У степу

Related posts:

1. Трилогія Михалкова “Дядько Степу” У кожного літературного героя, що зачарував “Дядько Степу” серце читачів, є свій секрет чарівності. Добрий і весел дитячий улюбленець дядько Степу із трилогії “Дядько Степу” , “Дядько Степу – міліціонер” і “Дядько Степу і Єгор” . У безпосередності й добродушності головний секрет чарівності героя. Відношення дядька Степи до людей визначається по-детски беззавітною вірою в торжество добра У чому особливість гумору Михалкова? Як це ні парадоксально звучить, у тім, що поет […]...
2. Твір по романі Серафімовича “Місто в степу” Найбільше глибоко і яскраво життя Россі того часу показані в найбільшому творі Серафімовича дожовтневого періоду – романі “Місто в степу” . Письменник розповідає про виникнення в Донськой області, серед голого степу, нового міста, про проникнення сюди капіталізму, зображує й те, що супроводжує цьому процесу капіталізації Росії, який людина, утягнена в цей потужний і страшний вир. Ті складні й глибокі процеси, які відбувалися в країні, Серафімович проектує на людські душі. Характери […]...
3. Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її […]...
4. Життя підлітків повоєнних років у повісті “Вогник далеко в степу” Повість “Вогник далеко в степу” – не художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця і відданий одноліткам, усім повоєнним ремісничатам, моральний борг. Перед нами постають в усіх труднощах і непоказному героїзмі правдиві картини нашої повоєнної дійсності. Автор хоче, щоб усі знали про наших ровесників, про їхнє життя, що було хоч і важким, проте сповненим чуйності, доброти і тепла. Оповідь дуже повчальна, бо важко уявити, що чотирнадцятирічні підлітки можуть […]...
5. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати хоча б яку професію. А Кібкало, здається цього усього міг би минути. Навіщо йому […]...
6. Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це було покоління дітей, в яких війна забрала дитинство. Вони вимушені були замінити дорослих чоловіків, […]...
7. Переказ тексту за планом і зразком Лісові сторожі План 1. Чому ворон називають лісовими сторожами? 2. Як прогнали ворони вовка? 3. Кого помітили ворони на березі лісового озера? 4. Чому сховалась у темному лісі лисиця? Усе бачать, усе чують розумні ворони. Тому їх називають лісовими сторожами. Ось на галявину зі здобиччю в зубах вибіг сірий вовк. Побачили його гострі на око ворони, закружляли над розбійником, закричали на все вороняче горло. Почув цей гвалт вовк. Прищулив вуха, […]...
8. Біля ріки Біля ріки Ми розташувалися на березі ріки. Так приємно дивитися в далечінь, що міниться в блакитному мареві. Здається, сонце ніяк не може намилуватися красою української природи. Розфарбувавши захід у багряний колір, сонце повільно залишає свої володіння. Все вщухло. Спізнюючись у своє гніздечко, ледь помітна птаха безшумно пролітає в пітьмі. Невгамовний коник-стрибунець ще тріскотить у траві, але його денна пісня незабаром замовкне. Ми чекаємо на появу місяця. Посвітлішало. Над рікою повисло […]...
9. Нагідки Нагідки – однорічна трав’яниста рослина, 30-40 см висотою, з коротким густим опушуванням. Стебло ребристе. Листя внизу трохи подовжені, з довгим черешком, верхні – сидячі, загостреної форми. Квітки золотисто-жовті або жовтогарячі, це великі суцвіття – кошики. Плоди – сім’янки, кільчасто зігнуті, шипуваті на спинці. Квітне з червня до осені, залежно від часу посіву. Вирощуються всюди в садах, парках, на присадибних ділянках. Батьківщина цієї рослини – Мала Азія, Центральна й Південна Європа. […]...
