Київ… Русь… Україна…
Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони духовно єднають нас із землею своїх предків, родоводом українським, його славною і водночас трагічною історією…
Довгий і тяжкий шлях судився Україні. І. Кочерга у п’єсі “Свіччине весілля” розкриває боротьбу трудящих Києва за правду, за волю, за світло, боротьбу проти влади литовських князів.
Хочу підкреслити, що сила “Свіччиного весілля” не стільки в символічності, скільки в об’єктивному відтворенні життя. Іван Свічка – центральний образ поеми. Ватажок ремісників, він упевнений, що в людському житті має бути справедливість. Тому Свічка тяжко переживає підневільне становище трудящого люду, бере близько до серця його болі й страждання, але не впадає у відчай.
Виявляючи далекоглядність, Іван переконує ремісників: Коли добром ніхто не дасть нам світла,- Його здобути треба – не молить, Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила.
Ремісники обурені утисками литовського панства, а Іван Свічка рішуче заявляє: …життя не пошкодую, А привілеї наші поверну! Герой повертається з грамотою на Поділ, відразу віддає її ремісникам, щоб “розсіяти нарешті сум нічний”.
Він закликає боронити свої права “грудьми і мечем”. Герой свято вірить, що в майбутньому трудящі звільняться від експлуатації і стануть незалежними: …Для вільного народу Колись зоря займеться світова. Він впевнений, що мир і благополуччя самі не прийдуть, хоч Свічка – не прихильник кровопролиття. Та переконавшись у тому, що мирні акції не допоможуть, Іван закликає все трудове Поділля до збройної боротьби, щоб силою утвердити правду в житті.
Меланка на перший погляд не поділяє бунтарських ідей свого коханого – боротьбою здобути світло трудящим.
Проте в простої дівчини розвинене почуття людської гідності. Для неї…Світло любе, як воно Своє проміння ллє в затишній хаті… Риторичним запитанням Меланки “Чи є така сила, щоб свічку цю у мене загасила?” автор передав глибокі людські почуття, що межують з одержимістю.
Символічними є образи Івана і Меланки, вони – втілення героїзму і прагнення українського народу до незалежності. Моя Україна засвітила мирну свічку волі і незалежності. Та чи зуміємо ми зберегти це довгожданне, вистраждане світло?..





Related posts:
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але […]...
- Меланка – поетичний голос України – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Меланка – поетичний голос України Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів Івана Франка, який так стисло і чітко окреслив, як кажуть, права та обов’язки митця. “Все […]...
- Роль художнього вимислу в п”єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” У передмові до п”єси І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла” , мотив що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру”. І далі автор згадує про дві грамоти литовський князів 1494-1506 років, що володіли тоді […]...
- Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що із тьми віків та через стільки бур пронесла незгас-лим вогник […]...
- Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського житія і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити […]...
- Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки вважав, що соціальна несправедливість, знущання, приниження людської гідності неминуче породжують протест і можуть стати причиною […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
- Значення обряду весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Значення обряду весілля Весілля є відображенням світогляду, моралі та етичних уявлень народу про суспільні та родинні стосунки на певному етапі розвитку суспільства, культури. Найперші відомості про давні форми шлюбу у східних слов’ян були зафіксовані ще у літописах. Але найдавніші записи про українське весілля зробив французький інженер Г.-Л. де Боплан у XVII столітті. Описом весільних обрядів займалися також І. Калиновськийу 1777 році, І. Червінський, П. Чубинський, […]...
- Твір за драмою “Ярослав Мудрий” У величні й тривожні дні нашої Батьківщини, зокрема в часи Великої Вічизняної війни, погляди митців часто зверталися в далеке минуле, до постатей наших славних предків – Ярослава Мудрого, Данила Галицького, Олександра Невського, Богдана Хмельницького. І це не було випадковим. Образи прадавнього минулого нашої землі ставали поряд із героями сучасності, будили в їхніх душах гордість і почуття відповідальності за сучасне й майбутнє рідного краю, роздмухували священний вогонь патріотизму. Кращі сини Вітчизни […]...
- “Вищих я не відаю скарбів. Шкільний твір за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У творчій спадщині письменника-драматурга Івана Кочерги є багато драматичних поем та історичних драм. Серед всіх творів визначне місце займає “Ярослав Мудрий” – драматична поема, основою якої автор взяв історичні події XІ ст., коли князем Київської Русі був Ярослав Володимирович, прозваний у народі Мудрим. З багаторічного князювання Ярослава драматург взяв лише невеликий період з 1030 по 1036 рік. Це був час, коли Ярослав Мудрий після тривалих війн з удільними князями і […]...
