Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя!
Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови.
У творах П. Грабовського багато сумних картин, багато туги й болю – адже життя його було трагічним. Та разом з безрадісними мотивами є також ноти надії і віри в краще життя, в перемогу добра і щастя. Вірш “Не раз ми ходили в дорогу” – це розповідь про тяжкий шлях, яким ідуть шукачі “правдивої цілі”. Але ж вони чітко усвідомлюють, куди “бредуть”, головне, вірять у щасливий кінець:
Борців не лякає кінець: Борців не лякають пригоди: Шлях, мочений кров’ю та потом, Нас виведе в панство свободи Не нині, не завтра, так потім!
Скільки треба мати душевного здоров’я, оптимізму, щоб з далекого Сибіру звертатися до земляків-українців і нагадувати їм про “давню славу” рідної землі. Не можна допустити, щоб вона “зогнила в могилі”, треба відновити її, а для цього – об’єднатися на шляху “любові та освіти”.
Яким же бачиться Грабовському майбутнє українського народу? Відповідь на це питання знаходимо у невеличкому вірші “До Русі-України”. Найперша риса цього майбутнього – воля, відсутність “віковічного ярма”.
Лише за цієї умови “велич простого народа” запанує на Русі, а “чарівна селянська врода” ростиме в коханні та красі.
Люблячи свою Україну, Грабовський з повагою ставився до інших країн, тому й майбутнє рідного народу мислилося йому мирним, щасливим і “у згоді з ближніми всіма”.
Найповніший образ майбутнього українського народу знаходимо у вірші “Прийде день великої відради”. Тут нове життя, як раніше у Шевченка, порівнюється з раєм. Що ж у ньому буде? Згода, рівність, свобода.
Ще один образ, знайомий з часів Кобзаря: “В сім’ї народів вільних раб-народ забуде про ярмо”. “Ясна годинонька” – це час, коли не буде хижаків, не буде “змагань деспотських чи тупих”. Прозріють сліпі, “загнічені”, “прокинуться від сну” й одженуть “минувшину криваву”.
Як бачимо, Грабовський багато в чому повторює Шевченка. Та ж сама мрія про рай, те ж сподівання на “прозріння” і “пробудження”. По-моєму, це все закономірно. Адже обидва поети – однодумці, борці за визволення рідного народу, за його краще життя.
Навіть якщо Грабовський і повторив свого великого попередника, то це були не голі слова це була правда, підтверджена власним життям – подвигом в ім’я народу.





Related posts:
- Віра в світле майбутнє України – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в світле майбутнє України А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як […]...
- Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Минуле сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Коли читаєш вірші Василя Голобородька, то здається, що потрапляєш у чудовий поетичний світ. Він наповнений людьми і птахами, щирістю і відвагою, болем і добротою. Він казковий і реальний водночас. Але, чи то буде вірш інтимної лірики, чи замальовка з життя, чи оживлений автором пейзаж, – з кожної поезії дивиться на нас Україна. Як же треба її любити, як […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. 2. Занепокоєння перед наступним поколінням. 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в невичерпні сили українського народу. ІІ. Головний герой поеми Мойсей і народ. ІІІ. Висновок поеми....
- Віра Франка в щасливий прийдешній день українського народу Поема “Мойсей”, один із найкращих творів Івана Франка, розкрила глибоку віру поета в невичерпні сили народу, віру в те, що, незважаючи на тяжкі роки поневірянь, український народ матиме щасливе майбутнє. До створення поеми Івана Франка привела вся його попередня творчість, сповнена глибоких роздумів над тяжкою долею поневоленого, але нескореного народу. Пекучий біль проймав поетове серце, коли він думав про принизливе становище українців, у якому вони перебували під владою царської Росії: […]...
- Віра в щасливе майбутнє України “Заповіт” – один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, Цей вірш – неповторне поетичне звернення Кобзаря до сучасників та наступних поколінь. Поет роздумує над долею рідної України, яка хвилює його найбільше. Він ніби забув про особистий мотив, яким розпочав вірш, смерть для нього не Страшна. Тарас Григорович Шевченко мріє про те, щоб Дніпро поніс у “синє море кров ворожу”: І лани, і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… […]...
