Виражальні засоби в “Патетичній сонаті” Миколи Куліша

Related posts:

1. Виражальні засоби в “Патетичній сонаті” “Патетична соната” великою мірою ідейно випливає з “Народного Малахія”: Ілько, поет, який називає себе “Я” – наче продовження самого Малахія. “Проект негайної реформи людини” перетворюється в поетичну програму, щоб “над світом замаяв прапор “вічної любові””. Основні ідеї “Народного Малахія” просліджуються і в “Патетичній сонаті”. Поет нагадує листоношу. Провідною темою стає “Патетична соната” Бетховена, яка, власне, і структурує твір. Зміст, здається, продиктовано настроєм частин, Для літературного твору запозичено саму назву “Патетичної […]...
2. Патетична соната найвищий злет драматичного генія Миколи Куліша Патетична соната – найвищий злет драматичного генія Миколи Куліша “Кометами здіймаються ракети, червоні, голубі, зелені. Танцює світ. Патетичний концерт. І тільки низько над обрієм висить блідий, пощерблений серп місяця – розп’ятий міфічний Христос.” Україна в п’єсі постає розп’ятою і розгубленою, наче на роздоріжжі. Вона обливається кров’ю і кожному до цього байдуже. Усі бачать тільки те, що хочуть бачити: єдину-неділиму Росію, “воскреслу Україну” або зорі революції. Хто ж пануватиме над матір’ю […]...
3. Суспільство і особистість у творчості Миколи Куліша Двадцяті роки в житті нашої держави були найтрагічнішими, що наклало свій відбиток і на розвиток новітньої української літератури. І не дивний той факт, що лише сьогодні ми відкриваємо для себе нові імена українських літераторів, яких було викреслено з національного і культурного життя: або розстріляно, або репресовано. Серед них – Микола Гурович Куліш, чия творчість заслужила високої оцінки: “талант світового масштабу”. Микола Куліш.- “явище всесвітнього значення”, “геніальний митець”, який вивів українську […]...
4. Зображально-виражальні засоби в поезії Сосюри “Любіть Україну” Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною звинувачень поета в буржуазному націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі. Якими ж художніми засобами малює В. Сосюра образ рідної України? Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик – “любіть Україну”, […]...
5. Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
6. Зображально-виражальні засоби в поезії Володимира Сосюри “Любіть Україну” Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, звернення до найсокровенніших людських почуттів – основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, якого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття. Боротьба й кохання, ці, здавалось би,”непоєднувані поняття стали лейтмотивом творчості поета. Він намагався осягнути складність та неоднозначність епохи, сучасником якої був. Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною безпідставних звинувачень поета у націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути […]...
7. Засоби комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
8. СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША 11 КЛАС СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРУ Варіант 1 I. Оригінальність творчих пошуків Миколи Куліша. II. Драми М. Куліша – величезна панорама життя: 1. Багатогранність образів. 2. Глибина проблематики. III. Значення творчості М. Куліша для розвитку української драматургії. Варіант 2 I. Драматургічний талант М. Куліша. II. Модерний характер драматургії М. Куліша: 1. Розширення тематичних меж. 2. Різноманітність проблематики. 3. Своєрідний часопростір драматичних творів. 4. Засоби […]...
9. Відповіді до теми: творчість Миколи Куліша 1. Які події особистого життя М. Куліша вплинули на творчість письменника і на вибір сюжету п “сси “97”? Миколу Куліша, як і багатьох його рювесників, захопила романтика революцій­них подій. У рідному містечку Олишки, куди він повернувся на початку 1918 року, Куліш приєднався до групи місцевих більшовиків, а на початку 1970 року вступив до КП У і був членом Дніпровського ревкому. Працював скрізь, куди його посилала партія. 1921 року був “завідателем”, […]...
10. Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності. Для того щоб проаналізувати новелу […]...
11. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин загубив почуття приналежності до своєї нації, потребу користуватися рідною мовою. Типовим представником такого міщанина-безбатченка у комедії М. Куліша є Мина Мазайло. Як тягар і сором […]...
12. Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Куліш – драматург був талант світового масштабу. Його громадсько-творче життя літературні критики порівнювали з феєрверком. За десять років письменницької діяльності ним написано десять драматичних творів. Це була кулеметна черга п’єс. Ніхто з сучасників драматурга не виходив на арену з таким тріумфом, як він. Теми драматичних творів М. Куліша досить різноманітні. На мене справили враження два твори: “97” і “Мина Мазайло”. За останньою п’єсою я дивилася спектакль на сцені театру Шевченка. […]...
13. Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках Визначна постать викликає інтерес завжди й в усіх своїх ракурсах – особистісному, побутовому, соціальному. Чим несподіванішим є ракурс – тим гострішим стає інтерес. Знаменита людина характеризується наявністю неушаблонених виявів, що й додають до її аури штрихи непересічності. Микола Куліш – один із найвизначніших українських драматургів, організатор літературного процесу, полеміст, другий президент ВАПЛІТЕ – найпотужнішої письменницької організації в Україні, діяч мистецького та національного руху – вже досить тривалий час є постійним […]...
14. Селянська тематика в п’єсах Миколи Куліша Якщо ви хочете дихати свіжим повітрям, поспішаєте в село, де зустрінетеся з героями Миколи Кулиша. У цьому розділі ми з вами знову виявилися в селі. Але зараз ми його побачимо в часи Радянської влади. А нашим гідом буде Микола Кулиш. Поглибимося небагато в біографію Миколи Кулиша. Народився він в 1892 році на Херсонщині. Уже п’ять років відправили його пастушкувати, так ще й нянькою довелося йому бути. Тому Микола скоріше пішов […]...
15. Твір Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша. Постать Миколи Куліша повеpнулася до нас із забуття. Лише заpаз ми відкpиваємо для себе спадщину письменника, який за тоталітаpного pежиму був викpеслений з національного і культуpного життя нашого наpоду. Саме сьогодні ми намагаємося віднайти пеpшопpичини його тpагедії та помилок, усвідомити сутність митця. Куліш був талановитим дpаматуpгом світового масштабу. За його сучасності він не мав собі pівних. Hині настав час по-новому pозглянути пpоблематику […]...
16. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою. Знав її досконало, як небагато його сучасників. Особливо він захоплювався мовою, пишучи “Мину Мазайла” , часто при столі він прочитував […]...
17. Художні особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” І. Видатний вклад Миколи Куліша в розвиток української культури. ІІ. “Мина Мазайло” – один із найпопулярніших творів драматурга. 1. Сюжет комедії. 2. Оригінальність п’єси. 3. Гімн мові рідного народу. 4. Головний об’єкт сатири в п’єсі. 5. Розкриття духовної убогості персонажів. 6. Використання засобів пародії у діалогах, у подіях, в образах. ІІІ. У чому полягає здоров’я нації? . ІV. Актуальність п’єси М. Куліша в наші дні....
18. “Мина Мазайло” Миколи Куліша – “філологічна п’єса” “Мина Мазайло” – це твір про трагікомічність життя, про людські характери і вподобання, про вічну силу кохання. Але найперше – це твір, у якому гостро стоїть проблема вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови. Твір “Мина Мазайло” – це філологічна п’єса й тому, що піднімає питання мови, і тому, що в багатьох сценах звучить вишукана колоритна […]...
19. Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує змінити грубе прізвище на милозвучніше. Він із донькою та дружиною “приміряє” кілька варіантів можливих благородних прізвищ: Тюльпанов, Розов, Алмазов. Врешті […]...
20. Iмпресiонiстичнi засоби зображення дiйсностi в новелi Миколи Хвильового “Кiт у чоботях” Хвильовий пiсля В. Стефаника i М. Коцюбинського створив в українському письменствi свiй стиль, своєрiдний рiзновид лiрико-романтичної, iмпресiонiстичної новели. Одна з новел письменника “Кiт у чоботях”, хоч i має у своїй основi реалiстичний фундамент – складнi роки громадянської вiйни, мiстить потужний лiрико-iмпресiонiстичний струмiнь. У цiй новелi реалiстичнi подiї поданi немов крiзь призму iмпресiонiстичного сприйняття дiйсностi. Для того щоб проаналiзувати новелу “Кiт у чоботях” з цiєї точки зору, коротко згадаємо сутнiсть i […]...
21. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло’ вчора і сьогодні У цьому творі найввдатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. Ї саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української нації взагалі. Українізація, як і будь-що, має і своїх прихильників, і своїх супротивників. Одні допомагають […]...
22. Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею наш дух. Наша свідомість мізерніє. У відчаї чіпляємось за старі догми й ідеї, намагаючись зберегти отой болотяний спокій, і не […]...
23. МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. МИКОЛА КУЛІШ Народився в с. Чаплинцях, що на Херсонщині, у селянській родині, розстріляно на Соловках. Драматург. Найвідоміші твори: п’єси “97”, “Народний Малахій”, “Патетична соната”, “Маклена Траса”, “Мина Мазайло”....
24. Характеристика образів комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Микола Гурович Куліш є творцем “модерної драми”. Його комедія “Мина Мазайло” змушує сучасних читачів замислюватися над тими проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле. Сюжет п’єси не новий. Він перегукується з творами Мольєра та Карпенка-Карого, але у переосмисленні Куліша знаходить нове, яскраве наповнення – письменник торкається “другорядності” української нації в свідомості українців. Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське” прізвище на великодержавницьке. Саме в українському […]...
25. Проблематика драматичної творчості М. Куліша Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не багато, але в літературі, в пам’яті свого народу він житиме вічно. Микола Куліш увірвався в […]...
26. Художня стилістика п”єси М. Куліша “Патетична соната” П”єса М. Куліша “Патетична соната”, на одностайну думку дослідників, справді виняткове явище в українській драматургії як спроба поєднати в єдине ціле рух, музику, слово. Свою назву твір дістав від однойменної славнозвісної сонати великого Бетховена. Матеріалом для твору послужили бурхливі події революції і громадянської війни 1917-1919 років. За своєю суттю вони так відповідають настрою сонати – настрою шукань, поразок і перемог! У центрі дії – образ талановитої піаністки Марини, яка на […]...
27. Микола Куліш – геній української драматургії Небагато часу відвела доля Миколі Кулішу для творчості: складне дитинство, участь у Першій світовій війні, історичні умови існування тогочасної української літератури… Життя митця трагічно обірвалося 1937 року – Миколу Куліша було розстріляно. Проте драматург увійшов у літературний процес не просто як талановитий письменник, а як геній мистецтва слова, нововідкривач у театральному мистецтві. Із творчого доробку Миколи Куліша чотири твори по праву вважаються шедеврами – це “Мина Мазайло”, “Маклена Граса”, “Народний […]...
28. Мовні засоби для побудови тексту. Допомогу учню Тим, кому важко самому складати твір, радимо звернути увагу на слова, які допоможуть це зробити. Для називання теми можна використати такі слова: твір, автор, присвячений темі. Для з’ясування ідеї можна використати один із можливих варіантів: автор розглядає. Якщо йдеться про композицію художнього твору, можна вибрати одне з таких словосполучень: твір складається з кількох частин. Для викладення авторської позиції, ставлення, оцінок можна вибирати якісь із виразів: автор вважає, дотримується точки зору, […]...
29. Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама […]...
30. “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. ІІ. Процес українізації у 20-х роках XX століття. 1. Причетність героїв п’єси до процесів українізації. 2. Обмеженість свідомості Мокія. 3. Безглузда войовничість обивателя. . На її погляд українців та укра­їнської мови нема, усе це – вигадка, і взагалі “прілічнєє бить ізнасілован – ной, нежелі українізірованной”. Її антагоніст – дядько Тарас – теж дуже категоричний у своїх судженнях, 1918 року він носив у Києві жовто-блакитний прапор, а […]...
31. Переказ трилогії М. Куліша Українське село Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Т. Шевченко. Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років XX ст., змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга нинішнього віку Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя того часу: революція, криваві ексцеси, ідейний фанатизм, класова непримиренність, оскверніння святинь, знецінення […]...