- Твір І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила У плеяді твоpців укpаїнської класичної пpози Іван Кочеpга займає особливе місце. Твоpчий шлях цього письменника – шлях невтомних пошуків. У твоpчій спадщині письменника-дpаматуpга І. Кочеpги є багато дpаматичних поем, істоpичних дpам. Сеpед всіх твоpів значне місце займає “Свіччине весілля” – істоpична дpама, основою якої автоp взяв події ХV-ХVI століть, зв’язані з наказом “забоpони світла” та боpотьбою наpоду […]...
- Свічкою освітлюємо шлях, або Як написати твір за поемою І. Кочерги Перш ніж взятися до написання твору за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”, треба дізнатися, яку епоху описує автор. Для цього потрібно звернутися до історії. Кінець XV – початок XVІ ст. Київ під владою литовських магнатів. Ще в XІV ст. Литовське феодальне князівство, скориставшись роздробленістю руських земель, що знаходились під монголо-татарсь-ким ігом, захопило всю Західну Русь, а також Півден-но-Західну і Північно-Східну. Великий князь литовський Ольгерд став володарем Чернігово-Сівер-щини, Поділля і […]...
- Твір за драмою “Між двох сил” Спроба осмислення народної трагедії в драмі В. Винниченка “Між двох сил” Вислів Володимира Винниченка про те, що українську історію не можна читати без брому, стосується й історії розвитку літератури 20-х-30-х років XX ст. Талановиті письменники змушені були зробити вибір в умовах тоталітарної системи: час служити їй, чи відстоювати свої погляди, переконання і бути приреченим на тавро “ворога народу”. Різні шляхи обирали пророки людських доль, диригенти серцевих струн. В. Винниченко залишався […]...
- Чи не любов од віку пориває людей на подвиг, на борню, на бій? Напевне, немає в світі людей, байдужих до теми кохання. Твори мистецтва, присвячені цій темі, завжди викликають нашу цікавість, привертають до себе увагу. Драматична поема Кочерги “Свіччине весілля” поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських працівників за їхні права у 1506 році, коли місто перебувало під владою литовських князів. У поемі наявні дві Основні сюжетні лінії: боротьба народу за світло та взаємини між […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими Грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор Полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг свою душу. І ось прийшли в Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, обезкровлений і знесилений […]...
- Твір: “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі їі не засвітила” Твір за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”. Доля не була лагідною матір’ю для українського народу, бо все линули та й линули на родючі землі України незчисленні вороги, намагаючись поставити її на коліна. Хто тільки не хотів підкорити волелюбний народ, хто тільки не побував на українських землях! Прийшли сюди й литовські князі, щоб робити свою чорну справу, щоб відняти волю й зробити українців рабами. Знесилений народ не зміг дати відсічі, […]...
- Весілля – велична народна драма Традиційне народнопісенне й драматичне мистецтво українців має своє найвеличніше втілення – обрядове дійство під назвою “весілля”. У всіх регіонах України воно виконувалось у тій чи іншій формі, і відмінності мали яскравий місцевий колорит, притаманний тій чи іншій області. У весіллі найцікаівішим передусім є те, що ця народна драма являє собою органічне поєднання досить різних обрядів. Воно супроводжується музикою, співом, учасники виконують діалоги й монологи тощо. Весілля можна розглядати як своєрідну […]...
- Твір за драмою Лесі Українки “Бояриня” Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі. Бо любов до рідної землі, мальовничих краєвидів, чистого неба, неозорих ланів пшениці передавалася з покоління в покоління славними пращурами. На мою думку, мало хто так любив свій народ, свій рідний край, як любила його Леся […]...
- Народно-пісенний супровід весілля Одруження з давніх-давен було цілою системою ритуалів. Це – драматичне дійство, кожен з учасників якого виконував призначену йому роль. Головні учасники – це, звичайно, молодята, яких називали князем і княгинею. їхні родичі чи друзі виконували ролі дружка і дружки, від жениха були два старости, дві свахи, музики. Весілля проходило в декілька етапів: сватання, заручини чи замовини; запрошення на весілля, оглядини; весілля, після весільне понеділкування. Передвесільні обряди починалися сватанням, на якому […]...