- Одвічне прагнення українського народу до волі у вірші “До Русі-України” Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пуш-карному на Харківщині в сім’ї церковнослужителя. Із 1874 р. навчався в Охтирській бурсі, а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії, яку не закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому русі. Після нетривалого ув’язнення проживав у рідному селі, недовго працював у Харкові, служив у війську, а після арешту в 1886 р. і тривалого слідства був відправлений […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. Грабовський Павло Арсенович Грабовський був одним із тих представників демократичної інтелігенції, які в умовах царату за благородні, високі ідеали […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним закликом “Уперед за край рідний та волю” розпочинається вірш “Уперед”, де знайшли вираження найсокровенніші сподівання, […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти Мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовський присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З півночі”. Йдучи від дійсності, поет зумів піднести на новий рівень образ най благороднішого і найпослідовнішого […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі за віршами П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовський присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З півночі”. […]...
- Твір на тему – Поетичне вираження довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського Мало доля відміряла Павлові Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори зкликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених, у його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, незалежності. Пристрасним закликом “Уперед за край рідний та волю” розпочинається вірш “Уперед”, в якому знайшли вираження найсокровенніші надії, […]...
- Волелюбний дух українського народу У оповіданні “Дорогою ціною” Михайло Коцюбинський, услід за Тарасом Шевченком, Нечуєм-Левицьким, опоетизував волелюбний дух трудящих України. Остап Мандрика був вихований на оповіданнях діда, “який ходив у Січ, а потім різав панів в Умані”. Ті розповіді пробуджували в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал. Остап не хотів змиритися з тим, що він, Соломія, дід – не більше, ніж худоба в пана. Він часто згадує, як катували сивого дідуся на стайні, як […]...
- Утвердження в баладі Р. Бернса “Джон-Ячмінь’ віри в щасливе майбутнє народу День народження Р. Бернса на його батьківщині, в Шотландії, відзначають щороку як національне свято, бо його вірші, життєрадісні, веселі, насмішкуваті, близькі читачам і сьогодні. “Поетом народним і великим” назвав його Тарас Шевченко. Ще в ранньому дитинстві Роберта зачарували народні казки, легенди, пісні. Пізніше фольклор став основою його творчості. Один із найпопулярніших творів Р. Бернса – балада “Джон-Ячмінь”, у якій поет прославляє природу й людину, невмирущість життя. Все в природі починається […]...
- Показ історичного минулого українського народу Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Твір за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван підкова”. Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із завойовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін […]...
- Уславлення в народному епосі історичного минулого українського народу Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, зазирнути у майбутнє. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох, г її краса і художня довершеність захоплює і дивує, викликає повагу і гордість за український народ, його славетну історію. Не можна без хвилювання читати на-! родні балади, легенди, перекази, поринати у світ казок, слухати героїчні думи та […]...
- Роздуми над долею українського народу Роздуми над долею українського народу… Хто був у космосі, говорить, що наша планета дуже маленька і красива. Мабуть, так, але скільки ж на ній проблем! Науково-технічний прогрес – велике диво, здавалося б, і велике благо. Але не завжди, бо і ця медаль має, як завжди два боки. Людство, будуючи, творячи, паралельно і руйнує, знищує. Досягнувши неймовірних висот у техніці, людство поступово скотилося до прірви. Ця прірва, криза відчувається уже майже […]...
- Історія українського народу в творчості І. Кочерги Класик української літератури Іван Антонович Кочерга відомий як видатний творець історичної драми. Мудрий філософ, добрий мрійник і гуманіст, він вірив у людей, славив благородство їхніх душ, силу їхнього розуму і творчої енергії, із захопленням і подивом оспівував справді високі поривання їхніх сердець. Світлими почуттями любові до людини пройняті кращі твори І. Кочерги: “Алмазне жорно”, “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, у яких відтворена героїчна й трагічна історія нашого народу. Першим твором, написаним […]...
