Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне і фактичне, історичне минуле і сучасність творили індивідуальний світ письменника.
У творчості Миколи Гоголя Україна, мов казковий птах фенікс, відродилася з небуття, розкрилася перед зачарованим читачем своєю могутньою духовною енергією, виявила своє багатство і красу.
Могутня хвиля українських легенд, переказів, міфів, звичаїв, вірувань завирувала в гоголівських повістях, відкрила колективну силу народу, національний дух. Тоді письменник і сам черпав колосальну енергію від рідної землі, насичувався нею, переживав радість єднання з народом, отримував силу для творчості. У його голові роїлися сотні задумок, він був готовий на створення нової філософії життя, перед ним цілий світ розкривав свої найзагадковіші таємниці.
Але Гоголь, немов злякавшись тієї сили, що відкрилася йому, зупинився. Він не став творчо культивувати національні почуття, національний спосіб художнього мислення, відмовився від подальшого вивчення історичного минулого України. Він починає думати над смислом життя, його хвилює ідея порятунку душі від диявольських спокус, ідея боротьби зі злом, очищення від скверни.
Він звернувся до картин реального життя тодішньої Російської імперії – і вжахнувся. Щоб розв’язати внутрішній духовний конфлікт, зняти величезне напруження усього єства, Гоголь їде за кордон.
Але і в чужій стороні письменник продовжує роздумувати над ідеями, що його хвилювали раніше, і доходить висновку, що мусить удосконалювати свою душу, а без цього він не зможе виконати ті завдання, які поставив перед собою. “Без виховання душевного кожний труд мій буде тільки тимчасовим – блискучий, але суєтний в суєтності своїй”, – писав Гоголь своїй приятельці Олександрі Смирновій із-за кордону.
Гоголь не врахував, що для виховання потрібен мудрий терплячий вчитель і вихователь, який зможе оцінити вихованця і віддати йому частину себе. Таким наставником, вихователем для славного українця міг стати народ, і вже став ним, але Гоголь вирішив покластися на власні сили і програв битву із самим собою.
Кожен твір Миколи Гоголя – це шедевр. Та, вичерпавши свої духовні сили, виснаживши себе нерівною боротьбою із власним “я”, письменник ліг на диван, відвернувся обличчям до стінки, відмовився від їжі і помер. Помер, бо вже не було чим і не було для кого і для чого жити.
Він вичерпав себе до дна. Він не став ні пророком, ні апостолом, ні проповідником, ні мессією. Але в пам’яті народній Гоголь назавжди залишиться веселим українцем для якого чорт – не брат, а слуга і підданий.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Побутовий і моральний елемент в “Вечорах на хуторі біля Диканьки” “Страшна помста”- єдина в “Вечорах на хуторі” історична повість. Письменник малює в ній бурхливу епоху боротьби українського народу за свою незалежність із польськими феодалами – боротьби, у якій український народ звернувся до немочі й підтримки російського народу. У цій повісті Гоголь передає стародавню народну легенду, рас…, що каже про страшний злочин зрадника своїй батьківщині – огидного чаклуна Незважаючи на фантастичний елемент, у повісті відбилися реальні історичні події боротьби козацтва v […]...
- Твір за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород” Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування. І […]...
- “Повести, службовці продовженням “вечорів на Хуторі біля Диканьки” – такий підзаголовок “Миргорода” И змістом і характерними рисами свого стилю ця книга відкривала новий етап у творчому розвитку Гоголя. У зображенні побуту й вдач миргородських поміщиків уже немає місця романтиці й красі. Життя людини тут обплутана павутиною дріб’язкових інтересів. Немає в цьому житті ні високої романтичної мрії, ні пісні, ні натхнення. Отут царство користі й вульгарності В “Миргороді” Гоголь розстався з образом простодушного оповідача й виступив перед читачами як художник, сміло вскривающий соціальні […]...
- Казковість гоголівського циклу “Вечори на хуторі біля Диканьки” І. Реальність і казка у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”. 1. Ліричний образ України – реальність. 2. Казковість – форма подання матеріалу. ІІ. Значення “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. ІІІ. Мова “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. Казка і реальність. ІV. Фантастичність – спосіб оцінки життєвих явищ.....
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала […]...
- Образ України у творчості Миколи Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник. Але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він знайомить читача з мовою, якою говорять “поблизу Диканьки”, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, “Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, “Ревізор”. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі […]...
