Казка на сцені театру – це двічі казково, тому що герої оживають перед твоїми очима. Особливо, коли поруч з акторами діють ляльки. Здається, що це фея та її учень, у яких вдома розмовляють плаття та капелюшки, дійсно викликали їх сюди, на ширму лялькової сцени.
Дещо втомлена від реального життя, мабуть, чимось ображена на неувагу людей, фея кидає своє чарівництво. Ні плаття, що сумують у шафі, ні вірний учень не примусять її взятися за чари. Тільки чиєсь лихо, як у справжньому житті, повертає її до людей.
Чарівництво, як виявляється, є для глядачів не професією, не талантом, а просто спробою допомогти.
Які незграбні й брутальні сестри Попелюшки: товста руда Фаншон і довгоноса Жавотта, яка настирливо-бридка її мачуха у позбавленому смаку пишному бальному вбранні! Попелюшка навіть у старенькому платтячку з численними латками миліша за них.
Як кумедно й весело збирають Попелюшку на бал фея та її учень!
Хоч “Попелюшка” – й відома казка, тому, здавалось би, не можна відступати від авторського тексту, проте на сцені ми бачимо нові епізоди. Це виправдано, бо у театральної вистави є ще автор – режисер. Він-то й вигадав, що не фея бере готового гарбуза для карети та пацюка й мишей для кучера і коней.
Це учень, який не вивчив як слід магічних слів, створює замість карети гарбуза, замість коней – мишей, а потім фея його виправляє.
Який романтичний принц, закоханий у Попелюшку! Як чудово звучить старовинна мелодія танку і входить до неї бій курантів, що рахують останні щасливі бальні хвилини дівчини! Нехай бал тільки один, хоч у казці повинно бути обов’язково три святкових вечори, на ці моменти не звертаєш уваги.
Помічаєш тільки ті відступи від канонічного казкового сюжету, що вносять певні зміни до розуміння головної думки казки, наближаючи її до сучасного життя.
Фея та її учень – реальні актори. Втручаючись у життя ляльок, вони допомагають їм і навчають їх. І кришталеві черевички – не просто дарунок феї своїй хрещениці. Це – шанс, який учень від себе дає Попелюшці.
Чарівники не створюють героїні її долю, вони просто дають змогу проявити себе, самій здобути своє щастя.
У відгуку на театральну виставу, звісно, потрібно назвати імена і прізвища режисера, виконавців головних ролей. Але здебільшого діти-глядачі їх не запам’ятовують. Вони просто дуже вдячні їм за подорож у казку.





Related posts:
- Відгук на виставу “Казки джунглів’ Харківського театру ляльок ім. Афанасьева Лунає чарівна мелодія, і перед нашими очима виникає старовинна споруда – чи то залишки якогось храму, чи то тріумфальна арка, до якої наблизилися джунглі. Золотисте пір’я павлина з зеленими та синіми сердечками повільно здіймаються завісою. Починається танок. Нібито оживає сама старовинна та вічно юна Індія, красуня й чарівниця, втілення ріки, неба, джунгїіів, вікової історії та казок. Розкриваються квіти на ширмі, колишуться ліани, пливе по небу сонечко. І десь тут скаче, […]...
- Відгук на спектакль українського драматичного театру “Березіль” Мистецтво покликане дарувати людині насолоду. У цьому завжди переконуєшся, відвідуючи малу сцену Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка – “Бере – ііль”. Надовго залишаються в пам’яті спектаклі “Гроші”, “Мина Мазайло”, бо класикою стають ті твори, у яких порушуються проблеми, актуальні для різних епох. Мабуть, не стане винятком і “Любов до гробової дошки”. У наш складний, насичений проблемами час іноді необхідно, щоб людина подивилася на себе збоку, проаналізувала власні вчинки і […]...
