Коли я вперше почула “Вересковий трунок”, я ще не знала, що то за такий жанр – балада. А ім’я автора – Роберта Льюїса Стівенсона – пов’язувала тільки з “Островом скарбів”. Але це було таким другорядним поруч із цими рядками, що відразу ж вводили у сюжет – ні, вибачте, у ту сиву давнину, на скелястий берег сивого бурхливого моря, звідкіля добре було бачити і бузкові хвилі вереску, і те, жахливе:
Лежал живой на мертвом,
И мертвый – на живом.
За ними карбованими рядками, що мелодійністю та повторами нагадували чомусь билини, які хотілося співати лід акомпанемент гітари, вставала висока сувора постать вершника – короля загарбників і два невисоких чоловічка – полонені медовари. Останні з тих, хто вижив, хто знав рецепт чарівного верескового меду:
Вышли они из-под камня,
Щурясь на белый свет, –
Старый горбатый карлик
И мальчик пятнадцати лет.
Але диво – маленькі люди, що стояли на землі перед високим конем – не сприймалися пригнобленими, замалими, бо ж
Ни один из пленных
Слова не произнес.
А коли читаєш:
Сын и отец молчали,
Стоя у края скалы, –
Навіть не сприймаєш їх самотніми, останніми, тому що
Вереск звенел над ними,
В море катились валы.
Наче вся природа рідної країни стала з ними пліч-о-пліч.
Тільки коли батько бере на себе роль зрадника, щоб насправді, навіть випадково, вимушено, не зрадити, він одразу ж стає меншим, саме карликом, тому що нібито чіпляється за життя:
Жизнь я изменой куплю.
Навіть його голос звучить, як голос горобця. Ось він – найвищий пік балади. Ми раптом розуміємо; що у цій зраді щось не так.
Людина, якій соромно “продавати свою совість”, ще не втратила почуття гідності, а може й – не тільки його.
У напруженні, затамувавши подих, ловиш останній крик юнака, що щезає у хвилях, і відголосок – відповідь батька. Сумного, але спокійно-твердого: він переконаний, що вчинив правильно. Крик сина показав, що юнак міг би піддатися катам.
Врятувавши таємницю загиблих сородичів, традиції й самий дух свого народу, батько знову виростає у наших очах:
А мне костер не страшен.
Пускай со мной умрет
Моя святая тайна –
Мой вересковый мед!
Я гадаю, що на людину, яка гордо промовляє такі слова, дивлячись в очі смерті, вже не можна поглянути зверху, навіть якщо ти більший на зріст, та й ще верхи, навіть якщо зараз на твоєму боці влада й сила. Карлик стає велетнем, бо має велике серце, велику любов до свого рідного краю.
Ось так прийшли до мене герої цієї балади Стівенсона і запам’ятались майже з першого разу у чудовому перекладі С. Маршака – до речі, єдиному перекладі цього твору, який я сприймаю.





Related posts:
- Балада Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок” Роберт Льюїс Стівенсон, шотландець за походженням, працював у різноманітних жанрах: поезії, драматургії, прозі. Був відомий також як літературний критик Та романіст. Коли ми згадуємо ім’я цього видатного письменника, то одразу на пам’ять приходять його славнозвісні романи “Острів скарбів” та “Чорна стріла”. Але відомий Стівенсон і як оригінальний і цікавий поет, творчість якого тісно пов’язана з історією, народними легендами, фольклором Англії та Шотландії. Серед літературного доробку видатного поета є чимало оригінальних […]...
- Літературна балада у творчості поетів XVІІІ-XІX ст І. Визначення балади : 1. Автори, які розвивали жанр балади. 2. Роль автора в баладі. 3. Будова балади. 4. Сюжети балад. ІІ. Балада Гете “Вільховий король” у перекладі В. Жуковського “Лесной царь”: 1. Три персонажі балади. 2. Влада короля над дитиною. 3. Головна мета балади. ІІІ. Балада Шиллера “Рукавичка” : 1. Будова балади. 2. Об’єктивне викладення сюжету. 3. Моє ставлення до поведінки закоханого лицаря. ІV. Роль жанру балади у розвитку […]...
- Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої пісні-балади зробив зброєю проти всього, що не подобалося поетові. Будучи патріотом, який любив свою країну, […]...
- Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник” І. Творчість Івана Драча. ІІ. Головні образи “Балади про соняшник”. 1. Поет. 2. Поезія. ІІІ. Висновок....
- Патріотизм балади “Вересковий мед” Відомий англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон дуже любив поезію, особливо балади. У них він прославляв своїх героїв за сміливість, чесність, патріотизм, благородство, любов до Батьківщини. Поет захоплюється природою рідного краю, поетизує її. У баладі “Вересковий мед” на прекрасний край “квіту червоного” напав жорстокий шотландський володар і знищив усіх його мешканців – пиктів. А славилися ті люди своїм умінням варити “трунок, за мед солодший, міцніший, аніж вино”. Королеві захотілося спробувати того […]...
- Балада “Вільшаний король” та її повчальний зміст Жанр твору. . Наприклад, “Вільшаний король” поєднує у собі елементи містичного та реатьного, має чіткий сюжет, ідею.) Запозичені мотиви. Сюжет. Поетика. ідея балади Й. В. Гете “Вільшаний король” га її філософсько-моратьне значення....
- Драч Іван – Балада про соняшник Навчання нагадує мені намисто, бо кожну його довгу нитку супроводжують великі і малі намистинки відкриттів. Перед тим, як чомусь навчитись, ми спершу відкриваємо для себе види мистецтв та їх витвори, коштовність яких осягаємо з часом. Усе життя ми збільшуємо кількість разків намиста, а разом з ними збільшується і кількість намистинок на мотузочках. Найвідомішим і найвитонченішим мистецтвом дехто називає поезію. Дійсно, вона є великою помітною намистиною у гердані нашої свідомості. Та […]...
- Питання с відповідями До теми “Літературна балада” Поясніть, що таке балада? Слово “балада” походить від прованського “танцювати”. Балада – назва різних поетичних жанрів, які змінювалися протягом століть. У середньовічній поезії це народна танцювальна пісня любовного змісту з обов’язковим повтором-рефреном. Потім з балади зник рефрен, вона перестала бути танцювальною і перетворилася на пісню про благородне кохання. У XІX столітті балада вже являла собою сюжетну пісню з драматичним змістом. Що таке літературна балада? Балада – це сюжетна пісня з […]...
- Літературна балада у творчості поетів-романтиків світу Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVІІІ столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки пояснює читачеві обставини дії. За своєю будовою балада швидше нагадує драматичний, ніж ліричний твір, в […]...
- Балада про соняшник Іван Драч Балада про соняшник В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. І раптом побачив сонце, що їхало на велосипеді, обминаючи хмари… І застиг він на роки й століття В золотому […]...
- Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, […]...
- Балада про вузлики Іван Драч Балада про вузлики Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Кожного холодного чи голодного баба наділяла вузликом. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним. А вона кожного вузликом наділяла. Як насняться мені сни чорнющі – Прийде Корупчиха, розв’яже вузлик, Як насняться мені […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка І. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму. ІІ. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків. 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” . 3. Повість “Інститутка” – зображення наростання народного гніву. ІІІ. Твори Марка Вовчка – її внесок в антикріпосницьку боротьбу українського народу....
- Балада у творчості поетів XVIII-XIX століть Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVIII столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки пояснює читачеві обставини дії. За своєю будовою балада швидше нагадує драматичний, ніж ліричний твір, в […]...
- Чого вчить нас балада “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…” Багата й різноманітна усна народна творчість. Але яскравою зіркою виділяються у ній балади – один із улюблених видів словесної творчості українського народу. У них майстерно розкривається поетичний світогляд нашого народу, його міфологічні уявлення, світ його загадкової фантазії і розуміння природи. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя. “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…” – одна з найбільш відомих соціально-побутових балад. В основі […]...
