“Все не те, коли нема любові…”

Related posts:

1. Коли Николенька говорить правду й коли він обманює? Поняття й речі й люди в Толстого втрачають свою однозначність і цілісність. В одному з російських журналів 30-х років писалися: “Психологічні завдання про людину всього більше залучають тепер нашу увагу… Анатомія душі є павука століття…”5′. – Це писалося більш ніж за 15 років до появи “Дитинства” Толстого. Але в них, у цих слонах, можна виявити своєрідне передбачення того напрямку й тієї манери, у яких “Дитинство” написано. Толстовська, “діалектика душі” невіддільна […]...
2. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Скільки прекрасних віршів присвячено нашій рідній мові! Різні за настроєністю і тональністю, за тематикою і способом її розкриття, за метою і манерою написання, вони поєднані наскрізною ідеєю любові до української мови, любові, що її випромінює кожен рядок цих поезій. Співцем рідної мови, рідного слова можна назвати Дмитра Павличка. У збірці “Правда […]...
3. Нема нічого вищого на світі, як мудра єдність неподібних душ Твір на тему кохання. Протягом усього часу існування людства взаємини між людьми відігравали визначальне значення у житті особистості. Людина не могла відчувати себе по-справжньому щасливою, якщо не складалися її стосунки з друзями, у родині, в особистому житті. Тож дружба, любов, кохання супроводжували наших пращурів так само, як супроводжують і сучасну людину. Скільки літературних, шедеврів, пісень, витворів скульптури та живопису було присвячено вічній темі – темі кохання! Митці та звичайні люди […]...
4. Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”, “КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Тема. Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”,”КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Варіант 1 1. Д. Павличко – син простого хлібороба… А 3 Волині. Б Поділля. В Підкарпаття. Г Полісся. 2. Мати Д. Павличка прищепила сину любов… А До творчості російських поетів. Б Гуцульського […]...
5. Дорогами любові Василя Симоненко Думаю, пора вже починати писати твір: “Я б побажав тобі кого так любити, як я тебе люблю…” Так, для любові відстань не має значення. Головне, щоб прийшла улюблена, а все інше – неважливо. Не можна забути ці рядки, тому що вони відкривають красу людської душі, щирість людських відносин. Любов для Симоненко – це чудо, що підвладно тільки двом, і тому говорить автор: Нехай досада або гнів тепліє Нехай до сліз […]...
6. Без верби і калини нема України І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. ІІ. Святі почуття людини, оспівані у поемі “Євшан-зілля”. 1. Наскрізна ідея твору. 2. Образ ханського сина. ІІІ. Актуальність поеми....
7. Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та простого люду, їх взаємини між собою. Реальні герої й герої вигадані діють тут згідно […]...
8. Козацькому роду нема переводу Гомоніла Україна, довго гомоніла, Довго, довго кров степами текла-червоніла… Кари ляхам, кари! Т. Г. Шевченко Миколу Васильовича Гоголя вважають як українським, так і російським письменником. Він народився в Україні, писав про Україну, та частину життя прожив у Росії, а також майже десять років за кордоном, у Німеччині, Швейцарії, Італії. Використовуючи народні перекази, пісні, думи, усі свої твори автор засновував на глибинному відчутті України. З великою пошаною й любов’ю він змальовує […]...
9. “Без родини нема щастя для людини” Кожен, хто народжується, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що таке щастя? Як його знайти? “Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими” . Поглядів на це багато, та врешті кожен це з’ясовує сам для себе. Кажуть: “Щасливими не народжуються, ними стають”. І вирішальну роль у цьому відіграє сім’я. Народна мудрість стверджує: “З родини йде життя людини”, “Без сім’ї нема щастя […]...
10. Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над долею, історією й майбутнім України та українців, письменника, який жив і писав для України, хоча змушений був жити далеко від неї: Не треба ні паризьких бруків, […]...
