Закон життя жорстокий – все народжене коли-небудь зникає. Та це не повинно лякати людей. Навпаки: треба вірити, що життя прекрасне і постійно рухається вперед.
Ніщо на світі не зникає безслідно. Людина успадковує пам’ять віків, надбання попередніх поколінь, давні традиції, вірування. Ми смертні, але безсмертний народ і безсмертя – в наступності поколінь. Мудрість віків зберігається у книжках та історії, а багатство народної душі – в пам’яті, у серці, у вчинках. Нам не потрібно щоразу, як маленьким, вчитися робити кожен крок.
Це закладено у нашій пам’яті. Так само ми повинні пам’ятати своє минуле, не повторювати помилок, опираючись на досвід поколінь. Завдяки пам’яті й донині живуть славні імена тих, хто творив нашу історію, державу. Досі дивують людство своєю мудрістю давньогрецькі філософи.
Ми бережемо у в пам’яті перших християн, які несли духовне світло зневіреним. Пісні сліпих бандуристів бентежать людську душу уявними картинами кривавих боїв і страждань.
Я переконана, що саме пам’ять допомагає нам вдосконалюватись. Чи можна уявити собі дерево без коріння? Воно всохне, бо не зможе пити цілющої вологи, набиратися живильних соків. Таким корінням для людства є пам’ять.
Без неї воно загине. У серцях українців має жити пам’ять про славних князів київських, Марусю Чурай, Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, безіменних студентів, що гинули під Кругами, Івана Пулюя, митрополита Шептицького, В’ячеслава Чорновола… Бо інакше чого ми варті на світі?
Народна мудрість каже, що кожна людина повинна за життя посадити дерево, збудувати будинок, виховати сина. Мені тільки 17, але я вже виконала третину обов’язкового. У мене є дерево, посаджене моїми руками.
Це було ранньою весною. Я зі своєю сім’єю поселилася в новому будинку. У мене ще не було подруг, і я часто сама гралася у пісочниці, сиділа на лавці, роздивляючись малюнки у книжках.
Якось, вийшовши з під’їзду, я не впізнала свого двору: він був вкритий густою щіточкою молодих дерев. Я зраділа, уявивши, як тут буде гарно влітку. Оглянулася кругом і раптом… Що це? Недалеко на землі лежав саджанець.
Мабуть, його викинули або просто забули. Я розгубилась, не знала, що робити. Це тоненьке деревце було таким безпомічним, наче маленька покинута дітина. Взявши в руки саджанець, я заплакала і побігла додому.
Мій мудрий батько все зрозумів без слів. Разом з ним я посадила деревце. Тато викопав ямку, а я обережно опустила в неї саджанець. Потім полила землю з маленького відеречка. З яким нетерпінням я чекала, щоб моє деревце виросло!
Кожного дня прибігала дивитись, чи ніхто його не образив, не пошкодив, не зламав. З часом воно стало для мене рідним. Якось непомітно я подружилася з іншими дітьми двору, і ми разом доглядали наші саджанці.
Але ніхто з них не мав свого, рідного дерева.
Пройшли роки. Я стала дорослою, а разом зі мною подорослішало й воно. Зараз це велика розлога верба з довгими красивими косами.
В її затінку граються маленькі дітки, а я приходжу вечорами поговорити з товаришами про потаємне. Моя подруга-верба слухає розмови. Вона знає всі мої таємниці.
Справді, дитинство – чудова пора. Як шкода, що воно вже пройшло, відшуміло серед вербового листя.





Related posts:
- Що користі людині придбати весь світ, якщо вона втрачає власну душу? Роздум за твором О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”. Оскар Вайльд – один із тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не тільки, як творці художнього тексту, а й як особистості. Непересічність цієї постаті вражає вже тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не тільки в прозу, а й у життя. Оскар Вайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний відносно історії характер. Він вважав, […]...
- Моя берізка Щодня я прокидаюсь від легенького постукування у вікно. Це будить мене красуня-берізка, струнка, висока, білокора. Я пригадую, як одного весняного ранку дідусь приніс маленький саджанець із зламаними гілками. Зібравши інструмент, дідусь почав розмічати місце для ями, а я замішував у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом почав копати яму. Коли вона була готова, я, зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку. Потім почав закидати її, а дідусь ніжно […]...
