Ведмеді в зоопарку

Related posts:

1. Тварини в зоопарку. Ведмеді Нещодавно ми з класом ходили до зоопарку. Там багато цікавих тварин: і леви, і тигри, і мавпи, і слони, і різноманітні птахи, а також змії та крокодили. Мені найбільше подобаються ведмеді. І білі, і бурі. Білі – величезні, пухнасті, дихають важко, ходять назад і вперед по клітці або плавають у невеличкому басейні. Коли їм хтось що-небудь кине у воду, вони туди стрибають і граються з подарунком, а потім його їдять. […]...
2. Мої враження після відвідування зоопарку Не так давно я здогадалася, чому всі діти люблять ходити до зоопарку. По-перше, маленькі діти й маленькі звірята мають багато спільного – полюбляють гратися, недовірливі до сторонніх, обожнюють ласощі. По-друге, діти сприймають звірів як великі іграшки. На мій погляд, ці “іграшки” набагато кращі, ніж ті, що чекають на нас удома. Ми з мамою ходимо до зоопарку кожної весни. Маму цікавлять мавпи та ведмеді, особливо білі. А я люблю риб, тому […]...
3. Найдорожча людина Найдорожча людина Найдорожчою людиною для мене є мати. Вона найкраща в світі! Навіть не уявляю нашої сім’ї без неї, без тепла її рук, лагідного погляду карих очей. її щирість та доброта відчуваються на кожному кроці. Мама працює в лікарні медичною сестрою. Невеличка на зріст, тендітна на вигляд. А скільки встигає зробити за день! За привітність та щирість матусю шанують люди. Я думаю, що саме тому й обрала вона таку благородну […]...
4. Моє місто Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю. Колись, у сиву давнину, в степу виникла […]...
5. Лист літературному героєві Чи неправда: дивне бажання з’явилося в мене – написати тобі листа, Мавко. Чи зможеш ти прочитати його? Адже вчителями твоїми були стара верба, лісовик, берізка. І тому пишу тобі лист першими весняними квітками, зеленою травичкою, сонячним промінням. Уявляю твої великі очі, що грають усіма кольорами, довгі коси і вінок на голові. Ти любиш і бережеш природу, в тебе світлі, як самоцвіти, душа та мрії. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша […]...
6. Хом’ячок Сеня На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше дев’ятої. Батьки зрозуміли, що цей подарунок для мене виявився найкращим. Я спостерігав за Сенею постійно, […]...
7. Річка мого краю – ІІ варіант II варіант Мій край Донеччина – степовий. Вода для нас, степовиків, є дорогоцінною. Більшість річок в нашому краї течуть до Азовського моря. Вони всі невеликі. Через наше місто Донецьк тече річка Кальміус. Починається вона біля села Яківлівки і впадає в Азовське море. Довжина цієї річки біля двохсот дев’яти кілометрів. Там, де вона тече через наше місто, береги її одягнені в бетон. Колись у давнину наша річка була судохідною. Найбільші притоки […]...
8. Про безстрашного Воркотика 8 клас Про безстрашного Воркотика Я дуже люблю свого кота Воркотика. Він безпорадний, але дуже симпатичний. Простий собі кіт – чорні з білими плямами та з білими ж лапками. Bopкотик дуже спокійний і любить муркотіти, за що й отримав своє ім’я. Особливо голосно він муркотить, коли на кухні смажиться м’ясо чи риба, або ж коли з базару приносять ковбасу. Тоді Воркотик починає танцювати й навіть підстрибувати вгору, щоб дістати смачний […]...
9. Ким я хочу стати в майбутнього У майбутньому я мрію стати музикантом. Ця професія зараз не є найпрестижнішою, але я не збираюся відмовля­тися від своїх намірів. З семи років я займаюся в музичній школі по класу фортепіано. До великої світлої кімнати, де стояв крилатий інструмент із клавішами, уперше мене привів тато. Спочатку мені здавалося, що це ненадовго – на рік або два, а потім татові перехочеться мати в сім’ї піаніста. Проте пройшли короткі тижні, і я […]...
10. Мати Для кожної дитини її батьки найкращі. Так і для мене. І цей твір хочу присвятити моїй матусі. Це дуже вродлива і чуйна, добра й енергійна, люб’язна і весела, молода й життєрадісна людина. Не уявляю свого життя без неї. Бо вона виростила мене і навчила всьому, що я вмію. Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на неї, то її очі, брови, волосся нагадують про дідуся й бабусю. У неї дуже виразні […]...