11. Історія любові у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на літературному обрії, бо це талант дужий і яскравий. Пречудова лірика Ліни Костенко полонить душу, примушує хвилюватись, мріяти, любити. Добротою, високим пафосом, теплотою милосердя, клопотами про людину віє від кожного її рядка. І поряд із цими поезіями – історико-філософський, соціально-психологічний […]...
12. “І нема кращої землі, ніж наша земля…” Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, а тому Павло читав усе, що міг дістати. Любов до книги залишилася в нього на […]...
13. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІ варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови II варіант Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй […]...
14. Без мови в світі нас нема 11 клас Без мови в світі нас нема Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася на вільну, незалежну. І на підтвердження цього по усіх усюдах задзвенів її голос – українська мова. Не та мова, якою розмовляли обмежені невігласи, хизуючись своїм псевдознанням, а чиста, щира – справжня. Саме нею розповідав усьому світові про знущання над матінкою Україною Тарас Шевченко. Ще й […]...
15. Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на літературному обрії, бо це талант дужий і яскравий. Пречудова лірика Ліни Костенко полонить душу, примушує […]...
16. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – І варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови І варіант Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. Їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на […]...
17. Роздум за твором Шандора Петефі “Коли ти муж будь мужнім” Читаючи оповідання Дж. Лондона “Любов до життя”, ми спостерігали за тим, як по-різному можуть діяти герої у тяжких життєвих випробуваннях: один прявляє слабкість і гине, а інший, зібравши усі сили, бореться до останнього і здобуває перемогу. Серед безкрайньої Півночі перемагає безіменний герой американця Джека Лондона, на загубленому серед океанів безлюдному острові виборює право на життя герой англійця Даніеля Дефо Робінзон Крузо, а герой француза Жуля Берна п’ятнадцятирічний капітан Дік Сенд […]...
18. Коли доля посміхається тобі. Твір за літературними казками Коли доля посміхається людині, вона інколи дуже сильно змінюється. Звідки тільки й беруться пихатість, чванливість, байдужість, і друзів не помічає, і вітається ніби ласку робить, зверхньо. Виходить, що доля ніби випробовує людину: яка ж вона насправді? Але є люди, які в будь-яких ситуаціях залишаються самі собою. І хоча Попелюшка з казки Ш. Перро і пасербиця з “Дванадцяти місяців” С. Маршака – казкові персонажі, але в них ми пізнаємо живих людей, […]...
19. Тема любові в лірику Лєрмонтова Ліричний герой поезії Лєрмонтова – образ трагічний. Це герой, що страждає від недосконалості навколишнього світу, що гостро відчуває свою самітність, недосконалість навколишнього світу, роз’єднаність із людьми. Причому ці почуття героя переносяться й у любовну лірику поета. Більшість любовних віршів Лєрмонтова розкривають нам реальну історію любові, взаємин поета з Варварою Лопухиной. Цій жінці присвячено багато прекрасних віршів, віддано багато щирих почуттів – любові, вдячності, замилування, ревнощів і розпачу Як писав П. […]...
20. “Нема, пропав, помер гріх” Що таке гріх? Де шукати тонку грань між праведним і грішним? І чи є вона взагалі? Який гріх є найтяжчим? На ці та інші питання намагався знайти відповіді В. Винниченко у п’єсі “Гріх”. Вустами головної героїні автор говорит, що безгрішна людина – “… солоденька мамалига…, не здатна ні на який гріх. А значить, і ні на яку святість”. Марія, дівчина “… років 26… Постать гнучка, ходить легко, але немов недбало. […]...
21. Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів – справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими […]...
22. Лірика любові у “Книзі пісень” Г. Гейне Гейне, Як яскравий представник німецького романтизму. Романтизм – ідейний і художній напрямок у європейській культурі, яке відобразило розчарування в ідеях просвітництва та французької революції. Темами романтизму були спрага свободи особистості, свободи народів і країн, громадянська незалежність, розлад між ідеалами і дійсністю. Тема романтизму – світова скорбота, національно-визвольна боротьба, містичний потойбічний світ, природа як дзеркало людських почуттів. Для романтичних творів характерним є розкриття душевного стану душі героїв. “Книга пісень” Г. Гейне […]...