- Весілля – Народна драма Усна народна творчість Народна драма Весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, […]...
- Як писати твір за драмою Лесі Українки “Лісова пісня” А зараз давайте спробуємо опинитися у казці, у лісовій казці. Напевно, ви здогадалися, про що йдеться? Звичайно, це невмируща “Лісова пісня” Лесі Українки. Читаючи цей твір, ми з вами потрапляємо в дивовижне царство фольклорних образів: Той, що греблі рве, Потерчата, Русалка, Водяник. Взаємини цих істот нагадують взаємини між людьми, але такі, де протилежні сили складають єдине ціле, єдину гармонію. Це ще не всі герої. З’являється перед очима Лісовик, Мавка, Куць […]...
- Весілля як драматична постанова Весілля – це надзвичайно добре скомпонована і осмислена драматична гра, де реальне органічно перепліталося з традиційно-умовним. Основними героями весільної драми були молодий і молода, їхні батьки, а навколо них об’єднувались інші дійові особи – дружки, бояри, світилки. Кожний з учасників драматичної гри повинен був чітко виконувати свою роль. “Режисером” весільної драми виступав сват, який мав бути людиною кмітливою і дотепною. Весільна драма була явищем публічним, захоплюючим і збирала багато глядачів. […]...
- У творах Кочерги – історія мого народу Іван Кочерга – видатний драматург, історик. Творчість цього письменника різноманітна: драматичні поеми, історичні драми, комедії. Іван Кочерга чесно служив улюбленому мистецтву і своєму народові. Талант Івана Кочерги найглибше розкрився в драматичній поемі “Свічине весілля”, яка була написана у 1930 році. В ній описуються події того часу, коли Київ перебував під владою литовських феодалів. Вивчаючи історичні літописи, Кочерга знайшов грамоти про заборону світла в Києві і про боротьбу київських міщан проти […]...
- Чому твір “Вільгельм Телль” названо народною драмою? Драма Ф. Шиллера розповідає про один із найдраматичніших епізодів боротьби швейцарців за свободу від поневолювачів. У драмі є колективний герой – народ, тому твір “Вільгельм Телль” назвали народною драмою. У ньому змальовані широкі народні маси, і образи народних ватажків. Де відбуваються події драми “Вільгельм Телль” ? У Швейцарії, на скелястому березі Фірвальдштетського озера проти містечка, у замку барона Аттінгаузена, на подвір’ї будинку Вільгельма Телля та ін. Назвіть головних героїв драми. […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Історія нашого народу трагічна й героїчна водночас. Бо народ, якого було позбавлено багатьох можливостей, завжди боровся за свої права. Про один із таких епізодів розповідається у драматичній поемі І. Кочерги “Свіччине весілля”, написаній 1930 року. Скориставшись історичним фактом про заборону світла в хатах ремісників у середньовічному […]...
- Роздум за драмою Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Ось і закінчуються останні сторінки книги І. Кочерги “Ярослав Мудрий”. Цей твір читати легко й приємно, бо в ньому оспівується найголовніше в житті людини – моральні цінності. У наш тяжкий час нелегко зустріти людину з прекрасною душею, з чистим сумлінням, бо духовні цінності змінюються на матеріальні, не завжди можна сподіватись на чиюсь допомогу у тяжку хвилину. А як багато людей зараз залишає рідну батьківщину і їде за кордон, забуває, що […]...
- Твір на тему – Ідея грамонії людини й природи за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” – це надзвичайний твір Лесі Українки – видатної української письменниці, філософа. Цей твір можна назвати винятковим, бо в ньому простежується багатство думки, поетичність образів і гармонічна єдність реальності та фантазії. У драмі Леся Українка ставить і намагається вирішити вічні питання: життя й смерті, кохання й ненависті, вірності й зради, пошуку правди, справедливості. Однак у драмі-феєрії є дещо гостріше – трагічна тема взаємин людини з природою. Головні герої […]...
- Українська бояриня, або Як написати твір за драмою Лесі Українки “Бояриня” Бояри, як відомо, були в Московії. Отже, ми помандруємо до Москви та ще й у XVІІ століття, щоб дізнатися про зраду Україні, про любов до України та про велике кохання. Звернемося до драматичної поеми “Бояриня”. Поема Лесі Українки пов’язана з добою Руїни й Петра Дорошенка. Чому з усіх наших епох вона вибрала саме цю? Бо вона взагалі брала для своїх творів не епохи розквіту й слави, а епохи революцій, кривавих […]...
