Якось, гортаючи сімейний альбом, я звернув увагу на фотографію, на якій був мій батько приблизно у такому ж віці, як зараз я: він сидів на лавці зі своїми однокласниками. На всіх хлопцях була спортивна форма. За їхніми спинами видно одноповерховий цегляний дім, у лівому куті фотографії – шведська стінка. Я запитав у бабусі: – А де була зроблена ця фотографія? – У дворі школи, в якій ти навчаєшся. В цій […]
Великий німецький романтик Гофман розглядав свою долю як частку загальної долі “маленьких людей”, що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними справами і великими ілюзіями. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є суверенною частиною людського духу. У казці-новелі “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” дійсність постає в образі країни, де введено просвітництво. Гофман викриває за допомогою всевладної іронії химерну велич великих князів, […]
Творчість Олександра Івановича Куприна тісно пов’язане із традиціями російського реалізму. У своїй творчості письменник опиралася на досягнення трьох своїх кумирів: Пушкіна, Лева Толстого, Чехова. Головний напрямок творчого пошуку Куприна виражено в наступній фразі: “Потрібно писати не про те, як люди зубожіли духом і опошлели, а про торжество людини, про силу й владу його”. Тематика добутків цього письменника надзвичайно різноманітна. Але є в Куприна одна заповітна тема. Він доторкається до неї […]
Григорій косинка. Творча біографія прозаїка. Новела “в житах” – пошуки порушеної гармонії Відгомін громадянської війни в новелах Григорія Косинки Розстріляне відродження Твір по оповіданнях Г. Косинки “Мати” і “Гармонія” Микола Хвильовий. Біографія письменника, його провідна роль у літературному житті 1920-х рр Євген Плужник – один із провідних поетів “розстріляного відродження”. Сповідальність, ліричність, філософічність поезії “для вас, історики майбутні…” Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г. Косинки, зокрема трагічною […]
Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість Письменницький талант Панаса Мирного гідно поцінований у мистецькому світі. Художня проза цього видатного майстра, за словами Олеся Гончара, нагадує нам “повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів”. Правда про це народне життя йде до нас зі сторінок гостропроблемного соціально-психологічного роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаного Панасом Мирним у співавторстві з 1. Біликом, рідним братом письменника. Тяжіючи до глибокого психологічного аналізу […]
Відома оповідачеві мереживниця Домна Платонівна “має знайомство саме неосяжне і різнокаліберні” і впевнена, що цьому вона зобов’язана однієї простотою і “добростью”. Люди ж, на думку Домни Платонівни, підлі і взагалі “сволота”, і вірити нікому не можна, що підтверджується частими випадками, коли Домну Платонівна обманюють. Мереживниця “впоперек себе ширше” і постійно скаржиться на здоров’я і могутній сон, від якого переносить багато горя і нещасть. Вдача у Домни Платонівни необразлива, вона байдужа […]
Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, безмежно хвилюючим кожного читача безвідносно до віку залишається мотив пекучої туги за втраченою Батьківщиною. Еміграція… […]
Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час від часу намагаються то одному, то іншому навіювати, що ми не підходимо один одному. Правда, […]
Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля їй випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати письменником на рідній українській землі. Далеко від України розквітла героїчно-трагічна, життєво-реалістична, правдива художня проза письменника. […]
Є вагомі підстави для твердження, що в духовному світі тургеневского героя, почерпнутого письменником з “культурного шару” Росії 40 – 70-х років, природа взагалі присутня в тім надзвичайному обсязі, що вона не займала навіть у героїв О. С. Пушкіна, М. Ю. Лєрмонтова й М. В. Гоголя. Чи випадково, що самим званням “співака природи” сучасники нагородили не когось із цих вітчизняних первосоздателей реалістичного літературного пейзажу, а їхнього учня Тургенєва? У чому ж […]
Максим Горький пише свою п’єсу “На дні” в 1902. Це час, коли людське життя знецінюється, коли процвітають босяки й бідняки, що втратили віру в себе й влюдей. Герої драми – жителі костилевской нічліжки, спившиеся, що втратили надію люди, які виявилися на “дні” життя. Живучи в одному місці, вони не хочуть допомагати один одному, все людське ці люди втратили, багато в чому через те, що й до себе доброго стосунку не […]
Я дуже люблю географію. День за днем я роздивляюся глобус, але моєї улюбленої країни чомусь немає. Ця країна Існує тільки в моїй уяві. Я називаю її Країною Пестливих Слів і охоче подорожую нею. Тут кожного зустрічають особливо тепло й лагідно. Спробую розказати про Країну Пестливик Слів більш докладно. Першою в цій країні мене зустрічає люба бабусенька. Вона частує мене пиріжечками й молочком. Татусь допомагає мені приготувати уроки. Матуся шиє мені […]