- Відгук на спектакль за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Як би не склалось твоє життя, зумій прожити його чесно. Може й горе трапитись на твоєму шляху, але якщо настирливий у досягненні своєї мети, то зможеш подолати перешкоди. Такі слова спали мені на думку, коли я дивилась спектакль за п’єсою 1. Котляревського “Наталка Полтавка”. Зі сцени линули слова задушевної пісні Ой я дівчина Полтавка, А зовуть мене Наталка… Яка знайома мелодія і який прекрасний образ простої селянської дівчини, що схвилював […]...
- Відгук на театральний спектакль “Украдене щастя” Недавно я подивився виставу “Украдене щастя” І. Франка в Театрі імені Т. Г. Шевченка. Ця драма мене глибоко схвилювала. Події драми розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни. Миколи та Михайла. Ці ролі прекрасно зіграли артисти театру “Березіль” Л. П. Захарчук, В. М. Шистаков, В. І. Висовень. І. Франко зобразив трьох людей, у яких через зажерливість та скупість рідних Анни вкрадено щастя. Анна хоче повернути втрачене щастя. Вона кидає виклик усім […]...
- Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького експресіонізму 1910-х років. Принципами театру Курбаса були: посвячення на служіння театру, ідея мистецтва як відбиття […]...
- Виникнення творів “театру абсурду” Драми “абсурдистів”, які шокували і глядачів, і критиків, нехтували драматичними канонами, застарілими театральними нормами, умовними обмеженнями. Бунт авторів “театру абсурду” – це бунт проти будь-якого регламенту, проти “здорового глузду” й нормативності. “Не мати інших меж, окрім технічних можливостей машинерії, інших норм, окрім норм моєї уяви”, говорив Е. Йонеско. Фантастика у творах абсурдиз-му змішується з реальністю. Змішуються жанри творів: у “театрі абсурду” ми не знайдемо “чистих” жанрів, тут панують, за визначенням […]...
- Екскурсія до краєзнавчого музею. Твір-відгук Краєзнавчий музей – місце, де зустрічаються сьогодення і минуле. Коли проходиш по його залах, то відчуваєш, як дух часів, що пішли, наповнює тебе. Тут можна робити замітки, годинами розглядати дивовижні експонати, а можна просто мріяти, уявляючи себе то скіфом, то солдатом Північної війни, то бійцем, що ставить прапор над рейхстагом. Екскурсія в краєзнавчому музеї починається з доісторичних експонатів. Це знаряддя праці первісної людини, витвори якнайдавнішого мистецтва, зброя і багато що […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Вигук на виставу лялькового театру за твором М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Я довго чекала цієї прем’єри і чомусь боялась її. У кожного з нас власні уявлення про цей твір, свій умовний сценарій. Хоч би не перебільшити, не перетягти у якийсь бік! Хоч би не захопитися занадто фантасмагорією чи політикою, великими діалогами… Це – довга за часом вистава. Це – складна, “насичена”, як кажуть і як я сама чула в антракті, вистава, але під час перших спектаклей люди навіть стояли попід стінами, […]...
- Батько українського театру “Батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, […]...
- Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, гроші… А трагедія “Борис Годунов”! Яке знання психології влади, яка обізнаність в історії! Та й […]...
- М. П. Старицький – “батько українського театру” М. П. Старицький – “батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “У темряві”, “Розбите […]...
- Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію театральних видовищ брала на себе держава, і з середини V ст. до н. є. з […]...
- Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми – драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінки, К. Гауптмана, А. Стріндберга. Їхня тематика, як і тематика інших […]...
- Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
- А мак цвіте! Твір-відгук Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько-татарськими ординцями. У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої землі і народу були козаки-запорожці. Так, одного разу в українській степ на конях, мов чорні хмари, залетіли турки і […]...
- Як написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру” Нерідко вчителі дають завдання учням V-VІ класів написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру”. Нам представляється, що в цих класах ще рано пропонувати такі теми. Програма по розвитку мовлення для V – VІ класів орієнтує вчителя на навчання творам типу опису предмета або місця; тема ж “Відвідування театру” веде учня убік, орієнтує на виклад послідовних подій. Тому такі твори ми рекомендуємо проводити в VІІІ – […]...