- Аналіз “Балада про соняшник” До золотого фонду української поезії ввійшла “Балада про соняшник” . Це – глибоко асоціативний сюрреалістичний твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині. Жвавий сільський підліток із щирою душею й багатою уявою пережив дивне видиво: він бігав наввипередки З вітром, рвав груші-гнилички, купався біля млина, стрибав на одній нозі, щоб вилити воду з вуха, – і раптом побачив сонце, Красиве засмагле сонце, В золотих переливах кучерів, У […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля […]...
- “Альпійська балада” В. Бикова – гімн великому коханню, яке перемагає Как Ето било! Война, беда, мечта и юность, Д. Самойлов. Центральна тема творчості білоруського письменника Василя Бикова – зображення жорстокої правди Великої Вітчизняної Війни. Дія його творів відбувається, як правило, в період гітлерівської окупації у Білорусі. Але є одна повість, яка присвячена подіям за межами авторової батьківщини, – це “Альпійська балада” . І річ не лише в місцевості, а ше й у тому, що це за тональністю незвичайний для Бикова […]...
- Яка балада справила на мене найбільше враження і чому? Мені дуже подобаються балади. Подобаються тим, що вони завжди хвилюють, завжди ведуть за собою в якийсь інший, іноді фантастичний, але дуже захоплюючий світ. Балади – це твори драматичні, в них є напруженість, концентрація сильних вражень, швидкий перебіг яскравих подій. Мене вразила і балада “Рукавичка” Ф. Шіллера, і “Альпухара” А. Міцкевича, і “Вільшаний король” Й. В. Гете. Але найбільше сподобалася балада Р. Стівенсона “Вересовий трунок”. Роберт Льюїс Стівенсон був шотландцем за […]...
- “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події. Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно. дієслівне римування; більша за обсягом. Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. У давнину баладами супроводжувалися танці. Пізніше спів […]...
- Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” Балада “Вільшаний король” написана Гете у період першого веймарського десятиліття. І хоч балада була для нього улюбленим жанром і раніше, в цей час міняється тематика балад. Якщо в період “Бурі й натиску” переважали мотиви кохання, то в новому циклі Гете оспівує таємниче, неосяжне розумом. Поет розмірковує про таємниці природи, втілюючи роздуми в конкретні образи, споріднені з народними легендами. Саме до таких балад належить і “Вільшаний король”. Ця балада поліфонічна, оскільки […]...
- Порівняльна характеристика людей з елементами опису Яке ж це чудо, коли в сім’ї народжуються близнюки або двойняшки! Але, крім подвійного щастя, з’являється й удвічі більше турбот. У мене є подруги: Аня й Оля. Вони близнюки. Їхня мама розповідала, що коли вони були ще зовсім маленькі, то ходили по вулиці, обов’язково взявшись за руки До певного віку Аню й Олю стригли й одягали однаково. І стороння людина не могла визначити, хто з них є хто. Тепер, коли […]...
- Гостра критика дійсності і трагічні долі людей “дна” Кінець XІX – початок XX століття – це епоха гострих соціальних протиріч. У цей період А. М. Горький пише п’єси й оповідання, в яких він глибоко і яскраво показує всю сутність суперечностей капіталістичного суспільства. В одній з таких п’єс – п’єсі “На дні” – Горький показав трагедію людини, безвихідність його положення і неукротим моє прагнення до свободи. Ця п’єса відрізняється приголомшливою силою реалізму, яскравістю зображення життя нічліжників. У російській дійсності […]...
- Алегоричні образи сонця і соняшника у творі І. Драча “Балада про соняшник” І. Пошук митцем нових форм у поезії. ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. 1. Алегоричні образи соняшника і сонця у баладі і. Драча. 2. Образ сонця. 3. Образ соняшника. ІІІ. Поезія 1. Драча “Балада про соняшник” – органічне поєднання естетичних здобутків людства з прадавніми фольклорними джерелами....
- Порозуміння та єднання людей в екстремальній ситуації Зумій примусити серце, нерви, тіло собі служити. Р. Кіплінг Джеймс Олдрідж в оповіді “Останній дюйм” зображує події, які вражають своєю гостротою й проникливістю, показує силу волі й силу духу людини в екстремальних обставинах на – межі можливого. Професіональний пілот Бен – самодостатня особистість. Досвідченого професіонала, льотчика малої авіації з двадцятирічним стажем ніби цілком влаштовує його життя, та неспокій і сумніви заповнюють душу. Через специфіку роботи пілота дружина та син майже […]...
