Твір Люблю весну

Related posts:

1. Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі панує завірюха, і в її володіннях все живе здається безсилим: Стомлено крилом махає В білій […]...
2. ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “CONTRA SPEM SPERO”, “СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ”, “ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦІ ГОДИНИ ПРАЦІ”, “ЛІСОВА ПІСНЯ”, “БОЯРИНЯ”, “І ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ ДУМКА ЛИНЕ…” Тема. ЛЕСЯ УКРАЇНКА. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “CONTRA SPEM SPERO”, “СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ”, “ЯК Я ЛЮБЛЮ ОЦІ ГОДИНИ ПРАЦІ”, “ЛІСОВА ПІСНЯ”, “БОЯРИНЯ”, “І ВСЕ-ТАКИ ДО ТЕБЕ ДУМКА ЛИНЕ…” Варіант 1 1. Хто назвав Лесю Українку наймужнішою поетесою в усій собор­ній Україні? А Л. Старицька-Черняхівська. Б М. Старицький. В М. Лисенко. Г І. Франко. 2. Дитинство і отроцтво Лесі Українки, майбутньої письменниці минуло… А На Поліссі. Б Волині. В […]...
3. Твір Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… Hад поезією Василя Симоненка навіть час не владний. Давно відшуміли над весною його весни, та не згасає його зіpка на літеpатуpному небокpаї. Виблискує вона любов’ю до Укpаїни, до матеpі, до жінки.. Інтимна ліpика – особлива стоpінка твоpчості Василя Симоненка. Вpазливість його натуpи, щедpість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найбуденнішими словами поетові вдалося виpазити найсокpовенніше, відкpити глибини […]...
4. Моя улюблена пора року – VІІ варіант 6 клас VII Варіант Чесно кажучи, мені подобається кожна пора року, бо кожна по-своєму прекрасна. Але я віддаю перевагу весні. Саме весна дає народження новому життю. Весною прокидається від сну природа. На деревах з’являються клейкі бруньки, запашні пуп’янки готуються перетворитися на чарівні квіти. Де-не-де зеленіє молодесенька травичка. Повітря стає таким свіжим, до не можеш ним надихатися. Пташки в’ють собі гніздечка у парках на деревах та під дахами будинків. Весною я […]...
5. Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і душею він линув на Батьківщину і оспівував красу її природи: Люблю грозу в начале мая, […]...
6. Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
7. Незабудка Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка – незабудка. Яке ласкаве ім’я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П’ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м’яке, чисте, довірливе. Подивишся на неї раз – повік не забудеш. Адже у ній поєднані разом і краса, і […]...
8. Послухайте поезії весну Творчість Лесі Українки вражає насамперед силою її жіночого духу, ну і, звичайно, унікальністю художнього таланту. За мужністю й полум’яністю своєї поезії вона перевершила багатьох чоловіків, залишаючись усе тією ж чутливою, ніжною жінкою, Доля знущалася над нею, а Лариса “сміялася крізь сльози” і “сподівалася без надії”. Так, у пошуках сили й боротьбі з невиліковною на той час хворобою сухоти, видатна поетеса створювала свої шедеври, що дивують своїм оптимізмом, вірою у щастя, […]...
9. “Люблю слова. Їх музика іскриста…” ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО “Люблю слова. Їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх […]...
10. Казка про весну 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Цього року зима видалася морозною й сніжною. Настав березень, але зима ще нотувала віхолами. Здавалося, що холоди ніколи не покинуть наш край, та одногодня раптом потеплішало. Ріка зламала кригу, наступного дня вода очистилася під льоду, і на легкому човні без весел і вітрил припливла в наш край Весна. Місяць Квітень кинувся їй назустріч і став вибачатися, що погано підготувався до її приходу: розтопив не всі кучугури […]...
11. Твір “чи бодобаеться тобі весна?” Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, […]...
12. Чому я люблю українську природу 6 клас Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь. Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, “посадиш вісь, а виросте віз”. Але не тільки за благодатність для сільського господарства я люблю українську природу. Про чудову природу […]...
13. За що я люблю школу? Школа – це перший важливий етап у житті кожної людини. Адже приходить вона сюди зовсім маленькою та незахищеною. А виходить – з кошиком знань та безліччю приємних спогадів. Школа дає можливість здобувати знання, допомагає проявити власний талант дитини. Саме у школі розкриваються таланти та формуються характери. А це, безумовно, впливає на майбутнє людини. Також школа – це можливість постійно спілкуватися та знайти собі друзів, які потім завжди з тобою будуть […]...
