Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему.
Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідну дитину, бо батьківська любов найсильніша и світі. І от гудець іде до Києва за юним паном.
Усі спроби були марними – половець став русичем.
Ні колискові, ні звитяжні пісні, ні батькові страждання не зачепили жодної душевної струнки, але статки диво: почувши запах євшан-зілля, хлопець мов прокинувся з довгого сну. Із запахами в людини пов’язані найгостріші спогади. Ось і дук привільного, широкого, безкрайого степу повернув юнака в дитинство, коли він був ще зовсім маленьким, бігав по ньому, а євшан-зілля наповнювало цей степ терпким, солодким, духмяним ароматом свободи. І душа перевернулася… “гаряча половецька кров зажадали свободи, волі, свого власного дому, свого степу, Батьківщини, просторів, життєдайної волі, що манить, несе, п’янить, дарує щастя”.
Микола Вороний, мабуть, хотів сказати, що обов’язок кожної людини – це любов до своєї країни, свого отчого дому, своєї Батьківщини. Ось і половецький юнак обрав рідний край, ніякі подарунки, ніяке розкішне життя не замінить рідного краю. Йому ми можемо пробачити, він був захоплений в полон, а що сказати про людей, які кидають рідну землю, шукають кращого, простішого життя, не дуже переймаючись долею своєї землі, продають її за “13 сребреників Юди”.
Автор ставить нелегке питання: де взяти євшану для України? Зілля не допоможе, треба людей, які люблять Україну понад усе, не важливо, яка вона є, – багата чи бідна, привітна чи ворожа, прекрасна чи потворна, добра чи гнівна – це не суттєво. Адже ми розуміємо, що головне – це зміст, а не форма, внутрішній стан. Важливо діяти, а не говорити.
Бо слова – вони можуть бути пусті, позбавлені смислу, якщо не підкріплені ділом. Де ж взяти дійсно дійову людину, людину-патріота, для якої горе власної землі болить, як своє власне? Людину, яка вдихнула б запах степового євшану і захотіла перетворити свою землю на степ, але не пустку, а широкий, безкраїй, вільний, “від спогляданя якого хочеться орлом полетіти до синього неба і з височини споглядати свою землю й радіти квітучому краю”.
Тоді, напевно, душа радісно співатиме від волі, свободи і не залежатиме від якихось незрозумілих перешкод. Бо якщо людина нічого не хоче зробити для себе, навряд чи вона буде щось робити для своєї країни. І доводиться “летіти однокрилим пораненим чорним круком над випаленим, оголеним, розораним, спаплюженим степом…”.





Related posts:
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідну дитину, бо батьківська любов найсильніша и світі. І от гудець іде до Києва […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” – ІІ варіант МИКОЛА ВОРОНИЙ 8 клас Й II варіант У наші дні повертаються із забуття імена багатьох прославлених українців, які за часів Сталіна й застою були несправедливо звинувачені у націоналізмі. Серед них – талановитий поет, історик, перекладач, патріот Микола Вороний. “Україно! Мамо люба!” – звертається поет до Вітчизни. Він, як справжній син своєї землі, любить і Україну, і її народ, у якого намагалися вкрасти і мову, і культуру, і Батьківщину. Саме цією любов’ю пройнята […]...
- МИКОЛА ВОРОНИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. МИКОЛА ВОРОНИЙ Народився на Катеринославщині у родині ремісника, місце смерті достеменно невідоме. Поет, перекладач, театральний критик. Найвідоміші твори: поема “Євшан-зілля”, вірші “Блакитна панна”, “Інфанта”, “Іванові Франкові”....
- Вірність ідеалам справедливості та гуманізму у творах епохи відродження Епоха Відродження у більшості європейських країн охоплює ХV і ХVI століття. Це був час, коли народ почав виступати проти феодалів, прагнучи здобути свободу, час зростання великих міст і зародження буржуазії, час пожвавлення торгівлі й далеких мандрівок, що вимагали від людей сміливості та дерзань. Склалися нові погляди на сенс буття: з’явилося переконання, що найбільшу цінність на Землі становить людина. Гуманісти – письменники і художники – вивчали людину і прагнули правдиво її […]...
