Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко”

Related posts:

1. Відгук на оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Нещодавно я прочитала оповідання Панаса Мирного “Морозенко”. Дуже гірко було читати це оповідання. Гірко від того, що сталося велике лихо. Загинули дитина та жінка, а сталося це через соціальні умови життя родини, яка складалася із маленького хлопчика Пйлипка та його матері Катрі. Це була бідна сім’я. Саме під Новий рік їм нічого було їсти. І Пилипко вирішив піти до хрещеного батька посівати. Він пішов, незважаючи на те, що його мати […]...
2. Пилипко – головний герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Багато українських письменників неодноразово у своїх творах зверталися до дитячої тематики, тобто писали для дітей і про дітей, їхні стосунки з однолітками й дорослими, а найголовніше – розкривали внутрішній світ маленьких героїв, їх думки, почуття, мрії й сподівання. Малий Пилипко – герой оповідання Панаса Мирного “Морозенко” – щира, добра й смілива людина, семирічна дитина, яку життєві обставини змусили передчасно подорослішати. Хлопчик живе тільки з мамою, без батька, тому й турбується […]...
3. Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і […]...
4. Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У повісті Панаса Мирного “Лихі люди” основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні ідеї своєї творчості опинився за гратами царської в’язниці. Петро Федорович вихований у дусі творення добра для людей: у дитинстві це […]...
5. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Коли я прочитав оповідання, то знайшов багато спільного у способі життя описуваних хлопців і моїм. Мені теж, як і їм, завжди дуже подобалося бігати з друзями під літнім дощем, стрибати через калюжі і ловити ротом краплини теплого дощу. Таке приємне відчуття, коли краплинки лоскочуть щоки, вмивають їх! А ще я з друзями люблю робити паперових зміїв різних кольорів, а потім відпускати їх у небо […]...
6. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – І варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу […]...
7. Трагічна доля селянської родини Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села через ліс у такий лютий мороз? І знову ж таки: у людей були гроші, щоб […]...
8. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Оповідання Володимира Винниченка мені не просто сподобалось, воно примусило мене замислитись над важливими речами в житті. Чи справді людина, яка зовні вихована та охайна, є такою в душі? Чи здатний хлопчик-розбишака на справедливий вчинок, чи навіть на жертовність? Після прочитання твору я з упевненістю можу відповісти на ці питання. Коли вперше знайомишся з Федьком, складається враження, що цей хлопчик – звичайний шибеник чи халамидник: […]...
9. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІV варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І V Варіант У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. […]...
10. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – ІІ варіант 6 клас II варіант Яскравим прикладом величі нашої минувшини є історична пісня про славного козака Морозенка. У пісні зображуються ті часи, коли кримські татари здійснювали напади на українські землі. На захист рідної землі став Морозенко, сміливий та завзятий патріот своєї Вітчизни. Не злякали його ні кількість татарських військ, ні можливість смерті й жорстоких катувань. З пісні дізнаємося, що Морозенко мужньо бився з татарами, які переважали козаків кількістю, але під мудрим […]...
11. Чому міг би навчити тебе Пилипко? – ІV варіант – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас І V Варіант У літературі за часів Панаса Мирного було традицією писати під Новий рік казкові твори про те, що в новорічну ніч всі мрії здійснюються, що бідний раптом стає багатим. Саме на противагу таким “казочкам” і написав своє оповідання П. Мирний. Новорічне оповідання “Морозенко” починається сумною драмою: описується селянська родина, яка живе в злиднях. Катря перебуває в стані відчаю, бо вона не може нагодувати сина. П. Мирний […]...
12. Чому міг би навчити тебе Пилипко? – І варіант – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас І варіант В оповіданні “Морозенко” мова йде про семирічного хлопця Пилипка, який жив разом із матір’ю в злиднях. Коли в хаті скінчується вся їжа, він, незважаючи на лютий мороз і розповіді матері про страшенного Морозенка, вирушає вночі до свого хрещеного батька, бо сподівається, що той дасть йому якоїсь їжі за посипання. Але хлопець заблудився в лісі й там зустрів Морозенка, холодного страшенного діда, Який поцілував його в губи. […]...
13. Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” . Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у в’язниці. […]...
14. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило на поле. Очолював хоробрих воїнів Морозенко. Але татар було більше, ніж козаків. Морозенко потрапив у […]...
15. Світ чоловіка і жінки у романі Панаса Мирного “Повія” Роман Панаса Мирного “Повія” – твір величезної художньої вартості, один із найкращих соціально-психологічних романів української літератури XІX ст. В українській літературі, особливо в усній народній творчості, яка завжди була зразком для письменника, інтимні зв’язки зображувалися стримано, високоморально. Водночас необхідно було довести, що поява на Україні такого ганебного явища, як розпуста, більшою мірою була зумовлена соціальними умовами. Письменник виявив творчий підхід до розкриття теми, яка для української літератури була, по суті, […]...
16. Сатира в оповіданнях Панаса Мирного На розвінчання тупої поліцейсько-охоронної сили самодержавства Мирний, після кріпосників, чи не найбільше віддав своєї сатиричної майстерності. Погляньмо на товариша прокурора ІПестірного в епізоді відвідин Телепня в тюремній камері. Розчинилися двері. Увійшло двоє. Одного Телепень упізнав відразу. “Другий молодий, з русявою бородою, удягнений у чорну сукняну одежу з золоченими гудзиками і з темно-зеленим, гаптованим золотом, коміром; через незастібнуті поли біліла біла, як папір, сорочка; на жилетці бовтався золотий ланцюжок” . І […]...
17. Сатира гуморески “Дурниця” Панаса Мирного Сатира гуморески “Дурниця” спрямована насамперед на тупу поліцейсько-охоронну машину самодержавства з підкресленням примарності “дарованих свобод”, практичної позазаконності царських же законів, покликаних забезпечувати найзвичайнісінькі права людини. Б’є сатира і по ліберально-поміркованих інтелігентах, котрі, дрижачи за свою ситість і спокій, при перших же порухах державного кулака сховалися в лояльність. Уособленням “уміркованого” переляку виступає сам оповідач та його приятель Пищимуха. Обидва, зрозуміло, землевласники, певно, дворянського роду, принаймні запанілі і дуже далекі від народу […]...
18. Сюжетна деталь у творах Панаса Мирного Мирний увійшов у літературу, коли в письменницькій практиці ще не вишукувалися опорні деталі, здатні акумулювати в собі всю ту чи ту картину дійсності, найпершим завданням-призначенням деталі була достовірність та докладність змалювання предмета, явища, характеру. Стисло уточнимо, що ми розуміємо під деталлю. Йдучи за повістярською поетикою часів Мирного, це один із багатьох складників чогось цілого. Адже ж і Енгельсова вимога правдивості деталей передбачає достовірність найдрібніншх реалій, а не тільки провідних, опорних. […]...
19. Пошуки ідеалів І проблема вибору у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Як жити? У чому полягає щастя людини? Як досягнути свого ідеалу в житті, в праці? Ці питання найбільше хвилюють молодих людей. Входячи в доросле життя, і Чіпка Варениченко, і Максим Гудзь, і Грицько Чуприненко, герої роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, замислюються над цими проблемами. Сирота Грицько Чуприненко вирішує досягти успіху в житті чесною працею. Два роки він живе в Одесі, виконуючи найважчу роботу, спить на голій землі, економлячи […]...
20. Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного Здорові були, мамо! Ось вирішив написати, хоча не знаю, чи варто це робити? Чи вважаєте мене ще за свого сина? Ллє може забули? Якщо так, що ж, я вас не засуджую… Здається, на це заслуговую я. Але хочу написати про своє тутешнє життя, про думки, які, мов чортяки, лізуть у голову, про тяжку роботу та кайдани. Якби ви знали, рідненька, як тут гірко! Прийду в вечорі, стомлений, й починається… Дитинство. […]...
21. Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?’ Панаса Мирного Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного. Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?” звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого […]...
22. Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
23. Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих образів своїх попередників постатями Мотрі, Галі і Христі. Вони посідають особливе місце у романі, допомагають […]...
24. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – ІІІ варіант 6 клас III варіант Є така історична пісня “Ой Морозе, Морозенку”, де дуже яскраво змальовується доля славного козака Морозенка. За ним “вся Вкраїна плаче”, адже він завзято бився разом із нашими козаченьками проти татар. Але сили були нерівні. То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила, – То татар велика сила Козаченьків обступила. Багато загинуло наших козаків, але татар більше. Самого ж Морозенка взяли у полон та […]...
25. Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне…” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У селі цуралися не тільки Мотрі та її старої матері. Гріх, безневинно скоєний Мотрею, довелося спокутувати її […]...
26. Образній повтор у Панаса Мирного Підкресленням-повтором – лексичним, синонімічним семантичним – класик увиразнює, нагнітає потрібну барву чи гаму барв, що й створює відповідні колорит настрій, обставини, лейтмотив. А ось приклад із сучасного автора. Поїзд “ішов нічним невідомим краєм, зупинявся на якихось станціях, і тоді видно було дерева за вікном, темні, важкі, мовби з чавунного литва. Деколи в просторах нічного степу пропливали якісь накопичення темряви, схожі формою на єгипетські піраміди” . Так по-мирнівськи, прийомом нагнітання домінуючої […]...
27. Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до кроваті і поцілувала дитину. Хлопчик обвив материну шию руками, пригорнувся своїм гарячим личеньком до її засушеного виду… “Що за диво? […]...
28. Темі занепаду “дворянських гнізд” у творах Панаса Мирного У “Голодній волі” спустошення панського дворища передається через такі деталі: замкнуті “столярні двері” великого будинку; “важкий спочинок” панує там, де були гомін, співи; не виглядають з вікон “вигодовані обличчя горничних”, не видно “довгобразих облич німих лакуз”. У садку доріжки позаростали бур’яном, кропивою, клумби оповила дика березка; щепа сохли, кострубатіли; “бузина розкорінялася-розплоджувала-ся на волі” Письменнику знадобився, як бачимо, хай і в заперечному плані, людський елемент – обличчя узагальнених покоївок та лакеїв. […]...
29. Гумор в сатиричних оповіданнях Панаса Мирного Виходячи з історичних обставин, світоглядних позицій революційного демократа, літературної школи із заголовним іменем Шевченка, сміх і гнів – гумор і сатира Мирного – майже виключно соціально спрямовані. Адреса: російське самодержавство, поміщики- Кріпосники і пореформене панство, поліцейсько-охоронний апарат, судове чиновництво, священнослужителі, ліберальні базіки. Іноді використовується сміховий інструментарій, навіть сатиричний при змалюванні простих людей, які в силу обставин стали трутнями, паразитами. Правда, і тут зберігається та ж соціальна спрямованість – заперечення самих […]...
30. Мої роздуми над поведінкою героїв оповідання Є. Гуцала “Хто ти?” Такого смутку та журби від прочитаного я не відчував уже давно. Біль та печаль пронизують оповідання Євгена Гуцала “Хто ти?” А дійсно, Людино, хто ти? Може, ти та необачна мати, яка, народивши доньку, відцуралася від рідної кровиночки заради свого химерного щастя? Все життя жінка старалась впіймати пташку щастя, особистого, лише для себе, не думаючи про інших. Тому й виросла найстарша дочка в дитячому притулку, обділена материнською ласкою, сердечністю, чулістю. Не […]...
