Микола Іванович душе поспішав зі своїм онуком Сашком на вокзал. До відправлення поїзда лишалося десять хвилин. Та ось вони вже у вагоні, зручно влаштувалися біля вікна, а Сашко приготувався спостерігати за краєвидами, що будуть зараз пропливати перед очима.
Та ось до їхнього купе зайшов чоловік у військовій формі офіцера Збройних Сил: “Добрий день, мене звати Василем. А для декого – дядьком Василем. Повертаюся з відпустки”, – він приємно посміхнувся й простягнув руку спершу Миколі Івановичу, потім – Сашкові. Познайомилися, між чоловіками зав’язалася розмова на військові теми. Торкнулися й війни.
Микола Іванович розповів, що він був підлітком, коли почалася війна, і всі лихоліття повоєнного часу вони переживали вдвох із мамою, бо в останні дні війни тато загинув. В одному із своїх фронтових листів він попросив, щоб син кожного року відвідував військове кладовище в Харкові, де поховані його однополчани. Вони віддали життя за те, щоб звільнити Харків.
Це сталося 23 серпня 1943 року.
Непомітно й Сашко відвів погляд від вікна й уважно слухав дідусеву розповідь. На прощання Василь сказав: “От би такі, як ви, виступали перед нинішніми солдатами, щоб вони з перших уст почули, що то значить військове побратимство”.





Related posts:
- В дорозі з Енеєм, або Як написати твір за поемою І. Котляревського “Енеїда” Ви любите казки? Я не помилюсь, якщо скажу, що любите. Так от, поема І. Котляревського “Енеїда” дуже схожа на казку. Не дивуйтеся, бо там ви знайдете і війну, і пригоди, і потойбічний світ, і бенкети та сварки, і навіть… бабу Ягу. Тільки звуть її трохи по-іншому – Сівілла. Вона проведе нас з вами у підземне царство, де ми побуваємо… на вечорницях. Але про це трохи згодом, а зараз поговоримо про […]...
- Муза пішла по дорозі Ганна Андріївна Ахматова – великий і серйозний поет, що приніс у літературу “поетику жіночих хвилювань і чоловічих обаяний”. У своїй творчості вона торкнулася всіх традиційних тим класичною поезії, але привнесла в них своє неповторне звучання, чарівність своєї незвичайно тонкої натури. Досить традиційна для російської поезії тема Музи, не обійшла її й Ганна Андріївна. Для неї це й божественна покровителька, і рідна сестра, близька подруга – багато ликів у Музи Ахматової. […]...
- А. МАЛИШКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ХМАРИНКА В НЕБІ ГОЛУБІМ “ПАЛАЮТЬ ОГНІ ПРИ ДОРОЗІ”, “ЛИСТ ДО ГРЕЧКИ”, “ПРАВДА”, “ВАЖКІ ВІТРИ НЕ ВИПИЛИ РОСИ…”, “ПІСНЯ ПРО РУШНИК” Тема. А. МАЛИШКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ХМАРИНКА В НЕБІ ГОЛУБІМ “ПАЛАЮТЬ ОГНІ ПРИ ДОРОЗІ”, “ЛИСТ ДО ГРЕЧКИ”, “ПРАВДА”, “ВАЖКІ ВІТРИ НЕ ВИПИЛИ РОСИ…”, “ПІСНЯ ПРО РУШНИК” Варіант 1 1. Від матері у А. Малишка виявилась любов… А До праці на землі. Б Живописної майстерності. В Рідного слова. Г Краси природи. 2. Початок творчості А. Малишка позначений… А Ретельними дослідженнями в античній літературі. Б Сумлінним навчанням. В Копіткою працею у фармацевтичній […]...
- Микола Іванович Костомаров – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Микола Іванович Костомаров Микола Іванович Костомаров був одним з найталановитіших культурних діячів XIX століття. У його доробку понад 300 історико-наукових, публіцистичних, літературно-критичних та художніх творів. До найкращих творів М. Костомарова належать збірки балад та ліричних поезій “Українські балади” та “Вітка” , стаття “Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке” . Як поет-романтик М. Костомаров віддавав перевагу легендарно-історичним та легендарно-фантастичним мотивам, а образність своїх творів намагався запозичувати з народної поетичної творчості. Романтика […]...
