Утвердження громадської активності трудівника

Related posts:

1. Утвердження громадської активності трудівника – IІ варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас II варіант Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив щось своє, оригінальне. Досить обширними є вірші, де зустрічаємо […]...
2. Утвердження громадської активності трудівника – I варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас I варіант У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, вони наділені і розумом, і дотепністю, а порівняно з панами багатші духовно, благородніші. Важко жити […]...
3. Співомовки Руданського – неповторне явище літератури Степана Руданського Франко вважав найбільш талановитим поетом після смерті Шевченка. Руданський є автором поем, віршових хронік, гуморесок, ліричних поезій і балад. Усі свої поетичні твори Руданський називав “співомовками”. Поет писав ліричні вірші про кохання. Деякі з них стали народними піснями, серед них – “Повій, вітер, на Вкраїну”. Пізніше в його ліриці з’являться громадські мотиви мужності в боротьбі за оновлення суспільного життя. Цікавими є поетичні гуморески та приказки Руданського, написані за […]...
4. Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. “Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета”,- так оцінив його творчість М. Рильський. […]...
5. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів, і царська урядова […]...
6. Руданський Степан Васильович Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1834 р. в с. Хомутівці, тепер Вінницької області, у родині священика. Навчався у Шаргородській бурсі, потім у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. До Києва юнак поїхав вступати в духовну акаде­мію, але вступив до Медико-хірургічного університету. Після закінчення університету працював міським лікарем в Ялті, користуючись повагою жителів міста. Літературна діяльність С. Руданського розпочалася баладою “Ве­чорниці”, написаною у романтичному стилі. Під час перебування у Петербурзі написав багато оригінальних […]...
7. Радощі і біди народу Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим суддею округу. Під […]...
8. Утвердження нездоланності рідного народу в поезії “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – в Правді: Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда […]...
9. Твір Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його-в Правді: Я єсть народ, якого Правди […]...
10. Твір Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь не деготь, – йому кажуть, – Дурмі продаються!.. Але мужик зумів постояти за себе, не […]...
11. Величання в народних піснях селянської родини, селянина-трудівника Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати. Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа, сходив сніг, починався Новий рік. Вони починали засівати ниву і заклинали урожай, щоб жито родило високе, буйне, кучеряве. Наші предки вірили, що сонце, вітер, мороз і дощ – це божества, від яких залежить урожай і життя […]...
12. Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона органічно близька і своїм змістом, і духом до народної творчості. Ліричний герой, згідно з народною […]...
13. Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна’ Олександра Довженка Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з природою та односельцями – чесними трудівни-ками землі. Розкішна природа над красунею Десною, яку сприймав О. Довженко “зачарованими” дитячими очима, творила його як митця, а батько-мати, хлібо-роби-односельці своїм […]...
14. Уславлення козацької мудрості, винахідливості, почуття гумору в співомовках С. Руданського Ніхто з поетів, мабуть, так не знається на фольклорі, як Степан Руданський. Він залишив нам багату спадщину. Але особливе місце посідають співомовки, створені на основі фольклорних творів. В українській літературі традиційно козаки наділені найкращими рисами: надзвичайною силою, хоробрістю, відважністю. Але С. Руданський відтворив запорожців мудрими, дотепними, ввічливими, веселими. І при цьому вони ви­конували доручення. Козаки поводяться гідно, вони ро­зумні, дотепні, з почуттям гумору. Співомовка “Козак і король” нагадує нам казку, […]...
15. Трагедія Федора Ровби – трагедія селянина-трудівника в період колективізацій Твір по повісті В. Бикова “Облава”. Письменник Василь Биков відомий нам як правдивий, щирий оповідач про людську долю в роки Великої Вітчизняної війни. Тема війни є основною в його творчості. Велику популярність одержали такі його повісті, як “Альпійська балада”, “Третя ракета”, “Сотников”, “Кар’єр”. Але у творчому багажі письменника є й інша, не менш значима по своїй драматичності тема: доля селянства в період колективізації. Вона зачіпає одну із самих складних, хворобливих […]...
16. Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан Руданський захоплювався народним гумором, дотепністю і влучністю анекдотів. Поет виробив власний стиль комічного зображення типових […]...
17. Утвердження в баладі Р. Бернса “Джон-Ячмінь’ віри в щасливе майбутнє народу День народження Р. Бернса на його батьківщині, в Шотландії, відзначають щороку як національне свято, бо його вірші, життєрадісні, веселі, насмішкуваті, близькі читачам і сьогодні. “Поетом народним і великим” назвав його Тарас Шевченко. Ще в ранньому дитинстві Роберта зачарували народні казки, легенди, пісні. Пізніше фольклор став основою його творчості. Один із найпопулярніших творів Р. Бернса – балада “Джон-Ячмінь”, у якій поет прославляє природу й людину, невмирущість життя. Все в природі починається […]...
18. Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами […]...
19. Народнопісенний характер лірики С. Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона органічно близька і своїм змістом, і духом до народної творчості. Ліричний герой, згідно […]...
20. Лірика Ліни Костенко – це утвердження неповторності особистості Твір на прикладі творів про нитців. Ліні Костенко судилося стати в українській літературі 60-80 років “цитаделлю духу”. Безкомпромісність – ось головна риса її поезії. У часи, коли ідеологічний контроль за словом і думкою людини після короткої хрущовської “відлиги” знову став тотальним, від Ліни Костенко вимагалося бути такою, як усі. Але ж недарма вона вже в першій своїй збірці Проміння землі розповіла нам про художника Верне, який звелів друзям прив’язати його […]...
21. Проблеми виховання людини-трудівника в п’єсі “Дикий Ангел” Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті – такі визначальні принципи головного героя твору Платона Микитовича Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх. На перший погляд, Ангел – “куркуляка”, “за копійкою не те, що нахилиться, а ляже”. Та й сам Платон Микитович відверто зізнається, що не байдужий до грошей. Правда, він їх не любить, а […]...
22. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і всі поеми М. Рильського воєнного часу, була пройнята патріотичним духом, закликала до боротьби з фашистською навалою. Всенародне піднесення пробудило й […]...
23. Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса “Чесна бідність” Важливими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, були сильне життєстверджуюче начало, всеохоплюючий інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї творчості нормам, смакам дворянських та буржуазних верств тогочасної Шотландії. Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші “Чесна бідність” оспівано мрії, надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор висловив захоплення почуттям гордості та самоповаги простої людини, засудив верствову бундючність. Стилізований під народну шотландську пісню вірш звучить ніби скоромовка та […]...
24. Утвердження думки про необхідність оновлення суспільного устрою XVІІІ ст. знаменувало прихід в Україну просвітительства – могутньої ідейної течії, яка передувала розвитку нових суспільних відносин на уламках феодально-абсолютистського ладу. Прогресивні діячі культури того часу проголошували панування людського розуму й освіти, намагалися утвердити новий світогляд всупереч усталеним канонам. І. П. Котляревський писав славнозвісну “Енеїду” впродовж тривалого часу, тому в творі, як відзначає літературознавець Є. Кирилюк, “в багатьох істотних і важливих рисах відбилась уся переходова доба від старої Гетьманщини до […]...
25. Утвердження цінності людського життя в баладі Шіллера “Рукавичка” Йоган Крістоф Фрідріх Шіллер народився в Німеччині в той час, коли країна була поділена на дрібні герцогства. У кожному мало місце беззаконня герцогів. У творах Шіллера, який потерпав від подібного свавілля, порушувалась проблема деспотизму, залежності однієї людини від волі іншої, викривався цинізм тиранів. Темі людської гідності присвячено баладу “Рукавичка”. Героїня твору юна Кунігунда заради примхи ладна була пожертвувати життям лицаря Делоржа, який палко її кохав. Самозакохана дівчина навмисно кинула на […]...