- “Мартин Боруля” – приклад багатогранної творчості корифея українського театру Першим поштовхом до появи професійного українського театру були п’єси Котляревського – “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” тощо. Котляревський свого часу навіть був директором Полтавського театру, якщо не помиляюся. Потім з’явилися твори Квітки-Основ’яненка, шевченківський “Назар Сто – доля”, а потім – Емський указ і Валуєвський циркуляр. 1 вистави українською мовою було заборонено, та й майже не було гідних театрів і груп, а були балаганні інтермедії, вертепи, третьосортні драматургічні вправи якихось графоманів. Саме тому […]...
- Божевільна Євдокія відгук-твір А. Олексин у повісті зачіпає одне з найважливіших моральних питань: про посередність і талант, про бездуховність, егоїстичність і добросердя. Оленька – дійсно обдарований, єдиний у сім’ї дитина. Але які б не були здатності, вони не виправдують егоїзму. Людина, з дитинства оточений любов’ю, увагою й розумінням, виростаючи, жадає від людей цих проявів за всяку ціну. Талановита людина завжди перебуває в центрі уваги, він виділяється із загальної маси, і злиття з нею […]...
- Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли створити новий театр, який порвав би зпровінційною обмеженістю і присвятив себе пошукам нових шляхів у мистецтві. Вони прагнули досягти постановчої культури інших театрів світу, але […]...
- Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий І. Подвиг корифеїв. 1. Соціальні та економічні умови існування театру. 2. Репертуар та популярність групи. ІІ. Специфіка драматургічної діяльності членів трупи. 1. Особливості творчості Марка Кропивницького та Михайла Старицького. , осмислив жанр водевілю. Обидва письменники широко вдавалися до інсценізації чужих творів: “Тарас Бульба”, “Різдвяна ніч”, “За двома зайцями” , “Невольник” тощо. Окрім драм та водевілів, Михайло Старицький, всупереч забороні, на історичну тематику створив ще й низку історичних п’єс – “Маруся-Богуславка”, […]...
- Відгук про новелу П. Мериме “Маттео Фальконе” Недавно я прочитав новелу видатного французького письменника Проспера Мериме “Маттео Фальконе”. Донедавна мені здавалося, що справедливість і жорстокість несумісні, однак тепер я переконаний, що це не так. Важко визначити відношення до героїв новели. У кожному разі воно виявиться неоднозначним. Дія новели відбувається на острові Корсика. Головний герой оповідання – Маттео Фальконе. Це влучний стрілець, сильна й горда людина, теперішній корсиканець, що володіє твердим характером і непохитною волею. У Маттео є […]...
- “У прекрасному і лютому світі” твір-відгук А. Платонов у роки громадянської війни працював машиністом на паровозі, тому в оповіданні “У прекрасному й лютому світі” зі знанням справи він оповідає про труднощі цієї роботи. Машиніст кур’єрського поїзда Мальцев все життя віддав роботі, ніхто не знав і не почував машини так, як він. Тому, коли в черговій поїздці на дорозі відбувся НП – розряд блискавки засліпив Мальцева, – він упевнено продовжував вести машину. Осліплий, він бачив ту дорогу, […]...
- Відгук на оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Нещодавно я прочитала оповідання Панаса Мирного “Морозенко”. Дуже гірко було читати це оповідання. Гірко від того, що сталося велике лихо. Загинули дитина та жінка, а сталося це через соціальні умови життя родини, яка складалася із маленького хлопчика Пйлипка та його матері Катрі. Це була бідна сім’я. Саме під Новий рік їм нічого було їсти. І Пилипко вирішив піти до хрещеного батька посівати. Він пішов, незважаючи на те, що його мати […]...