Класик швейцарської літератури, прозаїк, драматург, театральний критик, лауреат міжнародних літературних премій – Мольєрівської, ЇЇІиллерівської, Бюхнерівської. Творчість Дюрренматта, безсумнівно, увібрала в себе досвід так званої “інтелектуальної драми”, представленої, з одного боку, “епічним театром” Вертольта Врехта, а з іншого боку, драматургією Сартра й Ануйя. Фрідріх Дюрренматт народився 1921 року в родині пастора однієї із сільських парафій кантону Берн. У 1964 році, виступаючи якось перед великою аудиторією, Дюрренматт, хитрувато посміхаючись, говорив, яким звичним […]
Роман написаний у вигляді мемуарів Петра Андрейча Гринева, де він згадує свою молодість і зустрічі з розбійником Пугачовим. Дитинство і юність Гринева нічим не відрізнялися від життя інших барчат-недорослей, тому у романі про це сказано мимохіть, а от про майбутню службу в армії Гринев розповідає докладно, тому що мріяв служити в Петербурзі, у гвардії, сподівався на веселе й безтурботне життя. Батько ж визначив йому інше: Чому навчиться він у Петербурзі […]
Образ Долорес споріднений з багатьма образами Лесі Українки. Риси жертовності й вірності вже намічені в образі Принцеси. Обидві героїні обстоюють також принцип: “Немає честі нападати ззаду”. Риси “природженої мучениці” споріднюють Долорес з Прісціллою та Йоганною. У своєму самозреченні Долорес нагадує Мавку. Тип таких чесних і ніжних жінок, що всім жертвують заради дорогої людини, очевидно, був близький Лесі Українці. Епізодичним у драмі “Камінний господар” є образ донни Соль. Вона з’являється на […]
Книг написано дуже багато Й немає жодного людини в митрі, хто прочитав би їх усе. Книги – це історія й смаки кожної епохи. Деякі з них безнадійно тратили свою принадність, інших – актуальні й читаються з інтересом і сьогодні. Кожний письменник мріяв писати на століття, а от вийшло в нього чи ні, з’ясовується в наступних поколіннях. Я не можу сказати, що люблю якусь одну книгу. У мене їх багато, вони […]
Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо бачення українців. Відтак і тема сім’ї набула головного значення. Спостерігаючи перипетії життя сім’ї Кайдашів, ніби бачиш усе з певної від […]
У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся – вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою. Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я беру в руки книгу Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Мені здається, що мансарда – це рубка […]
І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття. 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв. 3. Використання письменником образів-символів. 4. Відповідь романом на питання “Чому таке сталось?” . ІІІ. Виконання В. Баркою своєї місії “свідка для суду” .
Древньогрецьке місто Олімпія, розташоване у північно-західній частині Пелопоннесу, було релігійним центром, місцем культу верховного бога древніх греків Зевса і проведення, присвячених йому Олімпійських ігор. Це був найбільший художній центр Древньої Греції. Архітектурний ансамбль Олімпії в основному склався в VІІ – ІV століттях до н. е. Тут були зведені чудові храми богів – великі і малі. Там знаходилося й одне із семи чудес світу – величезна і прекрасна статуя владики Олімпу […]
Неоднозначність символістських текстів, можливість величезної кількості тлумачень іноді впливала на долю митців залежно від того, хто читав і тлумачив ці тексти. Так, М. Драй-Хмара, один з українських неокласиків, написав сонет “Лебеді” одразу після перекладу сонета “Лебідь” С. Малларме. Історія цього перекладу – це історія розправи заангажованої української літератури з “інакомислячим” митцем. Була вирішена не тільки творча доля поета, а й життєва доля людини – науковця, професора Драй-Хмари. Свій сонет “Лебеді” […]
План переказ 1. Імператор Олександр і донський козак генерал Платов оглядають англійську кунсткамеру. 2. Олександр купує металеву блоху й везе її в Росію. 3. Після смерті Олександра інший цар, Микола Павлович, велить показати цю блоху російським майстрам. 4. Платов залишає блоху в майстрів. 5. Платов, не розібравшись, яку роботу виконали тульські вмільці, відвозить лівшу із собою. 6. Цар, його дочка, Платов бачать підковану блоху 7. Лівша їде в Лондон, оглядає […]
О. С. Пушкін і М. Ю. Лєрмонтов видатні поети першої половини 19 століття. Основним видом творчості в обох поетів є лірика. У своїх віршах кожний з них описував багато тим, наприклад, тема волелюбності, тема Батьківщини, природи, любові й дружби, поета й поезії. Всі вірші Пушкіна наповнені оптимізмом, вірою в існування прекрасного на землі, яскравими фарбами в зображенні природи, а в Михайла Юрійовича скрізь простежується тема самітності. Лєрмонтовский герой самотній, він […]
І. Вступ. Час, зображений у романі Л. М. Толстого, ІІ. Головна частина. Життєвий шлях Андрія Волконського – шлях неординарної особистості, що мислить і не шукає битого шляху. 1. Різниця між князем Андрієм та іншими представниками вищого світу: А) початок служби – з нижчих чинів; Б) відокремленість від усіх, погляд дещо зверхній; В) щире, тепле ставлення до П’єра; Г) розмова з близькими йому російською, а не французькою мовою. 2. Бажання піти […]
У віршах поета переважають мотиви неприйняття миру, меланхолія, скорбота, але для нього характерні й риси імпресіонізму: здатність передати мить, твердження скороминущості життя, мінливість настроїв. Всі ці риси й мотиви ми можемо простежити в даному вірші: “У кожній скороминущості бачу я мири,/Повні мінливої райдужної ігри”. Даний вірш складається із двох чотиривіршів. Залежно від закінчення – чоловіча рима, по розташуванню рядках – суміжна рима. Також у цьому вірші використовується анафора – у […]
