Твір миниатюру на тему “мой любимый писател Александр Олесь”

Мій улюблений поет – Олександр Олесь Постать Олександра Олеся – одна з найоригінальніших, найталановитіших та найтрагічніших постатей української літератури кінця дев’ятнадцятого-початку двадцятого століття. Його перша збірка “З журбою радість обнялась” відразу здобула заслужене визнання читачів та захоплені відгуки критиків. Поетична манера Олеся поєднувала в собі чітку громадську позицію і глибокий ліризм, стишену елегійність і потужну енергію драматичного слова.

Це поєднання непоєднуваного дивує і вражає й самого

поета: З журбою радість бнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась, і як мені розняти їх?! Ця збірка Олеся мені подобається найбільше, бо в ній Олесь – справжній, щирий, повний віри і сподівань. Поет ще не розчарувався у житті, як це буде після громадянської війни 1917-1921 років, він ще вірить у прекрасне майбутнє свого народу, рідної землі, врешті-решт, власне.

Кожна поезія цієї збірки торкається якихось потаємних струн душі, пробуджуючи емоції та почуття. Особливо мені подобаються вірші інтимного жанру лірики. У них поет виступає співцем кохання, наголошуючи на тому, що воно, як і життя, прекрасне, але швидкоплинне:

Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде!” Збірка проникнута радісними і світлими сподіваннями, любов’ю до життя. Дві наступні збірки, які також видані перед громадянською війною 1917 року, також розділяють ці сподівання та надії, але в них ми бачимо вже думки більш зрілої людини, яка чітко визначає свою громадянську позицію.

Усвідомлення жорстоких реалій громадянської війни прийшло на зміну захопленню падінням царату. Олександр Олесь виїздить до Будапешта і продовжує свою літературну діяльність уже тут. Першою тут виходить збірка “На чужині”.

Вона істотно відрізняється від попередніх і за змістом, і за тематикою і, головне, за настроєм. Провідні мотиви і настрої цієї збірки – туга за рідним краєм, розгубленість та біль: Чужина – могила, чужина – труна, Душа на чужині, як чайка, сумна…

Не відрізняється оптимізмом і наступна збірка “Перезва”. Її основний мотив – розчарування у житті, у побуті емігрантів. І знову ж таки непереборна туга за Україною. У поезіях останніх збірок важко вгадати того юного, впевненого та життєрадісного юнака, яким був Олесь у перших збірках… Останньою краплею, яка остаточно знищила поета, стала смерть його сина Олега у концтаборі…

Трагічно склалася доля Олександра Олеся, протягом багатьох десятиліть його твори заборонялися, але сьогодні він нарешті повернувся до нас і вчить нас по-справжньому любити свою землю і, власне, життя.





Твір миниатюру на тему “мой любимый писател Александр Олесь”

Categories: Шкільні твори