- Відгук про оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” Сюжет оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” простий. Льотчик Бен на старенькому літаку летить на берег Акулячої бухти, щоб зняти фільм про акул. Він бере із собою десятирічного сина Деві, з яким не знаходить взаєморозуміння. Спочатку усі йшло добре. Син сидів на березі, Бен працював під водою. Але він випадково забруднився кров’ю від приманки, і акули напали на нього. Страшні різці скалічили його праву руку і, немов бритвою, прошили ліву. Щось […]...
- Квіточка – семицветик. Відгук про прочитану книгу з елементами оповідання Книги роблять наше життя яскравіше й цікавіше. А ще вони вчать нас любові, добру й сміливості. Одна з моїх улюблених книг – “Квіточка – семицветик” Валентина Катаєва. У ній розповідається про дівчинку Жені, що один раз прожила дуже незвичайний день. Усе почалося з того, що Женя на прохання мами пішла в магазин за бубликами. Дівчинка купила їх, але по дорозі всі бублики з’їв собака, за якої Женя чомусь погналася. Через […]...
- Відгук про по казку Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Я давно, ще коли була маленької, читала “Маленького принца” Антуана де Сент-Екзюпері. Мене вразило, що автор, доросла людина, боїться стати таким, як дорослі, яким нічого не цікаво, крім цифр. І тому він “купив ящик з фарбами й олівці”. Автор розуміє Маленького принца, переживає про нього, коли думає про баобаби. І відразу стає ясно, що в ньому ще багато залишилося від того маленького хлопчика, якого не зрозуміли дорослі. Потроху він усвідомлює, […]...
- Відгук на поєму Т. Г. Шевченка “Наймичка” Шевченка знають усі. Його поезії з дитинства увійшли в життя кожної родини. Тому виділити щось “найкраще” з його творчості я вважаю неможливим. Просто на мене найбільше враження справила поема “Наймичка”. Я навіть знаю, чому саме: моя бабуся за трагічних обставин втратила колись дитину. В нашій сім’ї про це не згадують, але знають, що такого горя зазнала наша рідна бабуся. І втрата власної дитини – це для мене і заборонена, і […]...
- Новаторство “Епічного театру” Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Відгук на п’єсу “Украдене щастя” Франка Проблематика п’єси пізнього реалізму – гіпергрофоване почуття, що підкоряє собі всі обставини і чинники. “Украдене щастя” – історія одержимості, хвороби Анни Михайлом Гурманом. Це психологічна драма з заглибленням у самі корені явища. Це стара й нова, вічна й юна “історія одного кохання”. На момент дії п’єси всі персонажі позбавлені справжнього кохання. Шлюбний обов’язок – тільки форма, ілюзія, яка зникає в мить, коли один із “карнавальників” скидає маску. Автор наголошує-пророкує, що […]...
- Відгук на фотовиставку У черговий раз у Харкові відбулася виставка фотохудожника В. Оглобліна “Мандрівка в один бік” Ось історія її виникнення. Оглоблін – фотокореспондент однієї з місцевих газет Кілька років тому він отримав редакційне завдання їхати “світ за очі”, у віддалений район Сибіру, писати черговий репортаж. Збираючи матеріал, він надибав сталінські концтабори у різному стані, від повністю покинутих і практично зруйнованих до… дбайливо законсервованих і готових хоч завтра “гостинно” прийняти у свої бараки […]...
- Відгук про твір мистецтва Відгук про твір мистецтва Духовне багатство – це не лише інтелект, рівень знань, майстерності, досвіду, а й особливості вдачі, генетичне підгрунтя, у якому зародилися паростки художнього мислення. Сам інтелект без цього підгрунтя ніщо. І чим воно багатше, тим органічніше мислить художник у своїх творах – пошуках. Якщо зазирнути в життєпис скульптора Богдана Романця, то можна знайти відгадку на всі найголовніші таємниці його творчої лабораторії. Скульптор прийшов у мистецтво крізь терни. […]...
