10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
І варіант
“Тіні забутих предків” є яскравим зразком майстерного використання М. Коцюбинським багатющої скарбниці народної творчості.
У цій повісті письменник з надзвичайною проникливістю відтворив своєрідність народного світогляду.
М. Коцюбинського полонив чарівний куточок Карпат. Його захоплювала казковість краю, величність природи, життя гуцулів з їх багатою фантазією і незвичайною психологією, їх глибоко поетичне, образне мислення.
Уже сама назва повісті, над якою довго розмірковував письменник, містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.
Початок твору простий, спокійний, як і належить епосу або казці. Але вже з перших слів оповіді в ній з’являється фантастичний елемент. Неспокійним був новонароджений Іванко, і забобонна мати, не знаючи, чим це пояснити, вважає, що дитину їй підмінили. Мабуть, баба при пологах “не обкурила десь “не засвітила свічки”, і їй підклали бісеня.
Тож із перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від своїх, а ті – від ще давніших предків.
М. Коцюбинський бачить джерела міфологічних уявлень гуцулів не тільки в давній традиції, що йде від предків, а й в особливостях самої гірської природи, способу життя серед неї. Природні явища стають джерелом народження фантастичних образів. Так, в дитинстві і для Іванка, і для Марічки “весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”
У дорослому віці у героїв фантастичні уявлення не зникають, а лише набувають інших форм.
Цікавою є сцена першої появи Іванка на полонині, серед вівчарів. Він застає їх за розпалюванням вогню, причому стародавнім способом – за допомогою тріски й каменю. Вівчарі не відповідають гуцулові на його вітання, бо зайняті священною справою.
Та тільки коли маленький вогник вискочив із скалки і “ватага побожно підняв вогонь і встромив у ватру”, він обернувся і відповів на Іванкове вітання.
І це не примха, не дивацтво ватага, а свідоме поклоніння вогню. Бо саме вогонь має протягом усього сезону випасання овець боронити від усього лихого маржинку. Коли вже Іван повертається з полонини в село то там ще залишаються люди, які “мусять чекати, аж згасне вогонь, той вогонь полонинський, що сам народився, неначе бог, сам має й згаснути”.
Поставивши за мету показати психологію гуцула, М. Коцюбинський відповідно до дійсності наділяє його фантастичними уявленнями про світ. І в буденному факті, і в праці, і в пісні – скрізь людина бачить містичні сили. Фантастичні образи повісті покликані не стільки створити романтичну історію, скільки передати особливості характерів, духовного світу героїв.
Кохання Івана та Марічки від самого початку було трагічним. Бо воно було більшим і сильнішим за життя. І коли гине Марічка, Іван не в змозі пережити своє кохання, він тане на очах. Поклик кохання і муки породжує в його душі ілюзії, фантастичні образи, а згодом призводить до того, що Іван, як і Марічка,
Утративши пильність, гине від зіткнення з дикою гірською природою. Малюючи непоборну силу кохання, автор шукає його джерела в таїнстві природи, таїнстві життя, таїнстві людської душі, яка зберігає у своїх глибинах віковий досвід аж до вірувань наших далеких предків. Повість М. Коцюбинського – це ніби сам голос душі, що його хотів розбудити в кожній людині великий письменник.
Нагадати нам: ми теж українці, і забуті предки щодня говорять з нами рідним словом, казкою, легендою, повір’ям, піснею, ростом трави і дерева, голосом води.





Related posts:
- “Тіні забутих предків” як спроба ліризованої етнології – ІІ варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант На межі XIX і XX століть розквітнув талант великого українського письменника М. М. Коцюбинського. Його проза лірична, поетична, сповнена любові до природи, країни, в якій він жив і про яку писав, історію якої добре знав. За тих часів Західна Україна, зокрема Гуцульщина, уже багато років була відірвана від основної частини країни, але люди, незважаючи на несприятливі історичні обставини, зберегли мову, звичаї, поезію […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” – І варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість була написана М. Коцюбинським в 1911 році. В ній письменник висловив свої враження від Гуцульщини, самобутності і неповторності її народу. Письменник вивчав життя і побут гуцулів і в свята, і в будні. Вивчав їх звичаї, обряди, легенди і повір’я. Гуцули, за спостереженням автора, все життя проводять “у боротьбі зі злими духами”. Вони були для Коцюбинського язичниками, жили ніби в минулому, отже, […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” – ІІ варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Максим Богданович писав: “Цей дикий, співучий край багато хто пробував описувати, але ніхто не зробив цього з такою досконалістю, як український белетрист М. Коцюбинський”. В повісті “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський не тільки відобразив чарівну красу Карпат, а й передав особливості світосприйняття гуцулів, відтворив їх побут, повір’я, звичаї. В цьому творі тісно переплелися два світи – міфічний і реальний, між ними неможливо […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” – ІV варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІV варіант У творі М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” зображене життя гуцулів, тобто мешканців Карпат. Їхній побут, традиції, мова настільки відрізняються від побуту, традицій, мови інших українських селян, що може виникнути така думка, що гуцули належать до зовсім іншого народу. Але, швидше за все, цей дикий народ, що заховався десь у Карпатах і мало турбується проблемами іншого світу, багато зберіг і запам”ятав від наших […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” – ІІІ варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІІ варіант М. Коцюбинський багато писав про життя народу, але його повість “Тіні забутих предків” – це справжня пісня, створена ніби самими гуцулами, у якій відобразилися всі їх вірування, звичаї, світогляд. Життя карпатських гуцулів дуже відрізняється від того, про що ми читали у І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого. Гуцули, як і мешканці Центральної та Східної України, були християнами. Але їх віра у Бога […]...