- Екскурсія до Історичного музею Нещодавно ми всім класом відвідали Історичний музей. Це двоповерховий будинок стародавньої будови, знаходиться в центрі міста. Біля його входу стоять танк і гармата – як бойові символи військової доблесті наших дідів-прадідів, що захищали нашу землю від фашистських загарбників. Зрозуміло, що танк і гармата були на полях боїв, але давно перетворилися в пам’ятники. Оглянувши ці символи, ми входимо до музею з настроєм особливої урочистості. Його зали присвячені історії міста з часів […]...
- Учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний Яскравим обдаруванням ритора, майстра красного слова володів учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний. Він часто давав учням вільні теми для творів, і тут Сашко Довженко виявляв свої здібності. Його твори були кращими в класі. Особливо вразила й запам’яталася всім його художня композиція “Святки” – поетична розповідь про народні новорічні торжества. Свої описи Сашко ілюстрував колядками й щедрівками. Були в його композиції і гострі репліки, дотепи, жарти, які він ііередавав різними голосами. Усіх […]...
- Не дивись на силу рук, а дивись на силу серця У мене багато друзів. Але по-справжньому прихилився я до Сашка Арнаута. Нін старший за мене на два роки. Сашко захоплюється боксом, у нього сильні руки, широкі плечі. Одного разу він посадив мене собі на плечі й почав присідати. Здавалося, цим присіданням не буде кінця. Але тут втрутилася баба Даша, наш двірник. Вона сказала, що так і надірватися недовго. Сашко послухався бабу Дашу й опустив мене на землю. Потім зробив стійку […]...
- Улюблений куточок природи Мій улюблений куточок природи знаходиться просто перед нашим будинком. Це палісадник – невеликий обгороджений садок. Розбив його один з мешканців нашого будинку, Віктор Іванович. Щодня його можна було бачити в цьому палісаднику. Він доглядав за вишневими деревами, які щедро плодоносили, яблунями, абрикосовими деревами. Є в палісаднику і ягідні кущі. Тут ростуть і звичайні дерева: липа і горобина. І немає вільного клаптика землі, не рахуючи стежин. Просто до невеликого фарбованого ослона […]...
- Святий вечір Письменник починається з дитинства. З дитячих вражень, спостережень, захоплень. Надворі лютує мороз, віє хурделиця, а в хаті тепло, затишно, врочисто. Пахне м’ятою і свіжоспеченим хлібом. У кутку під образами горить лампадка. За вікном сутеніє. Заходить знадвору батько, напускаючи холоду в хату. Запалює світець із трьох сухих скіпок. Селянський світильник тріщить, кадить, стріляє, і вогняні іскри золотим дощем спадають у заздалегідь підставлене коритце з водою. Золотавий полиск грає на ликах святих […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. ІІ. Новела “Камінний хрест” – результат спостереженого і передуманого Василем Стефаником. 1. Зустріч Василя Стефаника з емігрантами у Кракові. 2. Прототип головного героя Івана Дідуха. 3. Іван Дідух – це образ-тип українського селянина-емігранта. ІІІ. Новела “Камінний хрест” – пам’ятник українським селянам-емігрантам....
- Чи завжди потрібно казати правду? Чи завжди потрібно казати правду? Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна й оцінку виправити… Ось що […]...
- Мій кращий друг Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на березі після купання, розповідаємо різні історії, будуємо з піску замок, слухаємо магнітофонні записи. Одного разу […]...
- “За нить щастя” – ліричний гімн коханню І. Олесь Гончар – майстер психологічного портрета. ІІ. Непереборна сила кохання. 1. Сашко Діденко – солдат-визволитель. 2. Зустріч, що змінила долю. 3. Ціна миттєвості щастя. ІІІ. Закохані в новелі “За мить щастя” – заручники обставин....
- Відповіді до теми: творчість О. Довженка Розкажіть про дитинство О. Довженка. О. Довженко народився 10 вересня 1894 року в селі Сосниці, на його околиці, що називалося В’юнище, на Чернігівщині в родині неписьменних селян. Тут минуло його нелегке босоноге дитинство. Батьки мали аж 14 дітей, із них вижило тільки двоє – Сашко і його сестра Поліна. Велика дружня родина майже ніколи не вилазила із злиднів, але тим особливо не журилась. “Ми сміялись в добрі і в горі”, […]...