26. Утвердження моралі та краси людини в п’єсі “Наталка Полтавка” Доброта – більша або менша, а то й мізерна, але доброта. Великодушність – яка вже не є і хто, на яку здатний, але великодушність. Щирість – може, V возного й ледь цинічна, коли йдеться, про “взяточок, сиріч – винуждений по-пнрочок”, але відверта. Отже, всі герої втілюють у собі найвищі прояви народної моралі. Хоч у образі головної героїні, безперечно, найяскравіше висвітлено ініутрішню красу людини. Наталка – чесна, скромна полтавська дівчина. Вона […]...
27. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми він обирає найнесподіваніші. Ось мати співає колискову. Співаючи, вона ніби бачить невеселе майбутнє свого сина: […]...
28. Утвердження загальнолюдських цінностей в оповіданні Євгена Гуцала “Хто ти?” Героїня оповідання Хто ти?- красива дівчина Галя, сирота, яка зростала в дитячому притулку. “Дівчина була вогнисто-руда, й коси її роздималися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, на якому особливо вирізнялись брови та очі – глибокі й блакитні”. Все було гарним у дівчинці, але вираз обличчя, як спостережливо зазначає автор, “надавав холоду й незворушливості”, а погляд був жорсткуватим та непривітним. А звідки могла взятися усмішка […]...
29. Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева “Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним серцем стоїть осторонь дрібничкових, міщанських сварок, власницького користолюбства. У взаєминах дядька Лева з фантастичними мешканцями […]...
30. Утвердження загальнолюдських цінностей у романі Куліша “Чорна Рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, кохання й подружнього життя, народної моралі та інші. Добро постійно бореться зі злом, і, на […]...
31. Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 […]...
32. УТВЕРДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, кохання й подружнього життя, народної моралі та інші. Добро постійно бореться зі злом, і, на […]...
33. Утвердження безсмертя народу та його пісні у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVІІ століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. Роман виховує в читачів почуття любові до […]...
34. “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою збіркою в Москві під заголовком “Малороссийские повести, рассказьіваемне Грицьком Основ’яненком”. Українські прозові твори Г. Квітки […]...
35. Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, що було задумано ще на фронті, “прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з […]...
36. Утвердження загальнолюдської моралі в повісті “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка “Сердешна Оксана”. Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,- писав С. Єфремов,- Квітка й шукав зразків цього в людях…” Образ головної героїні повісті […]...
37. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись Талановитий український поет 50-60-х років XІX століття Степан Васильович Руданський народився в багатодітній сім’ї священика в селі Хомутинцях на Поділлі. Родина жила бідно, але батько всіляко оберігав дітей від спілкування з однолітками із кріпацьких родин, нехтував народною мовою та звичаями. Отець Василь мріяв, що його молодший син вивчиться на священика, а тому віддав його до Шаргородської бурси, а потім до Кам’янець-Подільської семінарії. І хоча Степана гнітила задушлива атмосфера, яка панувала […]...
38. Творча спадщина Степана Руданського Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових жанрів, а з іншого боку, Руданськии використовує фольклорні мотиви, що вже роками побутували як в […]...
39. Утвердження просвітницького ідеалу людини у романі “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Коли згадують ім’я Робінзона, то здебільшого мають на увазі людину, що опинилася на безлюдному острові або, у переносному розумінні, самотню людину, відрізану від усього світу. Саме ці виняткові обставини привертають увагу читача і сприяють відчуттю романтики та поетичності ситуації. Саме це притягує увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок У самому собі і перетворює острів Відчаю на острів Надії. Робінзон зосереджує всі духовні та фізичні сили […]...
40. Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданського А особливо Ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін “співомовки” поет і. І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно – презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці “Добре торгувалось” дотепно висміяно панів, які хотіли поглузувати з мужика, щоб показати свою зверхність. Але це їм не вдається бо в народі багато розумних, дотепних […]...