- Комічні образи у творах Миколи Гоголя Комічні образи закодованого реалізму Гоголя, зокрема у “Мертвих душах”, є і страшними в своїй основі. “Соотечественники! Страшно!” – робив висновки письменник зі своєї художньої правди, з відтворених уявою суворих реалій дійсності, з пророчих передбачень причин апокаліптичних часів. Цікавий аспект пророцтва великого класика! Предметом торгів і спекуляцій з метою утвердження в багатстві і владній перспективі та силі стають виморені голодом та соціальними утисками люди. Чи міг якоюсь надсвідомістю своїх пророчих візій […]...
- Основа повісті Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Уперше повість була надрукована 1830 року в “Отечественньїх записках” під назвою “Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала. Малоросійська повість, розказана дячком Покровської церкви”. Ця публікація зазнала втручання редактора журналу і викликала обурення Гоголя, який був дуже вимогливим і непоступливим шодо правок своїх творів, а тому письменник більше не співпрацював із цим журналом. В основу повісті “Вечір проти Івана Купала” покладено українські народні легенди, пов’язані з Івановим днем. За язичницьких часів […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
- Свідчення багатогранності таланту Миколи Гоголя В основі багатьох сюжетів Гоголя, як правило, лежить анекдотична ситуація, безглуздий випадок чи якась неординарна подія, осмислення яких у творах письменника стає не тільки майстерною інтерпретацією типових картин життя з типовими характерами, котрі набувають і символічного значення, а й містичного, прихованого змісту: гоголівський реалізм виходить далеко за межі соціального критицизму. Авантюризм Чичикова Павла Івановича не був чимось винятковим у державнокріпосницькій системі Росії, як і різного виду шахрайства в епоху капіталізму. […]...
- Мій улюблений твір Миколи Васильовича Гоголя “Мертві душі” Майже в кожного письменника є добуток, що є справою всього його життя, утвором, у якому він втілив свої шукання й таємні думи. Для Гоголя це, без сумніву, “Мертві душі”. Читаючи книгу вперше, я мало звертав увагу на ліричні міркування автора про Росію й російський народ. Ці прекрасні місця навіть здавалися недоречними в сатиричній поемі. Перечитавши недавно “Мертві душі”, я раптом відкрив Гоголя як великого патріота, переконався, як важливий для всього […]...
- Доля Миколи Гоголя: приклад загострених протиріч Вона єднає протилежне: щире захоплення та не менш щире нерозуміння, аж до абсолютного неприйняття того, що він у самому собі й власній творчості вважав найважливішим, найдорогоціннішим. Якби ці розбіжні оцінні комплекси відображували лише протиріччя читацької та дослідницької рецепції, то підстав вести мову про щось над звичайне, мабуть, не було б. Хто з великих такого уникнув? Хто з класиків світового красного письменства не постраждав від глухоти й сліпоти сучасників і нащадків […]...
- Анотація до вивчення твору Миколи Гоголя “Мертві душі” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Анотація до вивчення твору спрямовує вчителя на застосування шляху аналізу “слідом за автором”. Саме уважно читаючи і аналізуючи визначені вчителем ключові епізоди, можна ефективно домогтися розуміння зазначених в анотації положень: “Соціально-історичний та філософсько-етичний аспект аналізу російського життя. Критика кріпосництва, галерея поміщицьких типів Сутність авантюри Чичикова, функції його образу в розвитк сюжету. Жанр і композиція твору. Ліричні відступи, особливою гоголівського сміху, роль портрета, інтер’єра, […]...
- Запорозька Січ у зображенні Миколи Гоголя Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, зазирнути у майбутнє. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох. Її краса і художня довершеність захоплює і дивує, викликає повагу і гордість за український народ, його славетну історію. Не можна без хвилювання читати народні балади, легенди, перекази, поринати у світ казок, слухати героїчні думи та чарівні пісні. […]...
- Твір на тему: “Характеристика образів Басаврюка, Петруся та Коржа за повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Відома повість Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” розкриває перед читачами не тільки цікавий сюжет, повний незвіданого і цікавого, у зв’язку з участю в сюжеті нечистої сили, а й кілька цікавих образів. Аналізувати ці образу теж цікаво, адже кожен з них відігравав неповторну і унікальну по-своєму роль і визначав подальший розвиток повісті та її закінчення. Найпростіше аналізувати і простежувати розвиток образу Петруся. Цей молодий хлопець був схожий на багатьох в […]...