- Щастя приходить лише до щасливих людей! Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що таке щастя? Щось матеріальне, дорогоцінне чи, навпаки, звичайне і повсякденне? Мабуть, щастя – це мрія, що не має форми та матерії. Не завжди у нас успіх – щось конкретне, інколи ми розчаровуємось, бо те, про що мріємо виявляється химерним. Тому й дивним видається уявлення про щастя селян з казки О. Стороженка “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на […]...
- Протиставлення “нових людей” старому миру У Чернишевського нерідко можна зустріти психологічний аналіз, що займає підряд дві-три сторінки, довгі й докладно виписані внутрішні монологи героїв; до зображення щиросердечного життя за допомогою різних художніх прийомів автор прибігає часто й регулярно. Психологізм у романі стає безперечною стильовою домінантою. Письменник не боїться знудити читачеві тривалим і докладним психологічним зображенням, сміло перемикає інтерес оповідання із зовнішнього на внутрішнє. У романі “Що робити?” психологічний стан одного персонажа дуже часто дається нам […]...
- Бунт Маріо як передвістя звільнення людей від тоталітаризму На уроці нам задали питання: Чи може одна людина зупинити війну? Відповідь однозначна: “Ні!” – Що ж робити? Миритися зі злом? Миритися з тими, хто розв’язує війни? Можна піднятися зі свого місця і чітко відтарабанити прийняті стандарти: “Людина має протистояти злу і т. д. і т. п.” І коли вдома треба було відповісти на ці запитання, записати відповідь у зошит, у мене не вистачило ні слів, ні аргументів. Робота залишилася […]...
- Безглузда війна серед світу людей Із подивом слухаєш розповіді старих людей, того покоління, що пережило жахи війни середини минулого століття: жодного прокльону або скарги. Вони навчилися цінувати життя, тому й бажають усім: аби тільки у світі панувала мирна тиша і спокій, аби не було війни. У роки Великої Вітчизняної війни ленінградський журнал “Звєзда” свідчив: “… Жоден з творів не викликає такого живого відлуння в серцях читачів-бійців, як “Війна і мир”. Під час облоги Ленінграда “Війна […]...
- Що дає мені знайомство з життєвим шляхом і творчістю великих людей Коли я знайомлюсь із життєписом того чи іншого суспільного діяча або митця, це дає мені приклад для наслідування. Досить складно знайти людину, яка б подавала справді безпечний приклад власного життя. Так, викликає справжню повагу щедрість і дух служіння матері Терези, вірність своїм ідеалам Сковороди, аскетизм Діогена. Крім того, це знайомство дозволяє побачити, як і завдяки чому реальні люди, нехай і талановиті, досягають успіху. Я бачу, що успіх у житті не […]...
- Любить людей мене навчила мати. Саме про рідних, ми і будемо писати А зараз спробуємо вернутися до найріднішої в світі людини – матінки, матусі. Чи навчила вона вас любити увесь світ? Якщо так, то… Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що для вас означає слово “мати”, який образ вимальовується у вашій уяві? Людина з нагайкою в руках, яка примушує вас робити уроки, чи підслуховує телефон, коли ви розмовляєте, або прискіпується до вас за кожну похибку? Ви, певне, вигадуєте. Мати зовсім не така. […]...
- Мова – основна ознака етнічної спільності людей Умійте ж берегти… наш дарунок безсмертний – мову! І. Бунін Чому великий російський письменник закликав берегти мову? Від кого і від чого? І чому він називає нашу мову “безсмертним дарунком”? Чому С. Довлатов закінчує свою повість “Іноземка”, написану в еміграції і про емігрантів, словами: “О, Господи! Яка честь! Яка незаслужена милість: я знаю російський алфавіт!” У ряді об’єктивних ознак етносу головною була, є і буде спільна для всієї нації мова. […]...