11. Хом’ячок Семен Семенович Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив туди хомку, то зрозумів, що йому в хатинці потрібні, як і людині, повсякденні речі. Довелось […]...
12. Прислів’я та приказки про охайність Всі знають, що перше враження дуже сильне. От і уявіть собі, що перше враження від вас: “Фу! Нечепура! Мабуть, ледацюга-вмитися, причесатися ніколи!” Не дуже приємно, так? Недаремно є така приказка: “Промий чоло, чи не дасть Бог чого”. На мою думку, це означає, що коли людина охайна-її шанують, і у неї більше друзів. Але охайність-це не тільки чисті руки. Треба бути охайними і в словах, не бруднити мову образами до інших, […]...
13. “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІ варіант 6 клас II Варіант Майже кожна родина сьогодні має якусь тварину: собача, кішечку, рибок, папугу… І це добре, адже, як говорять мої батьки, домашня тварина не тільки розважає нас, а й розкриває наше почуття відповідальності. На жаль, ми не завжди усвідомлюємо, що, заводячи тварину, беремо на себе величезні обов’язки. У мене вдома живе кошеня, до якого я не просто звикла, а полюбила його. Незважаючи на те що за кошеням треба […]...
14. Кульбаба Кульбаба – звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони “сивіють” і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. “Сиві” кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не доводилося. А одного разу зірвав і вирішив понюхати, ніжні, пухнаті, вони тріпотіли в моїй руці, […]...
15. Якби моїм товаришем був Олесь Якби моїм товаришем був Олесь, то, думаю, нам спершу було б важко знайти спільну мову. Чому? Бо таких людей, особливо моїх ровесників, які живуть із природою, як у своїй родині, дуже мало. Просто взагалі меншає людей, які б не тільки відчували, досліджували, але й поважали природу так, як це вмів робити малий Олесь. Тому мені здається, що він і серед нас був би диваком. Але це на перший погляд, далі […]...
16. Твір-опис за картиною П. Д. Мартиновича. Портрет селянина Ф. Мігаля У Харківському музеї образотворчого мистецтва цей портрет вражає силою відтворення. Може, таке враження складається через те, що селянина XІX століття ми уявляємо не зовсім таким. Портрет Ф. Мігаля міг би бути портретом мого сучасника. Отже, реалістичність і спадкоємність духу, мабуть, зупиняють, коли йдеш галереєю музею. Ось тільки вуса несучасні, та й то не зовсім так, бо сьогодні які хочеш можна побачити у сучасників. На портреті людина мужня, рішуча, вольова, розумна. […]...
17. Травневі “заметілі” Того весняного ранку я вийшла надвір без чітко окресленої мети, просто тому, що хотілося прогулятись. “Можливо, зайду в парк”, – подумала я. Щойно вийшла з будинку, одразу зрозуміла – прогулянка буде тривалою. Хоча б тому, що у день, коли розквітли абрикоси, сидіти вдома – майже злочин. А абрикоси розквітли пишно, одразу скрізь – і на вулиці, і в садах, і в парку понад річкою. Дерева здавалися білими хмарками, що з […]...
18. Твір про казку ” Мій улюблений твір-казка” Я читаю багато книжок. Особливо мені подобаються твори про пригоди та чарівництво, казки про всіляких чародіїв, фей і чарівні речі. І тому моя улюблена книжка – це “Чарівник Смарагдового міста”, що її написав Олександр Волков. Точніше, я люблю усю серію книг про казкові пригоди дівчинки Еллі в Чарівній країні. Сюди входять ще “Урфін Джюс та його дерев’яні солдати” та “Сім підземних королів”. Мені подобаються книги про Чарівну країну за вигадку, […]...
19. Мій улюблений папуга Кузик Я мріяв про маленького папугу. Того року моя мрія здійснилася. На день народження моя родина подарувала мені хвилястого папугу. Я назвав його Кузею. Кузик має жовто-зелене пір’ячко, маленький, але міцний дзьобик, чорні очі, гострі та чіпкі лапки. Для того, щоб пташка комфортно почувалася у клітці, я збудував їй драбинки на різній висоті. Пташці взимку необхідні вітаміни. У воду я капаю 2-3 крапельки лимонного соку, натираю на терці яблука, моркву, горіхи. […]...