- Без верби і калини нема України І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. ІІ. Святі почуття людини, оспівані у поемі “Євшан-зілля”. 1. Наскрізна ідея твору. 2. Образ ханського сина. ІІІ. Актуальність поеми....
- Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині – ІВАН ФРАНКО ІВАН ФРАНКО Від дорослих ми часто чуємо: “Гуртом і батька легше бити”. Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність – це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка “Захар Беркут” зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть допомогти здолати найстрашнішого ворога. Вражає своєю сміливістю […]...
- Вірність материнському заповіту Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до рідної мови, виховувала в ньому почуття національної гідності. Повість “Слово матері” письменник присвятив своїй родині. Образи цього твору багато в чому схожі на його батьків, головний герой Іван Сметана – на самого автора, характери інших героїв […]...
- Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які відмовилися від своєї Батьківщини, які потрапили на чужу землю і забули рідну мову. Я думаю, […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі “Євшан – зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась у прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на європейський і світовий рівень. Поезія М. Вороного […]...
- Вірність Одіссея життєвим ідеалам Звичайно, Одіссея можна засуджувати за його самовпевнений вчинок, адже тепер ми знаємо, як дорого він йому коштував! Батько Поліфема, бог океану Посейдон, жорстоко помстився героєві і його товаришам; десять років тривала морська подорож Одіссея додому, через страшні випробовування пройшов герой, втративши всіх своїх друзів! Але якщо уявити, що відчував Одіссей після пережитих у печері кіклопа подій, то його вчинок можна зрозуміти. Чи міг стриматися герой у хвилини свого торжества? Адже […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і П. Тичини 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і П. Тичини Кохання варте стільки, скільки Варта сама людина, яка його відчуває. Р. Роллан Тихоплинно минає час. Як у природі, так і в людському житті відбуваються постійні зміни. Весна – це дивовижне оновлення природи, це свято, це всюдисуще торжество життя. Її ознаки помітні навкруги ще задовго до танення снігів. Теплі передчуття оновлення навіює […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” – І варіант МИКОЛА ВОРОНИЙ 8 клас Й І варіант Творчість визначного поета М. Вороного має велике значення для розвитку української літератури. Він вводить в літературу нові жанрові форми. Для його творів характерна емоційність розвитку художньої дії, імпровізація. Часто патріотична лірика М. Вороного переплітається з традицією баладової пісенності. Такою є поема “Євшан-зілля”, яка була написана 1899 року. Джерелом твору був Галицько-Волинський літопис за Іпатіївським списком. На це вказує й епіграф поеми, що допомагає також зрозуміти […]...
- Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У поемі “Євшан-зілля” М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського – ІІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського III варіант Леонід Леонов якось сказав, що справжній письменник може народитись з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються, коли мова заходить про Максима Рильського та Володимира Сосюру. Я вважаю, що творчість цих поетів-гуманістів, чарівників слова, захоплює не тільки мене. Чарує поезія митців серце людини, викликає нечуваної сили емоції, примушує замислюватися над […]...
- Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського – І варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського І варіант Поезія розповідає про ті речі, які відбувалися й відбуваються з кожним. Усі ми переживаємо трагічну самотність юності, поривання до щастя зрілості, усі замислюємося над сенсом життя і невідомою країною смерті. А насамперед – ми шукаємо кохання, шукаємо, кому віддати душу й тіло, бо, як казав поет, людина одна – […]...
- Твір за поемою “Євшан-зілля” Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій рідний”, датований 1908 роком, нагадує вірш Б. Грінченка “Смутні картини” . Створені різними поетами в […]...
- Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” – ІІІ варіант МИКОЛА ВОРОНИЙ 8 клас Й III варіант Різні люди ставляться до Батьківщини по-різному. “Поганому синові батьківщина не в моду”, – кажуть у народі про людей, які зневажають Вітчизну, насміхаються з неї. Але, на щастя, живуть в Україні й такі люди, яким “у рідному краю і бур’янець пахне”. Якби таких серед нас було більше і якби вдалося байдужим розкрити очі й серця назустріч рідній державі, не знала б вона горя. Процвітала б тоді […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не стала Україна країною без минулого і майбутнього. Як полум’яний патріот Вітчизни Микола Вороний – своєрідна, складна й суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття – завжди намагався “іти за віком”. Поет вболівав за […]...
