Творчість Твардовського цілком і повністю належить радянській епосі. Його доля – відбиття того суперечливого часу. Поет сполучив у собі віру в ідеали соціалізму із трагедією своєї сім’ї, віру в людину, у волю її духу. У вірші “Брати” , написаному анапестом, Твардовський натяками висловлює свій біль :
Років сімнадцять тому назад Ми один одного любили й знали. Що ж ти, брат? Де ж ти, брат?
На якому Біломорськом каналі?
У вірші для більшої зображальності і посилення сприйняття Твардовський прибігає до епітетів: “самотній коник”, “гаряче сіно шуміло”. Брати, засипаючи, відчувають томління й мало-мало страх, що вони вдвох у сараї:
Але в сараї своєму по ночах Ми вдвох засипали несміливо. Самотній коник сверчав, І гаряче сіно шуміло.
Щоб показати гордість братів, що вони на рівні сидять поруч із батьком, Твардовський пише:
І сиділи ми, випнувши грудей, – Я з однієї сторони, Брат з іншого боку, Як великі, одружені люди. Читаєш рядки вірша: Нас батько, за звичку люблячи, Називав не дітьми, а синами. Він саджав нас поруч себе І про життя розмовляв з нами.
– Ну, сини? Що, сини? – і щемить серце, і лоскоче від дитячої любові до батька і любові й поваги батька до дітей. А в цих рядках вірша: – Ми, бувало, кошика грибів, Від дощу, що побіліли, носили. Їли жолуді з наших дубів – У дитинстві смачні жолуді були! – я чую щиросердечний біль автора, що не бути йому щасливим зараз удвох із братом, як вони були щасливі в дитинстві.
Вірш Твардовського “Брати” передає атмосферу щасливого дитинства того часу, але між рядків ми чуємо біль душі, гіркоту від того, що щастя не повернути. Вірш мені сподобався. Він легко читається і запам’ятовується, він дуже виразний. Мені здається, що вірш не закінчений, Твардовський так і не розкриває долю свого брата.
У вірші постійно звучить питання, на яке не може дати відповідь і сам автор.





Related posts:
- Про вірш О. Твардовського “Я убитий піді Ржевом” Тогда считать мы стали раны, Товарищей считать – Так писав М. Ю. Лєрмонтов про завершення Бородінського бою. Напевно, так узагалі кінчаються війни. У Великій Вітчизняній війні, відповідно до статистики, загинуло три чверті ровесників Олександра Трифоновича Твардовського. Поет відчуває провину перед ними, хоча розуміє, що “в том нет его вины”: “И не о том уж речь, что я их мог, но не сумел сберечь, речь не о том, но все же, […]...
- Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Олександр Трифонович Твардовський відомий читачу насамперед як автор поеми “Василь Тьоркін”, що так полюбилася народу. У знак особливої прихильності до героя, що уособлює мужність, простоту, любов до батьківщини і людей, на добровільні пожертвування громадян СРСР у Смоленську було поставлено пам’ятник “Безсмертному рядовому Василю Тьоркіну”. Твардовського-поета завжди цікавила доля своєї країни на крутих поворотах і переломах історії. Лірика поета не відривається від […]...
- Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама трагічна доля. Втративши чоловіка і єдиного сина, вона не втрачає віри в життя. Попри те, що з двадцятих років її […]...
- Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Відображення трагічної правди війни в творчості О. Твардовського Про війну написано багато віршів, романів і п’єс, але О. Твардовський знайшов свою єдину інтонацію, аби сказати правду про трагедію війни. Тема війни для поета – це відображення його ставлення до людей, до совісті, до Батьківщини. Не випадково ж своєрідним символом ставлення до війни став вірш О. Твардовського “Я знаю, никакой моей вины”. Він сам був на тій війні, бачив її зблизька, […]...
- Народна основа “Книга про бійця” О. Твардовського “Василій Тьоркін” И читатель вероятный Скажет с книгою в руке – Вот стихи, а все понятно, Все на русском языке. О. Твардовський Чи може бути незрозумілою ця “Книга про бійця”, якщо вона пов’язана з народним життям так, що інколи здається, ніби немає ніякої можливості відокремити її від народної творчості? Л народ завжди говорить правду про своє життя, якою б гіркою вона не була. Тобто я хочу сказати, що “Василій Тьоркін” – це […]...