- Як ми саджали дерево Як ми саджали дерево Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, мама, гуляючи зі мною, звертала мою увагу на красу природи. І могутній дуб-велетень, і кучерявий клен з п’ятипалим листям, […]...
- Вчинок, яким я пишаюся Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох – і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. Мій дідусь і тато вкопували лавочки; […]...
- Коли в людини є народ, тоді вона уже людина, або як писати твір по творчості Ліни Костенко Цей афоризм може послужити і темою для домашнього твору або підсумкового повідомлення, опертого на аналіз всієї сучасної української лірики в контексті доби. Постановкою цієї проблеми можна завершити вивчення лірики Ліни Костенко, не забуваючи при цьому постійно включати до розмови нові твори поетеси, які наша велика сучасниця подарує своїм читачам у прийдешності. Відтоді, коли “Маруся Чурай” вперше прийшла до читача, а це був рік І 979, роман зібрав численну аудиторію щирих […]...
- Твір до ЗНО “Що має переважати в людині – матеріальне чи духовне” Людина – істота і духовна, і матеріальна. Спокус навколо багато, приборкати пристрасть іноді дуже важко. Та й іти на компроміс із власним сумлінням не просто. Що ж має в людині переважати – матеріальне чи духовне? Де та золота середина? Я згоден з тим, що людина – істота і матеріальна, і духовна. Чи має щось переважати над іншим, тут кожен вирішує для себе. Та чому обов’язково має виникнути конфлікт між матеріальними […]...
- Габріель Гарсіа Маркес. Осягнути художню дійсність творів допомагає автор Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Урок-дослідження: Осягнути художню дійсність творів допомагає автор Тема. Габріель Гарсіа Маркес. “Стариган із крилами”. Мета: розкрити особливості творчості Габріеля Гарсіа Маркеса, дослідити зрощення фантастичних елементів з побутовими деталями в оповіданні, розвивати аналітичні вміння, виховувати інтерес до латиноамериканської літератури. Обладнання: портрет Г. Гарсіа Маркеса; виставка його творів; літературознавчий словник. Хід уроку Рольова гра “Розмова з письменником” . М. Варгас Льоса. . Коли ти говорив […]...
- Чи допомагає натхнення долати труднощі? Кожна людина має певні здібності, ту іскру Божу, що проявляється в тій чи іншій справі. Мені на думку спадає Євангельська притча про таланти. У ній розповідається про теГяк один слуга отримав від господаря п’ять талантів, другий – два, а третій – один. Перші двоє примножили подароване і гроші, а останній закопав свій талант у землю. З цього випливає, що ми повинні плекати свої здібності, працювати над собою, над збагаченням свого […]...
- Чи легко бути капітаном? Відважним доля допомагає Герої книги пройшли неймовірно важкий і довгий шлях – від берегів Нової Зеландії до Каліфорнії. Вони переборювали на своєму шляху і океанські простори, і африканські джунглі, населені дикими племенами людожерів та лютими хижаками. Ці люди не були професійними. моряками чи досвідченими мандрівниками. Місіс Уелдон та її п’ятирічній син потрапили в біду. їй ні на кого було розраховувати, крім Діка Сенда, п’ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на кораблі її чоловіка. […]...
- Згубний вплив процессу денаціоналізації на людську особистість Справжнє прізвище – Рудченко. Народився в м. Миргороді на Полтавщині. Навчався в повітових училищах Миргорода і Гадяча. Працював у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року ідо смерті жив у Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві. Прозаїк. Перші спроби пера припадають на 1869- 1870 рр. Писав оповідання, повісті, нариси, найвідоміші його твори – романи “Повія”, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Провідна тема прози Мирного – життя пореформеного села, […]...
- Твір до ЗНО “Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя” Життя не стоїть на місці, усе змінюється кожного дня. Протягом усього свого життя людині доводиться пристосовуватися до його мінливих потреб. Спочатку дитина вчиться пізнавати світ та спілкуватися з іншими, потім потрапляє до школи, де має дотримуватися певних норм поведінки та виконувати вимоги вчителів. Далі, у дорослому житті, нам доведеться взяти на себе відповідальність за своє фінансове забезпечення, а згодом за свою власну родину. Отак разом із життям, змінюється і людина. […]...
- Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість ТвІР за драмою І. А. Кочерги “Ярослав Мудрий”. Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість втілені в образах Сельвестра, Ярослава Мудрого. Мабуть, невипадково твір про київського князя починається з розповіді вченого монаха Сельвестра. І формула мудрості, виведена ним, така:Не те чеснота, лиш би книги чтить, А щоб од книг зерно добра й любові В своїй душі посіяти й зростить, І просвітить добром серця людськії. Цей основний постулат драматург відстоює кожним образом […]...
- Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість Письменницький талант Панаса Мирного гідно поцінований у мистецькому світі. Художня проза цього видатного майстра, за словами Олеся Гончара, нагадує нам “повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів”. Правда про це народне життя йде до нас зі сторінок гостропроблемного соціально-психологічного роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаного Панасом Мирним у співавторстві з 1. Біликом, рідним братом письменника. Тяжіючи до глибокого психологічного аналізу […]...
- Твір до ЗНО “Кожній людині властиво помилятися” Важко посперечатися з тим, що всі ми інколи помиляємося. Ніхто не знає усього, часто ми користуємося недостовірною інформацією, інколи підводить пам’ять. Мало хто може передбачити всі наслідки своїх вчинків. Часто у житті трапляється багато випадковостей, які роблять, здавалося б, зважене та перевірене рішення неправильним з огляду на результати. Це означає, що ми маємо добре подумати, перш ніж сказати чи зробити щось. Кажуть, люди вчаться на помилках – і своїх, і […]...
- Мини-твір на тему: “Чи потрібні сучасній людині загальнолюдські цінності” Перш, ніж говорити про цінності нашого часу, я б хотіла уточнити, що таке “наш час”, в чому його відмінності та особливості. “Наш час” – це XXI століття, це Україна, яка є повноправним членом світової спільноти, частиною всього світу. “Наш час” – це можливості, яких не було у наших батьків : можливість подорожувати, вчитися за кордоном, спілкуватися, не виходячи з дому, з людьми що живуть в будь-якому куточку світу. “Наш час” […]...
- Твір ЗНО “Чи варто скаржитися на долю, чи вона у наших руках” Аргументи з теми, докази, приклади, висновок Варіант 1 Я вважаю, що на долю скаржитися не варто. Кожна людина і справді, образно кажучи, тримає свою долю своїми власними руками. Звичайно, це вираз-метафора: просто за свою долю кожен, коли стає дорослим, відповідає сам. Свою думку я можу обгрунтувати, по-перше, тим, що особистість має право вибору. Наприклад, кожен громадянин України може вільно вибирати свою майбутню професію. Людину у сучасному суспільстві мало хто може […]...
- Чи вміють мої ровесники бачити і цінувати людську красу? Цей напівжартівливий вислів Франца Кафки відомий, напевно, далеко не всім. Але звичайно його зміст зрозумілий всім. І чи справді повністю зрозумілий? Адже тоді постає питання, що таке краса? Ми щодня зустрічаємось з цим поняттям але ніколи, мені здається, ми не задумувались чи справді ми можемо з першого погляду побачити та розпізнати справжню людську красу. Краса! Перша асоціація, мабуть, у кожного з цим словом – це щось гарненьке, привабливе. Але якщо […]...
- Як фантастика допомагає розкрити ідейний зміст повести “Шинель”? Ne quіd falsі audeat, ne quіd verі non audeat hіstorіa. M. T. Cіcero Фантастику Гоголь використовує в повісті “Шинель” у самому кінці, коли після смерті Акакия Акакиевича в Калинкина мосту з’являється примара й зриває шинелі з перехожих і проїзних Ця ж примара ледве не до смерті налякало “значну особу”, коли схопило генерала за комір і зажадало генеральську шинель собі за те, що “значна особа” не допомогло відшукати шинель Башмачкина. Фантастичний […]...
- Поезія Фета – сама природа, що дзеркально дивиться в людську душу А. Фет писала: “Поезія й музика, не тільки родинні, але нероздільні… Немає музичного настрою – немає художнього твору”. Для поета особливу цінність мало все, що близько засобам музичного впливу: ритм, добірка звуків, мелодії вірша, прийоми музичної композиції. У російській літературі XІX століття немає іншого поета з таким прагненням до ритмічної індивідуальності своїх добутків – насамперед з такою розмаїтістю строфічних форм. Величезна маса його віршів не знає строфічних стандартів. Більша частина […]...