- Микола Вороний – перший декларатор ідей і форм українського символізму Видатний письменник – новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напряму – символізму, бо його поезія – це надзвичайна музикальність, нові образи, нові мотиви. Вороний – справжній поет, бо вважає, що не має права бути осторонь реальної дійсності, не байдужий до страждань […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю і тих, хто його відцурався. Особливо виразно ця тема звучить у поемі Вороного “Євшан-зілля”. Твір […]...
- ПЛАНИ – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО ПЛАНИ Найдорожчий скарб – діти 1.Без дітей народ вмирає. 2.Найважчі часи. 3.Надії справдилися. Рідна сторона завжди у серці 1.Душа завжди летить на Батьківщину. 2.Чарівне пробудження. 3.Хай кожен має своє євшан-зілля. Не забувай землі святої 1.Порушення родинних законів. 2.Відродження душі. Не забувай землі святої....
- Шлях у край свій Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій рідний”, датований 1908 роком, нагадує вірш Б. Грінченка “Смутні картини” . Створені різними поетами в […]...
- Євшан-зілля – символ рідного краю Поема Миколи Вороного “Євшан-зілля” розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. У воєнних походах потрапляли вони у полон до ворога. Під час набігів на Київську Русь поневолювали наш народ кримські татари, турки, інші вороги, плюндрували землю, забирали в рабство жінок, дітей. […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” – IV варіант МИКОЛА ВОРОНИЙ 8 клас Й IV варіант Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії поетичної творчості. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, завжди різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я. А головне – він перебував у постійному пошуку, бо мав на меті вивести українську літературу […]...
- Дух непокори, дух свободи в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Про це святе почуття людини і йде мова в одному з найпатріотичніших творів – поемі М. Вороного “Євшан-зілля” . В основу сюжету покладено легенду з літопису про сина половецького хана, якого взяв у полон з ясирем князь Володимир, оточивши “його почтом і розкошами догідно”. З часом юнак, кохаючись у розкошах, почав забувати рідний степ, а “край чужий, чужі звичай як за рідні уважати”. Переродилося, зчерствіло його серце, забув він і […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я, А головне – він перебував у постійному пошуку, бо мав на меті вивести українську літературу з провінційного кола […]...
- Пишемо твір: Проблема історичної пам’яті в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” В давніх літописах наших Єсть одно оповідання… Я читаю ці рядки, і перед моїми очима постає Україна – зкривавлена, розбита. Я бачу її рятівників – гетьманів “батька” Богдана, Петра Дорошенка, які намагалися підняти її з руїн, але марно. Про історичну минувшину нашої країни є немало історичних дум, пісень. Драматичної історії торкнувся і Микола Вороний у своїй поемі “Євшан-зілля”. Цілющим та чарівним зіллям у народі привертали хлопця до дівчини або навпаки, […]...
- Якого роду ми діти? Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко Хто ми? Звідки? Якого роду діти? На ці питання віками шукали відповіді наші предки. Так вже склалося, що тернистим виявився шлях українського народу до усвідомлення своєї національної приналежності. Досі не всі сторінки власної історії знаємо, як належить. Ще не всі з нас повернулися серцем до своїх рідних національних витоків, ще не всі відчули символічний запах євшан-зілля, яке […]...
- “Життя з думками про Україну…” Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, – Шлях у край свій повороту?! М. Вороний Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими стежками тих страшних трагедій, що спіткали наш народ на благословенній землі квітучого українського краю. Кінець […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не стала Україна країною без минулого і майбутнього. Як полум’яний патріот Вітчизни Микола Вороний – своєрідна, […]...
- Тема збереження історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Для кожної людини надзвичайно важливо знати й відчувати, що вона не сама в цьому світі, що в неї є рідні, що на неї завжди чекають і їй є куди повернутися. Де б ми не були, які б дива не бачили, але справжній затишок можна знайти лише вдома, у рідній країні. Тільки тут радість буде справжньою, а горе розділять близькі по духу й крові люди. Любов до рідного краю є необхідною […]...