- Мій улюблений вірш С. Єсеніна Мій улюблений вірш С. Єсеніна Сергій Єсенін – один із найвитонченіших російських поетів. Його вірші щирі, глибоко ліричні. Вони сповнені любові до людей, до природи рідного краю, до всього живого на землі. Природа у віршах Єсеніна живе неповторним поетичним життям. Вона в постійному русі, в нескінченній мінливості. Подібно до людини, вона співає й шепоче, сумує й радіє. Мій улюблений вірш С. Єсеніна – “Черемуха”. В цьому вірші перед нами постає […]...
- Тема війни в ліриці О. Т. Твардовського Почуття зобов’язання живих перед полеглими, неможливості забуття всього що було – основні мотиви військової лірики О. Твардовського. “Я живий, я прийшов з війни живий і здоровий. Але скільки я недораховуюся… скільки людей встигли мене прочитати й, може бути, полюбити, а їх немає в живих. Це була частина мене”, – писав поет. “Я вбитий під Ржевом” – вірш, написаний від першої особи. Ця форма здалася Твардовському найбільш відповідній ідеї вірша – […]...
- Мій улюблений вірш Мабуть, треба почати з того, що я люблю поезію, отже і улюблений вірш у мене не один. Щоразу це один зі збірки, яку я прочитав. То ходив під впливом Івана Драча: “Через ліс-переліс, Через море навкіс Новий Рік для людей подарунки ніс”, там далі про дядька Кирила, якому дамі були крила, але заворожили саме два оті перші рядочки… Потім до рук потрапляють вірші канадського поета Джо Воллеса, а там… От […]...
- Яким настроєм пронизаний вірш О. С. Пушкіна “В’язень”? Твір-мініатюра по вірші О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить!”. Поетична творчість О. С. Пушкіна пронизано тугою за волею й сумом через існування невидимих грат, що стримують його все життя. Поетові було 23 року, коли він написав вірш “В’язень”. У такі роки людини, як ніколи, вільний, він повний сил і має всі шанси реалізувати свої плани й мрії. Але О. С. Пушкін бачив, що суспільство, у якому він живе, що […]...
- Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати” Тема жовнірського життя є провідною у творчості Юрія Федьковича. У своїх творах письменник, який сам прослужив у австрійській армії десять виснажливих років, знав думки і прагнення простих солдат, з глибокою художньою силою викривав цісарську вояччину, висловлював справедливий гнів проти цього світу гноблення і насильства. Автор змальовує гірку долю селян, зневажених, безправних, яких відірвали від рідної сім’ї і силою забрали в армію. Про безправне становище жовніра, про його сумні думи Федькович […]...
- Основна проблематика твору Ю. Федьковича “Три як рідні брати” Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор порушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей. У повісті “Три як рідні брати” Федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів. Правдиво показане горе й нещастя, які рекрутчина принесла до селянської родини. З горя захворіла мати вдома, ридають сестри, горюють брати. […]...
- Брати Б. М. і Ю. М. Соколов На принципово новий шлях збирання фольклору вступили брати Б. М. і Ю. М. Соколов. Вони правильно вважали, що збирання народну поезію щодо жанрів, сутнісно, це не дає повної картини народну поезію та її ролі у житті селянства. Колекціонер, що приїхав лише казками, не записує пісень, хоч би як був ними край. Через війну збирання щодо жанрів вийшло, що у одних місцях виявилися добре записаними казки, за іншими – билини, по-третє […]...
- Брати Остап і Андрій Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” присвячена тим часам, коли починалася боротьба вільного козацтва з польськими панами, що гнітили його. Вартовим постом України, опорою козацької вільності стала Запорозька Січ. Це було, як говорить Гоголь, гніздо “гордих і міцних, як леви” борців, звідки “воля й козацтво” розливалися на всю Україну. Головними героями повісті є славний запорожець Тарас Бульба і його сини – Остап і Андрій. Уперше ми бачимо їх, коли брати […]...
- Улюблений вірш Лєрмонтова Одним з перших добутків великого російського поета М. Ю. Лєрмонтова, з яким я познайомився ще в дитинстві, був вірш “Вітрило”. Ще в ті роки воно зробило на мене велике враження своєю образністю, поетичною красою, глибокими переживаннями, почуттями й думками, відбитими в ньому. Ішло час, я читав і читав Лєрмонтова, але все-таки не зустрічав вірша, що довелося б по душі більше, ніж “Вітрило”. Продовжує воно захоплювати мене й зараз своєю лаконічністю […]...