- Типи і символи у творах Миколи Гоголя “Мертві душі” Гоголя – це художня енциклопедія життя Росії, власне цілої християнської православної цивілізації, яка у протистоянні добра і зла опиняється на роздоріжжі: духовно спустошене суспільство, капітулюючи перед споживацькохижацькою стихією, наближається до апокаліптичної катастрофи – у тенета князя темряви попадають омертвілі душі. Купівля “мертвих” душ авантюристом Чичиковим носить теж метафоричний характер, що часто є визначальним у закодованому реалізмі автора – великого майстра соціального типажу, трансформованого в образисимволи. Побут і смаки […]...
- У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої дами, Кароліні Іванівні”. Але в шляху з ним трапляється дивна подія. Зненацька чиновник відчув, що […]...
- Весілля на хуторі В 1843 році приїхав у гостину до батьків на хутір Мотронівку майбутній редактор “Основи” В. Білозерський, а з ним його товариш – П. Куліш. Після того П. Куліш часто приїжджав сюди, мав навіть для себе окрему світлицю, щоб тут писати. Для панянок Білозерських він склав тут популярну історію України, а в січні 1847 року відбулося вінчання П. Куліша і Олександри Білозерської, майбутньої української письменниці Ганни Барвінок. Боярином на весіллі був […]...
- Образ України у творчості М. В. Гоголя Микола Гоголь – геніальний російський письменник, але витоки його творчості – в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі поблизу Диканьки”, “Миргород”. Гоголь створює не просто народні характери, а саме образ України, своєрідний материк на карті всесвіту, де центром, є Диканька. Він відкриває цей материк для усього людства. Як справжній дослідник, знайомить […]...
- Хрестоматія: Російсько-українські літературні зв’язки у творчості Гоголя Особливе місце займає творчість Гоголя в російсько-українських літературних зв’язках. М. Ф. Рильськ назвав Гоголя “золотим мостом” між духовними цінностями, створеними в росіянці й української літературах. О. Т. Гончар, виступаючи на міжнародному симпозіумі у Венеції в 1976 р., розвив цей удалий поетичний образ: “Своєю творчістю Гоголь звела воістину золотий міст, що з’єднує культури двох братніх народів – російського й українського, що усвідомлять своя спільність із культурою всього людства, і користь від […]...
- Авторські відступи в поемі Гоголя “Мертві Душі” М. В. Гоголь – великий письменник першої половини XІX століття. У своїх добутках він торкався проблем, актуальні в цей час. Своєрідність його творчості полягає в тім, що він одним з перших показав найширшу картину чиновницької Росії. Гоголя дуже хвилювало й тривожило майбутнє своєї Батьківщини, і це яскраво відбилося в поемі “Мертві душі”, у ліричних відступах письменникО. У добутку ми можемо побачити два типи ліричних відступів: епічні, які служать для розкриття […]...
- Україна і народ у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ, могутній Дніпро. Та мета його розповіді – описати Запорізьку Січ – колиску […]...
- Образ України у творчості М. Гоголя І. Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. ІІ. Україна й українці у творах М. Гоголя. 1. Український світ у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” . 2. Відображення історії українського народу у повісті “Тарас Бульба” . ІІІ. Україна – самобутня країна із самобутнім народом....
- “Мертві” і “Живі” душі в поемі Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чичикова спочатку в “пеклі”- І тім “Мертвих душ”, потім […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
- Образ Миколи Ростова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой знайомить читачів з дуже великою кількістю персонажів, як придуманих самим письменником, так і зображенням реально існуючих історичних особистостей. І це безліч персонажів допомагає читачеві зануритися в світ, який існує на сторінках роману. Існують у романі герої, які викликають у читача почуття любові і ненависті, тобто не залишають нас байдужими. Саме таким героєм твору є Микола Ростов – “Невисокий кучерявий молодий чоловік”, у […]...
- Повідомлення біографів: Дослідити шляхи М. В. Гоголя М. В. Гоголя можна назвати вічним мандрівником і трудівником. Що змушує його їхати у такі далі від рідних місць? У Москві він відчуває втому фізичну й душевну, тому часто їздить за кордон, туди, де є “ненатоплене тепло”. Мабуть, дійсно, “велике бачиться на відстані” краще. За кордоном він плідно працює над головним твором свого життя – поемою “Мертві ДУШІ”. Письменник, відвідуючи мальовничі місця Європи, піднімаючись на гору Монблан чи дивлячись на […]...