З порога смерті повертається до нас творчість Григорія Михайловича Косинки. Повертається, щоб нагадати про тих людей, які жили вірою в світле майбуття, які без усяких компромісів зустрічали проблеми пореволюційної доби. Мавши веселу вдачу та енергійний характер, письменник активно пропагував свої твори: майстерно читав їх перед будь-якою аудиторією. Любили Косинку і любили його твори. Чому? Та тому, що письменник у ставленні до правди життя, до правди характеру селянина був кришталево чесним. […]
Про події яких років розповідає М. Стельмах у повісті “Гуси-лебеді летять…” ? Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” – автобіографічна. В основу її лягли спогади Михайлика про своє дитинство, що минуло в подільському селі у двадцяті роки. Від чийого імені ведеться оповідь? Оповідь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому ми впізнаємо самого письменника. Розкажіть, як Михайлик уперше в житті виявив милосердя. Як до цього поставилася його мати? До села, […]
“Герой нашого часу” – один із самих значимих добутків російської класичної літератури, а Печорин – один із самих яскравих і образів, що запам’ятовуються. Особистість Печорина неоднозначна й може сприйматися з різних точок зору, викликати ворожість або симпатію. Але в кожному разі не можна заперечувати трагічність даного образа Печорин – людина, що роздирається протиріччями, що віддається постійному самоаналізу, незрозумілий навколишніми й не розуміючий їх. У чомусь він те саме що Євгенію […]
Давайте викликувати, один одним захоплюватися. Пишномовних слів не варто побоюватися. Давайте говорити один одному компліменти – Адже це все любові щасливі моменти. Б. Ш. Окуджава В оповіданні Шукшина “Чобітки” зображена цілком побутова ситуаціяя, що автор записало у своїх робочих зошитах так: “Як чоловік дружині чобітки купувало. Змучився, изнервничал… А привіз – вони їй не підходять”. Цей пересічний життєвий епізод ліг в основу філолофсько-психологічного оповідання, тому що в ньому Шукшин міркує […]
Особливості літератури того часу чудово об’єдналися у творчості талантливейшего художника слова, одного з найбільших представників критичного реалізму переджовтневої пори – Олексія Миколайовича Толстого. Узагальнюючи судження численних досліджень про особливості творчого становлення А. Толстого в дожовтневий період, можна сказати, що період цей у його творчості був досить складним, шукання – важкими й суперечливими. З одного боку – ідеалістичний світогляд, захоплення символізмом, що позначився в першій книзі віршів – “Лірика” . З […]
Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, Як добро возз’єднання народу. Почавши свою творчість у 1953 році, Павличко через декілька років був визнаний талановитим поетом України. В творчому доробку’поета […]
Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” , який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось хто є ті, що відцуралися рідної мови..У другій строфі поет дає яскраве смислове визначення, чим […]
В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він […]
У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” представлений ще один тип парубка 20-х рр. XІX в. – юний поет-романтик Володимир Ленський. У Ленським Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна, відвернений і зовсім далекий дійсності. Це було, на думку В. Г. Бєлінського, зовсім нове явище. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його самі передові: шляхетні мрії про волю народу. Але, незважаючи на своє досить солідне […]
Повість “Кустодиевский моряк” була написана наприкінці 1997 року, а вийшла до друку в 1998 році в збірнику за назвою “Космічні загадки Коктебеля”. Повість є як би літописом життя однієї людини. Кличуть його Тимофій Іванович. Цікава побудова оповідання. Автор починає своє оповідання не з дитинства Тимофія, а з того моменту, коли він, будучи вже старим, лежить у лікарні. Причому хвороба його невиліковна. Тимофій Іванович випробовує дуже сильні болі, тому йому увесь […]
1. Особистість Брюсова, його виховання. 2. Основа світогляду поета. 3. Тема міста в лірику поета. 4. Оглядовий аналіз творчості. Навколо талановиті труси И знахабніла бездара!.. І тільки ви, Валерій Брюсов, Як якийсь рівний государ… І. Житель півночі Початок XX століття принесло із собою багато нового й невластивого іншим епохам З’явилися нові жанри й напрямки, змінилися описувані образи й події. Ця епоха знаменується також появою особливого напрямку в мистецтві – модернізму. […]
Сам потомствений козак, письменник М. Шолохов зберіг для нас яскравість і точність козачого мовлення, його образність, показав життєву мудрість цього народу, любов до жарту, описав його звичаї і долі. Енциклопедією козачого життя можна назвати романи Шолохова “Тихий Дон” і “Піднята цілина”. Завдяки таланту автора читач починає любити цей край, навіть якщо ніколи не був на Доні. І тем болючіше читати про те, що стало з козаками після революції, коли закрутили […]
