Джованні Боккаччо – видатний італійський письменник доби Відродження. Вершиною його творчості є збірка новел “Декамерон”. Вона становить цілісний гвір, до якого входять сто новел.
Одна з провідних тем збірки – антиклерикальна. У змалюванні Боккаччо попи і ченці – це почасти пройдисвіти, шахраї, хтиві й розпусні лицеміри, які удають із себе аскетів та обдурюють довірливих людей.
Антоній Чіполла, або брат Цибуля, – головний персонаж десятої новели шостого дня – був “на вдачу – всім пройдисвітам пройдисвіт”. Цей чернець їздить по селах і піддурює легковірних парафіян тим, що за гроші показує їм різні речі, кидаючи їх за святі реліквії. Серед цих “реліквій” було “перо архангела Гавриїла, шо загубив він у світлиці Діви Марії, як благовістив їй у Назареті юдейськім”.
Одного разу двоє бешкетників вирішили посміятися з ченця. Вони викрали у нього зі скриньки перо і насипали в неї вугілля. Чіполла, відкривши скриньку перед натовпом довірливих простаків, не розгубився. Він тут же “пригадав”, що це святе вугілля з того самого вогнища, на якому було спалено святого Лаврентія. Ці вуглинки мають цілющу силу.
Отже, натовп посунув до нього, і чернець став “знаменувати великими чорними хрестами білі сорочки, каптани і хустки побожних мирян”.
Боккаччо висміює ті способи, за допомогою яких священики вводять в оману легковірних людей. Він показує, що так звані “святі реліквії” нічого не варті. Після хрестових походів уся Європа була буквально наводнена “святими реліквіями”, які хрестоносці вивозили зі “святих місць”.
Дуже смішно звучить розповідь ченця про зустріч із “преподобним отцем Некорименебудьласка”, який показав йому, “по-перше, перст Святого Духа, цілий і свіжий, зовсім як живий, потім кучерик серафима, що являвся святому Францискові, далі ніготь херувима і ребро воплоіценного слова, вправлені в рамці; …кілька променів звізди, що явилась трьом царям-звіздарям на Востоці, пуделко з потом архістрагига Михаїла, як він боровся із сатаною…”.
Більше того, дещо з цих реліквій патріарх навіть подарував брату Цибулі, зокрема “скляночку з гуком дзвонів храму Соломонового” та перо архангела.
Боккаччо сміється не тільки з ченця, а й з самих парафіян, які настільки легковірні й неосвічені, що ладні вірити кожній нісенітниці. Так, славнозвісне перо ангела було нічим іншим, як пером папуги з Єгипту. Люди вірять також у розповіді ченця про його подорож такими країнами, як Оманія і Туманія, Дурисвітчи – на, Червиві Гори тощо. “А одурити їх ченцеві було не дуже важко, бо в ті часи всякі єгипетські витребеньки зрідка хіба потрапляли до Тоскани… А як вони взагалі були маловідомі, то в Чертатьдо й поготів. Там люди жили собі просто, по-батьківському і дідівському, і папуг не то в вічі зроду не бачили, а й не чули про них ніколи”.
Тож брат Цибуля безсовісно дурить людей, користуючись їхнім легковір’ям і неосвіченістю.
Ця новела дає можливість зрозуміти релігійність Боккаччо. Письменник не заперечує ні католицьку церкву, ні релігію взагалі. Він лише картає ченців за падіння моралі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до сім’ї. Про широкі натури за державний кошт. Про начотчиків і талмудистів […]...
- Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини і їх протиставлення скепсису та цинізму, уособлених в образі Мефістофеля Є ряд творів, без яких уявити розвиток літератури просто неможливо. Ці безсмертні шедеври визначають людський прогрес, який полягає, насамперед, у духовному розвитку. Саме таким твором і являється трагедія Гете “Фауст”, яка є підсумком шукань самого автора. Це дуже складний філософський твір, який порушує проблеми людського буття, місце і призначення людини в світі. У центрі твору постає сам герой – Фауст, бо саме цей образ втілив у собі вищі поривання людської […]...
- Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем”. Другий був тонкий, він “зійшов з вагона і був нав’ючений чемоданами, клунками […]...
- Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би щасливо жити, але сам собі все зіпсував: “незвичайне щастя та його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для […]...
- Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів, і царська урядова […]...
- Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
- Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра. ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем. 2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, “як у знатних панів” . 3. Позитивні риси Журдена. 4. Втрата Журденом особистості. ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? ....