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Поезія Жити не може на смітнику, А без неї життя – злочин. М. Коцюбинський Предковічні Карпатські гори, які щохвилини змінюють свій настрій. Густий та похмурий ліс. Царство тендітних сумних смерек. Долом мчить Черемош, “жене зелену кров гір, неспокійну й шумливу”. А там далі ліси поступаються місцем широким, покритим густою травою полонинам… Відчуття казковості карпатського життя не покидає нас, коли читаємо “Тіні забутих предків”. Цю […]...
- “Тіні забутих предків” – дума про добро і зло, любов і ненависть МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хто з нас у дитинстві не уявляв собі відьом, чаклунів, домових? Хто не мріяв вночі сходити до цвинтаря, щоб перемогти в собі страх? У світ таких казкових істот потрапляємо ми, коли відкриваємо твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У цьому творі, як у “Лісовій пісні” Лесі Українки, вражають описи природи, народні повір’я, дійсність переплітається з міфами. Іноді читаєш і не розумієш, в якому світі […]...
- Тіні забутих предків – Михайло Михайлович Коцюбинський Михайло Михайлович Коцюбинський “Тіні забутих предків” Етнографічна основа повісті Повертаючись з Капрі, улітку 1911 р. Коцюбинський вирішує здійснити давню мрію – побувати в Карпатах. Відвідини цього краю в 1910 р. не були такими багатими на враження. Для написання твору не вистачало матеріалу. Але природа справила на Коцюбинського велике враження, бо була для нього одухотвореною. Для зображення найказковішого краю Коцюбинському необхідно було зазирнути в душу людини. Письменника цікавило, звідки в гуцулів […]...
- Михайло Коцюбинський. “Тіні забутих предків”, “Іntermezzo” Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український письменник, найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст., громадський діяч, голова Просвіти в Чернігові, один з організаторів Братства Тарасівців. Знав дев’ять іноземних мов, серед яких грецька, циганська. Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. У своїх відомих на весь світ […]...
- Фольклорно-етнографічна основа повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ Реакція на вихід цього твору Михайла Коцюбинського була неоднозначною. Леся Українка ним захоплювалася. Горький вважав його “чудовим нарисом”. А. Крушельницький сказав, що цим твором “Гуцульщині… поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам’ятник”. Г. Хоткевич оцінив його як “не тільки найслабший, але попросту ганебний твір”. Йшлося про повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Задум написати твір про життя гуцулів […]...
- М. КОЦЮБИНСЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “INTERMEZZO”, “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” Тема. М. КОЦЮБИНСЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “INTERMEZZO”, “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” Варіант 1 1. М. Коцюбинський народився і жив… А У Харкові. Б Запоріжжі. В Одесі. Г Вінниці. 2. З прихильністю і повагою М. Коцюбинський ставився… А До Панаса Мирного. Б Є. Гребінки. В П. Тичини. Г Л. Глібова. 3. Твори яких українських письменників спрямували М. Коцюбинського ще хлопцем “на свідомий український шлях”? А М. Вороного і Є. Гребінки. Б […]...
- Аналіз твору “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Повість “Тіні забутих предків” було створено М. Коцюбинським у 1911 році на основі вражень від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв та обрядів, оригінальності мислення та світосприйняття. Їхнє життя проходить посеред первозданної краси природи – зелені гори, бурні річки, пишні полонини, на яких вони пасуть отари овець. Письменника вразило те, що гуцули навіть у ХХ столітті залишалися язичниками, сприймали природу як живу, населену духами, добрими та злими. Сюжет повісті простий: Марічка […]...
- Міфологізм та демонтологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного твору. Згадаймо, наприклад, “Лісову пісню” Лесі Українки, “У неділю рано зілля копала” Ольги Кобилянської та […]...