10. Український степ Широкий український степ… Багато письменників оспівували його в своїх творах, прагнучи передати неповторність і красу, своє захоплення його широкими просторами. Високі трави розстилають свій зелений килим так далеко, що, здається, немає у нього ні кінця, ні початку. Лише сивий вітерець та швидкі птахи знають, де закінчується український степ. Та, можливо, ще глибокий купол неба, що дивиться не надивиться на це різнотрав’я. Неспокійно степові: весь час згадує він завзяті козацькі битви, […]...
11. Зайчик у лісі Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. Це стало помітним після того, як він мчав від лиски через зарості терну та шипшини. Спогад про це […]...
12. Нагідка – Нагідка Ця красива декоративна рослина з яскравими веселими квітами і світло-зеленим соковитим листям прийшла до нас з півдня Європи ще з середньовічних часів. Вона добре прижилася, самостійно розсівається на городах і ціле літо прикрашає їх. Колись ця рослина була дуже модною у Франції і вважалася рідкісною. В одному з парків Парижа є скульптура Маргарита з нагідкою в руці. Українська назва нагідки походить від слова “ніготь”. На ніготь схожі зернята квітки. […]...
13. Літній день – Твір-опис Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум’янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця. До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря розжарюється, тому краще грати в тіні або ж купатися у водоймищі. До вечора жара спадає. […]...
14. Народний календар: Жовтень Жовтень перетворює осіння природа, золотом покриваються дерева, ліс шумить від листопаду. Дивляться знавці на погоду, так зиму по прикметах пророкують. З Покрова пора золотий осіни закінчується, наступає сумовита мокра пора з випадання першого снігу й низкою холодних дощів, від вогкості й назва місяця – грязник. Холодні вітри, мінливість погоди із сонця на дощ, золотий листопад – все це прикмети місяця жовтня. Це пора року, першу половину жовтня називають золотий восени, […]...
15. Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького В “Пісні про Сокола” і “Пісні про Буревісника” в алегоричній формі Горький передав революційні, бунтарські настрої, що охопили передову частину російського суспільства напередодні революції 1905 року. Гордий Сокіл і сміливий, мужній Буревісник звали до подолання суспільної пасивності, до свободи. Цим вони надавали “не менше революційний вплив на маси, ніж прокламації окремих революційних комітетів…”, сіяли сум’яття і страх в офіційних колах царської Росії. “Зазначені вірш, – доносили жандарми, – справило сильне […]...
16. Краса пейзажної лірики П. Тичини Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї шумлять”, що став перлиною української пейзажної поезії. У вірші яскраво і гармонійно поєднуються людські почуття […]...
17. Відчуття батьківщини – основне в моїй творчості С. Єсенін Сергій Олександрович Єсенін – справжній поет Росії. До вершин творчості він піднявся з глибин народного життя. З перших днів його оточував світ російських пісень, казок, легенд: Народився з піснями у трав’яному ковдрі. Зорі мене весняні в веселку звивали. Про що б не писав Єсенін, де б не був, доля “країни березового ситцю” завжди залишалася його радістю і болем. Для Єсеніна Русь немислима без її тихою, непомітною, але такий живий природи, […]...
18. Мої роздуми над віршем Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві” До славної сторінки в історії нашої країни – боротьби українського народу проти шляхетської Польщі за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві”. Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках: Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви… Пожовтіли буйні трави. Наче сама природа: поле, вітер, діброва – доносить-довіває нам подробиці давно минулих подій, […]...
19. Майстер і Маргарита характеристика образу Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї ; “син короля-звіздаря і дочки мірошника красуні Пили” – ім’я героя складене з імен батьків ; в той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок імені з латів. рЦит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ з кривавою підбивкою”, символізуючий нерозривний зв’язок святості і крові. П. – головний герой оповідання Воланда і роману Майстра; з ним пов’язана одна з найважливіших у Булгакова […]...
20. Стилі мовлення Стилі мовлення Науковий Найближчим до Землі небесним тілом є Місяць. Середня відстань від Місяця до Землі становить 84 400 кілометрів, і маса у 81,3 рази менша за масу Землі. Місяць завжди повернений до Землі одним боком, що спричинено періодами обертання його навколо своєї осі та навколо Землі. Розмовний – Артеме, ти виконав домашнє завдання з української мови? – Ні, звичайно! – І я не виконав. Тож пропоную гайнути на спортивний […]...