- Декамерон характеристика образів Ченців Ченці – одні з найбільш популярних персонажів збірки. Дещо лунає їх узагальнена характеристика, де підкреслюється їх дурість, похіть і пожадливість, лицемірство, схильність до розкоші і зніженості. У сюжетах присвячених їм новел чаші всього обіграється їх любострастя: М. Приводить молоденьку поселянку в келію, де його застає абат, який також не може встояти перед спокусою; абат деякого тосканського монастиря, зазіхнувши на дружину Ферондо, дає йому сонного зілля і десять місяців тримає в […]...
- Загальнолюдські цінності в образі Прометея Людство. Як багато вміщає в себе це слово. Уміщає епохи, цивілізації, усе, що з ними зв’язане, усе, що в них відбувалося. А головне – вони створювалися людиною, ці епохи й цивілізації. І руйнувалися теж людиною… Так що воістину мудро й великий людина, як і безрозсудний і небезпечний на цій землі. Але жодна епоха не проповідувала, на мій погляд, руйнування. Принаймні, не прагнула повалити в безодню небуття все створене. Серед тих, […]...
- Що мені подобається в образі Анни Кареніної? Роман Толстого “Анна Кареніна” належить до найкращих творів письменника. Через трагедію Анни Кареніної автор зображує складнощі особистого та сімейного життя людей, що були тісно пов’язані з сучасним йому суспільним устроєм, з законами “вищого світу”. Лев Толстой надав головній героїні свого твору жіночої привабливості та духовної краси. Гнучкий стан, вирізьблені плечі, темне волосся, граціозність рухів – все це надає Анні схожості з дочкою О. С. Пушкіна – Марією Олександрівною Гартунг, з […]...
- Людське і тваринне в образі Григора Замзи Символічність оповідання Кафки “Перевтілення”. Найбільший трагізм і песимізм світогляду австрійського письменника Франца Кафки полягає у його відчутті ворожості світу та життя імодини, у відчутті непереборного відчуження між людьми. Новела Кафки “Перевтілення” – є символом цього трагічного відчуття світу автором, символом самотності людини, незахищеності її перед всевладним злом, що таїться в звичайному, буденному, символом відчуження між людьми, нездатними на справжню любов, на справжнє милосердя. Вдаючись до такого художнього засобу як метафоризація, […]...
- Нові риси в образі дон Жуана Нові риси в образі дон Жуана починають проявлятись у розмові героя з донною Анною на костюмованому балі. Анна мріє про кам’яну гору і неприступний замок. В пісні дон Жуана також бринить мотив високої скелі і квітки, що росте в нагірному замку. Тільки в пісні дон Жуана, який все оповиває романтичним серпанком, ця гора з кришталю. Дон Жуан іншої думки про волю на скелі: Ні, донно Анно, там немає волі. З […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин – шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1 […]...
- Духовне та матеріальне в образі Лукаша Творчість Лесі Українки стала для української літератури XІX століття свіжим струменем модерністських тенденцій, що дадуть свої плоди вже у XX столітті. З її поезією пов’язане утвердження в українській літературі нових естетичних цінностей, розрив зі старими закостенілими традиціями і водночас використання найцінніших здобутків української та світової літератури. Віктор Петров, видатний український прозаїк, філософ та культуролог, оцінював “Лісову пісню” як “спробу символістичного відтворення міфу про природу, що, перебуваючи в становищі одриву, перемагає […]...
- Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота Твір за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”. Пародія на лицарські романи XVІ століття побачила світ на початку XVІІ століття. Саме в цей час відомий іспанський письменник епохи Відродження Мігель Сервантес написав свій роман “Дон Кіхот”. Метою твору, за словами автора, було знецінення лицарських романів, які монополізували книжковий ринок XVІ столЯРгя. Замисливши написати пародію на лицарський роман, Сервантес постійно вводить у свій твір ситуації з лицарськик романів, […]...
- Риси романтичного героя в образі Мазепи Мазепа чудово підходив на роль романтичного героя байронічного типу. “Його історія, заснована на екзотичних реаліях, містила сюжет нещасливого кохання і жорстокої кари. Нескінченний галоп коня є водночас знаряддям долі, яка готувала Мазепу до великих політичних звершень. Навіть остаточна поразка гетьмана приносить йому додатковий німб мучеництва”, – зазначав польський дослідник Я. Островський. В образі Мазепи помітні й риси специфічно байронічного героя: це бунтар, “шляхетний злочинець”, який, кидає виклик суспільству, його законам […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1-й […]...
- Краса в образі персонажа у романі Толстого “Війна й мир” Відкриємо академічний “Словник російської мови”: “Краса – властивість за значенням прикметника гарний”, “гарний – приємний на вид, що відрізняється правильністю обрисів, гармонією фарб, тонів, ліній, що відрізняється повнотою й глибиною внутрішнього змісту, розрахований на ефект, на зовнішнє враження”. Кожне із цих визначень може знайти своє підтвердження на сторінках роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”, тому що тут присутні й краса душі, і помітна зовнішня краса тіла, і прекрасна російська […]...
- Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування та малодушності в оповіданнях А. Чехова Антон Павлович Чехов за фахом був лікарем, але славу і визнання принесли йому короткі оповідання. Саме оповідання стали засобом лікування людських над, негативних рис характеру. Кожний рядок, написаний автором, бореться за людяне в людині. Що може бути приємніше за зустріч шкільних друзів? Можна разом пригадати багато веселих і цікавих моментів життя. А в оповіданні “Товстий і тонкий” така зустріч пробуджує рабську психологію героя. Спочатку тонкий хвалиться своїми досягненнями, родиною: його […]...
- Пушкінське переосмислення типу романтика в образі Ленського Звичайно, у кожного письменника є улюблений герой. Більш того, можна сказати, що у кожному улюбленому героєві письменник мовби втілює частку самого себе – на різних етапах свого життя. Буває, таким чином, на сторінках твору, автор сперечається із самим собою, яким був у юності, буває – заздрить у чомусь тому, ще молодому, дещо наївному, якому ще невідомо те, що знає, що пережив автор, буває – низько схиляє голову перед кращим у […]...
- Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч” Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв. Сюжет цього твору становлять події, пов’язані з невдалими шахрайськими намірами “предприїмчивого мужика” Герасима Калитки. Жадібність до нагромадження грошей і землі становить основний зміст цього образу. Вже […]...
- Втілення кращих рис трудового народу в образі Ганни-колгоспниці “Вже сам вигляд жіночої фігури показує, що вона не призначена для надто великої праці – ні духовної, ні тілесної. Вона відчуває обов’язки життя не дійсним, а страдницьким чином”. Такої думки про слабку половину роду людського дотримувався німецький філософ Артур Шопенгауер. Яка ж за своєю природою українська жінка? Чи відповідає цьому взірцеві? До змалювання образу жінки зверталися майже всі українські письменники, починаючи з Т. Г. Шевченка. Це Катерина з однойменної поеми […]...
- Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини Епіграф. Покинь нікчемні вороття Пізнаєш, що таке життя… Й. В. Гете. “Фауст” Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля у нерозривній єдності. Він зазначав, що не тільки “невгамовні сумніви головного героя, а тонка іронія Мефістофеля” разом становлять суто його “власного єства”. Але така єдність особлива – це єдність і постійна боротьба різних начал у людині, що зумовлюють її духовний розвиток. Фауст – це символічний образ людства. Фауст безкінечний і тому вічний. […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах О. Вишні Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі – Остап Вишня невтомно висміював всілякі пережитки і пристрасно, переконано підтримував паростки нового в праці, […]...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева “Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним серцем стоїть осторонь дрібничкових, міщанських сварок, власницького користолюбства. У взаєминах дядька Лева з фантастичними мешканцями […]...
- Втілення в образі витязя Яноша найкращих чеснот народу Великий угорський поет Ш. Петефі народився в сім’ї бідного дворянина, а мати його була звичайна наймичка. Незважаючи на бідність, батьки мріяли дати синові гарну освіту. Шандор вивчав угорську, німецьку та латинську мови, з захопленням читав угорських та зарубіжних письменників, мріяв про літературну творчість і театр. Та на жаль, коли батько остаточно зубожів, для Щ. Петефі почалися важкі роки поневірянь. Він змушений був сам заробляти на життя: служив у війську, працював […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси українського народу. За однойменним романом Л. Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До долі – моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко – справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю. Уже перші твори показали великий талант молодої поетеси в когорті письменників-шістдесятників. Поезії Ліни Костенко вчать мріяти, примушують хвилюватися, задумуватися над […]...
- Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста Герой однойменної трагедії “Фауст” людина високих духовних поривань. У своїх пошуках Фауст хоче знайти такий спосіб існування, при якому мрія і дійсність, небесне і земне, душа та плоть співпадуть, зіллються. “Дві душі живуть у мені” – признається Фауст. Одна з них – земна та палка, вона любить земне життя. Інша тяжіє до небесної чистоти, подалі від тіла. Фауст – лікар, за це його люблять та поважають прості люди. З одного […]...
- Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани Твори Лесі Українки знайомлять читачів із цілою низкою яскравих образів жінок, сильних, непересічних, сповнених ліризму і натхнення. Мені здається, що у кожний такий образ письменниця вклала часточку себе самої, свого характеру, вдачі, своїх мрій і поривань, свого болю й нездійсненних сподівань. Тому і постає лірична героїня її поезій жінкою гордою, з почуттям власної гідності; вона невтомна у праці й боротьбі. Її патріотизм […]...