- Символічний образ свічки як джерела світла і добра Символічний образ свічки як джерела світла і добра І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила. / І. Кочерга. “Свіччине весілля”/ Вогонь, колись подарований Прометеєм, міг зігрівати, але міг і обпікати. На вогнищі готували їжу. У вогні приносили жертви богам. З палаючої, але неопалимої купини, Мойсей почув голос Бога, але на вогнищах ще й спалювали великих “єретиків” Яна Гуса і Джордано Бруно. Але усе ж […]...
- Традиційне українське весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, якщо дівчину не “віддали” до свята, […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” 9 КЛАС ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Українські обряди у їх символічному наповненні. 2. Перебіг українського весілля. 3. Традиційні звичаї сьогодні. Варіант 2 1. Українське весілля – синтез різноманітних традицій. 2. Творче наповнення української народної драми “Весілля”: А) ролі всіх учасників весілля; Б) обрядові дії; В) пісні та їх роль у народній драмі. 3. Моє ставлення до народних традицій. ЕПІГРАФИ […]...
- Невмирущість духовної краси за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Про жодну поетесу світу стільки і так не сказано й не написано, як про Лесю Українку. Різкими контрастами наповнена її творчість. Фізичний біль і душевна сила, ніжність і криза, любов і ненависть – ці антиподи стали постійними для характеристики образу української поетеси. Вона любила людей, їм віддавала всі свої сили, усе своє натхнення й волю, сподіваючись на сонячні дні. Писала про минуле і сьогочасне, а бачила майбутнє, відтворювала стародавні часи, […]...
- Весілля на хуторі В 1843 році приїхав у гостину до батьків на хутір Мотронівку майбутній редактор “Основи” В. Білозерський, а з ним його товариш – П. Куліш. Після того П. Куліш часто приїжджав сюди, мав навіть для себе окрему світлицю, щоб тут писати. Для панянок Білозерських він склав тут популярну історію України, а в січні 1847 року відбулося вінчання П. Куліша і Олександри Білозерської, майбутньої української письменниці Ганни Барвінок. Боярином на весіллі був […]...
- Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається за те, що вже давно втратило свою актуальність. Дядько Тарас добре орієнтується в історії, особливо захоплюється добою козаччини. Навіть своїх […]...
- Образ ідеального правителя за філософською драмою Педро Кальдерона “Життя це сон” У багатьох творах світової літератури створені образи правителів – вождів народів і держав. Це або сильні, справедливі, добрі володарі або жадібні, жорстокі, злостиві, огидні, владолюбні тирани, або слабкі, сластолюбні боягузи. Усі вони визначають долю своїх народів, усіх, хт. о їм підвладний. Жорстокі війни і смерть, голод, насильство і безладдя в державі найчастіше є результатом бездарних, дурних і амбіційних володарів, які беругь владу до рук із метою задоволення своїх особистих інтересів, […]...
- Характеристика образу Килини за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Головним конфліктом твору є українізація 20-30-х рр. XX ст. Сюжет п’єси оригінальний, кумедний, сатиричний, але в ньому також проглядаються й трагічні моменти. Якщо сказати точніше, то даний твір – політична комедія. На цьому підгрунті між героями п’єси постійно виникають суперечки, які супроводжуються широким діапазоном живої і колоритної мови. Саме вона відбиває специфіку духовних та національних цінностей кожного з персонажів. Усі репліки є психологічно вмотивованими. У п’єсі-комедії нема позитивних чи негативних […]...
- Характеристика образів Рими та Мокія за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Образи п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” не мають чіткого поділу на позитивних та негативних. Всі герої однаково смішні у своєму прагненні стати кращими. Головний конфлікт твору – українізація 20-30 років XX століття. Персонажі твору по-різному сприймають це явище. Головний герой Мина Мазайло вважає українізацію способом зробити з них другосортних людей. Його донька має схожу думку, а син – зовсім протилежну. Тому на прикладі брата і сестри можна яскраво показати зіткнення […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У дні тяжких випробувань своєю п’єсою автор проголосив гімн миру, спокою на землі, освітивши світлом свого таланту найважливіші віхи історії нашого […]...
Categories: Твори на різні теми