- Повість “Захар Беркут” твір про героїчне минуле українського Народу Іван Франко у повісті “Захар Беркут” звертається до сивої давнини. Він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, у якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. “Захар Беркут” – героїко-романтична повість про далеке минуле нашого народу. Автор осмислив і показав події ХІП століття, оживив картини героїчної боротьби. Про ті часи, які описав Іван Франко, збереглося мало історичних документів, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів. Подібний епізод […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем української національної революції” – Павла Тичини. Павло Тичина вийшов на творчий шлях поетом-оптимістом, поетом-сонцелюбом, його […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У дні тяжких випробувань своєю п’єсою автор проголосив гімн миру, спокою на землі, освітивши світлом свого таланту найважливіші віхи історії нашого […]...
- Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді на долю рослини випадають незгоди: холодні і сильні дощі, безжальний вітер, а іноді загроза виникає […]...
- Народні пісні про минуле українського народу З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, […]...
- Дохристиянські вірування українського народу Дохристиянські вірування українського народу Той, хто не знає свого минулого, не вартий і свого майбутнього. Максим Рильський Вірування наших предків можна умовно поділити на кілька періодів, які залежали у певній мірі від політичної та соціальної ситуації у державі. Кожен з них має свої особливості, хоча грані між ними іноді чітко не простежуються. Дохристиянський період характеризується пануванням серед нашого народу язичницьких вірувань. Кожен народ мав свого бога, одні з них у […]...
- МІРКУВАННЯ ПРО МАЙБУТНЄ НАРОДУ В ПОЕМІ І. ФРАНКА “МОЙСЕЙ” 10 КЛАС МІРКУВАННЯ ПРО МАЙБУТНЄ НАРОДУ В ПОЕМІ І. ФРАНКА “МОЙСЕЙ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. “Сорок літ говорив їм пророк так велично та гарно про обіцяну ту вітчину, і все пусто та марно…”. II. “Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздоріжжі… “. III. “Хто здобуде всі скарби землі і над все їх полюбить, той і сам стане їхнім рабом, скарби духу загубить…”. Варіант 2 І. Роль […]...
- Образ Богдана Хмельницького у спогадах українського народу Ім’я Богдана Хмельницького назавжди лишилося в пам’яті народній. Видатний воїн, мудрий, далекоглядний політик, проклятий ворогами за безмежну любов До вітчизни і друзями – за страшну помилку, якої припустився мимоволі, рятуючи Україну від польської навали, він перед смертю гірко скаже: “Бог знає, братове, чиє це нещастя, що не дав мені Господь закінчити війну так, як хотілося…”. А хотілося йому об’єднати Україну і зробити з неї велику державу, самостійну і горду. Та […]...
- Багатство Українського народу Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори – жовтий і блакитний – стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими Грунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. […]...
- Роздуми О. Довженка про долю українського народу Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому осмисленні людських проблем і народу м цілому. Він був борцем за правду, зброєю якого було слово. На сторінки творів завжди проривалася болюча правда, що так […]...
- Леся Українка – геніальна дочка українського народу Українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. Одне з найвеличніших імен серед них – ім’я Лесі Українки. Доля не була поблажливою до неї. Захворівши в дитинстві, поетеса змушена була все життя долати тяжку недугу, вести, за її словами, “тридцятилітню війну” з хворобою. Коротким було її життя – лише 42 роки прожила вона. Не судилося їй особистого […]...
- Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – енциклопедія духовного життя України XVІІ століття. ІІ. Картини історичного минулого українського народу. 1. Відомості про козацький рух. 2. Дід Галерник – як символ невмирущості народу. 3. Героїчна єдність та згуртованість полтавчан. 4. Змалювання Богдана Хмельницького. 5. Історичні персонажі роману. ІІІ. Значення роману “Маруся Чурай”....