23. “Коли ти муж, будь мужнім…” Твір за віршем Ш. Петефі Є таке образливе висловлювання: бути лялькою у чиїхось руках. А що ж в ньому образливого? Адже зі словом “лялька” у нас асоціюється гра. Немає такої дівчинки, у якої серед іграшок не було б ляльки. Дівчатка вигадують їм імена, шиють одяг, “керують” діями своєї ошатної “доньки”. А як ми любимо ляльок-акторів! Є театри, які так і називаються: лялькові. Там у спектаклях ляльок приводять у рух актори. Ці актори так і називаються: […]...
24. Уроки справжньої любові Любов – найпрекрасніше почуття, яке тільки може народитися в серці людини. Воно супроводжує нас завжди. Любов – це початок усього: із любові народжується нове життя, у пестощах світлих променів материнської ласки зростає нова людина, а від її тепла, отриманого у дитинстві, у серці дорослої людини формується почуття з почуттів, найчарівніший прояв любові – кохання. І це почуття знову і знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Любов різна: це […]...
25. “Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові” Недаремно Григора Тютюнника називають майстром новели. Талант писати новели грунтується насамперед на здатності передати велике напруження людського почуття. І Григорові Тютюннику це вдавалося якнайкраще, можливо, тому, що сам він був сповнений цим напруженням почуття – напруженням любові до людей та до своєї землі, гострим почуттям справедливості, порушення якої відзивалося в письменникові пекучим болем… Він не багато писав про секрети своєї творчості, але з записників та щоденників ми дізнаємося, що кожен […]...
26. “Поет – насамперед людина, повна добра і любові” Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі”. Людяність […]...
27. Коли слово стає зброєю Про Шевченка писати важко. З багатьох причин. Шевченко ще за життя був приречений бути поетом. Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Її творчість – не просто поетичні творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Мені приємно усвідомлювати, що в мене є власний Шевченко, такий, яким я його бачу. Тарас Григорович – для мене не “Кобзар”, все набагато складніше. Але й тим складніше писати […]...
28. Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, до чарівної України була головною темою творчості митця. На чужині, в ув’язненні, Василь Стус жив […]...
29. Про що ж думав Толстой, коли писав “Війну й мир” Переборовши першого розділу “Війни й миру” з їхньою французькою мовою, ми вже не відкладаємо книгу убік. Ми входимо в життя героїв, розділяємо її й не можемо від її відірватися. Але є сторінки, що змушують нас зупинятися й навіть нудьгувати, – на цих сторінках Толстої говорить про своє розуміння історії, викладає свою філософію війни й миру. Нам представляється дивн і незрозумілим, навіщо знадобилося вставляти цього серйозного філософського глави в художній твір. […]...
30. Тема вселенської любові в творчості Л. Костенко Любов… Якою вона буває різною. Любов до землі, до Батьківщини. Любов до матері, рідних, близьких. Всепереможне та юне кохання до якоїсь єдиної на світі людини. І все це є любов – цілий всесвіт почуття, мудрості, святості, життя. Любов – це те вічне невсихаюче джерело, з якого народилася поезія Ліни Костенко. Любов – це Краса у її чистому розумінні. Поняття краси для поетеси стосується усього духовного й матеріального – сущого в […]...
31. Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов до України у нього – це любов. сина-патріота, який з попою дивиться на світ. її […]...
32. Тема любові у творчості А. І. Купріна Так писав про любов Ф. І. Тютчев. У житті кожної людини любов займає особливе місце. Особливе місце вона займає і в творчості кожного письменника і поета. Не виняток і А. І. Купрін. Його “Гранатовий браслет” – шедевр не тільки російської, а й світової літератури. Любов до самознищення, готовність загинути в ім’я коханої жінки майстерно описана Купріним в цій повісті. Головний герой твору – маленька людина, чиновник Жовтків, але саме в […]...