- Мій друг цуценя Петяша Якось ми з Сашком, моїм другом і однокласником, йшли з тренування. Ми захоплюємося футболом і займаємося у спортивному клубі для підлітків. Як завжди, у тій частині ринку, де продають тварин, було багатолюдно. Кого тільки не було! І хом’яки, і морські свинки, і собаки, і кішки. Один із немолодих продавців, помітивши нас, покликав до себе. Коли ми підійшли до нього, звернули увагу на цуценя, яке мирно дрімало у коробці біля ніг […]...
- Щастя миру і жах війни І. Мир і війна – слова-антоніми, поняття-антоніми. ІІ. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни. 2. Українські письменники, що наближали свято Перемоги. 3. Народ – непереможний. 4. Розкриття понять “людство і зброя”, “мир і війна” у творах зарубіжних письменників. 5. Літературні герої О. Гончара, О. Довженка, М. Стельмаха. 6. Відгомін війни у мирні часи. 7. Війни сьогодні. ІІІ. Найвищий скарб – “мирний […]...
- Грибна плантація на пнях Чим може здивувати ліс? Якось, сидячи у дворі нашого великого будинку, ми із хлопцями розмовляли на цю тему – Я знаю місця, – сказав Ведмедик, – де ростуть столітні дуби. Ми з дідусем ходили туди за жолудями. Тамтешні лісники збирають жолуді й розсилають їх в інші лісові господарства як насінний матеріал – А я знаю суничні місця! – сказав Сашко – А хіба випадково ліс без грибів! – ледь не […]...
- Світ не без добрих людей С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Світ не без добрих людей Доброта. Ця риса людського характеру цінувалася в усі віки й у всіх народів. Адже добра людина ніколи не чинить зла, вона не здатна на підлість, навпаки, завжди налаштована на життя та відродження, а не на нищення. Таким ми бачимо персонажа повісті М. Вінграновського […]...
- Що означає природа в моєму житті Ми живемо на четвертому поверсі. Вікна нашої квартири виходять у двір, що густо засаджений тополями. Більшість тополь старі, посаджені після війни. Усім гарні ці тополі, але на початку літа вони завдають багато незручностей. Пух від них проникає навіть до кімнати, залітає в під’їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. Ми з хлопчиками любимо підносити запалений сірник до білих пухнатих острівців з тополиного пуху і спостерігати, як вогненні змійки, злегка потріскуючи, […]...
- Колективне складання текстів описів художнього та офіційно-ділового стилів Моя кімната. Опис в офіційно-діловому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, квадратна. Біля вікна стоїть стіл. За дверима стоїть шафа, а біля стіни – ліжко. Над ліжком висить картина. Опис у художньому стилі. Кімната, у якій я вчу уроки, велика, простора і світла. Біля вікна стоїть стіл. Він накритий білою скатертиною. На столі – ваза з польовими квітами. За дверима стоїть дерев’яна шафа, а біля стіни – моє […]...
- Левко Іванович Боровиковський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Левко Іванович Боровиковський Один із найяскравіших представників українського романтизму цього періоду – Левко Іванович Боровиковський. Близький до гуртка Срезневського, він захоплювався фольклористикою, обробляв народні сюжети у своїх віршах та баладах. Велику увагу Л. Боровиковський приділяв перекладанню творів польських та російських поетів. Злет творчості Л. Боровиковського припадає на 1828-1834 роки. У цей період його поетичні твори друкуються у багатьох виданнях: балади “Молодиця” та “Маруся” були надруковані у “Вестнике Европы”, вірш “Козак” […]...
- Мажор і мінор у повісті Миколи Хвильового “Іван Іванович” Сатирична повість “Іван Іванович” з’явилася вперше в журналі “Літературний ярмарок” у 1929 році. Епіграфом до твору послужили слова Миколи Гоголя, де йдеться про прагнення митців “викопувати” для своїх творів персонажів із глухих, нічим не примітних місць, зображувати бідність і недосконалість життя. І ось Микола Хвильовий знайшов ту “глуш” і той “закуток”, які, на його думку, можуть стати предметом зображення у повісті. Головний герой твору був виграний за “вольтер’янство” з третього […]...