Надзвичайний поглиблення питання поетичних формах, зокрема і формах казки, дістала в А. М. Веселовського. Геніальна простота думки Веселовського у тому, що “форма” і “ідея” їм будь-коли роз’єднуються і протиставляються. Навпаки, сама форма є вираз ідеї. Історична поетика “вчить нас, – писав Веселовський, – що у успадкованих нами формах поезії є щось закономірне, вироблена общественно-психологическим процесом, що поезію слова не визначити духовним поняттям краси, і її вічно коїться в народному поєднанні […]
У російській літературі існувало чимало письменників, які досліджували у своїх добутках проблему формування особистості людини. Вона завжди становила особливий інтерес для російських письменників. Одним з таких письменників, що присвятили проблемі особистості людини більшість своїх створінь, був Антон Павлович Чехов. Ця неабияка людина завжди хотіла бачити людей простими, щирими, добрими; все життя. Чехів уважав своїми ворогами вульгарність, лицемірство, користь. У людях він завжди засуджував бездуховність, дріб’язковість. Сучасники Антона Павловича відзначали в […]
Уже від моменту своєї появи на світ п’єса М. Куліша “Мина Мазайло” викликала зацікавленість широких верств українського суспільства. Проблематику, художні реалії твору жваво обговорювали у пресі, вони стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. М. Хвильовий називав комедію “епохальним” для української літератури явищем. Остап Вишня говорив про п’єсу як про “надзвичайної краси річ”, а рівень художньої довершеності вважав недосяжним не тільки для критики, але […]
І безпечне, і вигідне життя ханського сина в київському полоні Дух непокори і свободи живе в серці тільки тієї людини, яка усвідомила себе сином рідної землі, рідного краю. І це найсвятіше почування “живить надію, певну віру в ідеали”. Про це святе почуття людини і йдеться в одному з найпатріотичніших творів – поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля”. В основу сюжету покладено легенду з літопису. Сина половецького хана князь Володимир узяв у полон […]
Літнє сонце поступово підбивалося до полудня. Воно торкалося лагідним промінням вершечків дерев, далі стало проникати все нижче, сипнувши своїх іскор аж на нижнє гілля могутніх велетнів-дубів. І від цього листочки стали ніби прозорими від такої позолоти. Сонце по-приятельськи обняло могутні плечі богатирів, пробігло промінчиками аж до землі й ніби ненароком завмерло серед розмаїтості різнотрав’я: тут і лугові завсідники гусячі лапки, і подорожники зі свічками ніжно-рожевих квітів, і з величавою білою […]
До середини 50-х років XІX століття в Росії назріває економічна, політична, ідеологічна криза, що переростає в першу революційну ситуацію 1859-1861 років. Новий час вимагає нових героїв: вони повинні не тільки не приймати навколишню дійсність і пасивно протистояти їй, як “зайві люди”, але активно втручатися в життя, бажати неї переулаштувати й бути здатними на діяльне добро. Образи “нових людей” стали, може бути, самим цікавим явищем у російській літературі 50 – 60-х […]
Здійснилася моя давня мрія. Нещодавно я побував у тата на заводі. Мій батько слюсар-оператор, працює у технічному відділі програмної обробки. Ось тато приніс перфострічку з програмою-завданням для верстата. Перфострічка – це креслення деталі, перекладене на мову чисел. Тато швидко переписав програму-завдання в пам’ять верстата, який відразу ж зашелестів мотором і притягнув до себе робочий стіл-палету із складнюіцою деталлю. Моргнувши лампою, верстат висвітив на пульті стрункі ряди цифр. Потім потягнувся вгору, […]
У другому розділі “Панів Головлевих”, що носить заголовок “По-родинному”, центральними подіями стають смерть брата Павла, захоплення Иудушкой його маєтку й капіталу. Павло вмирає на самоті, більше інших не бажаючи бачити Иудушку. Але “кровопивец” з’явиться перед ним і буквально наблизить його смерть Характерний контекст явища зрадника перед Павлом: “Покуда це відбувалося, Павло Владимирич перебував у неописаній тривозі. Він лежав на антресолях зовсім один і в той же час чув, що в […]
Все багатство давньоруської літературної мови Київської Русі з особливою силою виявляється, звичайно, не в перекладних, а в оригінальних творах давньоруських письменників, прикладом чого може бути мова “Слова о полку Ігоревім”. “Слово” – твір давньої Київської Русі, вицвіт її культури і, як такий, нерозривно і органічно зв’язаний з українською народною поезією. Проте значення “Слова” куди ширше – воно твір близький і рідний усім слов’янським народним поезіям, зокрема його книжні елементи роблять […]
У напівтемній залі застигла напружена тиша. Погляди всіх глядачів спрямовані на яскраво освітлену сцену. І ось завіси розсунулась, відкривши глядачам співачку, одягнену в українське національне вбрання. Із насолодою слухаю чарівну українську мелодію. А вона дзвенить, переливається срібними тремтливими звуками цимбал, пробуджує у серці ніжним голосом сопілки солодкий смуток. Чомусь спало на думку, що без музики, без пісні не змогли б існувати ні радість, ні кохання; люди не були б щасливими, […]
Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]
Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв’язатися з потрібною людиною. Новий час змінює свідомість, прискорюються процеси глобалізації. Проте […]
Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари – учений-географ, секретар Паризького географічного товариства, член-кореспондент географічних товариств Берліна, Бомбея, Дармштад-та, Лейпціга, Лондона, Петербургу, Відня і Нью-Йорка, почесний член Східноіндійського королівського інституту географії і етнографії, що користується широкою і заслуженою популярністю, але понад усе знаменитий своєю фантастичною неуважністю: перше, про що заговорюють один з одним герої роману після знайомства з П., це прикра помилка ученого, що опублікував карту Америки, на який виявився нанесений і Японія. П. помилково […]
Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся та мати, дорікаючи йому, з І’виховною метою” розповідають, яким слухняним та розумним ріс батько хлопчика. […]
Дві величні постаті, дві долі, дві біографії, такі різні і водночас такі схожі. Спільники і суперники, друзі і вороги, однодумці і антиподи. Палкі прихильники свободи, вони рішуче виступали проти тиранії у будьяких її виявах, обидва симпатизували національновизвольним рухам європейських народів, підтримували цю боротьбу словом і ділом і зрештою… опинились по різні боки барикад. Восени 1826 року Міцкевич познайомився з Пушкіним. Пушкін, який зазвичай був у центрі уваги російських літераторів, у […]
Твір а повістю М. Пруста “Кохання Сванна”. Шляхи кохання до людських сердець бувають різні. Пустун-Амур влучив своєю гострою стрілою в серце Сванна в той час, коли він помітив схожість Одетти із Сепфорою, Іофоровою донькою, намальованою флорентійським художником Сандро Боттічеллі. і ось личко жінки, яка спершу не справила на Сванна враження, стало для нього “сплетом тонких і гарних ліній”. Невиразна симпатія, яка вабила його до мистецького твору, “переросла у нього в […]
Пушкин для меня не застывший Эталон, не догма, это и жизнь, И слезы, и любовь – целыи мир, Богатства которого неисчерпаемы. С. Гейченко Художній світ Пушкіна. Часто незбагненний за об’ємом, при видимій структурній простоті він повторює натуральний світ природи. Усе тут взаємозалежно і відповідно: однаково гармонійно поєднуються схожі і контрастні відтінки почуттів, пристрастей, думок, ситуацій, подібно до того, як у тому самому пейзажі органічно сполучаються подібні і контрастні відтінки кольору. […]
С. Міхоелс, відзначаючи поєднання трагічного і комічного у творчості класика єврейської літератури, писав:”… Шолом-Алейхем не міг не бачити трагедійних елементів у навколишній дійсності, вони лише переломлювались у його творчості в явища трагікомічного типу. Шолом-Алейхем гостро відчував трагізм свого народу. Але він не впадав у песимістичне споглядання сучасної йому дійсності. Його глибоко народний гумор був лише най-сильнішим засобом самозахисту. У смутній насмішці автора прочитуються не тільки печаль природного кінця людського життя, […]
Цикл “Вечора на хуторі біля Диканьки” складається з окремих повістей, зібраних, а потім і виданих від імені пасічника Рудого Панька. Кожна повість має свій власний цікавий сюжет, своїх героїв, але художні принципи зображення народного життя ті самі у всьому циклі. Їх можна розглянути на прикладі повести “Ніч перед Різдвом”. Тема даної повісті – зображення народного життя, життя вільних, ще не закріпачених українських козаків. Час дії “Ночі… ” – царювання Катерини […]
Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. Тонка і вродлива дитяча уява насичувалася вабливим світом образів, заохочувала до творчості. І скоро, під враженням […]
ПРО ЛЮБОВ Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими справами у своєму маєтку, на якому був великий борг, тому що його батько багато витрачав на утворення […]
Риси Чіпки-правдошукача упізнаємо і в гнівливому правдоносці Маркові Безсмертному з роману “Правда і кривда” М. Стельмаха, і в юнацькому максималізмові Сашка Сокола з повісті “Блакитна мрія” В. Міняйла. А погляд Чіпки-дитиии як віддзеркалився в малому Даньку з роману О. Гончара “Таврія”: “Спідлоба він у тебе дивиться, Мотре… Батьківським нерозкаяним поглядом” Ясна річ, у цих образах насамперед типологічна спорідненість, взята кожним письменником із життя, та все-таки… Все-таки ореол мирнівського героя витає […]
“Фаустівська культура”, “фаустівська душа” – ключові поняття концепції О. Шпенглера, у яких розгортається авторська міфологема сучасної культури і душі західної людини. В основі цієї міфологеми – реальний культурний та художній феномен доктора Фауста Й. В. Гете, що філософськи й психологічно передбачив майбутнє Західної Європи. Гете відкриває безкінечну перспективу фаустівської душі у “Вічній Жіночності”, – Шпенглер, який відмовився від фінального “містичного хору”, бачить у ній симптоми необоротного виснаження духовної та творчої […]
Твір по поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”. Микола Васильович Гоголь створив велику кількість цікавих характерів. Серед цієї строкатої розмаїтості виділяється по-справжньому дивний персонаж – Павло Іванович Чічіков. Ми знайомимо із Чічіковим у першому розділі “Мертвих душ”. Звертає на себе увага те, що він нічим не виділяється – ні молодий, ні старий, ні красень, але й не дурної зовнішності, не занадто товстий і не можна сказати, щоб тонкий. У створенні […]