- Ствердження в образі Андрія Соколова перемоги людяності та відповідальності за долю Батьківщини “Доля людини” – роздуми автора над людською долею в зв’язку з трагічними подіями, війною, що була тяжким випробуванням в житті цілого народу. З цією мстою Шолохов добирає епізоди, що краще за інші дозволяють зрозуміти цю проблему. Чи витримає Андрій Соколов, головний герой твору, важкі втрати, чи збереже віру в житія іі людей, чи пройде він іспит на людяність, і взагалі, то виявиться сильнішим: обставини чи його характер, – це питання […]...
- Злиття особистого з громадянським, із життям народу – високий моральний ідеал Л. М. Толстого, що втілився в образі П’єра Безухова І. Вступ. Герої Л. М. Толстого – люди своєї доби з усіма їхніми чеснотами й вадами. Д. Головна частина. Становлення особистості П’єра Безухова – результат величезної праці Над собою. 1. Риси, що виділяють П’єра серед вищого світу. 2. Вади характеру П’єра Безухова. 3. Благородство прагнень П’єра. 4. Пошуки П’єром свого місця у житті: “Що погано? Що добре? Що треба любити, що ненавидіти? Для чого жити, і що таке я? Що […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас I варіант У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив повісити Щуку на вербі, Лисиця пропонує втопити її в річці. Хитрій Лисиці зовсім не хотілося, […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III варіант Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці залишалися безкарними. Ось такі крутійства в суді й піддав Глібов нищівній […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II варіант Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. А стряпчим приставили Лисицю. Вирок суду: “У річці вражу Щуку […]...
- Втілення в образі Прометея ідеї героїчного служіння людям, мужнього страждання заряди їхнього щастя Мені навіть важко уявити собі цю велику абстрактну відстань часу – 25 століть. Це – до Есхіла, а скільки ще від нього до тих давніх греків, що складали міфи про небо і землю, що оспівували героїв, даючи їм такі горді визначення: “герої”, “титани”, чаруючи через століття їхніми славетними подвигами? Я нібито бачу старовинний театр просто неба, півколо грубих лав, акторів на котурнах, чую урочистий речитатив хору. А ще – його […]...
- Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай – IІ варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай II варіант Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, […]...
- Трагічне і комічне в образі Дон Кіхота Лицарі минулого… Вони бентежать душі жіночої половини суспільства уже протягом кількох століть. Чи, може, то живе в наших душах туга за незнаною минувшиною, чи не вистачає сили і мужності в наших сучасниках. Юнакам же в обрисах попередніх епох увижаються лицарські турніри і славні звитяги. А славнозвісні кодекси честі! Чи й справді дотримувались їх воїни минулого, чи це тільки вигадка? Навіть якщо вигадка, то така, яку варто наслідувати. Недаремно ж епоху […]...
- “Декамерон” і творчість Боккаччо – становлення ренесансного гуманізму Боккаччо – видатний письменник Відродження. Творчість Боккаччо, разом із творчістю інших художників слова часів Відродження, має велике значення для всього подальшого розвитку світової літератури й культури. Своїми добутками ці письменники не тільки розвивали жанрову систему, а й затверджували новий світогляд, робили світосприймання людей гуманистичным, вони сприяли розвитку не тільки гуманізму, а й індивідуалізму в найкращому розумінні цього слова. Саме в часи Відродження люди “повірили” у те, що мають право на […]...
- Втілення в образі Павла щирості, працьовитості Повість “Вогник далеко в степу” – це твір про тяжкі повоєнні роки дитинства письменника. Він пише про життя своїх однолітків з великою теплотою та любов’ю. Зображуючи Павла, головного героя повісті, Григір Тютюнник, мені здасться, розповідає про свою власну юність, про навчання в ремісничому училищі. З великою симпатією ми ставимося до цього доброго, чуйного і працьовитого хлопця. Павлові не відразу пощастило потрапити в училище – малий ще був. Після цієї першої […]...
- КОНКРЕТНО-ІСТОРИЧНЕ ТА ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ В ОБРАЗІ МАРІЇ Ім’я одного з найвидатніших українських прозаїків Уласа Самчука стало відоме широкому читацькому загалові лише в останні кілька років. Причина такого тривалого замовчування – і в складних перипетіях життєвого шляху письменника, і в різкому неприйнятті ним радянської дійсності, і в ідейно-тематичному змісті його творів, що правдиво відтворюють трагічну історію українського народу, знищуваного сталінським режимом. Улас Самчук народився в сім’ї селянина в с. Дермань. Уже під час навчання в сільській школі та […]...
Categories: Твори з літератури