- Незламність духу українського народу Твір за поезією І. Ф. Драча “Балада роду”. Одна із визначних рис поетичного таланту Івана Драча полягає у непереверщеному поєднанні філософічності роздумів про загальнолюдські цінності із картинами буденними, приземленими за своїми зовнішніми ознаками, але значними за своєю глибинною суттю. Прикладом цього унікального поєднання є його “Балада роду”, яка увійшла до збірки “Балади буднів” . Мені здається, що цю баладу не можна осягнути, прочитавши її лише один раз. Вона ніби примушує […]...
- Відповіді до теми: “Леся Українка – геніальна донька українського народу” 1. Які провідні мотиви поетичної збірки “На крилах пісень” ? До збірки увійшли всі написані на цей час поетичні твори та три поеми – “Русалка”, “Самсон”, “Місячна легенда”. У більшості творів звучать громадянські мотиви. Вірші циклу “Сім струн” – це своєрідна “музична гама”, сповнена безмежного почуття любові до України. Триптих “Сльози-перли” теж має виразне патріотичне спрямування. У вірші “Скрізь плач, і стогін, і ридання…” поетеса засудила пасивне ставлення людей до […]...
- Віра в перемогу добра й світла Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи не краще самим запалити ясну зірку, промені якої проріжуть темряву ночі? Мені здається, що саме […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” Треба прагнути до того, щоб Виявити сутність свого народу, Його характер, його високі Благородні поривання і духовну Красу… О. П. Довженко Досі є на Чернігівщині проста селянська хата, в якій на вервечках висить потемніла від часу колиска. На білій стіні цієї звичайної оселі виблискує фотографія з гордим профілем людини. Це – славетний син України Олександр Довженко. Геній від Бога і від батька-матері. Митець, вихований природою і людьми праці, добрими й […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі І. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” . ІІ. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі. 2. Соломія – жінка, що уміє боронити себе. ІІІ. Дорогою ціною здобути бажану волю....
- Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка А. Малишко – поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв’язок поколінь, зв’язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. Цикл “Запорожці” став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: “Ворон”, “Битва І”, “Битва ІІ” – і відтворює славну історію козацтва. Поет згадує імена Остряниці, Хмельницького, Сагайдачного, які боролися за визволення і незалежність України. […]...
- Роль козацтва в історії українського народу Сьогодні в Україні намагаються відродити козацтво, ретельно вивчають життя козаків, їх звичаї, традиції, створюють сучасні козацькі загони. Справді, часи козацтва – частина героїчного минулого українського народу. Так в чому ж полягає такий жвавий інтерес до козаків? Чому ж ми, українці, пишається ними на весь світ? Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що у козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Кожен в Україні чув про козаків. […]...
- Трагічна доля українського народу в творчості Олександра Довженка Як справжній митець, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала митця. Письменника захоплювало ге, що незважаючи на темноту і злидні, українському народові вдалося зберегти чистоту душ, волелюбство і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування і страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і гнівною пристрастю говорить О. Довженко у кіноповісті “Україна в огні” та “Щоденнику”. Ці твори є гнівним осудом тоталітарної системи, яка […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх творів Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, відтворю-вав події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював образи Богдана Хмель-ницького, Івана Гонти, Максима Кривоноса, Байди Вишневецького. Першим історичним романом української літератури є […]...
- Байда – символ мужності українського народу Історія часто буває несправедливою до людини, бо зафіксовує для нащадків не тільки не найголовніші, а й подекуди зовсім незначні її риси чи епізоди життя. І одним із прикладів цього може бути князь Дмитро Вишневецький, що увійшов у народні думи під іменем Байди – безтурботним гультіпакою, котрий тільки й знає пити мед-горілочку. Ні, мав Дмитро Вишневецький серйозні справи! Цей мудрий, енер-гійний чоловік зумів зробити те, що не вдавалося його попередникам. Він […]...
- Образ Пугачова в повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка”
- Своєрідність героїв сільської прози Василя Шукшина
Categories: Твори з літератури