- Письменники області Місто Рогатин – районний центр Івано-Франківщини з населенням близько 10 тисяч жителів. Воно має давню і велику історію. Про походження назви міста достовірних джерел немає. За легендою Рогатин зобов’язаний своєю назвою великій кількості оленів – рогачів, що тут водилися. Про Рогатин збереглося багато архівних матеріалів. У східній частині Рогатина розміщена дерев’яна церква святого Миколая. Гордістю міста є будівля української приватної гімназії ім. Володимира Великого. Заслужили шани і поваги видатні громадські […]...
- Чотириногий рятівник Минулого літа я з батьками відпочивав на морі. Ми часто приходили на пляж поблизу невеличкої пристані. Хлопчикам дуже подобалося стрибати там у воду. Якось я помітив, що десь по обіді біля пристані з’являється величезний чорний собака. У нього довга шерсть, блискучі карі очі. За такої літньої спеки він відразу кидається в море й пливе ближче до того місця, де збираються стрибуни. Там він очікує хлопчиків чи дівчаток, які будуть стрибати […]...
- Олександр Довженко “душі людської дивний чарівник” Олександр Довженко! Письменник і кінорежисер, маляр і політик, великий патріот свого народу і син свого часу. Кого не хвилюють його кінофільми “Арсенал” і “Земля”, “Аероград” і “Щорс”, “Повість полум’яних літ” і “Мічурін”, “Зачарована Десна” і “Поема про море”. Всесвітнє значення його таланту незаперечне, бо ще 1958 року на спеціальному конкурсі в Брюселі серед дванадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів названо було й неозвучену ще тоді “Землю” українського режисера. З […]...
- Духовна краса героїв роману О. Гончара “Собор” Найголовніше у світі – Людина. її руками створюються матеріальні й духовні цінності. У вірші “Напис на руїні” Леся Українка показує, як упродовж тисячоліть “кожна статуя, колона, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами промовляє: “Мене створив єгипетський народ”. А собор у творі О. Гончара – це пам’ятка легендарному козацтву, зразок мистецької вправності зодчих-будівників. Це історія, минувшини народу. “З одного краю селище Сага блищить, а з другого – облуплений собор біліє. […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. ІІ. “Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року. 1. Важке становище українського селянина після революції і громадянської війни. 2. Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна. 3. Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної […]...
- Роль гумору у нашому житті Кожен день у нашому житті супроводжується неприємностями, нервовими зривами та стресами. Праця моїх батьків теж нервова. Мій батько працює лікарем у міській лікарні. Кожен день він приймає понад тридцять пацієнтів. Хвора людина дуже нервує, коли їй приділяють мало уваги. Але мій батько добре знає, як поводитися з такими людьми. Він завжди у доброму гуморі, чи то вдома, чи на роботі. Ставлячи діагноз хворому, він може розказати якийсь дотепний випадок із […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. 2. Працелюбність дівчини. 3. Доброзичливість та привітність Марусі. 4. Вірність і відданість у коханні. 5. Надмірна релігійність, покірність долі. 6. Туга та журба Марусі. ІІІ. Маруся – окраса й гордість української прози. І. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози. ІІ. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі. 2. Основні […]...
- Міщанство й вульгарність в оповіданні А. П. Чехова “Агрус” 1. Зміни в людині, бажання якого здійснилося. 2. Пристрасть до накопичення головного героя. 3. Людське самовдоволення й байдужність до чужих лих. …Не заспокоюйтеся, не давайте присипляти себе! Поки молоді, сильні, бадьорі, не утомлюйтеся робити добро! А. П. Чехов В “Агрусі” А. П. Чехова ветеринарний лікар Іван Іванович Чимша-Гімалайський розповідає про свого брата Миколі Івановичі, що, проробивши довгий час у казенній палаті, став поміщиком Але не відразу, а шляхом ретельного довголітнього […]...
- У чому сучасність характеру Чічікова Твір по поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Микола Васильович Гоголь створив велику кількість цікавих характерів. Серед цієї строкатої розмаїтості виділяється по-справжньому дивний персонаж – Павло Іванович Чічіков. Ми знайомимо із Чічіковим у першому розділі “Мертвих душ”. Звертає на себе увага те, що він нічим не виділяється – ні молодий, ні старий, ні красень, але й не дурної зовнішності, не занадто товстий і не можна сказати, щоб тонкий. У створенні […]...
