“Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника.
Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань. Щоб збагнути отой лаконізм, можна звернутися до єдиного рядка. Цей рядок з того епізоду, коли Гриць, кинувши дітям кусень хліба, потрясає хату страшними прокльонами, які пронизують серце холодом і страхом.
А що ж діти? “Дівчата не слухали татової бесіди, бо таке було щоднини – і щогодини, і вони привикли”,- пише новеліст. Що криється за цими словами? Голодні дівчатка не реагували на батькові крики, бо кусень хліба забирав до решти їхню увагу.
Це – по-перше.
А по-друге, батько лементував щодня і щогодини, очевидно, тому, що шукав виходу із свого жахливого становища, а його не було. І, по-третє, діти таки відчували, що не зі зла батько кидає на них ті тяжкі прокляття. Нас тут вражає кожне слово, кожен порух душі персонажів. Богдан Лепкий після прочитання новели писав, що в нього “мурашки побігли по спині.
Тремчу цілий, як у пропасниці, й заспокоїтися не можу… лише бачу нашу землю, нашого хлопа і його велике горе”. Гак, страшно її читати, особливо коли згадаєш, що описувані події автор не придумав, а поклав в основу новели реальний випадок, коли батько, залишившись з двома малими донечками без дружини, в страшних злиднях, топить їх у річці, щоб урятувати від ще страшнішої смерті – голодної.
Стефаник – майстер художньої деталі. Згадаймо опис голодних дітей: “їли хліб на печі… здавалось, то кістки в лиці потріскають”. Або ще такі: “очі у дівчат були… як олово”, вони не їли, а “глемедали” хліб.
Усі ці деталі свідчать про виснаження дівчаток голодом.
Дуже влучні, психологічно вмотивовані художні деталі розкривають важкий психічний стан батька, що замислив жахливе. “Почорнів”, “очі запали всередину”, “камінь давив на груди” – ці подробиці досить промовисті. Нарешті Гриць Летючий наважився здійснити свій намір, і на душі стало важче, нестерпно важко. Тому він і “йшов довго лугами” та й став на горі.
Що побачив з гори: долину, луг? Ні, його увагу прикувала тільки ріка – “велика струя живого срібла”. Він несе в собі і сумнів, і жаль, і жах.
Батьківські муки страшні: “Гриць скреготав зубами, аж гомін лугом розходився”, “чув на грудях довгий огневий пас, що пік у серце і голову”.
Ця страшна трагедія викликає протест проти негідного становища людини на своїй землі, бажання щось змінити, кличе до пошуку виходу з тяжкого становища. Василь Стефаник виявив себе глибоким знавцем народної душі, складних тогочасних життєвих проблем. Він увібрав у своє серце людське горе, знайшов такі слова, “що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі”.
Недаремно “Новина” ще за життя автора була названа шедевром світової новелістики.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Новина” “Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. “Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань. Щоб збагнути […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих жнивах”, відбились людські муки, розпач і страждання. Найближчою йому […]...
- Камінний хрест – символ трагізму долі українського селянина-бідняка До Русова, який став батьківщиною славетного новеліста, ідуть літературні паломники з усієї України, з цілого світу. Припадають серцем до зболеного Стефаникового слова і п’ють цілющу воду зі Стефаникової криниці – тієї, що й досі стоїть у його затишному обійсті. Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, все село. А на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест. – той, який дав назву одній з найкращих новел Василя Стефаника. “Камінний хрест” […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих жнивах”, відбились людські муки, розпач і страждання. Найближчою йому була тема селянського буття. Процес зубожіння […]...
- Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка Кінець XІX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Він витесував слово, як брилу, Він трудився завзято, як віл, Аж допоки не падав безсило… А коли відчинялися двері, Щоб гукнути його надвір, Він лежав, наче мрець, на папері. Та зате був живий папір. П. Сорока Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів, залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі […]...
- Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка “Чую їх біль, усі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку”, – писав Василь Стефаник до Ольги Кобилянської. Мова в цьому листі йшла про нескінченно злу й гірку долю тих, хто в пошуках кращої долі від’їжджав за океан. Еміграція українців з території Західної України наприкінці XIX – на початку XX століття дійсно заслуговує на велику увагу. Та еміграція тих часів […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Новели В. Стефаника – це маленькі шедеври, у яких зважене кожне слово. У щільних, як кам’яні брили, рядках проглядає народне безталання та бідність. Твори, напоєні кров’ю серця, увібрали в себе любов і ненависть, одвічну жагу щастя і одвічну тугу через його недосяжність. Творчості Стефаника притаманна глибока психологічна правдивість написаного, переконлива вмотивованість кожного вчинку героїв. Трагедія доведеного до відчаю селянина, який не знає, що далі робити, присутня в кожній новелі автора. […]...
- Твір Камінний хpест як художній символ тpагізму життя укpаїнського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника Камінний хpест Камінний хpест як художній символ тpагізму життя укpаїнського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хpест” Емігpація. Скільки їх, укpаїнців, живе за коpдоном. Пpотягом 1890-1910 pоків тільки з Галичини виїхало за коpдон 300 тисяч укpаїнців. Цієї теми тоpкалися у своїй твоpчості багато письменників. Та й pозглядалося це питання по-pізному. Бо ж і покидали свою батьківщину люди з pізних пpичин. У Стефаника в “Кмінному хpесті” емігpація – один з виходів для селян […]...
- Життєва основа новели “Новина’ Василя Стефаника В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, сказав: “Не пиши так, бо вмреш”. А Стефаник написав аж 72 новели. Чому ж такі страшні слова говорять про твори В. Стефаника? Тому що […]...
- Твір на тему – Камінний хрест як символ трагізму українського селянина в однойменній новелі В. Стефаника Василь Семенович Стефаник – один із славетних майстрів української літератури, письменник залишив величезну спадщину – близько сімдесяти новел. Трагедія особистого життя, суспільний гніт розривали вразливе серце співця сумної долі. У його новелах не зустрінеш народних героїв-богатирів, не зачаруєшся красою юної феї, бо його твори – це картини трагедій селянського життя, безнадійної самоти, туги за рідною землею. Спадщина письменника – це книги новел “Синя книжечка” , “Камінний хрест” . “Дорога” , […]...
- Камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою Стефаника Камінний хрест Розпочати свій твір я хочу спогадами про зустріч Василя Стефаника і Гната Хоткевича. Якось письменник-новеліст запитав письменника-романіста: Як ви можете так багато і легко писати? Хоткевич відповів: “Бачите, така несправедливість на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказати, що ви маєте талант, а мені треба – цілу книжку”. В цих словах – висока оцінка і глибока характеристика неперевершеного майстра психологічної новели В. Стефаника. Життя письменника було нелегким, та […]...
- Реалістичні картини трагічного життя простих селян у новелі В. Стефаника “Новина” В. СТЕФАНИК 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ В. СТЕФАНИК Реалістичні картини трагічного життя простих селян у новелі В. Стефаника “Новина” У 1898 році письменник деякий час перебував у селі Трійці Снятинського повіту. Він часто прогулювався понад Прутом, бо любив цю тиху красиву річку. Під час однієї з прогулянок митець почув розповідь про трагедію, яка сталася тут не дуже давно: один бідний удівець утопив свою молодшу доньку, а […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Стефаника Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників “найбільшим талантом” і був найбільшим митцем, “який появився у нас від часу Шевченка”. Його іменем, за висловом Франка, ми “можемо повінчатися перед світом”. Новели письменника “Кленові листки”, “Новина”, “Камінний хрест” були новим словом у світовій літературі. У цих творах одна тема – трагічна доля селянської родині. Особливо дітей бідняків. їх нікому приголубити, обігріти, сказати […]...
- Ідейно-художній аналіз новел “Новина”, “Кленові листки” Василь Стефаник дуже любив дітей. Дітям він присвятив найліричніші свої твори – новели “Новина”, “Катруся”, “Кленові листки”. Родинні драми, зумовлені соціальними причинами, відображені в новелі “Кленові листки”. Головна дійова особа – заробітчанин Іван. Його дружина народжує четверту дитину, а сама тяжко хворіє. Ввечері батько покликав кумів, пригощає їх і скаржиться на свою долю, на дітей. Щоб вижити, Іван змушений каторжно трудитися, бо треба годувати малих дітей. Бідність так вкорінилась у […]...