- Мій улюблений вірш В. Симоненка Я люблю поезію. І завжди з великим задоволенням читаю вірші. Тому, прочитавши вірші Василя Андрійовича Симоненка, я назавжди залишилася прихильником його таланту. Поезія Симоненка – ніжна, зворушлива, тонка. Вона самобутня, незвичайна, пристрасна. Читаючи її, завжди відкриваєш для себе щось нове, цікаве, потрібне. Мені дуже подобаються його вірші про кохання. Це зовсім не нова тема в літературі. І, здавалося б, що хто ще може краще сказати про неї, ніж зробили це […]...
- Про вірш М. Лєрмонтова “Дума” “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про Лєрмонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума – винесено в заголовок. Твір цей – розгорнутий у часі монолог молодої людини тридцятих років XІX століття. Одного з тих, […]...
- Вірш М. Лєрмонтова “Хмари” Серце його було розірвано, ще коли він був зовсім малий. Додайте до цього дівочу зраду, цькування, особисту ненависть імператора Миколи І, і стане зрозуміло, чому така трагічна муза цього поета. Йому навіть жити не дали… Скільки поетів складали вірші про природу, небо, хмари, – не перелічити. Скільки красивих і дуже красивих слів! Та такого жорстокого вірша, як Лєрмонтовський, не було. Він починається зі звертання, наче до живої і розумної істоти. […]...
- Змалювання трагічної правда війни у поемі О. Твардовського “Василій Тьоркін” Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” присвячена війні й людям на війні. Автор із перших рядків націлював читача на реалістичне зображення трагічної правди війни у своїй “Книзі про бійця” – Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. Навіть сама побудова книги – “зсередини”, окремими главами, які можна сприймати у будь-якому порядку, – теж свідоцтво тих гірких часів, коли можна не дочекатися до наступних […]...
- Повість Ю. Федьковича “Три як рідні брати” перлина прозової спадщини буковинського Кобзаря Прозова спадщина Ю. Федьковича налічує понад 60 повістей, новел, оповідань. За тематикою і проблематикою ці твори дуже різноманітні. Велика частина прозової творчості присвячена темі кохання. Тема кохання зображується Ю. Федьковичем у його власній, тільки йому притаманній манері: ми спостерігаємо, як розвиваються стосунки закоханих, простежуємо велику кількість сюжетних перегуків із народною творчістю, із баладами та легендами, які тоді ще малий Юрко чув від своєї матері та сестри, від односельців. Тема кохання […]...
- Мій улюблений вірш О. Блока Серед багатьох віршів О. Блока різних періодів творчості вірш “О, я хочу безумно жить” вирізняється оптимізмом, жагою життя, намаганням зрозуміти приховані рушії життя. Вже у першій строфі поет вживає інверсію, свідомо акцентуючи слово “жить”. Жити з бажанням, жити, щоб залишити по собі слід, – ось мета поета: О, я хочу безумно жить: Все сущее – увековечить, Безличное – очеловечить, Несбывшееся – воплотить! Це велика мрія, гідна людини творчої. Але це […]...
- “Серце, що здатне брати повну октаву” Поетичне слово вривається в наше серце, вируючи, ніби бурхливий потік самого життя. У ліриці – жива душа поета, непересічної особистості і творця, що пізнає світ, відмовляється від світу. Знайомство із творчістю P. M. Рільке може стати одкровенням, радикально змінити світогляд людини. Поет подарував світові найскладніші взірці елітарної модерністської поезії. Зрозуміло, що постать Рільке приваблива для нас і у зв’язку з особливими симпатіями поета до “південної Русі”, що надто зміцніли за […]...
- Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин” Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”. Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, […]...
- Мій улюблений вірш Єсеніна “Мені сумно на тебе дивитися…” – так починається вірш Сергія Єсеніна, найбільш мені сподобався. У цього поета мені подобаються багато віршів, особливо про милі серцю російські простори, села, берези. У них всі слова зрозумілі, читаються просто і легко. Це ж вірш, на мій погляд, як-то виділяється із загальної маси. Є схожі на нього, такі, як “Лист до жінки”, “Вечір чорні брови насупив…”, але це мене більше торкнулося. У рядках видно […]...
