом, виробництвом сукна. Дуже часто виготовлені ужиткові речі так майстерно прикрашалися, що межували з творами мистецтва. Взагалі, […]...
34. “Історія Русів” – розповідь про історичний розвиток України від давнини до другої половини XVIII століття З часів другої половини XVIII століття дійшов до нащадків рукопис “Історія Русів” невідомою автора. “Історія Русів” – це історична праця, одна з перших про нашу історію з давнини до 1769 року – саме ця дата востаннє згадується у творі. “Історія Русів” – не книга, яка користувалася особливою шаною серед історичної прози, бо справедливо описувала погляд українців на історію. Протицерковний дух її письма носив політичний характер, бо книга посилювала національну свідомість […]...
35. Розповідь про море Кажуть, що море безкінечне. З географічної точки зору це звісно не так. Проте, якщо хоча б на мить у нього вдивитись, всі сумніви одразу зникають. Безкрайній горизонт такий неосяжний, такий далекий. Люблю прогулянки біля моря. Вони ніколи мені не набриднуть, адже завжди різні. Саме море не буває однаковим. Воно мінливе за своєю природою. Сьогодні воно спокійне и тихе і наче не має нічого більш ласкавого за його легкі хвилі. Вода […]...
36. Розповідь про мого друга Усім відоме прислів’я: “Друг пізнається в біді”. Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато примружується, ніби хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб все зрозуміти і […]...
37. Розповідь про вітер Мало хто з нас може сказати, що любить вітер. В думках одразу зринають картини холодної та вогкої днини. Вітер здуває з дерев останнє пожовкле листя, а дощ барабанить по стріхах та карнизах. Або навіть гірше, коли взимку люта хурделиця замітає дома и дороги. Небо стає сіро-білим і ледь-ледь проступають в такій хуртовини силуети будівель. У такі дні мрієш лише про домашній затишок. Прийшовши додому, ти загортаєшся в теплу ковдру и […]...
38. Розповідь про дятла Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому. І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер’евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, […]...
39. Щира розповідь про власне дитинство Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся та мати, дорікаючи йому, з І’виховною метою” розповідають, яким слухняним та розумним ріс батько хлопчика. […]...
40. Розповідь про Київ Київ – одне з найдревніших міст України. Це столиця моєї батьківщини. Точна дата його заснування невідома, проте на думку археологів, воно з’явилося ще у 6-7 столітті нашої ери. За старовинною легендою його заснували три брати – Кий, Щек та Хорив, а також їхня сестра Либідь. Київ став колискою, з якого постала могутня держава Київська Русь. У давні часи тут правили величні князі, діяння яких і досі впливають на наше життя. […]...