- Трагізм селянської долі у творах В. Стефаника Якщо повірити, що лаконічність – це сестра таланту, то на його терезах має бути зважене кожне слово із творів Стефаника, бо писав він переважно в жанрі новели. Кожен його шедевр містить людський біль, вилитий на декількох сторінках. Досягає цього письменник вибором потрібного слова, тими вражаючими деталями і штрихами, дібраними з абсолютним художнім чуттям. Те, що майстри великих прозових полотен можуть виявити через портрет, розкрити у внутрішніх монологах героїв, утвердити через […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця великого гуманіста. Він горів болем свого народу, страждав його стражданнями. Як письменник високого громадського покликання […]...
- Висока моральність селянина-бідняка Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі харчі. Не було навіть борошна, щоб зробити перепічки. Бідна дитинка, яку матері нічим було годувати, […]...
- Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина” Оригінальність новел Стефаника полягає ще, як відзначив Іван Франко, у новому способі “бачення світу крізь призму чуття і серця не власного, авторського, а мальованих автором героїв”. Стефаник живе інтересами своїх героїв, глибоко співчуває їм. “Всі нариси Стефаника, – підкреслювала Леся Українка, – пройняті тим животворним духом співчуття автора до своїх персонажів, який надає непереможної чарівності художнім творам і якого не може приховати навіть найоб’єктивніша форма”. Стефаника називають майстром психологічної новели, […]...
- Чому головний герой новели Василя Стефаника “Новина’ викликає суперечливе ставлення до себе? Новела Василя Стефаника “Новина” має невеликий обсяг, лише дві з половиною сторінки, прочитав її я дуже швидко. Та вже тривалий час не можу заспокоїтись, серцем відійти від неї, бо вона глибоко стривожила мою душу, викликавши суперечливі почуття. Саме, мабуть, через неоднозначність цих почуттів я раз у раз повертаюсь думками до тих страшних подій, які змальовано у новелі. Вони видаються мені виразним відбиттям трагедії українського села кінця ХІХ – початку ХХ […]...
- Новела “Новина” – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Новела “Новина” Великого душевного болю завдало Стефаникові жахливе становище дітей у бідняцьких родинах. Навіть надриваючись на чужій роботі, батьки не могли забезпечити своїм дітям ні належного харчування, ні тепла в оселі. Новела “Новина” належить до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника. Поштовхом до написання твору послужила подія, що сталася в жовтні 1898 року в селі Трійці, на Покутті. Після смерті жінки бідняк Михайло лишився з двома […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Той, хто хоче відпочити за книжкою, нехай не бере в руки твори Василя Стефаника. Там не буде казок, не буде великої історії, там не співають пісень гарні селянські дівчата у вінках та стрічках. Біда й недоля, злидні і смерть постають на сторінках його новел. Уже пішло у глибоку давнину те українське село, де громада правила всі справи. Де людяність і повага шанувалися, де не […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового “) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, на жаль, виключали одне одного. Надрив у душі Хвильового посилювався тим, що йому не вдалося знайти […]...
- Моральна краса селянина-бідняка Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра – головного героя оповідання – жила в […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше речення з “Новини”: “У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку”. […]...
- Твір: Кам’яний хрест як символ трагізму селянина в новелі “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в українську літературу як майстер соціально-психологічної новели. Неможливо спокійно читати його твори, вони вражають гостротою проблем, хвилюють, як витончені ліричні вірші чи народні пісні. Сам виходець із селянської родини, Стефаник добре знав сільське життя; тому й не дивно, що ця тема стає в його творчості однією з провідних. Особливо письменника вразила еміграція селян, коли вони кидали все і їхали за кордон в пошуках кращої долі. Саме про […]...
- Аналіз новели “Новина” В. Стефаника Великого душевного болю завдало Стефаникові жахливе становище дітей у бідняцьких родинах. Навіть надриваючись на чужій роботі, батьки не могли забезпечити своїм дітям ні належного харчування, ні тепла в оселі. Новела “Новина” належить до найбільш вражаючих силою художньої правди творів Стефаника, Поштовхом до написання твору послужила подія, що сталася в жовтні 1898 року в селі Трійці, на Покутті. Після смерті жінки бідняк Михайло лишився з двома малими дітьми, не міг їх […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Ким для України був Микола Хвильовий? Чим для нього була Україна? Без заперечення і без сумніву можна сказати, що Україна була його життям. Хвильовому судилася одна з найтрагічніших доль в історії українського письменства XX ст. Він був переконаним комуністом, але доклав багато зусиль для відродження української нації та її культури, для боротьби за незалежність України, керуючи такою організацією, як Вільна академія пролетарської літератури. Арешт його товариша М. Ялового, який був […]...
- Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові”, – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх… Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться зі злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
- Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель” Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства. “Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий, дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси […]...
- Трагізм життєвої долі Хвильового та його героїв Українське Відродження 20-30-х років прикликало в літературу багато нових талантів, свіжих ідей та оригінальних світобачень. Серед яскравих літературних зірок – Микола Хвильовий. За висловом його сучасника В. Коряка, “сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить…” М. Хвильовий щиро повірив у комуністичні ідеї, відстоював їх пером і зброєю, гасаючи дорогами “червінькової революції” та мріючи про “загірню комуну”. Він поставив собі за мету проспівати пісню пісень, […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Нещодавно повернулась із забуття творчість прекрасного українського письменника Миколи Хвильового. Він у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників, але своїми памфлетами не угамовував пристрасті, а навпаки, розпалював їх. Трагедія митця, мабуть, почалася з того часу, коли він уперше в розпачі вигукнув: “Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?” Печатку приреченості він ніс усе життя. Цькування письменника почалось після публікації його статті “Україна чи Малоросія?”, а його […]...
- Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті “Простак” Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки – все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все підпорядковане боротьбі з монархією, клерикалізмом, невіглаством. “Філософські повісті” Вольтера – свідчення його своєрідної блискучої письменницької […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою у руціі А другі тяглися до стяга зорі… М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись дуже давно знаходилось міське кладовище, яке нині переобладіммн в молодіжний парк. За старою церквою залишили недбалі чиновники для паніїш ків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницьюмм художника С. Васильківського. Члени товариства “Спадщина” відновили мої одного з найталановитіших зачинателів української літератури […]...
- Друга світова війна і трагізм долі героїв Белля Як розкривають Другу світову війну німецькі письменники з їх історичною провиною за розв’язану війну і неминучою спокутою цієї вини перед світом. Коли у 1945 році разом із капітуляцією німецького уряду подала у відставку гітлерівська ідеологія та виплекана нею штучна культура, покоління того часу пережило повне духовне банкрутство. Німецьке суспільство дійшло до духовного відродження через усвідомлення своєї історичної провини за розв’язання Другої світової війни, через критичну переоцінку вчорашніх ідеалів. Цей шлях […]...
- Трагізм і велич долі В. Винниченна На початку XX століття Володимир Винниченко був одним із найбільш відомих письменників. Не випадково сам М. Коцюбинський влучно зазначив: “Кого читають? Винниченка. Кого купують? Винниченка”. Чи так широко відоме його ім’я сьогодні? Мабуть, що ні. Але чому? Відповідь у самому житті цього письменника й патріота України, небайдужого до її долі. Перших гонінь він зазнав, коли ще був студентом юридичного факультету Київського університету – через неблагонадій – ність, зумовлену членством у […]...
- Олександр Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові” – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх. Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться із злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
- Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і письменник, і кінорежисер, і художник, і державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б […]...
- Трагізм долі селянства у романі Б. Можаєва “Мужики і баби” Б. Можаєв у романі “Мужики і баби” першим у російській літературі показав трагізм долі російського селянства в період колективізації. Роман створювався автором через чотири десятиліття після тих подій, і Можаєв міг вже з висоти часу оцінити суть і наслідки проведеної в 30-і роки кампанії розкуркулювання і суцільної колективізації. Незважаючи на те, що цей добуток був написаний не по гарячих слідах, він викликав великий резонанс. В час появи роману, а це […]...
- Трагізм долі митця в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” М. Булгаков в романі “Майстер і Маргарита” утверджує цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили в долях Майстра і Маргарити. Образові Майстра віддана найдорожча Булгакову ідея безсмертя справжнього мистецтва. Персонаж Майстра містить чимало автобіографічних елементів, у цьому образі відбилися риси гетевського Фауста, письменника М. Гоголя. Головним є те, що булгаківський Майстер змальований як узагальнений образ митця. Ідея істинності мистецтва Майстра розкривається через систему протиставлень цього героя офіційному літературному світу. […]...
Categories: Твори на різні теми