- Мій улюблений вірш Сергія Єсеніна “Мені смутно на тебе дивитися…” – так починається вірш Сергія Єсеніна, якій сподобався мені найбільше. У цього поета мені подобаються багато віршів, особливо про милі серцю російські простори, села, берези. У них всі слова зрозумілі, читаються просто і легко. Цей вірш, на мій погляд, якось виділяється із загальної маси. Є схожі на нього, такі, як “Лист до жінки”, “Вечір чорні брови насупив…”, але це мене більше торкнулося. У рядках видний […]...
- Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством? […]...
- Мій улюблений вірш Максима Рильського Максим Рильський починав своє творче життя у складний час. Поразка першої російської революції, економічні труднощі в країні, глибоке соціальне розшарування, назрівання нових політичних потрясінь – все це викликало до життя нігілізм і зневіру у світлі поривання, любов, дружбу. Митці включалися в літературну боротьбу, і молодому поетові важко було розібратися в політичних подіях і уникнути різних ідейних впливів. Він зробив єдине, що міг зробити у тій ситуації: поринув у світ краси, […]...
- Роман “Брати Карамазови” вершина містичного реалізму Достоєвського Роман “Брати Карамазови” задуманий письменником як твір, що мав би відкривати серію романів про життя Олексія Карамазова – чоловіка Божого, який втілюватиме в життя священні заповіти. Однак цей перший із серії творів про праведника-людино-любця так і залишився єдиним романом, у якому герой поки що не є активним діячем, а фігурує лише як земний ідеал людини, осягаючої повноту Христового вчення. Роман “Брати Карамазови” – вершина теологічно-містичного реалізму Достоєвського, що своїми ідеями […]...
- Вірш О. С. Пушкіна “Знову я відвідав” Готуючись до випускного твору і обдумуючи теми варіантів, я взяла на замітку вірш О. С. Пушкіна “… Знову я відвідав…” з багатьох причин. Пушкін давно і міцно зайняв важливе місце в моєму житті і в моєму колі читання, в якому “Казка про мертву царівну” змінилася поемою “Руслан і Людмила”, а повість “Капітанська дочка” – романом “Євгеній Онєгін”. “Почуття добрі”, пробудження яких в людях О. С. Пушкін поставив собі в заслугу […]...
- Морально-етична проблематика у романі “На брати брат” В розвитку української літератури останніх десятиліть одне з провідних місць належить історичній прозі. Твори історичного характеру з’явилися у XVІІІ ст. у Франції і Англії, а в українській літературі – у XІX ст. Історичний роман – це роман, який побудований на історичному сюжеті і в якому сюжеті відтворюється минула епоха та її діячі. Сюжет будується на документальних фактах, а допомагає “оживити” картини минулого життя художній домисел. Завдання історичного роману в тому, […]...
- Вірш “На залізниці” із циклу віршів А. Блока “Батьківщина” Виходячи із цього, можна припустити, що мовлення в даному вірші піде про Росію. Хто вона, Росія. Дівчина, що лежить під насипом, у рові некошеному, у кольоровій хустці, на коси кинутому, гарна й молода. Вона роздавлена любов’ю, брудом иль колісьми все больно. Невже це ніколи велика Росія. Уже в другому чотиривірші Блок повертає нас у минуле, коли ця дівчина, про яку нам дуже мало відомо, “ішла ходою чинною”. У більшій частині […]...
- Вірш С. Єсеніна “Пісня про собаку” Максим Горький якось назвав С. Єсеніна не поетом, а органом, начебто створеним природою спеціально для поезії. До цього хочеться додати, що ця поезія в багатьох випадках є голосом “олюдненої” природи, яка розповідає сама про себе. І оскільки ми до природи жорстокі, то її звертання до нас сповнені туги, бо “за тыщи пудов конской кожи и мяса покупают теперь паровоз”, бо людина вибирає, кому жити, кому вмерти. Це і є, як […]...
- Вірш В. Стуса “Сто років, як сконала Січ” Василь Стус належить до плеяди письменників, які у своїй творчості відстоювали демократичні традиції, твори яких сповнені любові до України. В. Стуса хвилювали проблеми тривоги за знелюднення людини, за долю української історії і культури. Поет боровся за національне відродження, за державність, за оновлення суспільства і за це був заарештований і засуджений, але самозречено і відважно відстоював свої ідеали. Вірш В. Стуса “Сто років, як сконала Січ” – це поезія, яка нагадує […]...
