Утвердження любовi як джерела духовностi в повiстi Михайла Коцюбинського “Тiнi забутих предкiв”

Related posts:

1. Фольклорнi джерела повiстi Михайла Коцюбинського “Тiнi забутих предкiв” У тому чарiвному краї, де смуток смерекових лiсiв спускається з високих гiр до бурхливого Черемоша, творилися справжнi дива. Там жили добрi лiсовики, блукали веселi чугайстри, водили танок мавки, грiлися бiля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь свiт був як казка, повна чудес, таємнича, цiкава й страшна”. Казка не завжди мала щасливий кiнець. Бо вона тiсно переплiталася з людським життям, де радiсть i горе, любов i смерть, добро i зло […]...
2. Поетичнi картини народного побуту i звичаїв у повiстi Михайла Коцюбинського “Тiнi забутих предкiв” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афiнах” – так жартома називав село Криворiвню на Гуцульщинi. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригiнальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановитi, гордi, мужнi й вродливi. Де тiльки не побував письменник, уявою своєю переносячи i нас в зеленi полонини, на бурхливий Черемош. Разом з ним iз захопленням […]...
3. Фолькльорнi джерела повiстi про добро i зло, любов i ненависть Тут в небi тихо. Анi шум потiчка, Нi вiтру шум, нi пташка лiсова. I тiльки десь Iванова Марiчка Iз того свiту кличе його: Йва-а-а! Влiтку 1910 року М. Коцюбинський вiдвiдав Криворiвню. Цей гуцульський край настiльки вразив його, що через рiк письменник повертається, щоб ближче познайомитися з життям гуцулiв, з їх фольклором та вiдповiдною лiтературою. Все це лягло в основу його чарiвної повiстi. Не випадково навiть назва твору мала 13 варiантiв. […]...
4. Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє життя простежується ще з дитинства. Вони несуть своє кохання через усе своє життя. Навіть коли […]...
5. Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Казка не завжди мала щасливий кінець. Бо вона тісно перепліталася з людським життям, де радість і горе, любов і смерть, добро і зло […]...
6. Твір на тему – Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті існує два протиріччя – між духовним і матеріальним, високими поривами людини та прозою життя. “Тіні забутих предків” – це свого роду “Лісова пісня” М. Коцюбинського: письменник показав у творі велику силу свого таланту, що перевтілюється в духовне життя персонажів, змушує хвилюватися за долі героїв. Повість написана в романтичному стилі, її образи, овіяні казковістю, передають екзотику, чарівну красу людей і природи. Події зображено в дусі народних легенд і міфів […]...
7. Фольклорні джерела повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Людську любов і радість, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського […]...
8. Утвердження любові як джерела високої людської духовності в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини, М. М. Коцюбинський закінчив у 1911 році, а вперше надрукував в 1912 році. Написанню твору передувала велика, напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, наукові статті, монографії, особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою тощо. І тільки після цього почав писати. У листі до Гнатюка повідомляв: “Боюсь, хвилююсь, але пишу”. У повісті Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою сприймали і бачили її […]...
9. Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Для написання твору Коцюбинський вивчав фольклорно-етнографічні матеріали, їздив до Криворівні, спостерігав життя гуцулів. Він прагнув відтворити їхнє своєрідне міфологічне світосприйняття і світовідчуття, показати життя людей в атмосфері казки, міфу, повір’їв і забобонів. Він сам говорив про свою підготовку до написання повісті: “Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би вдоволений”. У повісті перед нами постала Гуцульщина в усій її […]...
10. “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського…У чому загадковість і пронизливий трагізм цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди в якому, не змовляючись, творять Кобилянська й Хоткевич, – багато митців, починаючи з “Чорної ради” Пантелеймона Куліша, де Кирило Тур уважає Чорногору якимсь Ельдорадо, якого не зачіпають катаклізми життя. Може, справа в тому, що весь світ “Тіней…” – це казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна? Але Коцюбинський не може остаточно […]...
11. “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть Людську любов, і радості, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Любов звеличує, надихає, примножує красу всього живого на землі. Від неї розквітає навесні природа, вона “водить сонце і світила”. Де любов, там добро. А разом вони несуть прекрасне, роблять світ казковим, людину в ньому – щасливою. На крилах кохання вона сягає неба, дістається до місяця і […]...
12. Твір за повістю Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Ми живемо наприкінці XX ст., й нині відбувається процес, який розглядає як закономірне явище на новому витоку спіралі екологізацію суспільства, повернення до симбіозу людини і природи, повернення народів до своїх етнічних вір. Тому й не випадково, що ми все частіше перечитуємо, переосмислюємо нашу історію, звертаємось до пам’яток нашого минулого, щоб збагнути втрачене і те, чим збагатилися; з подивом відкриваємо для себе глибинні традиції наших предків, їхню природжену мудрість, гармонію єднання […]...
13. Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” . Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою”. Отже, М. Коцюбинський. як і Ю. Федькович, […]...
14. Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ йде від дихання гір, від “суму чорних смерекових лісів”, від стрімкого бігу струмків, які весело дзюрчать, збігаючи з далеких й […]...
15. Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановиті, горді, мужні й вродливі. Де тільки не побував письменник, уявою своєю переносячи […]...
16. Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою травою полонинам… Відчуття казковості карпатського життя не покидає нас, коли читаємо “Тіні забутих предків”. Цю […]...
17. Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання. З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, підклали бісеня. Для розкриття внутрішнього світу малого гуцула Коцюбинський використовує дієслово “знав”: “Коли Іванові минуло […]...
18. Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського горя, “як квіта для роси”. Незабутні дні, проведені серед смерекових лісів і гомінливих річок Гуцульщини, спонукають письменника створити прекрасну пісню про кохання – повість […]...
19. Образи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх. Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість […]...
20. Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика честь. Все навкруги жило і прославляло життя, кожна зміна пори року нагадувала про швидкоплинність життя, […]...
21. Характеристика образів повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з сюжетом трагедії Шекспіра “Ромео і Джульетта”. Діти ворогуючих родів покохали одне одного. Як і шекспірівські персонажі обоє вони гинуть, але смерть Марічки відбувається випадково. А Іван не може пережити смерті свого кохання, тому й помирає ще за життя. Кохання породжує в його душі фантастичні образи, які призводять його до фізичної смерті. Від самого початку кохання Івана й Марічки було трагічним, бо на перешкоді […]...
22. Характеристика образу Івана Палійчука за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський подарував світові українського Ромео! Головний герой твору “Тіні забутих предків” Іван Палійчук – образ справжнього романтика, для котрого кохання є найціннішим почуттям. Іван – звичайний гуцульський парубок, дев’ятнадцята дитина в родині. Чарівна природа Гуцульщини пробудила в хлопцеві відчуття прекрасного, спостережливість та особливу вдумливість. Його очі таїли в собі щось незбагненне для інших. Навіть рідні люди не завжди розуміли Івана. Не могли вони зрозуміти прагнень його душі, що виходили […]...
23. Аналіз твору “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Повість “Тіні забутих предків” було створено М. Коцюбинським у 1911 році на основі вражень від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв та обрядів, оригінальності мислення та світосприйняття. Їхнє життя проходить посеред первозданної краси природи – зелені гори, бурні річки, пишні полонини, на яких вони пасуть отари овець. Письменника вразило те, що гуцули навіть у ХХ столітті залишалися язичниками, сприймали природу як живу, населену духами, добрими та злими. Сюжет повісті простий: Марічка […]...
24. Iдея служiння митця народовi в новелi Михайла Коцюбинського “Intermezzo” Михайло Коцюбинський – письменник, який подарував українськiй лiтературi чимало прекрасних сторiнок. Вiн збагатив її новими темами, лiтературними формами, жанрами. У такому новому для українсь кої лiтератури того часу жанровi, як новела “Intermezzo”, вiн звернувся до дуже важливої i давньої теми: митець i суспiльство. Письменник знайшов хвилину перепочинку, щоб замислитися над роллю митця i його призначенням, сприйняття ним природи, навколишнього свiту. У цiй досить незвичнiй новелi-сповiдi ми зустрiчаємось з лiричним героєм, […]...
25. Вічні теми життя в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палійчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже був дуже обізнаною людиною, бо знав, що в світі панує нечиста сила, що всім править злий дух, що в лісах […]...
26. Що спільного й відмінного між п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” та повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”? Повість “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський написав 1911 року під глибоким враженням від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання. Цей твір ніби перегукується з трагедією Шекспіра. В них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного, – Іван і Марічка. Давня ворожнеча […]...
27. Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання. ІІ. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук. 2. Велике кохання Марічки та Івана. 3. Страшна розлука коханих. 4. Зміни, що сталися з Іваном. 5. Протиставлення поетичного кохання до Марічки і життя Івана з Палатою. ІІІ. Головна думка твору....
28. Образ природи в творчості Михайла Коцюбинського Природа – це мати, яка дає щедрі дари людині, приносить їй естетичну насолоду, наснажує здоров’ям, дає натхнення. Художні твори про природу розвивають у нас відчуття всесвіту, вміння спостерігати довкілля, помічати красу у звичайному. Вони вчать нас бути добрими, мудрими, прищеплюють любов до рідної землі. Великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, ніколи не втомлювався “вбирати в себе” її красу. Письменник вивчав фарби і кольори, бо вважав, що йому, […]...