33. Висока таємниця любові Ідуть року, проходять століття, але вічна таємниця любові залишається незбагненної. Вона завжди буде хвилювати й мучити людей, вимагаючи глибокого неї осмислення Це почуття описували поети різних країн. Поети майбутнього також не обійдуть цієї теми. Серед захоплених співаків любові виділяється великий італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. Йому належить сама щира поетична лірична сповідь про любов, пронесеної через все життя: Благословенний день, місяць, літо, година И мить, коли мій погляд ті […]...
34. Коли жаль до ближнього перемагає власний страх. Твір за повістю “Пригоди Тома Сойєра” Легко уявити почуття двох хлопчиків, що опинилися вночі на кладовищі. їх завжди приваблювало все таємне, незнане, пов’язане з небезпекою. Том і Гек любили бути відкривачами таємничого. Нічне кладовище саме і було тим місцем, що сповна задовольнило їх потяг до пригод. Те, свідками чого вони стали, було жахливо. Сидячи за трьома великими осокорами біля свіжої могили, Том і Гек стали мимовільними свідками сварки індіанця Джо і лікаря Робінсона. Під час цієї […]...
35. Тема любові у творчості Купріна Оповідання “Гранатовий браслет” має цілком реальну основу. Однак талант Купріна конкретний життєвий факт перетворив на історію, про яку століттями мріють і тужать кращі уми й душі людства: поети, романісти, музиканти, художники. Дрібний чиновник, самотній і боязкий мрійник безнадійно закоханий у молоду світську даму. Княгиню Віру. Вісім років триває безмовних роман. В улюбленій жінці для Желткова втілена вся краса землі: “немає ні звіра, ні рослини, ні людини, прекрасніше вас і ніжніше” […]...
36. Коли людяність і готовність до самопожертви долають страх Якщо хтось скаже, що вночі був на цвинтарі й йому не було моторошно, це буде неправдою. Коли Гек збирався лікувати бородавки за допомогою дохлої кіш­ки і покликав із собою Тома, він навіть і не подумав, що буде відчувати. Вони, Том і Гек, не намагались обдурювати себе, що їм не страшно, але розмовляли пошепки, шоб мертві не образилися. Хлопці ше не знали, що цієї ночі випадок, свідками якого вони стануть, з’єднає […]...
37. Тема любові в прозі І. А. Буніна Російська література відрізнялася незвичайною цнотливістю. Любов у поданні російської людини й російського письменника – почуття в першу чергу духовне. Бунін в “Сонячному ударі” принципово переосмислює цю традицію. Для нього почуття раптово виникаюче між випадковими попутниками на пароплаві, виявляється настільки ж безцінним, як і любов. Причому саме любов і є це п’янке, самозабутнє, раптово виникаюче почуття, що викликає асоціацію із сонячним ударом. Трактування Буніним теми любові пов’язана з його поданням про […]...
38. Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди […]...
39. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі – ІІ варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Рідної землі II варіант У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги і доброботу народу. Є хліб на столі – не буде голоду. […]...
40. Кришталевий світ поезії, або які картини я собі уявляю, коли читаю вірші про природу Коли я була зовсім маленькою, то вірші про природу сприймала як чудові мелодійні казки. Особливо “зимові вірші”. Я вчила їх до виступів під новорічною ялинкою і майже не відділяла від казок про Морозка, про дванадцять місяців, віз реального засніженого парку Шевченка із святковою ялинкою на площі… Мороз, зима, лісові дерева були живі, загадково-мовчазні, мов приховували якусь таємницю. Ялинки махали широкими пухнастими рукавами, сніжинки кружляли у танку під нечутний сторонньому вуху […]...