- Відгук про прочитану книжку План I. Значення читання для людини. II. Роль книги в моєму житті. 1. Мої літературні уподобання. 2. Улюблена книга “Роксолана”. 3. Що мене приваблює в постаті Роксолани. 4. Як я зрозуміла авторський задум. 5. Що корисного для себе я почерпнула з прочитаної книги. III. Вплив роману П. Загребельного “Роксолана” на мої читацькі уподобання. Потяг до читання у кожної людини з’являється в різний час. Одні захоплюються читанням із дитинства, інші – […]...
- Відгук на пісню “Заповіт” На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учителька дала нам можливість послухати пісню “Заповіт”. Вірш Т. Шевченка ми вже знали напам’ять, і от – пісня. Мелодія “Заповіту” пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадійності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, життєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без усякого суму. Потім на словах “серед степу широкого” спів посилюється, голоснішає, викликає враження величі і безмежності […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, всю фізичну і моральну красу селянина-трудівника, психологічно вмотивовуючи, що й у простих селян серця б’ються […]...
- Відгук на книгу Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Маленький хлопчик із золотим волоссям, який живе гам, на далекій планетіі і тільки інколи з’являється на Землі, як хочеться зустрітися з тобою! Ти герой моєї улюбленої книжки, яку можна назвати джерелом добра і справжньої мудрості. Як схвилювала мене чудова казка про тебе! І всміхнешся, і засумуєш, коли читаєш книгу Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. А головне – замислишся над світом людей: дітей і дорослих. На жаль, життя багатьох дорослих одноманітне, […]...
- Михайло Старицький – видатна постать в історії української літератури та театру Ознайомившись із творчим та життєвим шляхом Михайла Старицького, я дізналася, що він був не тільки талановитим митцем, а й темпераментною, свободолюбною особистістю з веселою вдачею. На мою думку, його обдарованість проявлялася у всіх діяннях, якими займався Старицький, адже нам він відомий як видатний актор, талановитий режисер, сумлінний громадський діяч і вражаючий поет. Особисто мене захоплює багатогранність творчості драматурга, адже він міг влучно передати свої думки через твори, або ж втілити […]...
- Відгук на збірку Миколи Побеляна “Сніги на двох” У 1999 році вийшла друком нова книжка харківського поета Миколи Побеляна “Сніги на двох”. Вийшла вона у серії “Бібліотека альманаху українців Європи “Зерна”. Із поезією для дітей цього автора ми знайомилися уже в попередніх класах, а тому було приємно гортати сторінки нової збірки цього автора. “Сніги на двох” – це збірка ліричної по езії, автор якої запрошує нас у світ його любові, населений людьми, птахами, деревами, квітами: Любове ніжна, Я […]...
- Відгук про поезію Івана Франка “Чого являєшся мені у сні?” Це красива романтична поезія про нещасне кохання. Тема – розповідь ліричного героя про його нещасливе кохання. Ідея цієї поезії – заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що. Мені сподобалася ця поезія, бо вона дуже правдива й гарна, автор уміло знайшов потрібні красиві слова, щоб висловити свої почуття, поділитися тим, що тривожило тоді його душу й не давало спокою. Іван Якович Франко своїм прикладом, […]...
- Квітка-семикольорівка – Відгук про прочитану книгу з елементами переказу Книги роблять наше життя яскравіше і цікавіше. А ще вони вчать нас любові, добру і сміливості. Одна з моїх улюблених книг – “Квітка-семикольорівка” Валентина Катаєва. У ній розповідається про дівчинку Женю, яка одного разу прожила дуже незвичайний день. Все почалося з того, що Женя на прохання мами пішла до магазину за бубликами. Дівчинка купила їх, але по дорозі всі бублики з’їв собака, за яким Женя чомусь погналася. Через якийсь час […]...
- Справжні друзі за повістю В. Короленка “Діти підземелля”
- Влада золота та її філософія в повісті Оноре де Бальзака “Гобсек”
Categories: Твори з літератури