32. Трагедія ілюзій у драмі “Патетична соната” У творчому доробку Миколи Куліша “Патетична соната” – це єдиний твір, у якому письменник звертається до трагічних сторінок громадянської війни в країні – періоду національного розбрату, оманливих ілюзій, невдалих пошуків політичних ідеалів, а ще – наївної віри в соціальну гармонію. Оповідь у драмі побудована у формі новел-спогадів головного героя – поета і мрійника Ілька Юги про його складний, з трагічними наслідками шлях у революцію Він став згубним не тільки для […]...
33. Завдання по темі “Технічні засоби інформування” Ціль практичних занять – дати загальне подання про технічні засоби, використовуваних для передачі інформації, що не вимагає негайної відповіді реципієнта, а також про основні терміни, що зустрічаються при описі цих засобів; навчитися оцінювати функціональну й економічну раціональність застосування технічних засобів комунікацій у конкретних ситуаціях ділового спілкування; при наявності у вузі технічних засобів комунікацій – сформувати практичні навички роботи з різними засобами інформування. У завданнях по темі “Технічні засоби інформування” використаються […]...
34. Громадянська лірика Миколи Некрасова Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди, Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому […]...
35. Засоби творення комічного у “Мина Мазайло” Двадцяті роки минулого століття в історії розвитку і становлення української літератури чи не найтрагічніші. Лише зараз ми відкриваємо для себе творчу спадщину багатьох письменників, яких за тоталітарного режиму було викреслено з Національного і культурного життя або розстріляно чи репресовано. Від України відірвали частку її серця – найкращих синів і дочок, які в немилосердно важких умовах захищали все гуманне, відстоювали національні принципи занедбаної України. Серед них і талановитий драматург-новатор Микола Куліш. […]...
36. Ідея і художні засоби її втілення в поемі С. А. Єсеніна “Анна Снегина” С. А. Єсенін юнаків сімнадцяти років вперше з’являється у Москві: він приїхав з далекої Рязанської губернії до столиці цілком оформившимся поетом. Це кучерявий рожевощокий хлопчик, на думку сучасників, “дуже схожий на свої вірші”. А ранні вірші його кшталт пісень: це музика, складена сільським хлопцем на тальянки, гармошці. Такі пісні, здається, чути в шумі листя, співі солов’я; їх співають селяни, прибираючи хліб, на покосах. Русь Єсеніна встає в тихих і заграви […]...
37. Основний конфлікт “Чорної ради’ П. Куліша Вагоме значення в українській літературі має П. Куліш як прозаїк. Основне місце тут займає роман “Чорна рада”, у якому автор точно відтворив провідні закономірності епохи. Основний конфлікт твору – це зіткнення верхів і низів, старшинських козаків і черні – запорожців, селян, ремісників. Письменник першим у літературі переніс всю увагу не на зовнішніх ворогів, а на внутрішню боротьбу в самій державі. Це і дало змогу побачити головні причини соціального розподілу серед […]...
38. Завдання по темі “Технічні засоби обговорення” Ціль практичних занять – дати студентам загальне подання про технічні засоби, використовуваних для обміну інформацією в інтерактивному режимі, а також про основні терміни, що зустрічаються при описі цих засобів; одержати практичні навички роботи з найпростішими пристроями цього класу У завданнях по темі “Технічні засоби обговорення” використаються наступні терміни: Іnternet-телефонія – метод телефонії, що використає для ведення переговорів глобальної комп’ютерної мережі “Робоча дошка” – програмний засіб, що розширює функції системи комп’ютерної […]...
39. Індивідуальність творчості М. Куліша Микола Куліш – видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені гостро-конфліктні твори М. Куліша зробили визнання їх автору не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Його п’єси відзначалися гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. Згадаймо драму “97” або п’єсу “Мина Мазайло”. Ці твори відображають події, що хвилювали народ України; примушують замислитися над показаними подіями. Правдивість, глибока досконалість – ось що відрізняє твори М. Куліша […]...
40. Актуальність проблематики п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п’єсу як про “надзвичайної краси річ”, а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але […]...