Хоч як модно і заманливо повести мову про концепцію часу у творах Мирного, що сягає й тривалості звучання слова у художньому тексті, робити цього не будемо. Бо цілком поділяємо думку Д. С. Лихачова, що для вивчення літератури найсуттєвіший не погляд на проблему часу, а “сам час, як він відтворюється й зображується в художньому творі” . Для Мирного, як і всієї нової літератури, час давно був усвідомлений не тільки об’єктивним, необоротним […]
“Айша та Моххамед” є неперевершеним зразком невеличкого психологічного діалога, прикладом уміння поетеси зосередити увагу тільки на самій суті питання, не захаращуючи його зай-иіімп подробицями побуту, екзотикою тощо. Тема великого, “вічного”, “фатального” кохання, що зму-шус навіть моря “відступити і змінити границі держави своєї”, порушується і в оповіданні Лесі Українки “Розмова”, написаному 1908 року, і в її блискучій поемі 1911 року “Ізольда білорука”. Уява поетеси знову звертається до тих, що були в […]
Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в Україні – голодомору. Не знаю чому, але я беззастережно повірила цим авторам. Уже накопичилося досить […]
Прислів’я та приказки – це короткі влучні вислови, що в художній формі типізують різні явища життя. Вони є узагальненою пам’яттю народу, в них формулюються погляди на етику, мораль, історію й політику. До найдавніших прислів’їв належать такі, основний зміст яких – висновки з господарського досвіду. Деякі прислів’я та приказки, що вживаються і нині, свідчать про стародавні уявлення. Так, приказка “З ним каші не звариш” є відгомоном звичаю східнослов’янських племен спільно з […]
А віз і досі там. Цей крилатий вислів походить із популярної байки Івана Крилова “Лебідь, Щука і Рак” . У творі розповідається про те, як Лебідь, Рак і Щука вирішили разом везти завантажену хуру, але Лебідь тягнув її в небо, Щука – в річку, а Рак – задкував, докладаючи всі при цьому великих зусиль. Саме через це хура так і залишилася на тому самому місці, з якого її намагалися зрушити. […]
Йду заквітчаним рідним краєм, де буйний травень справляє своє свято. Одягнувши ніжно-смарагдове вбрання, весело шепочуть із вітром рідні тополі. Он ка лина пишається своєю дивною вродою. А над річкою витьохкують невгамовні солов’ї. Це моя Україна – рідна, священна земля моїх дідів і прадідів. Тут народжується й виростає багато поколінь, які ніколи не можуть забути сліпучої сині українського неба й золотих розливів пшеничних ланів. Рідний край починається для кожного з нас […]
З настанням весни природа оживає. Тане сніг, повертаються перелітні птахи, земля вкривається зеленою травою. Навесні зацвітають усілякі квіти – спочатку проліски, потім кульбаби та конвалії, тюльпани, нарциси, а в травні розпускаються пишні півонії та розкішні троянди. Більш того, цвітуть у садах дерева й кущі, що влітку й восени радуватимуть нас стиглими та смачними плодами. Навесні квіти повсюди – на доглянутих клумбах, галявинах у лісі, вони ростуть навіть з тріщин в […]
Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Олесь Гончар, а раніше – національні гомери-кобзарі, які складали думи […]
Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і першим йде в запеклу битву сам”. Тематичний діапазон цього поета дуже широкий: мирна праця і […]
Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що йдуть їм на зміну, – Петя й Аня. Соціальні мотиви присутні й у характерах діючих осіб: панська безтурботність поміщиків, їхня […]
Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії О. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед “Пісня про рушник”, “Вчителька”, “Ми підемо, де трави похилі”, “Київський вальс”, “Стежина”, […]
Видатний німецький письменник – романтик, художник, музикант Ернст Теодор Амадей Гофман створив чимало оповідань і повістей. Живописність і музикальність його прози, романтична іронія, химерна вигадка і переконливо реальне в описах його фантазій беруть за душу і сучасного читача. Сам Гофман, наприклад, розглядав своє оповідання “Малюк Цахес на прізвисько Цинобер” як щось значно більше, ніж гра романтичної фантазії. У художніх образах оповідання він розкрив основний порок капіталістичного суспільства, де труд і […]
Тема денаціоналізації української інтелігенції входить до повісті з образом Йоганнеса Шварца. Його образ виписаний рельєфно, розкритий різнобічно. При першому знайомстві з “чужим йоганнесом” людям здавалося, що це дуже витончена, культурна й цікава людина. І коректною поведінкою, і розмовами на різні теми, і гарною зовнішністю він міг заімпонувати будь-кому. Аглаї йоганнес багато чим нагадує Чорная. “Між обома ніби схожість”, що проявлялася в рухах, “якомусь спільному ритмі”. “А відтак ще в очах, […]
Ще до виходу свого першого великого прозового твору “Тигролови” Іван Багряний був відомий як поет-романтик. У його віршах часто можна знайти обрії символи. В прозових творах він теж використовує символи, які допомає; виразніше окреслити предмет, дати йому характерну оцінку. Особливу, знакову символіку бачимо ми і у романі “Тигролови”. Перший розділ роману називається “Дракон”. Це потяг, який везе на заслання на далекий Схід в’язнів. Вилетів цей дракон не з китайських казок, […]