- Соціально-історичне й загальнолюдське в героях М. В. Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. Твори Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у росіянці літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших. […]...
- Реалістичні та романтичні елементи в повісті М. Гоголя “Шинель” Творчості М. Гоголя властиве поєднання романтичних та реалістичних рис, що відобразилося і в його повісті “Шинель”. Головним героєм твору є Акакій Акакійович Башмачкін, чиновник, який працював в одному з петербурзьких департаментів. Вже у Виборі персонажа простежується вплив реалістичних тенденцій на стиль письменника. Як відомо, реалізм характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму […]...
- Чи можна вважати Миколу Гоголя великим українцем? 2009 рік в Україні було оголошено роком Гоголя. Вже тільки цей факт яскраво свідчить про почесне місце, визначене народом письменникові. Святкування 200річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя співпало з часом, коли наш народ остаточно і навіки здобув національну незалежність. Цілком природним є прагнення патріотично налаштованих українців повернути до національної культури імена своїх великих співвітчизників, які наблизили час омріяної віками волі. Тому я проголошую нас, молоде покоління українців, правонаступниками всього […]...
- “Як виставити чорта дурнем” свідчення Гоголя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 року – ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті. Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської демократичної літератури, що розвивалася в напрямі народності й гуманизму, широко використовував українську літературну й фольклорну […]...
- Опис образів поміщиків у поемі Гоголя “Мертві душі” На початку роботи над поемою М. В. Гоголь писав В. А. Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг свого добутку – вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі як негативні, так і позитивні сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чичикова спочатку в “пеклу” – І тім “Мертвих душ”, потім […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: “Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому […]...
- Національний колорит поеми “Енеїда” “Енеїда” Івана Котляревського – оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. Створювалась поема тривалий час, понад двадцять п’ять років. її ще називають “енциклопедією українського життя кінця XVІІІ – початку XІX століття”, бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в Україні того часу, відтворені характерні риси побуту, звичаїв нашого народу. Своєю “Енеїдою” Котляревський розповів усьому світові, що є такий народ – українці – із самобутньою культурою, традиціями. Написана […]...
- Розповідь про життя Нимидори після втечі Миколи Тяжко переживала вона розлуку, “йшла на панщину – плакала, йшла з панщини – так само плакала”. їй все здавалося, що Микола десь поблизу. Минуло десять років, і стара Джериха померла. Тим часом підросла дочка Любка і трохи розважала змучену працею і горем Нимидору. Письменник підкреслює, що її “ізсушила, ізв’ялила нужда, як холодний вітер зелену билину. Лиха недоля ізстарила її завчасу. Минула половина її літ, а вже здавалось, що Нимидора доживає […]...
- “Мертві душі” М. В. Гоголя – “гірке нарікання сучасній Росії, але не безнадійне” Можна по-різному розповісти про те ж саме явище. Можна поставити його в тінь, можна – на яскраве світло, розвернути, роздивитись з усіх боків. Можна показати все велике, що одразу кидається у вічі, а можна зробити портрет із дрібниць, висвітити навіть найдрібнішу рисочку. Якщо вміло створити портрет із дрібниць, то він набагато краще відбиватиме характер, ніж риси, що лізуть у вічі, але бувають не головними, оманними. Так робив і Гоголь. Він […]...
- Тема твору: Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму прагнення дістати вигідне місце, блиснути й затьмарити, будь-що-будь, іншого, отмстить за пренебреженье, за глузування. Чи […]...
- Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на […]...
- “Мертві душі” поеми Гоголя Гоголь показує їх у порядку зростаючої моральної деградації. Спочатку це Манилов, увічливий, із приємними рисами особи; мрійлива людина. Але це тільки на перший погляд. Поспілкувавшись із ним небагато, ви викликнете: “Чорт знає, що таке!” Його мрійність це ледарство, паразитизм, безвільність У Коробочці Гоголь представляє нам інший тип російського поміщика. Господарська, гостинна, хлібосольна, вона раптом стає “дубинноголовой” у сцені продажу мертвих душ, боячись продешевити. Це тип людини собі на розумі У […]...
Categories: Твори з літератури