В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника.
Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя Панасенка – батька письменника. А також в семінарії, коли Васильченко разом із іншими студентами таємно співав “Шалійте, шалійте, скажені кати…”, і під час гіркого вчителювання у глухих селах Київщини і Полтавщини.
Степан Васильченко був працьовитим. Ще в юності він почав писати щоденник, у якому виливав свої жаль і смуток, гіркі роздуми і пекучі болі. Пізніше він писав новели, п’єси, поезії в прозі, казки, нариси, вірші, поеми, літературно-критичні та публіцистичні статті, рецензії.
Та найбільше його талант виявився у жанрі новели, який вимагав максимального заглиблення у психологію, духовний світ героя.
Теми своїх творів він брав із життя, яке вирувало навколо письменника. Васильченко мав чутливе серце, яке відгукувалося на болі й страждання простих людей. Особливо його хвилювала доля талановитої молоді, яка не мала змоги розвивати свої здібності, вносити хоч краплинку радості У цей жорстокий світ.
Головна героїня новели “Талант” – сільська вчителька Тетяна наділена від природи голосом неабиякої краси. Вона співає в церковному хорі, бере активну участь у театральних виставах, які влаштовувала поміщиця. Дівчина живе піснями, марить театром, горда з того, що за допомогою голосу, гри може володіти людьми. “Дано мені малісіньку іскорку святую… Малісіньку-малісіньку… І освітила вона моє життя біднеє, щастям нагріла моє серце…”.
Проста дівчина-селянка, з білою косою, з подряпаними стернею руками, із темним від степового сонця обличчям виявляє величезну любов до мистецтва, не уявляє своє життя без сцени. їй було радісно від того, що має в собі велику силу викликати у людей Душевний трепет, і страшно: а що, коли люди, підкоряючись тільки одному її чарівному голосу, підуть за нею?
Але мріям дівчини не судилося здійснитися. Поміщиця, довідавшись, що її небіж залицяється до сільської акторки, закрила театр і вигнала Тетяну. Міські професори-ліберали, які захоплювалися її талантом і обіцяли допомогу, відвернулись.
А тут ще й піп почав знущатися і цькувати. Тетяна не бачить виходу, навколо неї утворилася неначе стіна. Бадьора, енергійна, занурена у творчість дівчина втрачає сенс життя і накладає на себе руки.
В образах героя новели Андрія і оповідача письменник втілив гарячу жагу простих людей до знань, до освіти. Обидва вони марять університетом, вірять у свій талант, у свої сили, мріють принести культуру у село, додому, хоч би і в кропив’яному мішку. Але за тих умов мрії молодих людей нездійсненні. “Куди його, та й куди його проти ночі?” – таким запитанням завершується новела.
Образ ночі ™- Це та сила, що душить талановитих українців, не дає їм вирватися із зачарованого кола бідності і несвободи.
Отже головною проблемою повісті “Талант” є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни – співачки – і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті – це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.





Related posts:
- С. ВАСИЛЬЧЕНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ТАЛАНТ” Варіант 1 1. Талант С. Васильченка формувався під впливом… А Матері. Б Митців театру. В Розповідей селян. Г Творів М. Гоголя. 2. С. Васильченко народився… А На Закарпатті. Б Тернопільщині. В Чернігівщині. Г Херсонщині. 3. Любов С. Васильченка до книжки, добрі естетичні смаки прищепив… А Перший учитель. Б Батько. В Дідусь. Г Брат. 4. Батьки майбутнього письменника, випроводжаючи сина на навчання до семінарії, нагадували не забувати… А “Писати листи про […]...
- Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Талант” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору, змалював життєві комічні ситуації. Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. У сім’ї вже звиклися з цією вадою малого сина і тому ставляться до неї з іронією. Ми […]...
- Історія написання повісті “Талант” С. Васильченко Над своїм твором С. Васильченко працював відносно довго: задумав його ще до революції, чорнова редакція повісті була завершена в 1912 р., а опубліковано її тільки в 1924 р. У найбільш повній чорновій редакції вона мала підзаголовок “Про дні, що минули”. В автобіографічних записках “Мій шлях” Васильченко зізнається: “Для своєї творчості я брав свідомо сюжети із близького мені життя…”. Навколишня дійсність стала для письменника джерелом правдивої художньої творчості. А правда полягала […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а про тих людей, що оточували його. Тому й образи його героїв такі реалістичні, правдиві, без […]...
- Загублений талант Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же гинули в морокові кріпацтва, пореформених криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко залишався усе життя вірним селу, сільській інтелігенції. Звідти він вийшов і знав про це життя найкраще. Піп, дяк, учитель, можливо, […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та вчителів, […]...
- Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про […]...
- Васильченко Степан Васильович Степан Васильович Васильченко народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині у сім’ї ремісника-шевця. У 15 років вступив до Коростишівської вчительської семінарії, яку закінчив через два роки. Потім вчителював на Київщині та Полтавщині. У 1904 р. С. Васильченко навчався в Глухівському учительському інституті. За виступ проти місцевої влади письменника переслідували. Під час революції 1905 р. він переїхав на Донбас, де брав участь у робітничих демонстраціях, був заарештований. У […]...
- Художня майстерність Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, торба – “мандрівниця”, вірші – “зелені, зелені, як рута”. Повітря – “чисте, холодне, дише, як вино”. Постійно переплітаються темні […]...
- Сюжет і композиція повісті “Талант” С. Васильченко Тема повісті “Талант” – зображення життя сільської інтелігенції, трагічної долі талановитих людей з народу, зокрема вчителів. Найяскравішими проблемами, що висвітлює автор, можна виділити проблеми: мрії і дійсності, утвердження таланту і його ролі в житті людини, добра і зла, життя і смерті, кохання, пробудження громадянської свідомості. За жанром “Талант” – соціально-побутова повість. Твір відповідає основним ознакам жанру, хоч деякі сторінки звучать як “поезія в прозі”. У повісті дві сюжетні лінії, які […]...
- Гумор і сатира в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті майже постійно присутній гумор – то явний, то прихований, і це відповідає менталітетові українців – героїв твору. Ось як змальовує, наприклад, С. Васильченко прихід новачків до школи: “Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою, причесані, вмиті, з червоними носами: перед дверима школи з їх носів старанно видавлювали зайвий сік; увіходили з рішучим виглядом […]...
- Занапащене життя талановитої дівчини у повісті С. Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”, – зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді здібні учителі прагнуть одержати вищу освіту, щоб потім нести культуру на село, віддавати свій талант […]...
- Що таке талант Я думаю, що талант – це унікальний дар, даний людині Богом чи успадкований від батьків. Це уміння робити щось з особливою майстерністю, філігранно, краще від інших. Психологи стверджують, що немає не талановитих людей, потрібно тільки вчасно виявити і розвинути обдарування. І тоді неодмінно людина почуватиметься щасливою. Український мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода сформулював ідею “сродної праці”, яка, на мою думку, тісно пов’язана із талантом людини. Кожен із нас народжується […]...
- Степан Васильченко – письменник-новеліст Степан Васильченко – письменник-новеліст І. Життя та доля С. Васильченка. – С. Васильченко – людина високої моральної краси, на долю якої випало багато випробувань. Навчаючись у Глухівському учительському інституті, пішов учителювати. Отак і прожив життя, працюючи вчителем і пишучи твори, бо мав особливий дар: бачити і помічати в житті людей основне і відтворювати його на папері. І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився до своїх […]...
- Художня майстерність С. Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, торба – “мандрівниця”, вірші – “зелені, зелені, як рута”. Повітря – “чисте, холодне, дише, як вино”. Постійно переплітаються темні […]...
- Проблематика повісті “Талант” С. Васильченко С. Васильченко був учителем за фахом і покликанням, тому його завжди хвилювала доля сільських вчителів-сподвижників, яким так важко, а то й зовсім неможливо було пробитися до вищої освіти, сповна піддати свій талант народу. Коло проблем, які порушує письменник у своєму творі, досить широке. Та ми зупинимося лише на тих, що цікавили людей у всі часи, тому й називаються “вічними”. Нерідко людина, особливо молода, вступає у конфлікт з дійсністю через те, […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді здібні учителі прагнуть одержати вищу освіту, щоб потім нести культуру на село, віддавати свій талант […]...
- Жага й талант поетичного визнання Поет, якого ще недавно зачисляли до молодих, здобуває сьогодні світове ім’я. В чому секрет цієї слави? По-перше, в тому, що Іван Драч порушує й поетично осмислює такі теми, проблеми, які бентежать кожну трудову людину планети; по-друге, він так уміє сказати про своє, власне, особисте, що воно стає власним, особистим для мільйонів читачів. На літературній ниві поет “вибухнув відразу”. І хоч перша збірка “Ніж у сонці” викликала як негативні, так і […]...
- Повість С. Васильченка “Талант’ у світлі проблеми “Життєві долі людей” Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської дівчини Тетяни. Відразу впадає в око якась невідповідність між назвою повісті та зображуваними у ній подіями. Адже “талант” це високий […]...
- Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська влада “своєму” народові. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському націоналізмі. Під […]...
- Твір до ЗНО “Що відбувається з людиною, яка забуває свій народ” Варіант 1 На жаль, в останні роки з України виїхало багато її дочок та синів. Тепер вони живуть у інших країнах, можливо, не всі сюди вже повернуться. Хтось з них, залишивши Україну, знайшов кращі умови життя і тепер зневажає свою Батьківщину. Що ж відбувається з тим, хто забуває свій народ? Тобто своїх близьких, рідну мову, культуру, традиції? Я не засуджую таких людей, просто вважаю, що вони багато втрачають. Зв’язки з […]...
- Оптимістична віра в перемогу нового світу в поезії Чумака і Еллана-Блакитного Василь Чумак увійшов в історію української літератури як один із найяскравіших ліриків революційної доби, який із надзвичайною емоційною свіжістю передав романтичний порив і радість боротьби за соціальне і національне визволення, “Його книжка “Заспів” засвідчує поета не просто першорядного, а видатного”, – писав Дмитро Павличко. Оця єдина його книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак натхненно боровся за ствердження революційних ідеалів свободи, рівності, братерства. Він щиро вірив у […]...
- Віра в силу надії та справжнього кохання І. Тяжке життя письменника і мрія про світле і прекрасне. ІІ. “Пурпурові вітрила” – казка про любов до життя, про віру в людей і всеперемагаючу силу надії, що здатна творити дива. 1. Провідні теми повісті ; 2. Життя Ассоль. 3. Пророцтво старого збирача легенд і казок. 4. Життя Ассоль з вірою в душі. 5. Мрія здійснилась. ІІІ. Головний висновок повісті....
- Жорстокість і віра в добро Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами на даху. Вони граються, товаришують, розмовляють з бабусею і ще не знають про страшні і несподівані пригоди, які заважатимуть або […]...
- Твір до ЗНО “Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя” Життя не стоїть на місці, усе змінюється кожного дня. Протягом усього свого життя людині доводиться пристосовуватися до його мінливих потреб. Спочатку дитина вчиться пізнавати світ та спілкуватися з іншими, потім потрапляє до школи, де має дотримуватися певних норм поведінки та виконувати вимоги вчителів. Далі, у дорослому житті, нам доведеться взяти на себе відповідальність за своє фінансове забезпечення, а згодом за свою власну родину. Отак разом із життям, змінюється і людина. […]...
- Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! Безсмертна спадщина Лесі Українки є дорогоцінним внеском у культурну спадщину не лише нашого народу, а всього прогресивного людства. Вона була спадкоємницею й продовжувачкою традицій національного генія українського народу Т. Шевченка, вогненного слова І. Франка. Відомий український поет М. Рильський називав Лесю Українку “не тільки найбільшою жінкою-письменницею в світі, а й одним з найоригінальніших світових поетів”. Перші кроки в чарівний світ мистецтва письменниці були подібні весняному пробудженню після довгого зимового сну. […]...
- Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові української мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності таланту поета можна навести вірші “Доки?”, “До праці” та “Під вербами”. “Доки?” – так називається […]...
- Віра в щасливе майбутнє України “Заповіт” – один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, Цей вірш – неповторне поетичне звернення Кобзаря до сучасників та наступних поколінь. Поет роздумує над долею рідної України, яка хвилює його найбільше. Він ніби забув про особистий мотив, яким розпочав вірш, смерть для нього не Страшна. Тарас Григорович Шевченко мріє про те, щоб Дніпро поніс у “синє море кров ворожу”: І лани, і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… […]...
- Характеристика образу дяка Запорожця в повісті “Талант” С. Васильченко У творі є епізодичний образ дяка Запорожця, який, однак, має значне змістове навантаження. Він з’являється на початку та в епілозі повісті. У напівгумористичному плані подано портрет дяка Запорожця: “Увіходить сива шапка, пальто – наопашки, під рукою кавун. Сміливі сірі очі, шовкові русі кучері – гарний…”. Устами дяка автор дає характеристику попові: “Дерій, зажера, заїдливий”, “тільки путня людина прибуде в Село – згїсть”, “не людина – собака пінява”. Служителі культу ворогують […]...
- Характеристика образу Тетяни в повісті “Талант” С. Васильченко З великою душевною теплотою створений образ головної героїні – Тетяни. Вперше ми зустрічаємо її у IV розділі твору, коли молода вчителька прийшла до Андрія Марковича по книжки. Вона життєрадісна, енергійна, закохана в пісню. Дівчина має чудовий голос, наділена великими акторськими здібностями і мріє стати артисткою, грати у справжньому театрі. Портретною характеристикою Тетяни автор виявляє своє ставлення до персонажа: “На мене пильно дивилися цікаві очі. Великі, довірливі, карі. Ці очі зразу […]...