На зламі двох століть, двох епох людство завжди охоплює занепокоєння: хтось очікує кінця світу, хтось – змін на краще. Це занепокоєння й очікування часом спричинює кардинальні зміни світогляду “порубіжних” людей, появу нових ідеалів, нових ідей, нових способів художнього відтворення дійсності. Такі зміни, наприклад, відбулися у французькій літературі на зламі ХІХ-ХХ ст. “Усі боги загинули”, – так позначив цей злам у відомому афоризмі Фрідріх Ніцше. Класичним варіантом мистецтва перехідної епохи став […]
Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки за наших часів, коли Україна стала вільною і незатежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий – видатна постать в українській літературі. Богдана Лепкого ми з повним правом можемо назвати поетом, прозаїком, драматургом, критиком та істориком […]
Читаючи оповідання Дж. Лондона “Любов до життя”, ми спостерігали за тим, як по-різному можуть діяти герої у тяжких життєвих випробуваннях: один прявляє слабкість і гине, а інший, зібравши усі сили, бореться до останнього і здобуває перемогу. Серед безкрайньої Півночі перемагає безіменний герой американця Джека Лондона, на загубленому серед океанів безлюдному острові виборює право на життя герой англійця Даніеля Дефо Робінзон Крузо, а герой француза Жуля Берна п’ятнадцятирічний капітан Дік Сенд […]
Кіт дістався у спадок молодшому синові мірошника. Почувши про намір бідняка, що зневірився, з’їсти його і з шкури зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечним і серйозним : “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок та замовте парі чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така жалюгідна доля, як вам здається””. К. ловить дичину і приносить її в дар […]
Розкрийте філософський зміст епізоду поразки Орфея у підземному царстві. Намагання Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих було приречене на поразку, тому що людині не дано повернути колесо світобудови, порушити закони природи і подолати межі людських можливостей. Поразка Орфея – це і приреченість ідей про надлюдину, які були популярними в той час. Намагання Орфея – смертної людини – змінити усталені, непохитні закони світобудови закінчуються поразкою. Він мусить примиритись з даністю: Еврідіки […]
Війна – жахливе слово. Вона несе з собою стражданн смерть, поневіряння – усе, що руйнує гармонію людськи стосунків. Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв та поло: будучи чотири рази пораненим, німецький письменни Генріх Белль до глибини душі зненавидів війну, яка зал шилася в його пам’яті “жахливою машиною отупіння”. Пр страшні роки фашистського терору, про воєнні злочин про вину німецької нації перед країнами Європи розпові письменник в найкращих своїх творах: “Де ти […]
Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші “А я у гай ходила”, “Гаї шумлять”, “Квітчастий луг”, “Арфами, арфами” зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. “Усе в нього співає і звучить, – писав про творчість поета критик О. Білецький, – земля – орган, співає стежка в городі, і весь город – суцільний зелений гімн, ріка тремтить, як музика…” Читаючи поезію “Гаї шумлять”, чуєш звуки замріяних гаїв, […]
Коровьев – один з підручних Воланда. Картатий одяг зближує його з традиційним чином Арлекіна, а також викликає асоціації з бісом Івана Карамазова з роману Достоєвського. Характерна деталь вигляду К. – пенсне або монокль з тріснутим склом; ср. також його “тріснутий голос”, що нагадує звук фагота, що деренчить. В той же час в образі персонажа підкреслений “зміїний” початок, який частково обумовлює друге ім’я, – ср. зовнішня подібність фагота зі змії. Основні […]
“Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Невідомий автор поеми – людина рідкісного поетичного таланту – створив шедевр, що й досі не перестає чарувати художньою довершеністю та патріотичною наснаженістю. Ідея, образи “Слова…” запліднювали творчість багатьох письменників наступних поколінь. Після відкриття та публікації “Слова…” з’явилося близько сотні його перекладів і переспівів письменниками – представниками різних літератур світу. В українській літературі “Слово…” перекладали Маркіян Шашкевич, Юрій Федькович, Іван Франко, Панас […]
Людина створила культуру, а культура – людину. Особистість реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура – це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений упродовж століть спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні людей до співвітчизників, до праці, до рідної мови. Я вважаю, що чим міцніші зв’язки людини з культурою свого народу, тим більше можна сподіватися від […]
Негативне ставлення до нового перебігу позначається вже у його рецензії працювати Стасова. Він відмовляється визнати метод Стасова порівняльним. Запозичення для Буслаєва – “випадковий” факт. Це означає, що з Буслаєва у роботі Стасова не поставлена сама проблема запозичення. Цілком по-іншому Буслаев відгукувався про “Слов’янських сказаннях про Соломона і Китоврасе” А. М. Веселовського. Ми вже знаємо, що цю роботу іде по бенфеевскому руслу І що питання запозиченні поставлений тут принципово інакше, ніж […]
Своїми талановитими творами він вивів на світ життя людей свого краю… Панас Мирний Одне з найпочесніших місць в історії української літератури належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому – видатному письменнику, класику нашої літератури. Почавши літературну діяльність у середині 60-х років XІX століття, він за своє довге життя написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, значну кількість науково-популярних нарисів, літературно-критичних статей, комедій та історичних драм. Самобутній художник слова, майстер широко відомих епічних полотен, він […]