- Вірш Б. Олійника “Пісня про матір” – гімн матері-трудівниці Тема матері посідає особливе місце у творчості відомого поета Бориса Олійника, їй, матері, найдорожчій на землі людині, він присвятив вірші й поеми, всю щиру любов свого вдячного синівського серця. “Мати сіяла сон”, “Мати”, “Пісня про матір”, “Заклинання вогню” – це далеко не всі поезії, у яких Борис Олійник співав величальну пісню материнству. Поезії про матір склали окрему збірку “Сива ластівка”. Тема любові до матері, непоправного болю утрати за нею, вірності […]...
- Доля покоління: Базарів і брати Кірсанови Безліч спокус повинен був пережити Тургенєв у Парижу щодо кращого, совершеннейшего свого добутку, починаючи з ради зрадити його вогню, даного сім’єю Тютчевих…” – згадував П. В. Анненков. Та і його самого неприємно вразила в характеристиці Базарова “монотонність, прямолінійність заперечення” героя роману, на що він і вказав Тургенєву. Але “Тургенєв був задоволений романом і не приймав у міркування зауважень, які могли б змінити фізіономію осіб…”. Не прийняв Тургенєв і докору Фета […]...
- Вірш Сергія Єсеніна “Лист матері” Далеко не кожна людина, що читає вірш, думає про те, яка його композиція або розмір. Навіщо? Прекрасно можна сприймати поезію, не маючи спеціальних знань, не з’ясовуючи особливостей композиційної побудови й ритмічного малюнкО. Довгий час я вважав, що вірш не схема, не креслення, якім можна детально розбити на тридцятимільйонні частини, а єдиний плід роздумів і почуттів поета. І лише згодом, від уроку до уроку, осягаючи неприємне слово “аналіз”, я зрозумів, наскільки […]...
- Вірш С. А. Єсеніна “Про червоний вечорі задумалася дорога…” Музичність мови досягається віршуванням. Віршування є мистецтво так підбирати і розташовувати слова, щоб їх високі і низькі склади, тобто склади з наголосом і без наголосу, слідували один за одним в певному порядку. Як все начебто просто, якщо дивитися на словникове визначення поезії. І як складно, якщо спробувати самостійно написати вірші Чи не римовані рядки, а вірші, в яких і музика, і почуття, і філософія, і все людське, і трішки ще […]...
- Іван Карамазов – герой роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазови” Один з трьох закононароджених синів поміщика Федора Павловича Карамазова. І. К. з’являється в чорнових записках Достоєвського під іменами “Іван Федорович”, “вчений”, “вбивця”. Останнє вказує на ідейну концепцію роману: справжній батьковбивця НЕ Смердяков, а богоборець І. К. . Однак спочатку не виключалося, що саме І. К. стане реальним батьковбивці. “Шанобливий-дальшої син”, “Карл Мор” називає І. К. батько, вживаючи ім’я одного з героїв драми Шиллера “Розбійники”. І. К., під маскою майже ності […]...
- Зображення селянської взаємопідтримки у творі “Три як рідні брати” – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Ю. Федькович жив і писав на Буковині у той час, коли вона належала Австро-Угорській імперії. Батько майбутнього письменика був управителем поміщицького маєтку, а мати його була простою гуцулкою. Від неї він перейняв любов до рідного народу, повагу до його історії і мови і став першим буковинським письменником, що збагатив українську літературу. У повісті “Три як рідні брати” відтворене нелегке життя українських селян. Родина головного […]...
- Вірш В. Сосюри “Любіть Україну’ – гімн рідному краю Українська література щедра на таланти, на щирих і задушевних поетів. Серед них був і Володимир Сосюра, який любив рідну землю і народ, оспівував їх у своїх творах і залишив нам у спадок свій солов’їний голос. Але він не просто любив Україну – він боровся з її ворогами, захищав Батьківщину пером і багнетом. Із початком німецько-фашистської навали Володимир Сосюра рвався у бій, просився на фронт, у діючу армію. У грудні 1942 […]...
- Вірш С. Малларме “Віяло “ Так немов заради мови В небі луни розтятись Кинувши свій дім чудовий Вірш майбутній рине ввись Змах крила серед покою Віяло неначе тінь Бо здається за тобою Зблисла дзеркала глибінь Чисте Хай би вік воно ясніло У твоїх долонях мила. Цей вірш датується 1891 роком і присвячений Марії Малларме, дружині поета. Віяло дружини стає імпульсом для поетичних міркувань ліричного героя. Образ віяла створюється не в предметних деталях, а через враження […]...
Categories: Твори з літератури