31. Характеристика ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів”. Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу – пошукові, суперечливому суспільстві. Го головний герой роману? Безумовно, народ! На тлі народного життя чітко вимальовуються постаті Мотрі, Чіпки, Максима, […]...
32. Твір за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зачитувались ви коли-небудь літературою про розбійників? Так, так, про тих, що грабують на великих шляхах вночі, а може, й серед білого дня; про тих, що вбивають, вирізають цілі сім’ї. Я не закликаю вас на шлях розбійництва, тому не шукайте, де можна дістати зброю. Просто ми з вами зараз будемо говорити про один пригодницький роман, правда, не зовсім пригодницький, але пригоди там, запевняю вас, є. Є там страшна несправедливість, від якої […]...
33. Трагедія особистості у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли…” Кожна дитина приходить у світ безгрішною, чистою. Вона не може комусь заподіяти зло або відплатити за образу. Як би добре було, щоб і дорослі мали теж неушкоджену дитячу душу. Та, на жаль, що більше років проживає людина, то більше гріхів вона має. Скоєні гріхи людини переходять у трагедію особистості. Так і сталося із Чіпкою – головним героєм роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зі сторінок роману перед нами пропливає […]...
34. Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна зробити власний вибір, який вирішить результат цього двобою. Та це дуже непросто, бо їй, цій […]...
35. Творчий доробок класика літератури Панаса Мирного Корінні питання доби у різних вимірах і виявах – знесення кріпосництва і ліквідація його залишків, шляхи капіталістичного розвитку в умовах самодержавства, революційні ситуації 60-х і 70-х років, народницький рух, перша російська буржуазно-демократична революція, обезземелення селянства й класове розшарування села, зародження куркульства як класу, заробітчанство, переселення, поліцейські розгули, земство як груба самодержавна підробка демократичного органу, лібералізм буржуазної інтелігенції – все це відбито у творах Мирного. З позицій свого часу письменник розглядав […]...
36. Живе людське слово в оповіданнях Панаса Мирного “Чудова, народна мова Некрасова, багатий, невичерпний словник – Некрасов, безсумнівно, один із вічних скарбників нашої животворчої мови”. Наводимо ці слова відомого російського радянського критика про великого поета, безпосереднього впливу якого зазнала й муза Мирного, через те, що цю високу оцінку правомірно перенести й на творчий доробок корифея української нрози, творчість якого справді в однією із вічних скарбниць української живої народної мови, звичайних і рідкісних лексичних та фразеологічних зразків. Навіть нечасті […]...
37. Жіноча доля в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Багато хто з українських прозаїків і поетів присвятили свої твори показу жіночої долі. Усі героїні творів знають, що таке важка виснажлива праця, безправ’я, жебрацьке існування та злидні, і дуже рідко – що таке щастя. Яскраво представлена ця тема в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, де письменник зма­лював цілу галерею жіночих образів: Мотря, Галя, Христя, бабуся Оришка. Життя кожної з них трагічне. Особливо пестить автор теплими словами […]...
38. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок хліба, і її спіймали “на гарячому”. Але я не можу назвати її “злодійкою” і вимагати, […]...
39. Боротьба добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це талановите художнє дослідження української дійсності від зруйнування Січі до так званої “голодної волі”, тобто пореформених років. У ньому знайшли відображення чимало соціальних, національних, історичних, побутових проблем. Але весь твір пронизують болісні роздуми автора над співвідношенням у житті світлих та темних сил. Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. І поле тієї боротьби – людська […]...
40. Стисло: роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Вершиною критичного реалізму Панаса Мирного є його роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Працюючи в суді, письменник часто здійснював подорожі по Полтавській губернії. Під час однієї з таких поїздок від Полтави до Гадяча він почув від візника сумну розповідь про розбійника Василя Гнидку, засудженого до каторги. Ця правдива і проста розповідь глибоко схвилювала Панаса Мирного, і в 1872 році він створює нарис “Подоріжжя від Полтави до Гадяча”. В цьому […]...