Відгук на оповідання Панаса Мирного “Морозенко”

Related posts:

1. Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний добре знав життя простого народу. У своїх творах він намагався правдиво розповісти про труднощі та радощі їхнього життя. Оповідання “Морозенко” не є виключенням. У ньому йдеться про долю хлопчика Пилипка та його матері Катрі. Пилипко вирішив на свята піти посипати до хрещеного, який жив в іншому селі, щоб принести щось поїсти собі та мамі. Мати відмовляла його, бо на вулиці було дуже холодно, а йти треба було через […]...
2. Пилипко – головний герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Багато українських письменників неодноразово у своїх творах зверталися до дитячої тематики, тобто писали для дітей і про дітей, їхні стосунки з однолітками й дорослими, а найголовніше – розкривали внутрішній світ маленьких героїв, їх думки, почуття, мрії й сподівання. Малий Пилипко – герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” – щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку життєві обставини змусили передчасно подорослішати. Хлопчик живе тільки з мамою, без батька, тому й турбується […]...
3. Сюжетна деталь у творах Панаса Мирного Мирний увійшов у літературу, коли в письменницькій практиці ще не вишукувалися опорні деталі, здатні акумулювати в собі всю ту чи ту картину дійсності, найпершим завданням-призначенням деталі була достовірність та докладність змалювання предмета, явища, характеру. Стисло уточнимо, що ми розуміємо під деталлю. Йдучи за повістярською поетикою часів Мирного, це один із багатьох складників чогось цілого. Адже ж і Енгельсова вимога правдивості деталей передбачає достовірність найдрібніншх реалій, а не тільки провідних, опорних. […]...
4. Відгук про оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” Сюжет оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” простий. Льотчик Бен на старенькому літаку летить на берег Акулячої бухти, щоб зняти фільм про акул. Він бере із собою десятирічного сина Деві, з яким не знаходить взаєморозуміння. Спочатку усі йшло добре. Син сидів на березі, Бен працював під водою. Але він випадково забруднився кров’ю від приманки, і акули напали на нього. Страшні різці скалічили його праву руку і, немов бритвою, прошили ліву. Щось […]...
5. Трагічна доля селянської родини Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села через ліс у такий лютий мороз? І знову ж таки: у людей були гроші, щоб […]...
6. Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли…” Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – головним героєм роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зі сторінок роману перед нами пропливає […]...
7. Чому міг би навчити тебе Пилипко? – ІV варіант – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас І V Варіант У літературі за часів Панаса Мирного було традицією писати під Новий рік казкові твори про те, що в новорічну ніч всі мрії здійснюються, що бідний раптом стає багатим. Саме на противагу таким “казочкам” і написав своє оповідання П. Мирний. Новорічне оповідання “Морозенко” починається сумною драмою: описується селянська родина, яка живе в злиднях. Катря перебуває в стані відчаю, бо вона не може нагодувати сина. П. Мирний […]...
8. Образній повтор у Панаса Мирного Підкресленням-повтором – лексичним, синонімічним семантичним – класик увиразнює, нагнітає потрібну барву чи гаму барв, що й створює відповідні колорит настрій, обставини, лейтмотив. А ось приклад із сучасного автора. Поїзд “ішов нічним невідомим краєм, зупинявся на якихось станціях, і тоді видно було дерева за вікном, темні, важкі, мовби з чавунного литва. Деколи в просторах нічного степу пропливали якісь накопичення темряви, схожі формою на єгипетські піраміди” . Так по-мирнівськи, прийомом нагнітання домінуючої […]...
9. Чому міг би навчити тебе Пилипко? – І варіант – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас І варіант В оповіданні “Морозенко” мова йде про семирічного хлопця Пилипка, який жив разом із матір’ю в злиднях. Коли в хаті скінчується вся їжа, він, незважаючи на лютий мороз і розповіді матері про страшенного Морозенка, вирушає вночі до свого хрещеного батька, бо сподівається, що той дасть йому якоїсь їжі за посипання. Але хлопець заблудився в лісі й там зустрів Морозенка, холодного страшенного діда, Який поцілував його в губи. […]...