- Образи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх. Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. Але Іван та Марічка покохали один одного ще дітьми. Вони наче первісні люди, адже ворожість […]...
- Твір на тему – Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті існує два протиріччя – між духовним і матеріальним, високими поривами людини та прозою життя. “Тіні забутих предків” – це свого роду “Лісова пісня” М. Коцюбинського: письменник показав у творі велику силу свого таланту, що перевтілюється в духовне життя персонажів, змушує хвилюватися за долі героїв. Повість написана в романтичному стилі, її образи, овіяні казковістю, передають екзотику, чарівну красу людей і природи. Події зображено в дусі народних легенд і міфів […]...
- Мої враження від повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині. Палійчуків”, – уже цей початок повісті “Тіні забутих предків” вражає незвичністю світу, куди запрошує нас письменник. Мабуть, перше почуття, яке викликає твір, – це подив – настільки все зображене є новим, не схожим на те, що знала раніше. Справді, хіба можна було уявити казковий карпатський ліс з голосом сокири, з дивними нявками, з веселим і підступним чугайстром, з арідником, щезниками… Це ж М. […]...
- Проблематика повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності відтворені у цьому останньому творі. Разом із тим у “Тінях забутих предків” виявився погляд автора на нерозривний […]...
- Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання. З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, підклали бісеня. Для розкриття внутрішнього світу малого гуцула Коцюбинський використовує дієслово “знав”: “Коли Іванові минуло […]...
- Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє життя простежується ще з дитинства. Вони несуть своє кохання через усе своє життя. Навіть коли […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання. ІІ. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук. 2. Велике кохання Марічки та Івана. 3. Страшна розлука коханих. 4. Зміни, що сталися з Іваном. 5. Протиставлення поетичного кохання до Марічки і життя Івана з Палатою. ІІІ. Головна думка твору....
- Фольклорні джерела повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Людську любов і радість, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського […]...
- Міфологізм та демонологія в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” З міфології колись народилося мистецтво, тому не дивно, що міфологічні легенди, вірування й демонологія взагалі займали таке визначне місце у світоглядній картині наших предків, та й нас самих теж. З тієї ж причини міфологія привертає таку пильну увагу фахівців-дослідників і письменників. Неодноразово ми спостерігали, як міфічні легенди, міфічні образи органічно вплітаються в художню канву літературного твору. Згадаймо, наприклад, “Лісову пісню” Лесі Українки, “У неділю рано зілля копала” Ольги Кобилянської та […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності відтворені у цьому останньому творі. Разом із тим у “Тінях забутих предків” виявився погляд автора на нерозривний […]...
- Композиція та сюжет повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Композиція твору Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” складається з низки епізодів, що через долю головних героїв передають дух гуцульського життя, органічний зв’язок із природою, язичницьку суть вірувань, звичаїв та обрядів цього народу. Сюжет твору розвивається в психологічному ключі через показ не стільки зовнішніх, скільки внутрішніх подій життя Івана Палійчука. Може, саме тому фольклорне тло стало органічною частиною твору, підказала найбільш точні поетичні засоби творення образів. Багато десятиліть турбує літературознавців питання […]...
- Характеристика образів повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з сюжетом трагедії Шекспіра “Ромео і Джульетта”. Діти ворогуючих родів покохали одне одного. Як і шекспірівські персонажі обоє вони гинуть, але смерть Марічки відбувається випадково. А Іван не може пережити смерті свого кохання, тому й помирає ще за життя. Кохання породжує в його душі фантастичні образи, які призводять його до фізичної смерті. Від самого початку кохання Івана й Марічки було трагічним, бо на перешкоді […]...
- Характеристика образу Івана Палійчука за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський подарував світові українського Ромео! Головний герой твору “Тіні забутих предків” Іван Палійчук – образ справжнього романтика, для котрого кохання є найціннішим почуттям. Іван – звичайний гуцульський парубок, дев’ятнадцята дитина в родині. Чарівна природа Гуцульщини пробудила в хлопцеві відчуття прекрасного, спостережливість та особливу вдумливість. Його очі таїли в собі щось незбагненне для інших. Навіть рідні люди не завжди розуміли Івана. Не могли вони зрозуміти прагнень його душі, що виходили […]...
- “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – вершина вітчизняної прози У багатьох творів є власна передісторія, і лише в деяких – власна післяісторія. Доля України й українства взагалі багата на дивні й символічні події. А повість “Тіні забутих предків” була ніби своєрідною ілюстрацією. У шістдесяті роки XX століття великий український режисер Сергій Параджанов зняв стрічку за відомою повістю Михайла Коцюбинського. На прем’єрі цієї картини сталося ось що: на сцену палацу “Україна” самочинно піднялися Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл, закликаючи до […]...