В оповіданні Василя Макаровича Шукшина “Образа” мова йде про звичайний життєвий випадок, свідком або учасником якого може виявитися кожний з нас у будь-яку хвилину: у транспорті, у магазині, у будь-якій установі. Це, на жаль, стало повсякденною реальністю. Мова йде о! хамстві, звичайному хамстві. Сашка Єрмолаєву нахамила продавщиця, неї підтримала черга. І все це в присутності дочки, що ще в силу свого віку не може зрозуміти, що трапилося, але серцем почуває, […]
Багатьом роман Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” видається незрозумілим. Звісно, до недавнього часу творчість письменника інтерпретували не зовсім адекватно: естетизм літературознавці розглядали як явище чуже, більше того – аморальне. Між тим, творчість Оскара Уальда, проаналізована уважно, дає відповіді на питання, що турбують людство з часів його народження: що таке краса, яка її роль у становленні особистості, чи є краса основним і доконечним мірилом щастя і гармонії? Оскар Уайльд був одним […]
Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро вражений: його поезії настільки легкі, що читаються, як кажуть, на одному диханні: одразу складається відчуття, […]
Максим Рильський – майстер поетичної форми У слові рідному велика сила є, Що розбива граніт і золото кує. / М. Рильський / Українська поезія дала людству таких велетнів світового рівня як Франко, Леся Українка, ранній Тичина, Маланюк, Барка, Стус. Та з-поміж них постать Максима Рильського вирізняється яскравими неповторними гранями. Його творчий доробок вражає вагою зробленого, довершеністю художньої форми, вишуканістю образу та глибиною думки. Шедеврами української поезії стали вірші Рильського раннього […]
Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі – це велика радість, найдорожче в важкі часи для України. Перші слова матері, перша пісня, почута малюком, повинні бути рідною мовою. Тоді дитина навчиться її любити та цінувати. Для автора […]
Найповнішим виразником цих тенденцій був Едвард Тейлор. Його найважливішими попередниками у Німеччині були Т. Вайтц й О. Басгиан. Вайтц вперше дав зведений етнографічний працю, охоплюючий все народи земної кулі, він також створив концепцію психологічного єдності. Вайтц був философом-психологом, Бастиан – лікарем, повністю які присвячували себе, проте, етнографії і объездившим всю земну кулю. Праці Бас-тиана надзвичайно численні й досить різноманітні. Одне з його основних праць – “Людина перетворюється на історії. До […]
Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність злетів. Життя і серце нації відбилося у нашій мові, яка за красою своєю визнана однією з найбагатших, наймилозвучніших у світі. Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії та взаєморозуміння, порівняв […]
Тема твору “Любов, про яку мріє кожна жінка”. Епіграф: Тільки закоханий має право на звання людини. А. Блок. Є літературні твори, які не залишають нас ще довго після того, як книга прочитана, змушують подумки знову і знову повертатися до їх героям, переживати; разом з ними їхні почуття, задаватися питаннями: “А як би я зробила на місці героя або героїні? “До таких творів належить розповідь О. Купріна “Гранатовий браслет”. Воно про […]
Коли допомогти собі ти зможеш сам, Навіщо волати з мольбою до небес? Нам вибір даний. Ті праві, хто посмітили; Хто духом слабшав, той не досягне мети… В. Шекспір У романі “Злочин і покарання” Достоєвський розповідає історію вбивства, доконаного заради перевірки теорії, що зложилася в голові злиденного студента. Родіон Розкольників ображений несправедливим пристроєм навколишнього світу, де гинуть мільйони слабка й беззахисних, а процвітають тисячі безсовісних негідників. Як же виправити суспільну несправедливість? […]
Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку розумів як обов’язок перед українським народом. У снігах далекого […]
У вірші Лєрмонтова “Батьківщина” Добролюбов знаходив повне вираження такого щирого патріотизму. Він писав: “Лєрмонтов… володів, звичайно, величезним талантом і, умевши рано осягти недоліки сучасного суспільства, умів зрозуміти й те, що порятунок від цього помилкового шляху перебуває тільки в народі. Доказом служить його дивний вірш “Батьківщина”, у якому він розуміє любов до батьківщини істинно, свято й розумно. Він говорить: Люблю вітчизну я, але странною любов’ю; Не переможе її розум мій, Ні […]
Якось до нашого міста приїхала моя улюблена співачка. Мені дуже хотілося піти на її концерт. Але хоч я дізналася про її приїзд ще за два тижні, скільки я не стояла по чергах, не бігала по касах, мені не пощастило дістати квиток на її виступ. Залишалося тільки чекати концерт з надією, що десь якось знайдеться квиток. Ось настав довгоочікуваний день. Я розуміла, що вже не зможу потрапити до Палацу молоді, де […]
Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – він їде на Україну, де не був майже п’ятнадцять років. Спогади про колишні поневіряння на рідній землі, тяжкі враження від кріпацтва на цей час уже потьмяніли […]