14. Перший весняний день – IІІ варіант III варіант Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За давнім повір’ям вважається, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб […]...
15. За що я люблю своє місто Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три? Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш? […]...
16. Твір на тему “прийшла весна” Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, […]...
17. За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені […]...
18. Чому я люблю читати науково-фантастичні твори Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю. Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни. У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова “Туманність Андромеди” та “Cor serpentіs”. Це чудові твори, які змушують […]...
19. Перший весняний день – IІ варіант ІІ варіант З яким нетерпінням усі ми чекаємо на перший весняний день! Навколо все прокидається від сну ніби починає наздоганяти час. Дзвенять швидкі струмки, шукаючи собі дорогу. Вони й між льодом на асфальті знаходять шпарини, і поміж камінням. Сонечко починає пригрівати землю, і вона парує. Якщо придивитись, то від землі іде якесь марево. Дерева вкриваються бруньками, з них згодом починають з’являтися перші клейкі листочки. Вони приємно пахнуть і сяють на […]...
20. Весняний пейзаж – ІІІ варіант 8 клас IIІ варіант Сніг на полях почорнів і поступово зник, оголивши мокру землю, вкриту тендітною травкою. Крига на річці розкололась, і попливли по холодній воді тонкі крижини. З берега за ними спостерігали голі дерева, кивали їм вслід гілками, в яких уже народжувалось нове життя, готове от-от стати бруньками, а потім – листям. Крижини пливли назустріч весні і танули. У поле вийшли діти, принесли із собою обрядове печиво у формі […]...
21. “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх вирішення. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угоду […]...
22. Я люблю свій старий сад Моя родина пишається нашим фруктовим садом. Його садили кілька поколінь нашого роду. Сад упритул підступає до будинку – теж дуже старого. У вікна заглядають вишневі дерева. Можна дотягтися рукою з вікна і нарвати жменьку вишень. В інше вікно скребеться яблунька. Є в нашому саду грушеві, абрикосові, сливові дерева. Коли вони цвітуть, у кімнату ллється не тільки аромат, але й світло. У саду привілля бджолам, метеликам, не кажучи вже про птахів. […]...
23. Перший весняний день Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За давнім повір’ям вважається, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб прискорити їх […]...
24. Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами й чарами, якими ми живемо. В. Симоненко став сурмачем післявоєнного покоління, того, що дітьми вийшло з заграв страхітливої […]...
25. Люблю я осінь Із всіх пір року я найбільше люблю осінь. Може, тому чарівний пейзаж, що я побачив! минулою осінню, так запав мені в душу. Золотим жовтневим ранком я йшла через парк і насолоджувалася свіжим вологим повітрям. Чорний від учорашнього дощу асфальт блищав, а в калюжах відбивалося блакитне небо із пливучими по ньому білосніжними хмарами. Подекуди по воді вже плили опалі листочки, жовті із зеленуватими прожилками Доріжка вивела мене на широку галявину, що […]...
26. За що я люблю свій ліцей Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та відмінників навчання попереднього року, потім дуже красиво танцювали вальс старшокласники, а потім ми, новачки, приймали […]...
27. Допомога птахам. Твір – роздум на морально-етичну тему Ми прогулювалися вузькою, дуже затишною набережною. По праву руку протікала річка, із зарослими комишами та верболозом, берегами. Понад саму водичку виструнчилися незнайомі жовтенькі квіточки. Хоча була вже середина місяця травня, довгоочікуване тепло ще не прийшло. Деревця весело шуміли світло-зеленим молоденьким листям. Набережна, попри те, що знаходилася майже в самому центрі міста, була безлюдною. Напевне тому, що це була неділя і люди займалися хатніми справами. Поряд на трасі безперервно рухалися автомобілі […]...
28. “Люблю отчизну я, но странною любовью…” Любов до батьківщини, почуття патріотизму… Як їх пояснити? За що мати любить свою дитину? А за що ми любимо своїх матерів? Адже далеко не всі діти, якщо подивитися збоку, гідні материнської любові. Але це – якщо збоку. – Так і любов до батьківщини. Вона є, тому що є країна, у якій народила тебе мати, де народилися і спочивають з миром на цвинтарях твої предки. Саме в цій країні, а не […]...
29. Улюблена пора року Найбільше я люблю весну. Це, по-моєму, найпрекрасніша пора року. Весною все на землі пробуджується до нового життя. Розтає сніг, з’являється молода зелена травичка. На деревах і кущах розпускаються листочки. Весною повертаються до нас перелітні птахи: шпаки, граки, лелеки. Вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят. Я люблю спостерігати за весняною природою. Бачити, як усе навколо оновлюється, прикрашається після зимового сну. Весело співають струмочки, на всі голоси прославляють прихід […]...
30. Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, мабуть, тому я з повагою ставлюся до чорного пустотливого бабусиного кота, вважаючи, що він із […]...
31. Твір “Золоті, дитячі сни” України “Золоті, дитячі сни” України Ось я розгорнув книгу: Олександр Олесь “Княжа Україна”. Поезія “Україна в старовину”. Поринаю в давні часи, неначе в машині часу зробив переліт: Ліс густий дрімучий, темний. Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Незаймана природа, невимовна сувора краса захоплює, як ворожіння Лісовика: тут і “велетенські граби, вільхи, сосни, явори, дуби”, і “крик гусей, качок і чапель, зойк чайок і журавлів”, і дикі […]...
32. Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який бути весні, ранн або пізньої зустрічають Червону весну й починають замислюватися про врожайність майбутнього літа. […]...
33. Чому я люблю читати Коли я був зовсім маленьким, щовечора мама читала мені казки. З них я дізнавався про те, як розмовляють тварини, які дива відбуваються в далеких казкових країнах, як добро врешті перемагає зло. Мені дуже подобалося слухати історії казкових героїв, і матуся ніколи не повторювалася, обираючи щоразу нову казку на вечір. Одного такого вечора я вирішив, що обов’язково навчуся читати. Книжки допомагають нам, коли ми залишаємось удома, потрапити до будь-якої країни, до […]...
34. Моя улюблена пора року – VІІІ варіант 6 клас VIII Варіант Я дуже люблю гуляти в осінньому парку. Ще недавно він був зелений, та минуло літо і осінь заграла золотистими кольорами. Під ногами шарудить листя, жовте, багряне. Іноді в ньому ховаються темно-коричневі каштани, що падають з дерев. Йду по алеї. Обабіч біліють айстри, як зграйка качок. Так і хочеться нахилитися, згорнути докупи кілька квіток і глибоко вдихнути солодкуваті пахощі. Усі до одної білі. Пелюстки довгі, гостренькі і […]...
35. Гармонія природи у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Люблю я ланцюга синіх гір…” М. Ю. Лєрмонтов чудово почував природу й точно міг передати свої відчуття. У вірші “Люблю я ланцюга синіх гір…” він описує барвистий захід у горах: Ярка без світла й червона Спливає через них місяць… або На заході вечірній промінь Ще горить на ребрах хмар И поступитися все бариться він Місяцю – похмурий небокрай… Кожне слово вірша пронизане настроєм, образом, кольорами. А потім – прагнення, політ, стукіт копит, і завмирає подих: […]...
36. Твір-мініатюра на тему: “Про що мені шепоче осінь” Настала довгоочікувана осінь. Жарке літо вперто не хоче здаватися, і до останнього бореться за право господарювати. Але на календарі вже вересень – пора дзвінкого дитячого сміху, веселих пустощів, шкільних днів. Осінь пора по-справжньому золота. І мається на увазі не лише колір, в який ця чудова пора року забарвлює навколишній світ живої природи. Осінь приносить зі собою незабутні емоції, приємні хвилювання, нові враження. Чого лише варта зустріч однокласників на шкільному подвір’ї […]...
37. Твір-мініатюра на тему “Радісна праця” Я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року. Багато хто любить весну, дехто – літо. Це зрозуміло. Навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. Розбруньковуються дерева, з’являються перші квіти. Влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи. Мало хто любить зиму. За що? Я гадаю, за її красу. Так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! […]...
38. “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, любові, правди, справедливості. Поезія Василя Симоненка несла на собі відбиток думок і сподівань тогочасної […]...
39. Твір-мініатюра: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель” Російська література з її гуманістичною спрямованістю не могла пройти повз проблеми і долі простої людини. Умовно в літературознавстві вона стала іменуватися темою “маленької людини”. Біля її витоків стояли М. Карамзін і О. Пушкін, М. Гоголь і Ф. Достоєвський. У своїх творах “Бідна Ліза”, “Станційний доглядач”, “Шинель” та “Бідні люди” вони розкривали читачам внутрішній світ простої людини, її почуття і переживання. Чому ж Ф. Достоєвський виділяє М. Гоголя, як першого, хто […]...
40. “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним і таким, щоб одразу по промовлянні цієї ознаки у свідомості поставало певне відчуття, узагальнене враження […]...