У творах Кочерги – історія мого народу

Related posts:

1. Історія українського народу у творах І. Кочерги ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Історія українського народу у творах І. Кочерги Творчість Івана Кочерги різноманітна. Знавець історії, він написав історичні драми, драматичні поеми, комедії. Своєрідність його мистецтва, багата мова, героїчність сюжетів, глибоке відчуття епохи, її колориту, історизм характерів – усе це робить Івана Кочергу одним з найоригінальніших українських драматургів. Найяскравіші зразки історичної драматургії – п’єси “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, “Алмазне жорно”. Драматичною поемою називають “Свіччине весілля”. […]...
2. Історія українського народу в творчості І. Кочерги Класик української літератури Іван Антонович Кочерга відомий як видатний творець історичної драми. Мудрий філософ, добрий мрійник і гуманіст, він вірив у людей, славив благородство їхніх душ, силу їхнього розуму і творчої енергії, із захопленням і подивом оспівував справді високі поривання їхніх сердець. Світлими почуттями любові до людини пройняті кращі твори І. Кочерги: “Алмазне жорно”, “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, у яких відтворена героїчна й трагічна історія нашого народу. Першим твором, написаним […]...
3. Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У дні тяжких випробувань своєю п’єсою автор проголосив гімн миру, спокою на землі, освітивши світлом свого таланту найважливіші віхи історії нашого […]...
4. Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
5. Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
6. Роль художнього вимислу в п”єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” У передмові до п”єси І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла” , мотив що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру”. І далі автор згадує про дві грамоти литовський князів 1494-1506 років, що володіли тоді […]...
7. Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів Івана Франка, який так стисло і чітко окреслив, як кажуть, права та обов’язки митця. “Все […]...
8. Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки вважав, що соціальна несправедливість, знущання, приниження людської гідності неминуче породжують протест і можуть стати причиною […]...
9. Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського житія і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити […]...
10. Свічкою освітлюємо шлях, або Як написати твір за поемою І. Кочерги Перш ніж взятися до написання твору за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”, треба дізнатися, яку епоху описує автор. Для цього потрібно звернутися до історії. Кінець XV – початок XVІ ст. Київ під владою литовських магнатів. Ще в XІV ст. Литовське феодальне князівство, скориставшись роздробленістю руських земель, що знаходились під монголо-татарсь-ким ігом, захопило всю Західну Русь, а також Півден-но-Західну і Північно-Східну. Великий князь литовський Ольгерд став володарем Чернігово-Сівер-щини, Поділля і […]...
11. “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими Грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор Полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг свою душу. І ось прийшли в Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, обезкровлений і знесилений […]...
12. Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п’єса “Ярослав Мудрий”, бо сама постать князя Ярослава, якого за його справи народ назвав мудрим, цікава і епохальна. Це і сильний воїн, і книголюб, і автор перших руських законів, і будівничий, творіння рук якого – Софіївський собор – ось уже майже тисячоліття є пам’яткою тих далеких часів. У п’єсі “Ярослав Мудрий” І. Кочерга всі події будує навколо образу Ярослава […]...
13. І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але […]...
14. Ідейне навантаження драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Іван Антонович Кочерга належить до тих небагатьох митців, які ставили собі за мету осягнути сенс людського буття, пізнати владу любові і смерті, пітьми і світла, обов’язку і права. Його творчий шлях – це шлях невтомних і нескінченних пошуків. Він, як сказав Максим Рильський, дивився на життя своїми очима. Все своє життя він чесно служив улюбленому мистецтву і своєму народові. Саме любов до народу, до мистецтва, до життя і всього прекрасного, […]...
15. “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Історія нашого народу трагічна й героїчна водночас. Бо народ, якого було позбавлено багатьох можливостей, завжди боровся за свої права. Про один із таких епізодів розповідається у драматичній поемі І. Кочерги “Свіччине весілля”, написаній 1930 року. Скориставшись історичним фактом про заборону світла в хатах ремісників у середньовічному […]...
16. Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ князя Київської Русі Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Ярослав – цікава й дуже суперечлива постать нашої історії: жорстокий […]...
17. Твір за драмою “Свіччине весілля” Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони духовно єднають нас із землею своїх предків, родоводом українським, його славною і водночас трагічною історією… Довгий і тяжкий шлях судився Україні. І. Кочерга у п’єсі “Свіччине весілля” розкриває боротьбу трудящих Києва за правду, за волю, за світло, боротьбу проти влади литовських князів. Хочу підкреслити, що сила “Свіччиного весілля” не стільки в символічності, скільки в […]...
18. “Вищих я не відаю скарбів. Шкільний твір за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У творчій спадщині письменника-драматурга Івана Кочерги є багато драматичних поем та історичних драм. Серед всіх творів визначне місце займає “Ярослав Мудрий” – драматична поема, основою якої автор взяв історичні події XІ ст., коли князем Київської Русі був Ярослав Володимирович, прозваний у народі Мудрим. З багаторічного князювання Ярослава драматург взяв лише невеликий період з 1030 по 1036 рік. Це був час, коли Ярослав Мудрий після тривалих війн з удільними князями і […]...
19. Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Художнє втілення патріотичної ідеї в драматичній поемі Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Тема патріотичного минулого завжди приваблювала сучасних письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю, хто тільки не хотів загарбати Україну! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність прекрасного міста Києва! Вони приходили з вогнем і мечем і гинули на майданах Києва, біля його стін, на стрімких берегах Дніпра. У народі він завжди був […]...
20. Образ Ярослава Мудрого з однойменного твору І. Кочерги У своїй драматичній поемі Іван Кочерга звертається до видатної історичної постаті – Ярослава Мудрого і намагається створити багатогранний образ цієї героїчної людини і показати її суперечливий внутрішній світ. У творі Ярослав Мудрий постає в багатьох іпостасях: він і войовничий оборонець своєї землі, і меценат, що сприяє розвитку освіти і науки, і батько, і керівник держави. Це людина і жорстока, і часом слабохарактерна, справедлива, і а іноді й невдячна. Я вважаю, […]...
21. Ярослав Мудрий – вершина майстерності І. Кочерги В історії нашої держави є чимало славних людей, які своїм життям, своєю працею примножували велич України. До таких постатей належить і князь Ярослав, якого наші пращури прозвали Мудрим. І. Кочерга 1944 року, в час, коли наша країна боролась з фашизмом, написав історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Напередодні битви за Київ так пророче, з глибини століть звучав заклик Ярослава: Під Києвом великим златоглавим Хай задзвенить прадідна наша слава! Хай загримлять червленії […]...
22. Патріотичний пафос драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У тривожні роки погляди митців часто зверталися в далеке минуле нашої Батьківщини, шукаючи там відповідей на питання. І тоді герої минулого ставали поряд з героями сучасності, будили почуття любові до рідної землі і відповідальності за долю Вітчизни. Іван Франко писав, що історичні твори з’являються тоді, коли в них виникає потреба і коли люди знаходять у них відповіді на гострі питання сучасності. Ця закономірність яскраво простежується на прикладі драми І. Кочерги […]...
23. Своєрідність індивідуального стилю І. Кочерги Іван Кочерга – один з найцікавіших українських драматургів XX століття. Він залишив багату сценічну спадщину, осяяну глибокою естетичною і філософською думкою. Людолюб-мрійник і драматург-мислитель, він протягом усього творчого життя сповідував незалежність мистецьких принципів, творив, попри несприятливість доби, драматичну класику, що витримала найтяжче випробування – часом. Композиція його майстерно злагоджених творів завжди цікава. Так і в драматичній поемі “Ярослав Мудрий” строкаті за змістом і зовні ніби розрізнені епізоди й сцени, кожна […]...
24. Своєрідність індивідуального стилю Івана Кочерги Іван Кочерга – один з найцікавіших українських драматургів XX століття. Він залишив багату сценічну спадщину, осяяну глибокою естетичною і філософською думкою. Людолюб-мрійиик і драматург-мислитель, він протягом усього творчого життя сповідував незалежність мистецьких принципів, творив, попри несприятливість доби, драматичну класику, що витримала найтяжче випробування – часом. Композиція його майстерно злагоджених творів завжди цікава. Так і в драматичній поемі “Ярослав Мудрий” строкаті за змістом і зовні ніби розрізнені епізоди й сцени, кожна […]...
25. Фольклорна історія народу як джерело повісті “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію – відвідав Карпати, і у нього з’явилося бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. Відчуття казковості карпатського життя не полишало М. Коцюбинського. Із захопленням він писав у листі: “Скільки тут красивих казок, переказів, творів, символів! Збираю матеріал, переживаю природу, […]...
26. Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги У ті тяжкі часи, коли вирувала Велика Вітчизняна війна, патріотична тема в літературі набула особливо великого значення. Важливо було піднести дух народу, нагадавши про славні сторінки історії рідної землі, про людей, які присвятили своє життя Батьківщині. Коли в 1944 році було визволено від фашистських загарбників Київ, Іван Кочерга повертається до рідного міста і захоплено працює над історичною драмою “Ярослав Мудрий”. Чому драматурга зацікавила саме постать Ярослава Мудрого? Напевне, його приваблювало […]...
27. Ідейне навантаження драматичної поеми Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Багато українських письменників у своїх творах зверталися до історичного минулого України. І не дивно, адже історія нашої землі і була яскравою, бурхливою, і в той же час дуже сумною. Згадаймо, скільки разів іноземні загарбники намагалися прибрати до своїх рук чудесні українські землі. І кожного разу наші предки захищали Батьківщину від ворогів, проявляючи справжні патріотичні почуття. До теми історичного минулого нашої країни звернувся й Іван Кочерга у драматичній поемі “Ярослав Мудрий”. […]...