- Твір на тему:”Людина-істота і духовна, і матеріальна. Спокус навколо багато, приборкати пристрасть Іноді дуже важко. Та й іти на компроміс із власним сумлінням теж непросто. Що ж має в людині переважати-матеріальне чи духовне? Де та золота середина? “ Рано чи пізно кожен із нас опиняється на роздоріжжі, один на один із складним вибором, адже попереду простягаються дві стежки: одна з них красномовно обіцяє гроші, владу, вплив, інша ж здатна запропонувати подорожньому “лише” чисте сумління, любов до ближнього, спокійний сон ночами… Для когось цього цілком достатньо, щоб зробити вибір на користь совісті і решту свого життєвого шляху пройти гідно, а не відбути, як покарання. Проте це вдається далеко не […]...
- Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від фашизму і повернувся в рідний’Донбас. Хоч повоєнна земля була, як рана, скрізь голод і холод, […]...
- Тема твору Для чого людині треба мати добре ім’я? Твір по літературі За “Книгою пренудростей Соломонових”. Соломон – третій син царя Давида та Вірсавії. Він був обранцем Бога, і тому Давид саме його, а не старшого сина, назвав спадкоємцем престолу. За легендою, до Соломона уві сні з’явився Бог і пообіцяв виконати будь-яке його бажання. “Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити Твій народ, щоб розрізняти добре від злого”. І Бог наділив його такою мудрістю, що її визнавав увесь […]...
- Помаранчеве деревце Мені дуже подобаються кімнатні квіти. У мене їх досить багато. Я вважаю, що квіти відчувають, коли їх люблять, коли їх доглядають. Найдивовижніша прикраса моєї кімнати – помаранчеве деревце. Я хочу розповісти, як мені вдалося його виростити. Ви не повірите, але це досить просто. Кісточку помаранча потрібно замочити на ніч у блюдці з водою, а вранці посадити в землю на глибину нігтя. Горщик не повинен бути дуже маленьким, адже ви саджаєте […]...
- Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки Служіння іншим – це платня, Яку ми віддаємо за те, Що живемо на Землі. М. Тофтул Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає – вона, по суті, є лише передмова до людини. Відповідальність – це обов’язок перед кимось чи перед […]...
- “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” До кінця свого життя Ганс Крістіан Андерсен зберігав дві найцінніші речі – олов’яного солдатика й троянду. Це були подарунки від дітей, які від щирого серця подякували казкареві за його талант. Дитинство майбутнього літератора було нелегким, навіть злиденним, алі наполегливість, працьовитість зробили диво – згодом у Європі, а пізніше й у рідній Данії великого казкаря вітали цілі юрби його шанувальників, навіть сам король, єпископи й герцоги виявляли до нього свою прихильність. […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли споглядаєш її і очей не можеш відвести, народжується в тобі митець? Подумки ніби перегортаєш сторінки […]...
- Для чого людині серце? Багато пісень і віршів складено про людське серце. Кожен знає, що воно може любити, ненавидіти, хвилюватися, страждати, співчувати. Ще серце здатне вміщувати і любов, і ненависть одночасно. Відповідь на питання, для чого людині серце, мені здається, можна дістати, прочитавши повість А. Дімарова “Українська вендета”. Автор відтворює довоєнні роки і початок Великої Вітчизняної війни. Його героїня Уляна була красуня на все село Рогожівку та ще й смілива і відважна. До безтями […]...
- Структурний аналіз ліричного добутку “Весь день вона лежала в забутті” Виразне читання – одна з найпоширеніших форм роботи з віршованим добутком; воно дозволяє учневі проникнути в образно – емоційну сферу переживань автора, відчути особливості стилю й мови. Але учень, як правило, передає лише настрій віршованого добутку, а не його думка. Подібні перекручування ми можемо спостерігати й на уроці, і на численних конкурсах читців: школярі захоплено декламують, наприклад, “Мідного вершника” О. С. Пушкіна й абсолютно з тим же емоційним фарбуванням читають […]...
- Найсмачніші в світі яблука Прямо під вікном моєї кімнати росте яблунька. Пам’ятаю, як я все літо чекав, коли вже зможу поласувати її плодами. Аж ось наприкінці літа ми з дідусем потрусили деревце, схопили по яблучку. Та тільки вкусили – відразу скривились. – Ой, яке ж гірке та погане!- сказав я.- Зрубай, діду, це дерево. Воно нам не потрібне! На що дідусь, посміхнувшись, відповів: – У природі не буває нічого зайвого. Почекаймо весни. Навесні я […]...