20. Моя сім’я Моя сім’я Моя сім’я – це тато, мама, брат Андрій і бабуся. Мама і тато багато працюють, і тому я дуже ціную години, коли ми буваємо разом. Вони намагаються виділити час, щоб поспілкуватися зі мною і Андрієм. Тоді ми йдемо до лісу або в парк, а влітку – до річки або водосховища. Найбільш мені подобається, коли ми їдемо на кілька днів порибалити. Я, брат і тато рибалимо, а мама готує […]...
21. Мій вихідний день Вихідні дні в мене проходять по-різному. Це багато від чого залежить: і від погоди, і від настрою батьків, і від того, як пройшов тиждень, які оцінки одержав. Бувають просто ніякі вихідні, коли думаєш тільки про те, щоб скоріше вони закінчилися – і в школу, щоб із понеділка розпочати нове життя. Тому краще поговорити про те, яким би я хотів бачити свій, наприклад, найближчий вихідний. Коли я зараз мрію, за вікном […]...
22. Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Поля Гогена “Морський берег” Пейзаж “Морський берег” зображує Туринську затоку на Мартиніці. На першому плані художник зобразив вузьку смугу піщаного берега, на якому де-не-де ростуть невеличкі кущики зелені. Декілька екзотичних дерев, покручених постійними вітрами, чіпляються корінням за піщаний грунт. Крони цих дерев рідкі, гілки кострубаті. Вони здаються на картині зайвими, адже своїми стовбурами немов заступають красу затоки і неба, вкритого білими хмарками. На […]...
23. Екскурсія, яка мені сподобалася Минулого літа ми з батьками поїхали до Чорного моря. Ми щороку намагаємося з’їздити кудись на відпочинок, і цього разу місцем нашої зупинки батьки обрали Ялту. Це приморське місто, дуже гарне, з давньою історією. Кожного року до Ялти на відпочинок приїжджає велика кількість людей не тільки з України. Щовечора ми з батьками гуляли набережною, а зовсім поруч плюскотіло море. Легкий бриз з його боку робив повітря свіжим і запашним, а у […]...
24. Моя подорож Ялта – це мальовниче місто на Південному узбережжі Криму Я давно мріяла там побувати, тому що читала про цей чарівний куточок України, а крім того, моя мама колись часто відпочивала в Ялті й багато розповідала мені про неймовірну красу тамтешніх гір і лагідне безкрає море. І от моя мрія здійснилася. Навесні цього року ми поїхали до Ялти. У Криму я була не вперше, але Ялта вразила мене тим, що зусібіч […]...
25. Мої шкільні друзі У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з дитячого садка дружили. А Саша прийшла до нас у шостому класі. Вона виявилася товариською і […]...
26. Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
27. Чим мені сподобалися Том і Гек? Том Сойєр і Гек Фінн – мої улюблені герої з книги Марка Твена “Пригоди Тома Сойєра”. Коли я читаю цю книгу, то мені здається, ніби там пишуть дещо й про мене. Я вчуся непогано, але для мене, так само, як і для Тома, понеділок зранку неприємний. “У понеділок зранку Том Сойєр почував себе дуже нещасним. Так завжди бувало з ним по понеділках, бо цього дня починається тиждень нових страждань у […]...
28. Я вибираю професію Професію я ще не вибрала. Поки що не кваплюся – усе-таки три роки навчання в школі попереду. Але батьки вважають, що час мені вже задуматися про своє майбутнє. І я іноді задумуюся… Ще рік тому я марила про кар’єру тенісистки. Я обожнювала цю гру. Обожнюю і зараз. Але якось само собою так сталося, що я зрозуміла – Мартини Хингіс з мене не вийде. Адже одна справа – ходити на тренування […]...
29. Пісня моя – радість моя У напівтемній залі застигла напружена тиша. Погляди всіх глядачів спрямовані на яскраво освітлену сцену. І ось завіси розсунулась, відкривши глядачам співачку, одягнену в українське національне вбрання. Із насолодою слухаю чарівну українську мелодію. А вона дзвенить, переливається срібними тремтливими звуками цимбал, пробуджує у серці ніжним голосом сопілки солодкий смуток. Чомусь спало на думку, що без музики, без пісні не змогли б існувати ні радість, ні кохання; люди не були б щасливими, […]...