- Віра Франка в щасливий прийдешній день українського народу Поема “Мойсей”, один із найкращих творів Івана Франка, розкрила глибоку віру поета в невичерпні сили народу, віру в те, що, незважаючи на тяжкі роки поневірянь, український народ матиме щасливе майбутнє. До створення поеми Івана Франка привела вся його попередня творчість, сповнена глибоких роздумів над тяжкою долею поневоленого, але нескореного народу. Пекучий біль проймав поетове серце, коли він думав про принизливе становище українців, у якому вони перебували під владою царської Росії: […]...
- Твір до ЗНО “Яким я бачу свій старт у самостійне життя” Аргументи, докази, приклади, висновок Варіант 1 Моє самостійне життя почнеться після закінчення школи. Я планую вступати до обласного університету, переїжджати до великого міста. Там я буду жити сам, тобто без батьків. Зніму за допомогою батька кімнату в квартирі чи заселюсь у гуртожитку. Матиму сусідів по кімнаті, почну сам готувати собі їжу на спільній кухні. А також вчитися! Сподіваюся також знайти нових друзів, з якими мені буде цікаво крокувати дорогою самостійного […]...
- Оптимістична віра в перемогу добра і світла в поезії “Досвітні огні” Збагнімо мову неба – книги одвічної! Знайдімо ту зорю, що світить для нас. Ту таємничу зорю, що освітить шлях зажуреним і знеможеним, підніме з колін рабів і тих, що в чорній пітьмі пристрасно шукають дороги! І коли далекі й горді зорі небесні шлють лише далеке проміння, чи не краще самим запалити ту зірку ясну, променем прорізати темряву ночі? Мені уявляється, що так народилася в Лесі Українки думка про досвітні вогні. […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край…” Оповідання Бориса Грінченка “Олеся” переносить нас у той далекий і неспокійний час, коли український народ боровся проти монголо-татарської навали. Героїня оповідання Олеся – дівчинка років шістнадцяти. Поруч із названим братиком Михайликом, затамувавши подих, слухала вона розповіді дідуся про страшних ворогів. Назавжди запали їй у серце слова діда про те, що “кожен чоловік повинен боронити від усякого ворога рідний край, не жаліючи свого життя”. Так і з Олесею сталося, коли прийшов […]...
- Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка – Степан Васильченко Степан Васильченко Традиції і новаторство у творчості Степана Васильченка Степан Васильченко – самобутній і багатогранний талант. Письменник виступав у різних жанрах, але славу йому принесли новели, які хвилюють і зворушують читача своєю глибокою правдивістю і художньою витонченістю. “У когорті майстрів української класичної новелістики Степан Васильченко, – пише Олесь Гончар, – посідає чільне місце. Його творчість ось уже багато років користується незмінною любов’ю… Чим же приваблює нас творчість цього письменника?.. Гадаю, […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край…” – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає Олесі про страшних ворогів. Поруч із названим братом Михайликом сидить зблідла […]...
- Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – І варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови говорить автор. Він усвідомлює її велич, усвідомлює її місце […]...
- “Люби свій край, Всю душу солов’їну І серця жар йому віддай” Рідна земля для кожної людини с найдорожчою і найсвятішою. Саме рідна земля давала поетам натхнення й віру в завтрашній день, в неї прохали вони мужності й Сили, щоб творити “пісні солов’їні”. Ніжне почуття до рідної землі бентежило й видатного українського поета Володимира Сосюру: Є любов до сестри, і до матері, і до дружини. Є багато любові, та найдужча й найвища з усіх, Непогасна, як вічність, до тебе – моя Україно, […]...
- Талант Діккенса “зживатися” зі своїми героями Англія середини XІX століття… Про неї так багато розповів нам Діккенс, давши змогу зазирнути за фасади архітектурних шедеврів, за лаштунки суто англійського побуту бідних і багатих, помандрувати графствами і старовинними містами, побачити, зрештою, очима письменника весь блиск і убогість тогочасного життя, трепетно і ніжно доторкнутися гіодумки до вимріяного письменником ідеалу людського щастя. Він так любив життя! Він так любив своїх героїв, наділяючи їх яскравою образністю! Хоча і ставився до кожного […]...
- Зображення козацького лицарства в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”
- “А я так мало, небагато просив у Бога…”
Categories: Твори на різні теми