10. Характеристика ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів”. Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу – пошукові, суперечливому суспільстві. Го головний герой роману? Безумовно, народ! На тлі народного життя чітко вимальовуються постаті Мотрі, Чіпки, Максима, […]...
11. Сатира гуморески “Дурниця” Панаса Мирного Сатира гуморески “Дурниця” спрямована насамперед на тупу поліцейсько-охоронну машину самодержавства з підкресленням примарності “дарованих свобод”, практичної позазаконності царських же законів, покликаних забезпечувати найзвичайнісінькі права людини. Б’є сатира і по ліберально-поміркованих інтелігентах, котрі, дрижачи за свою ситість і спокій, при перших же порухах державного кулака сховалися в лояльність. Уособленням “уміркованого” переляку виступає сам оповідач та його приятель Пищимуха. Обидва, зрозуміло, землевласники, певно, дворянського роду, принаймні запанілі і дуже далекі від народу […]...
12. Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих образів своїх попередників постатями Мотрі, Галі і Христі. Вони посідають особливе місце у романі, допомагають […]...
13. Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?’ Панаса Мирного Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного. Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?” звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого […]...
14. Боротьба добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це талановите художнє дослідження української дійсності від зруйнування Січі до так званої “голодної волі”, тобто пореформених років. У ньому знайшли відображення чимало соціальних, національних, історичних, побутових проблем. Але весь твір пронизують болісні роздуми автора над співвідношенням у житті світлих та темних сил. Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. І поле тієї боротьби – людська […]...
15. Твір за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зачитувались ви коли-небудь літературою про розбійників? Так, так, про тих, що грабують на великих шляхах вночі, а може, й серед білого дня; про тих, що вбивають, вирізають цілі сім’ї. Я не закликаю вас на шлях розбійництва, тому не шукайте, де можна дістати зброю. Просто ми з вами зараз будемо говорити про один пригодницький роман, правда, не зовсім пригодницький, але пригоди там, запевняю вас, є. Є там страшна несправедливість, від якої […]...
16. Пошуки ідеалів І проблема вибору у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Як жити? У чому полягає щастя людини? Як досягнути свого ідеалу в житті, в праці? Ці питання найбільше хвилюють молодих людей. Входячи в доросле життя, і Чіпка Варениченко, і Максим Гудзь, і Грицько Чуприненко, герої роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, замислюються над цими проблемами. Сирота Грицько Чуприненко вирішує досягти успіху в житті чесною працею. Два роки він живе в Одесі, виконуючи найважчу роботу, спить на голій землі, економлячи […]...
17. Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” . Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у в’язниці. […]...
18. Квіточка – семицветик. Відгук про прочитану книгу з елементами оповідання Книги роблять наше життя яскравіше й цікавіше. А ще вони вчать нас любові, добру й сміливості. Одна з моїх улюблених книг – “Квіточка – семицветик” Валентина Катаєва. У ній розповідається про дівчинку Жені, що один раз прожила дуже незвичайний день. Усе почалося з того, що Женя на прохання мами пішла в магазин за бубликами. Дівчинка купила їх, але по дорозі всі бублики з’їв собака, за якої Женя чомусь погналася. Через […]...
19. Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? […]...
20. Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Твір відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багатопроблемний. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. Виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося і ми, добро завжди прекрасне, а зло – потворне, огидне, бридке, хто б його не вчинив. Народне прислів’я стверджує: зробив добро – не кайся, зробив зло – зла й […]...
21. Сатира в оповіданнях Панаса Мирного На розвінчання тупої поліцейсько-охоронної сили самодержавства Мирний, після кріпосників, чи не найбільше віддав своєї сатиричної майстерності. Погляньмо на товариша прокурора ІПестірного в епізоді відвідин Телепня в тюремній камері. Розчинилися двері. Увійшло двоє. Одного Телепень упізнав відразу. “Другий молодий, з русявою бородою, удягнений у чорну сукняну одежу з золоченими гудзиками і з темно-зеленим, гаптованим золотом, коміром; через незастібнуті поли біліла біла, як папір, сорочка; на жилетці бовтався золотий ланцюжок” . І […]...