- І безпечне, і вигідне життя ханського сина в київському полоні І безпечне, і вигідне життя ханського сина в київському полоні Дух непокори і свободи живе в серці тільки тієї людини, яка усвідомила себе сином рідної землі, рідного краю. І це найсвятіше почування “живить надію, певну віру в ідеали”. Про це святе почуття людини і йдеться в одному з найпатріотичніших творів – поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля”. В основу сюжету покладено легенду з літопису. Сина половецького хана князь Володимир узяв у полон […]...
- Спалах любові до рідної землі за поемою Вороного “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка давала можливість не одному поколінню українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх […]...
- Євшан-зілля – символ рідкого краю І виріс я па чужині, І сивію в чужому краї.. Тарас Шевченко Поема Миколи Вороного “Євшан-зілля” розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. У воєнних походах потрапляли вони у полон до ворога. Під час набігів на Київську Русь поневолювали наш народ […]...
- Твір Пpоблема істоpичної пам’яті наpоду в поемі Миколи Воpоного Євшан-зілля Пpоблема істоpичної пам’яті наpоду в поемі Миколи Воpоного “Євшан-зілля” В усі часи пеpедові уми людства були пеpеконані, що без минулого нема майбутнього. Це насампеpед стосується Укpаїни, яка пpойшла теpнистий шлях до своєї незалежності. Істоpія – це життєвий коpінь, на якому тpимається нація, наpод. “Яке коpіння, таке й насіння”, – твеpдить наpодна мудpість. Геніальний Шевченко в посланні “І меpтвим, і живим…” з болем у сеpці звеpтається до своїх сучасників із закликом […]...
- Патріотичні мотиви у творчості Вороного Коли в 30-ті роки почалися переслідування всього живого, мислячого, Миколі Вороному пригадали все: і сумніви та вагання в період революції, і еміграцію до Польщі та шестирічне перебування там. “Націоналіст” – так почали називати поета за те, власне, що він просто всім серцем, всією душею любив рідну Україну. Миколу Вороного заарештували, а в 1938 році його життя трагічно обірвалося… В рідному краї нам долі нема: Бурі нас нищать, пригноблює тьма, Студять […]...
- Пpоблема істоpичної пам’яті наpоду в поемі Миколи Воpоного “Євшан-зілля” В усі часи пеpедові уми людства були пеpеконані, що без минулого нема майбутнього. Це насампеpед стосується Укpаїни, яка пpойшла теpнистий шлях до своєї незалежності. Істоpія – це життєвий коpінь, на якому тpимається нація, наpод. “Яке коpіння, таке й насіння”, – твеpдить наpодна мудpість. Геніальний Шевченко в посланні “І меpтвим, і живим…” з болем у сеpці звеpтається до своїх сучасників із закликом звеpнути погляди у минуле, вивчити спpавжню істоpію, спитати себе: […]...
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Народилася в м. Гура-Гуморі у родині урядовця, померла в м. Чернівцях. Письменниця. Найвідоміші твори: повісті “Людина”, “Царівна”, “Земля”, “В неділю рано зілля копала”....
- Українські синоніми на літеру Є ЄВАНГЕЛІЄ Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; кодекс, програма, Біблія. ЄВШАН-ЗІЛЛЯ степовий полин; приворот. ЄГИПЕТСЬКИЙ з Єгипту; тяжкий, виснажливий; безправний; безпросвітній. ЄГЕР мисливець, ловець; солдат; слуга, лакей. ЄДИНИЙ один, один-єдиний, один-однісінький, лише один, одним-один, один-одним; неподільний, нерозривний, згуртований; загальний, спільний /для всіх. ЄДИНОКРОВНИЙ однокровний, рідний; єдинородний, єдиноплемінний, братній, братерський. ЄДНАЛЬНИЙ об’єднавчий, сполучний. ЄДНАННЯ співдружба, співдружність; злука, об’єднання; дружба, обр. братерство. ЄДНАТИ сполучати, злучати, з’єднувати, скріплювати; пов’язувати, зв’язувати, встановлювати зв’язок між; […]...
Categories: Твори на різні теми