21. Бажання М. Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! Тоді б, певно, Петька покохав її, Скільки б було сили. А то ходиш цим балаганом, […]...
22. Рослинна магія України Здається, немає такого зела, такої рослини, якої не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте! Наші пращури вірили, що дерева, кущі, трави, кожне зіллячко мають свою мову, власний голос. Усяка травинка в світі жива. Особливо на свято Купала кожне зело, вода, навіть роса наповнювалися чарівними та цілющими властивостями. Існує повір’я: хто відшукає цвіт переліт-трави, буде в усьому щасливий. Мене бабуся навчала: коли вперше побачу в лісі первоцвіт, то треба […]...
23. Тодось Осьмачка: життя і творчість ОСЬМАЧКА ТОДОСЬ Народився в с Куцівці в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по світу. Помер у госпіталі поблизу Нью-Йорка. Поет, прозаїк, перекладач. Твори письменника написані в експресіоністичній манері. Автор багатьох збірок […]...
24. Погляд у криницю Павличко Дмитро Погляд у криницю Я розумію світло. Це – душа. Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословення миру. Палання рук. Веселощі трави. А що таке темноти? Можливо, це – печаль самотності. Дух каменя. Жало злоби. Липкі Пов’язки мумій. Заздрість ненаситна. Але без темряви свою снагу Не може сяйво людям об’явити; Потрібна ніч знесиленим очам. Тьма смерті очищає джерело Людського зору, як пісок підземний – Ті води, що прозріють у криниці. […]...
25. Подих осіни. Твір-опис Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс. Незабаром дерева […]...
26. Різдво Б.-І. Антонич Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться довкола стріх. У долоні у Марії Місяць – золотий горіх. Батьківщина – центр усіх внутрішніх […]...
27. Майстер і Маргарита характеристика образу Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії і філософії. В образі персонажа істотний “казковий” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальні псевдоніми літераторів 20-х рр. : Бідний, Приблудний, Голодний і т. п.; можливі також алюзії на поета А. Безы-менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісуса Христа. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...
28. Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи – І варіант ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи І варіант Пейзажна лірика займає не останнє місце в українській літературі, але функції її можуть бути різними. Так, наприклад, І. Франко зображує оживання природи після зимового сну, проводячи паралелі із суспільними процесами, викликаними пробудженням свідомості народу, і пов’язаною з цим активною боротьбою за національні та соціальні права. Природа також може відповідати або контрастувати настроям не […]...
29. Пісенно-поетична творчість Андрія Малишка З дитячих років ми чули, як співали наші мами і бабусі “Пісню про рушник”, “Ми підем, де трави похилі”, “Білі каштани”, “Стежина”, “Цвітуть осінні, тихі небеса”. І тільки зараз ми дізналися, що всі ці пісні належать одному авторові – Андрію Малишку. Пісенність – одна з найголовніших прикмет усієї поезії Малишка. Його поетичне мислення завжди було взаємопов’язане з елементами народнопісенної поетики. Це й забезпечило активну співпрацю композиторів з поетом та широку […]...
30. Провідні теми та мотиви збірки “Листя трави” Уолт Уїтмен – американський поет-новатор, один із найінтелігентніших людей свого часу, світову славу принесла поетові його книга віршів “Листя трави” , над якою він працював все життя. Поезія Уолта Уїтмена оригінальна, новаторська за формою, за своєю тематикою та образами. Повставши проти умовностей романтичної поетики, Уїтмен проголошує ідеалом, мірою прекрасного-дійсність, реальний світ і стає співцем краси звичайного життєвого факту. В його книзі і численні замальовки побуту сучасної Америки, і краса довколишньої […]...