- Світ людей очима тварини Про життя в суворих умовах Півночі американський письменник Джек Лондон знав із власного досвіду. У його гостросюжетних новелах яскраво описані дружба й відвага, безкорисливість і вірність, ставлення людини до природи, до тварин. В багатьох творах Джека Лондона героями були саме тварини, найчастіше собаки – вірні друзі людини в умовах Півночі. Героєм повісті “Біле Ікло” був син вовка й напівсобаки. В творі яскраво зображено його життя, бачення навколишнього світу, людських стосунків. […]...
- Гордість і безмежна любов до людей Героями ранніх творів Горького стають люди горді, сильні, сміливі, які поодинці вступають в боротьбу з темними силами. Одне з таких творів – оповідання “Стара Ізергіль”. Сюжет побудований на спогадах баби Ізергіль про своє життя і розказаних нею легендах про Ларрі і Данко. У легенді розповідається про сміливий і красивому юнакові Данко, який любить людей більше, ніж себе, – беззавітно і всім серцем. Данко – справжній герой – мужній і безстрашний, […]...
- Хто з видатних людей є для мене взірцем Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу й намагається докласти максимум зусиль для плідної роботи. Але часто ця велич помітна на відстані років, можливо, навіть епох. А сучасники, які близько знали цю людину, часом навіть не усвідомлювали цього, як писав Шевченко: “їм байдуже – панам жито сіють”. Але народ ніколи довго не може жити в розлуці з істиною. Він нікому не дозволить зловживати його […]...
- Жити і людей любити Усі ми в зворушливому пориві намагаємося осягнути феномен безсмертя славетного Кобзаря, таємницю його поезій, глибини волелюбної душі, прагнемо віднайти її чисті джерела. Синівську любов приніс великий геній рідній Україні, своєму народові. Прийшов до людей в образі старого Перебенді, “старого та химерного”, що сів із кобзою в широкому роздольному степу й заспівав журливу пісню. Полинула вона над Україною, зворушуючи, чаруючи, підтримуючи, возвеличуючи, надаючи життєвої снаги. Слава козацька пригадувалася старому, коли “гарцювала […]...
- Головний закон джунглів і світ людей в оповіданнях про Мауглі Доброго полювання всім, Хто джунглів шанує закон. Р. Кіплінг Читаючи романтичні оповідання Р. Кіплінга, що вражають уяву, захоплюєшся світом тварин, казковою природою джунглів, індійською стародавньою культурою, побутом простих селян. В оповіданні “Брати Мауглі” автор знайомить нас з поширеною легендою, що здавна існує в суспільстві. Легенда розповідає про виховання дитини дикими звірами та існування людини в дикій природі. Коли читаєш розповіді Р. Кіплінга про Мауглі, упевнюєшся в тому, що все існуюче […]...
- Світ не без добрих людей Із п’яти років мене виховувала бабуся. Мої батьки були постійно у відрядженнях. Батько й мати – геологи, і коли вони поверталися, ми з бабусею далеко за північ слухали їхні розповіді про дивовижні куточки нашої Батьківщини. А потім я довго не засинала, знов і знов прокручуючи в голові почуті історії. Бабуся за – пжди вчила мене чуйності, казала, що треба прагнути робити добрі вчинки. Ці поради допомагали і моїм батькам у […]...
- Подвиг чи жертва заради людей? Сміливий титан Прометей пройнявся глибоким співчуттям до людей, які жили в темряві й холоді, тоді як у богів на Олімпі був вогонь. Не злякавшись грізних попереджень головного бога Зевса про недоторканність вогню, Прометей викрав його у богів і приніс на землю. Титан знав, що його чекає страшна кара. Так і сталося: боги прикували Прометея до скелі, щодня прилітав орел, розкльовував ребра, випивав печінку, а на ранок тіло знову оживало, і […]...
- Багатство розумового життя “нових людей” Достоїнства й недоліки цього роману належать йому одному, на всі інші російські романи він схожий тільки внешнею своєї формою: він схожий на них тим, що сюжет його дуже простий і що в ньому мало діючих осіб. Роман “Що робити” не належить до числа сирих продуктів нашого розумового життя Він створений работою Сильного розуму; на ньому лежить печатка глибокої думки. Уміючи вдивлятися в явище життя, автор уміє узагальнювати й осмислювати їх. […]...
Categories: Твори з літератури