- Наша честь – вона найголовніша у селі! “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що […]...
- Порядна людина – яка вона? Усім відомо, що порядність – це одна із гарних рис людини. Добре, коли людина є порядною. Але, що це таке – порядна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо порядною, а іншу – непорядною? Мені здається, що порядність не залежить від віку чи освіти людини. Порядним може бути і маленький хлопчик, і дорослий академік, і старий дідусь. Порядна людина ніколи не зможе образити, відштовхнути, ударити іншу людину. […]...
- Яка користь людині придбати весь світ, якщо він втрачає власну душу? Оскар Уайльд – один з тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не лише як творці художнього тексту, а і як особистості. Непересічність цієї фігури виражається вже в тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не лише в прозі, але і в житті. Оскар Уайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний щодо історії характер. Він вважав, що твір, Мистецтво, краса є перинами. І […]...
- Захочеш і будеш! В людині, затям О. Ольжич Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить не відгадана сила – Людина, на яку чекає смерть, “смертельник”, уже готується до переходу у вічність. Автор створює образ “смертельника” як людини з крилами: Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. Привертає увагу написання займенників, що стосуються України, з великої літери. Відомо, що такий правопис – ознака конфесійного стилю. Таким чином, Батьківщина для ліричного героя дорівнює Богові. …Вперед, Україно! В […]...
- Настанова людині у вірші Р. Кіплінга “Якщо” Боротися, шукати, Знайти і не здаватися. А. Теннісон Невеликий за обсягом вірш Р. Кіплінга “Якщо” увібрав у себе одну з головних ідей його творчості – формування ідеології особистості, панування ідеї вищого морального гатунку. Такий світогляд, який показує автор у своєму вірші методом анафори, почав формуватися в нього з дитинства. Так, навчаючись у пансіоні, ще хлопчиком він зазнав знущань та принижень з боку вихователів. Таке життя на підсвідомому рівні сформувало його […]...
- Особисті міркування. Трагедія генія. В чому вона? Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-політичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX століття, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської, болгарської та інших мов, невтомний популяризатор кращих досягнень світової культури на Україні. Творча особистість Павла Григоровича Тичини була багатогранною і […]...
- Моральні настанови справжній людині у вірші Р. Кіплінга “Якщо…” Англійський письменник Р. Кіплінг написав багато чудових історій і віршів. Діти усіх країн у захваті від його історій про маленького сина джунглів – хлопчика Мауглі та його друзів-звірів – вовка Акелу, пантеру Багіру, ведмедя Балу. Усі діти світу знають девіз ставлення до навколишнього світу, якого навчив Мауглі Балу: “Ми однієї крові – ти і я…” Кіплінг висловлює свої думки про майбутнє всього світу. Він мріє про нову людину, якій властиві […]...
- Батьківщина – що вона для мене значить Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі – у нашій славній Україні. Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, В стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави. Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене – це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, – земля моїх пращурів. […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Ти можеш засудити людину до кінця її життя за єдину помилку, яку вона вчинила” Як на мене, думка про те, що хтось має право засудити людину й поставити на ній тавро “без права виправдання” лише за одну – єдину помилку, якої ця людина припустилася, хибна. Спробую довести виправданість моєї позиції. За вихідний пункт у своїх міркуваннях візьму положення про те, що всі люди мають право на хибний крок, помилку, оскільки помилятися властиво нам, живим істотам. Якщо розглядати це положення як істинне, то маю констатувати, […]...
- Краса природи України – в чому вона? Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа – найчарівніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. Яке серце не сповниться радістю, доторкнувшись до краси України? Яка душа не озветься трепетною й щирою любов’ю до неї? Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі. Чистим блиском сліплять очі під блакитно-бездонним небом, сонячним віддзеркаленням зігрівають кожну твою клітиночку. Душа народжує пісню, і ти […]...
- Вічність проблем трагедії “Гамлет”, або чим близький Гамлет сучасній людині? У трагедії Шекспіра “Гамлет” відтворене життя епохи Відродження. Гамлет – людина свого часу, тому не завжди його розуміє нинішній читач. У той же час Гамлет поза часом, бо проблеми, які він вирішує,- вічні, вони хвилювали різних людей у різні часи. Певно, від появи на цьому світі першої людини виникло питання про добро і зло. Між цими двома поняттями іде вічна боротьба. Людині ж випало на долю вибирати між добром і […]...
Categories: Твори з літератури