- Фольклорна історія народу як джерело повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року Михайло Коцюбинський здійснив свою давню мрію – відвідав Карпати, і у нього з’явилося бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів. Письменник починає збирати матеріал для твору: вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. Відчуття казковості карпатського життя не полишало М. Коцюбинського. Із захопленням він писав у листі: “Скільки тут красивих казок, переказів, творів, символів! Збираю матеріал, переживаю природу, […]...
- Аналіз “Тіні забутих предків” Лебединою піснею письменника стала повість “Тіні забутих предків”. Стильова своєрідність У “Тінях забутих предків” М. Коцюбинський звертається до неоромантичної поетики, яка на той час стала вельми популярною. У цьому ключі були написані справжні шедеври: відомі вже вам “Мойсей”, “Украдене щастя” І. Франка, а також “В неділю рано зілля копала” О. Кобилянської, “Бояриня” й “Лісова пісня” Лесі Українки, вірші О. Олеся, ще багато прекрасних творів. Приїхавши на відпочинок у село Криворівню, […]...
- Вічні теми життя в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палійчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже був дуже обізнаною людиною, бо знав, що в світі панує нечиста сила, що всім править злий дух, що в лісах […]...
- Сюжет повісті “Тіні забутих предків” Шкільний твір За повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Іван і Марічка. Давня ворожнеча має стати їм на перешкоді. Як і у Шек-спіра, герої Коцюбинського гинуть. Обидва твори […]...
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків” Письменник – громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло Коцюбинський – подарував нашому народові неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що розкриваються для людського горя, “як квіта для роси”. Незабутні дні, проведені серед смерекових лісів і гомінливих річок Гуцульщини, спонукають письменника створити прекрасну пісню про кохання – повість […]...
- Відповіді до теми: Тіні забутих предків 1. Яке враження справили на М. Коцюбинського Карпати? Улітку 1911 року Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати. Короткі відвідини Криворівні 1910 року ще не дали письменнику достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів не залишає його. Тепер, у липні 1911 року, вдруге прибувши до Криворівні, письменник вивчав життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, […]...
- Етнографічна основа повісті “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського Повертаючись з Капрі, улітку 1911 року Коцюбинський вирішує здійснити давню мрію – побувати в Карпатах. Відвідини цього краю в 1910 році не були такими багатими на враження. Для написання твору не вистачало матеріалу. Але природа справила на Коцюбинського велике враження, бо була для нього одухотвореною. Для зображення найказковішого краю Коцюбинському необхідно було зазирнути в душу людини. Письменника цікавило, звідки в гуцулів фантастичні уявлення про світ. Характерною особливістю традиційних уявлень і […]...
- Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика честь. Все навкруги жило і прославляло життя, кожна зміна пори року нагадувала про швидкоплинність життя, […]...
- Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Для написання твору Коцюбинський вивчав фольклорно-етнографічні матеріали, їздив до Криворівні, спостерігав життя гуцулів. Він прагнув відтворити їхнє своєрідне міфологічне світосприйняття і світовідчуття, показати життя людей в атмосфері казки, міфу, повір’їв і забобонів. Він сам говорив про свою підготовку до написання повісті: “Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би вдоволений”. У повісті перед нами постала Гуцульщина в усій її […]...
- Утвердження любові як джерела високої людської духовності в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини, М. М. Коцюбинський закінчив у 1911 році, а вперше надрукував в 1912 році. Написанню твору передувала велика, напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, наукові статті, монографії, особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою тощо. І тільки після цього почав писати. У листі до Гнатюка повідомляв: “Боюсь, хвилююсь, але пишу”. У повісті Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою сприймали і бачили її […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” . Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною психікою, з буйною фантазією, дивними звичаями і мовою”. Отже, М. Коцюбинський. як і Ю. Федькович, […]...
- Фольклорні джерела повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” У тому чарівному краї, де смуток смерекових лісів спускається з високих гір до бурхливого Черемоша, творилися справжні дива. Там жили добрі лісовики, блукали веселі чугайстри, водили танок мавки, грілися біля води русалки, ховався по скелях щезник. “Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна”. Казка не завжди мала щасливий кінець. Бо вона тісно перепліталася з людським життям, де радість і горе, любов і смерть, добро і зло […]...
- “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – роздуми про добро і зло, любов і ненависть Є край, у якому царюють сині гори, запаморочливо пахнуть смереки й гірські трави, збігають у долини дзвінкі чисті потоки. У тім краю розкотисто рокочуть громи, розсипається по вершинах гір сонце, ридають дивного лосі трембіти. У тім краю живуть нявки і щезники, лісовики і чугайстри, русалки і перелесники. І серед того загадкового лісового народу, серед того розмаїття дивовижних створінь живуть люди, що вміють вірити в казку. З тими цікавими людьми ми […]...
Categories: Шкільні твори