31. Весняний пейзаж Цього року весна прийшла зненацька. Якось із-за хмар визирнуло сонце – і потекли струмки. Подув вітерець, за три-чотири дні все висушив. Загомоніли птахи: їм багато треба встигнути зробити до приходу осені. Але коли ще та осінь… А тепер весна! Я іду до гаю, і в блакить безкраю Серце моє лине й птицею співає Про весну чудесну на моїй Вкраїні… Усе радіє, співає, бринить. Природа прокидається, наповнюється особливими звуками. Метушаться різні […]...
32. Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року” Прислів’я – найдавніша творчість народу. В них – наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці. Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от яблука рум’яні, виноград яскраво-зелений, жовтий, синій, аж чорний, груші з рожевими бочками, кавуни у смужку […]...
33. Твір: Художній дивосвіт – поруч Озираючись навкруги, ми бачимо, скільки краси та дива містить в собі наша донецька природа. Але не лише природа є скарбницею нашого краю. Скільки багатства у нашому художньому дивосвіті! Він бере свій початок із сивої давнини, з Половецького поля. Саме ним, Диким полем, їхав у свій безславний похід князь Ігор з дружиною. І бачив нашу донецьку землю: Вовки грозу в ярах навивають, Орли – білозерці клекотом Звірину скликають на кості, Лисиці […]...
34. Під чужим небом Маланюк Євген Під чужим небом 1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золото-срібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А він скажений біль терпить, як Муцій, І крапле кров росою з чорних ран. Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить Безглузда путь і хто остереже? Чужа земля, чужі похмурі люди – […]...
35. Пісенна творчість Андрія Малишка Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями: “Ми підем, де трави похилі”, “Рідна мати моя”, “Білі каштани”, “Стежина”, “Пісня про рушник” та інші. Улюбленою у народі стала пісня “Цвітуть осінні, тихі небеса”, . Пісенність – одна з […]...
36. АНДРІЙ МАЛИШКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. АНДРІЙ МАЛИШКО Народився в с. Обухові, що на Київщині, у родині шевця, помер у м. Києві. Поет, автор пісень, які стали народними. Найвідоміші твори: вірші “Пісня про рушник”, “Чому, сказати, й сам не знаю…” , “Київський вальс”, “Ми підем, де трави похилі…”, “Вчителько моя”, “Журавлі”, “Білі каштани”....
37. До перемоги Від світанку до вечора, від вечора до світанку летять стріли каленїї, гримлять шаблі об шоломи, тріщать списи гартовані серед землі половецької. Чорна земля поорана чобітьми та копитами, кров’ю була политая, тілом людським засіяна й тугою обвіяна. Ой, тужитиме земля наша! Дві хмари стріл зустрілися. Стріли гострі, їдкі та кусливі, як ті змії. Коли яка попаде в землю, зариється глибоко й стирчить так кріпко, що й вирвати її нелегко. А як […]...
38. Українська пісня – поетична біографія нашого народу Тихий липневий вечір огорнув місто. На оксамитовім небі спалахнули ясні зорі й таємниче повис золотий серп місяця. Я виходжу в наш сад, вдихаю медвяні пахощі липи, а на серці так урочисто, бентежно… Несподівано чую здалека: Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе… Це дівчата співають народну пісню, її так бракувало мені в цю вечорову мить. Вона сповнила серце неповторною радістю. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня […]...
39. Поезія А. Малишка – глибоко лірична, щира, безпосередня Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії О. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед “Пісня про рушник”, “Вчителька”, “Ми підемо, де трави похилі”, “Київський вальс”, “Стежина”, […]...
40. Мій улюблений поет З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! О. Олесь Журба підіймається хвилею з глибини душі, злітає вище… вище… квилить чайкою, її стогін обривається на найвищій ноті… Аж ось під срібний спів соловейка розцвітає небаченої краси квітка, розливаючи навкруги дивний аромат. Ім’я цієї квітки – Радість. Незабаром кришталево чисте тьохкання солов’я навіває серпанком сум, від якого […]...