- Образ Миколи Ростова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой знайомить читачів з дуже великою кількістю персонажів, як придуманих самим письменником, так і зображенням реально існуючих історичних особистостей. І це безліч персонажів допомагає читачеві зануритися в світ, який існує на сторінках роману. Існують у романі герої, які викликають у читача почуття любові і ненависті, тобто не залишають нас байдужими. Саме таким героєм твору є Микола Ростов – “Невисокий кучерявий молодий чоловік”, у […]...
- Майстерність використання художніх деталей в оповіданнях Чехова У творчості Антона Павловича Чехова оповідання посідає особливе місце. Воно було одним з найулюбленіших жанрів письменника. Характерною рисою оповідання як літературного жанру є його невеликий обсяг. Чому письменникові, який працює в ньому жанрі, важливо зуміти передати ідею за допомогою художніх деталей, що не впадають відразу в око, але мають величезне значеннєве навантаження. Віртуозність використання А. П. Чеховим художніх деталей і закріпила за ним славу майстра оповідання. Анна Сергіївна, героїня оповідання […]...
- Микола Куліш Та його зв’язок з театром “Березіль” Народився Микола Гурович Куліш 5 грудня 1892 року в селищі Чаплинка Херсонської області в сім’ї бідняка. Тож і дитячі року сина степу минули в крайній нужді, а то ї злиднях. У 1901 році Микола вперше переступив поріг Чаплинської народної школи. Вчився залюбки, хоча й постійно терпів матеріальну скруту. Енергійний, дотепний, гострий на язик хлопчик став душею товариства. На здібного учня відразу ж звернули уваги й наставники. Під час канікул наймитував. […]...
- “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” . Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків та представників панівного класу. Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися з рабством, зносити знущання і приниження. З гуртом селян він утікає від пана на сахарні, сподіваючись, що знайде там краще життя. Тяжкі поневіряння випали на долю Миколи… Багато років шукає він правду, але так і […]...
- Чичиков – геніальне пророцтво Гоголя Куди ж мчиш ти? Дай відповідь! Не дає відповіді… М. Гоголь Перший том “Мертвих душ” закінчується знаменитим відступом про Русь-трійку, що “мчить вся натхненна Богом”. А між іншим, у цій трійці сидить Павло Іванович Чичиков, особистість до неможливого звичайна. Він не старий і не молодий, не товстий і не тонкий, не гарний собою, але і не виродок, він абсолютна посередність у всьому. У всьому, крім… Уперше в літературі серед дворян […]...
- Морозні візерунки – твір-опис явища природи Морозні візерунки Узимку можна побачити на вікнах на вікнах надзвичайну красу, немов, хтось фарбами й пензликом розписав скло візерунками. Таємничий художник морозних візерунків на вікні ні хто інший, як мороз на вулиці. Отчого з’являються візерунки на вікнах? Морозні візерунки являють собою деревоподібні утворення, ще їх називають дендрити й трихити – форми у виже волокна. Візерунки проявляються у вигляді кристалізації води при охолодженні вікна від 0 до – 6°C. На поверхні […]...
- Трагедія митця у тоталітарній державі Микола Хвильовий. Прізвище його ставили в один ряд з іменами Петлюри і Бандери… А його передсмертна записка закінчувалась словами: “Хай живе комунізм!” Він свято вірив у шлюб вільної України з ленінським комунізмою Микола Хвильовий у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників. Його вірші і новели вміщувались у шкільні підручники і хрестоматії, його пісні співав народю І раптом все це, як і його твори, було зачинено за сімома замками, […]...
- З вікна моєї квартири Я завжди радію тому, що вікна моєї квартири виходять не на гучний проспект або трасу, а на дачні сади, за якими видно ліс. Саме тому я не повісила у своїй кімнаті картину із зображенням пейзажу, хоча дуже люблю пейзажі. Вигляд з мого вікна – найкраща картина, яка тільки може бути. Це найкращий, постійно мінливий пейзаж. Узимку сади і ліс білі, такі білі, що в сонячну погоду на них неможливо дивитися, […]...
- Микола Джеря – бунтар З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А на красивому загорілому обличчі виразно блищали чорні брови. Тонкі риси обличчя підкреслювала біла сорочка та […]...
Categories: Твори з літератури