22. Гумор в сатиричних оповіданнях Панаса Мирного Виходячи з історичних обставин, світоглядних позицій революційного демократа, літературної школи із заголовним іменем Шевченка, сміх і гнів – гумор і сатира Мирного – майже виключно соціально спрямовані. Адреса: російське самодержавство, поміщики- Кріпосники і пореформене панство, поліцейсько-охоронний апарат, судове чиновництво, священнослужителі, ліберальні базіки. Іноді використовується сміховий інструментарій, навіть сатиричний при змалюванні простих людей, які в силу обставин стали трутнями, паразитами. Правда, і тут зберігається та ж соціальна спрямованість – заперечення самих […]...
23. Темі занепаду “дворянських гнізд” у творах Панаса Мирного У “Голодній волі” спустошення панського дворища передається через такі деталі: замкнуті “столярні двері” великого будинку; “важкий спочинок” панує там, де були гомін, співи; не виглядають з вікон “вигодовані обличчя горничних”, не видно “довгобразих облич німих лакуз”. У садку доріжки позаростали бур’яном, кропивою, клумби оповила дика березка; щепа сохли, кострубатіли; “бузина розкорінялася-розплоджувала-ся на волі” Письменнику знадобився, як бачимо, хай і в заперечному плані, людський елемент – обличчя узагальнених покоївок та лакеїв. […]...
24. Живе людське слово в оповіданнях Панаса Мирного “Чудова, народна мова Некрасова, багатий, невичерпний словник – Некрасов, безсумнівно, один із вічних скарбників нашої животворчої мови”. Наводимо ці слова відомого російського радянського критика про великого поета, безпосереднього впливу якого зазнала й муза Мирного, через те, що цю високу оцінку правомірно перенести й на творчий доробок корифея української нрози, творчість якого справді в однією із вічних скарбниць української живої народної мови, звичайних і рідкісних лексичних та фразеологічних зразків. Навіть нечасті […]...
25. Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна зробити власний вибір, який вирішить результат цього двобою. Та це дуже непросто, бо їй, цій […]...
26. Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного Здорові були, мамо! Ось вирішив написати, хоча не знаю, чи варто це робити? Чи вважаєте мене ще за свого сина? Ллє може забули? Якщо так, що ж, я вас не засуджую… Здається, на це заслуговую я. Але хочу написати про своє тутешнє життя, про думки, які, мов чортяки, лізуть у голову, про тяжку роботу та кайдани. Якби ви знали, рідненька, як тут гірко! Прийду в вечорі, стомлений, й починається… Дитинство. […]...
27. Твір за романом Панаса Мирного й Івана Білика В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний Панасом Мирним у співавторстві з Іваном Біликом, правдиво показує життя селянства, його матеріальне […]...
28. Творчий доробок класика літератури Панаса Мирного Корінні питання доби у різних вимірах і виявах – знесення кріпосництва і ліквідація його залишків, шляхи капіталістичного розвитку в умовах самодержавства, революційні ситуації 60-х і 70-х років, народницький рух, перша російська буржуазно-демократична революція, обезземелення селянства й класове розшарування села, зародження куркульства як класу, заробітчанство, переселення, поліцейські розгули, земство як груба самодержавна підробка демократичного органу, лібералізм буржуазної інтелігенції – все це відбито у творах Мирного. З позицій свого часу письменник розглядав […]...
29. Світ чоловіка і жінки у романі Панаса Мирного “Повія” Роман Панаса Мирного “Повія” – твір величезної художньої вартості, один із найкращих соціально-психологічних романів української літератури XІX ст. В українській літературі, особливо в усній народній творчості, яка завжди була зразком для письменника, інтимні зв’язки зображувалися стримано, високоморально. Водночас необхідно було довести, що поява на Україні такого ганебного явища, як розпуста, більшою мірою була зумовлена соціальними умовами. Письменник виявив творчий підхід до розкриття теми, яка для української літератури була, по суті, […]...