30. Яким я уявляю князя Ігоря Ліро-епічна поема “Слово о полку Ігоревім” – це дорогоцінна спадщина наших предків, перша літературна пам’ятка Київської Русі. Вивчаючи цей твір, я познайомилася з низкою образів, які оспівав далекий мій предок. Це й Ігор, це і Всеволод, це і Ярославна. Дуже схвилював мене автор тим, що майже в кожному рядку відчутне його вболівання за долю русичів, за рідний край. Одним із головних образів поеми с образ новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, до […]...
31. Твір про квітку – опис мальви Мальви – справжні королеви у літньому українському садку. Вони ніжні, пишні, яскраві. Квіток мальви на її високій, довгій та міцній стеблині дуже багато. Тому здається, що мальва – це суцільна велика квітка. Мальви в садку квітнуть все літо. Вони радують око різними кольорами: ніжно-рожевим, лимонно-жовтим, ніжно-лиловим, густо-червоним, яскраво-бордовим… Деякі мальви мають дивний чисто-білий колір. Пишні пелюстки мальви за формою схожі на видовжені сердечки, а сама квітка – на легенький капелюшок. […]...
32. Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, а саме – битву Богдана Хмельницького під Жовтими Водами. Поет детально не змальовує кровопролитні баталії, […]...
33. Уславлення народного героя Івана Сірка в легенді “Як Сірко переміг татар” Україна відома своїми героями, які були справжніми патріотами, любили народ і рідний край. Про одного з таких героїв ми дізнаємося з легенди “Як Сірко переміг татар”. У ній розповідається про дивовижну здатність кошового Сірка перетворюватися на хорта, яка допомогла йому перемогти величезне військо татар. Перетворившись на хорта, Сірко потрапив до війська татар. Ворогам сподобалась ця тварина. Вони її нагодували і залишили в себе. А вночі він, перетворившись знов на людину, […]...
34. Випадок з життя Віра – моя подруга. У її житті сталася дивна подія. Одного разу у відчинені балконні двері її кімнати влетів птах, як з’ясувалося, – канарка. Як птах міг опинитися на волі, ніхто не знав. Новим місцем її мешкання стала кімната Віри. Батьки моєї подруги купили для канарки клітку. Поставили клітку на широке підвіконня, пофарбоване в білий колір. Коли сонце освітлювало підвіконня, від нього відбивалося сяйво. Це дуже подобалося канарці, і вона […]...
35. Мені однаково, чи буду – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО Мені однаково, чи буду Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі. […]...
36. Добрі Хухи в нашому житті Не один раз мені доводилося чути розповіді про різних домовиків. Доводилося чути і страшні, і смішні історії, навіть читати про них. Про цих хатніх мешканців я розпитував і бабусю, і її знайомих. І ось які думки в мене виникли. Усе залежить від нашої віри в них і від того, як ми ставимося до своєї родини, оселі. Бабуся розповідала, що раніше, коли люди переселялися в іншу хату, то обов’язково біля підпіччя […]...
37. Рідна мова – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Моя рідна мова і мова моїх батьків – російська, тому у моїй родині завжди розмовляли й розмовляють російською. Змалечку мені читали, а потім я читав сам російські казки, вірші російських поетів: Пушкіна, Маршака, Чуковського та оповідання для дітей російських письменників: Толстого, Носова, Драгунського. У мене ніколи не виникало питання, що зараз так часто обговорюється: рідна чи нерідна мова? Це є мова, за допомогою якої я спілкуюся з рідними та друзями. […]...
38. Ким я хочу бути Якось у нашому дуже серйозному товаристві, яке щодня збиралося в пісочниці з синіми або червоними відерками і відповідного ж кольору лопатками, зайшла розмова про те, хто ким хоче стати в майбутньому. Ну, звичайно, багато було міркувань: хто – вчителем, хто – інженером, хто – моделлю, хто – пожежником тощо. Кожний із присутніх намагався довести, що кращої професії, ніж ним обрана, й не може бути. Ми всі кричали, обсипалися піском, якщо […]...
39. Я мрію про Мені дуже подобається мріяти. Кажуть, що найбільше люди мріють у дитинстві, але мені здається, що й дорослі із задоволенням роблять це. Моя бабуся говорить, що мрія допомагає жити, бо завдяки їй у людини з’являється бажання досягти чогось і вона робить усе можливе для справдження своєї мрії. У мене багато мрій – маленьких і великих. Мрію я про гірський велосипед, про новий комп’ютер, про подорож до якоїсь іншої країни. Мені б […]...
40. Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська…” Дівчина не боялася ні грому, ні бурі, завжди сміливо кидалася в море, якщо комусь потрібна була допомога. Перед її […]...