29. “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – роздуми про добро і зло, любов і ненависть Є край, у якому царюють сині гори, запаморочливо пахнуть смереки й гірські трави, збігають у долини дзвінкі чисті потоки. У тім краю розкотисто рокочуть громи, розсипається по вершинах гір сонце, ридають дивного лосі трембіти. У тім краю живуть нявки і щезники, лісовики і чугайстри, русалки і перелесники. І серед того загадкового лісового народу, серед того розмаїття дивовижних створінь живуть люди, що вміють вірити в казку. З тими цікавими людьми ми […]...
30. Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом сокири, з дивними нявками, з веселим і підступним чугайстром, з арідником, щезниками… Це ж М. […]...
31. Міфологізм та демонтологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного твору. Згадаймо, наприклад, “Лісову пісню” Лесі Українки, “У неділю рано зілля копала” Ольги Кобилянської та […]...
32. Iдея громадського обов’язку в новелi Михайла Коцюбинського “Intermezzo” Присвячую кононiвським полям. / М. Коцюбинський / “Intermezzo” в перекладi з iталiйської означає “перерва”. I не дивно, що навiть природа, яка згодом чарiвною музикою зазвучить в “Intermezzo”, спочатку викликає у письменника майже вiдразу. Враження вiд прекрасної кононiвської природи лягли в основу “Intermezzo”. На початку твору атмосфера похмура. Лiричний герой, як i Коцюбинський, виснажений тяжкою працею, громадськими справами, боротьбою, яку йому доводиться вести, щоб запобiгти людському горю. I от вiн опиняється […]...
33. Проблематика повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності відтворені у цьому останньому творі. Разом із тим у “Тінях забутих предків” виявився погляд автора на нерозривний […]...
34. Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щаслива та людина, яка відчуває у своєму житті кохання. Це почуття дає їй крила і снагу, допомагає долати перешкоди, підіймає до зірок. Нещасна та людина, яка не знає любові або не вірить у неї. Кохання дає щастя, але може принести й нещастя. У кожного є своя історія кохання. У нашому житті чимало Ромео і Джульєтт, любов яких долає родинну ворожнечу чи інші серйозні життєві проблеми. Хто й коли посварив роди […]...
35. Мій улюблений твір Михайла Коцюбинського Новела М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”, що має авторське жанрове визначення “ескіз”, – за проблематикою вписується в ряд творів, у яких ідеться про роздвоєність свідомості митця між житейськими реаліями і творчим світом. Можна абсолютно точно визначити дві основні риси новели, які здаються мені найважливішими і, власне кажучи, роблять цей твір таким цікавим і привабливим для мене. Сподіваюся, не тільки для мене. Це, по-перше, відвертість, щирість сповіді оповідача; по-друге, тонкі імпресіоністичні малюнки, […]...
36. Почуття і переживання ліричного героя новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського Новела “Intermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського. Його можна вважати ліричним монологом самого автора. Задум написати такий твір виник у письменника під час відпочинку в селі Кононівка на Полтавщині. Приводом до написання і темою твору послужили події 1905 року. Художньо висвітлюючи тему революції та її поразки, М. Коцюбинський висловив своє ідейно-естетичне кредо: література – явище естетики, але вона покликана до зображення “вірного малюнку різних сторін життя” і його […]...
37. Фольклорна історія народу як джерело повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію – відвідав Карпати, і у нього з’явилося бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. Відчуття казковості карпатського життя не полишало М. Коцюбинського. Із захопленням він писав у листі: “Скільки тут красивих казок, переказів, творів, символів! Збираю матеріал, переживаю природу, […]...
38. Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в руслі етнографічного реалізму, який розробляв М. Коцюбинський в ранній творчості, а етнографічного неоромантизму, оскільки письменника […]...
39. “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – вершина вітчизняної прози У багатьох творів є власна передісторія, і лише в дея­ких – власна післяісторія. Доля України й українства взагалі багата на дивні й символічні події. А повість “Тіні забутих предків” була ніби своєрідною ілюстрацією. У шістдесяті роки XX століття великий український режисер Сергій Параджанов зняв стрічку за відомою повістю Михайла Коцюбинського. На прем’єрі цієї картини стало­ся ось що: на сцену палацу “Україна” самочинно піднялися Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл, закликаючи до […]...
40. Тема стосунків людини і природи у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам’ятаємо чудові психологізовані пейзажі в “Іntermezzo”, філософські образи “Fata morgana”. У повісті “Тіні забутих […]...