28. Самобутність драматургії І. Кочерги І. І. Кочерга – один із талановитих драматургів першої половини XX століття. ІІ. Творча спадщина драматурга. 1. Тематика творів І. Кочерги. 2. Історія українського народу в творчості І. Кочерги. 3. Драматична поема – улюблений жанр І. Кочерги. ІІІ. Значення драматичної спадщини митця....
29. В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Тема. В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Варіант 1 1. В. Симоненко – витязь молодої української поезії – народив­ся… А На Сумщині. Б Полтавщині. В Київщині. Г Миколаївщині. 2. Поряд із творчо переосмисленими літературними джерелами у ліриці В. Симоненка особливе місце відводилося народним… А […]...
30. Героїчне минуле українського народу у творах Тараса Шевченка Тарас Шевченко – геніальний український поет, художник, мислитель, ідеї якого одухотворюють і кличуть до свободи. Він любив свй народ, оспівував його мудрість, працьовитість, щире серце, боровся за його волю. Тому і став національним пророком, українським Мойсеєм, що вивів свою націю з рабства і просвітив їй шлях до незалежності. Однією з головних тем творчості Шевченка усіх періодів була героїчна історія України. Твори поета на історичну тематику різноманітні за своїм змістом. Частина […]...
31. Фольклорна історія народу як джерело повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію – відвідав Карпати, і у нього з’явилося бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. Відчуття казковості карпатського життя не полишало М. Коцюбинського. Із захопленням він писав у листі: “Скільки тут красивих казок, переказів, творів, символів! Збираю матеріал, переживаю природу, […]...
32. Історія мови – це історія народу Як прислів’я чудове, Йде від роду до роду, Що народ – зодчий мови, Мова – зодчий народу. Д. Білоус Історія кожного народу починається з того моменту, коли виникає його неповторна мова – формуються звуки, яких немає в інших мовах, створюються слова, що не перекладаються, оригінально вибудовуються речення. Людська спільнота лише тоді може називатися народом, коли І в неї з’являється самобутній засіб спілкування – національна мова. Дехто вважає мову лише засобом […]...
33. Роздум за драмою Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Ось і закінчуються останні сторінки книги І. Кочерги “Ярослав Мудрий”. Цей твір читати легко й приємно, бо в ньому оспівується найголовніше в житті людини – моральні цінності. У наш тяжкий час нелегко зустріти людину з прекрасною душею, з чистим сумлінням, бо духовні цінності змінюються на матеріальні, не завжди можна сподіватись на чиюсь допомогу у тяжку хвилину. А як багато людей зараз залишає рідну батьківщину і їде за кордон, забуває, що […]...
34. Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що із тьми віків та через стільки бур пронесла незгас-лим вогник […]...
35. Історія українського народу на сторінках художніх творів Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, відтворю-вав події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював образи Богдана Хмель-ницького, Івана Гонти, Макси­ма Кривоноса, Байди Вишневецького. Першим історичним романом української літератури є […]...
36. Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і взаємозв’язків різних поколінь, відповідальності кожного за долю рідного народу і його самобутньої культури. Поряд з […]...
37. Характеристика образу Ярослава Мудрого в п’єсі І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Образ Ярослава Мудрого привабив Івана Кочергу передусім як образ суперечливий, у якому поєдналися, з одного боку, лицарська відвага, державний розум, підтримка науки, знань, щедрість, а з іншого – честолюбство, лукавство, лякливість. В уяві драматурга постала трагічна постать людини енергійної, запальної, активної, яка шукала істину і помилялася, дбала про добробут вітчизни і забувала про деяких гідних її синів. Ця постать і стала центром п’єси. Уже в першій частині драматург майстерно визначає […]...
38. Іван Кочерга – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Іван Кочерга Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 року в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї службовця залізничного транспорту. Улився в Чернігівській гімназії. Закінчив 1903 року юридичний факультет Київського університету. Творчу діяльність розпочав 1904 року як театральний критик. Перший художній твір – драматична казка “Пісня в келиху” , в якій зображено епізод з історії німецького середньовічного міста. П’єса “Дівчина з мишкою” у 1914 – 1915 роках […]...
39. Образ Ярослава Мудрого в одноіменній поемі Івана Кочерги Визначна драматична поема “Ярослав Мудрий”, над якою І. А. Кочерга працював тривалий час, була вперше опублікована під час Другої світової війни у 1944 році. Закінчував драматург “Ярослава Мудрого” уже в Києві. Друга, дещо перероблена й удосконалена редакція твору побачила світ у 1946 році. Повертаючись з евакуації місцями, де зовсім недавно відбувалися бої, Кочерга бачив страхітливі руїни і згарища, чув розповіді про злочинства фашистів, про патріотизм і мужність наших людей, про […]...
40. Сучасний пафос твору Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли вихованню усвідомленого розуміння спадкоємності і взаємозв’язків різних поколінь, відповідальності кожного за долю рідного народу і його самобутньої культури. Поряд з […]...