30. Нелюд чи безталанний? Образ Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У людину від народження закладено все – і добро, і зло. Якщо життя не закладені духовні цінності – переможе зло. Коли душа занедбана – настає трагедія. Хто допоміг Чіпці уникнути цієї страшної трагедії? З довірливими очима входить він у людський світ і одразу наштовхується глузливо-образливе: “байстрюк”. Народна мораль, своєрідний природний і чистоти суспільства фільтр. Перенесла гріх Івана Вареника на Мотрю й Чіпку і готова і тільки принизити малюка, а й […]...
31. Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
32. Прислів’я та приказки у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли…” Пісня, казка, приказка, мов ті муровані склепи-схованки багато ховали в собі його сліз, його таємних надій, думок. Панас Мирний “У кожній роботі велику вагу має не тільки її зміст, а й те, як той зміст вироблено”, – писав Панас Мирний, маючи на увазі насамперед літературну творчість. Він був не лише першовідкривачем соціально-психологічної великої прози в українській літературі, а й новатором у питаннях художності. Сам він називав себе “великим пунктатором”, тобто […]...
33. Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне…” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У селі цуралися не тільки Мотрі та її старої матері. Гріх, безневинно скоєний Мотрею, довелося спокутувати її […]...
34. Стисло: роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Вершиною критичного реалізму Панаса Мирного є його роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Працюючи в суді, письменник часто здійснював подорожі по Полтавській губернії. Під час однієї з таких поїздок від Полтави до Гадяча він почув від візника сумну розповідь про розбійника Василя Гнидку, засудженого до каторги. Ця правдива і проста розповідь глибоко схвилювала Панаса Мирного, і в 1872 році він створює нарис “Подоріжжя від Полтави до Гадяча”. В цьому […]...
35. Жіноча доля в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Багато хто з українських прозаїків і поетів присвятили свої твори показу жіночої долі. Усі героїні творів знають, що таке важка виснажлива праця, безправ’я, жебрацьке існування та злидні, і дуже рідко – що таке щастя. Яскраво представлена ця тема в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, де письменник зма­лював цілу галерею жіночих образів: Мотря, Галя, Христя, бабуся Оришка. Життя кожної з них трагічне. Особливо пестить автор теплими словами […]...
36. Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. Бідували мільйони, а злочинцями ставали лише сотні. Чому вбивцею став Чіпка? Причин […]...
37. Еволюція творчої манери Панаса Мирного Для того, щоб удосконалюватись, розвиватись, виокремлюватись із ряду митців, письменнику чи поету потрібно обов’язково еволюціонувати в манері свого письма. Пізніше літературознавці будуть визначати феномен того чи іншого письменника, і обов’язково зазначать його нововведення і охоплення нових просторів творчості. Панас Мирний – це унікальна особистість, яка відчула всі лани творчої діяльності, адже він спробував і малу прозову творчість, і психологічні романи великого об’єму, і драматургію, і поезію, і навіть переклади і […]...
38. Зображення покріпаченої України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно. Приходь, ори, скільки хочеш, – ніхто слова не скаже. Та не стало рівності між людьми – не стало братства. Козацька […]...
39. Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І. Роман з оригінальною композицією. ІІ Композиція твору як засіб висловлення головної думки. . Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають завершений зміст.) 1. Принцип побудови. . 2. Значення другої частини. 3. Сюжетні лінії роману. 4. Елементи символіки у романі. 5. Художні засоби. . Дуже виразною є мова. Не лише індивідуалізо­вана мова героїв, а й мова як засіб характеристики націонаїьно-сусгіільних явищ. Виразна у мовному відношенні і психо­логічно точна […]...
40. Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В історії української літератури другої половини XІX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. “Якби я міг, – писав ще в юнацькі роки письменник, – показати безталанну долю життя людського, високу його душу, яка вона є у мирі, – […]...