Людську любов, і радості, і жалі,
І совість, що губилась на землі, –
У серце взяв, у світ поніс з собою.
А. Малишко. “Коцюбинський”
Любов звеличує, надихає, примножує красу всього живого на землі. Від неї розквітає навесні природа, вона “водить сонце і світила”. Де любов, там добро. А разом вони несуть прекрасне, роблять світ казковим, людину в ньому – щасливою.
На крилах кохання вона сягає неба, дістається до місяця і зірок. Та, на жаль, життя мережиться не лише “червоними”, а й “чорними нитками”. Доля не тільки чарівно усміхається, а й нещадно, жорстоко б’є, влучаючи в саме серце.
Зло і ненависть здатні принизити, розтоптати, знищити усе те, що створили любов і щастя. Одвічною темою мистецтва є проблема боротьби світла і темряви, добра і зла, любові і ненависті.
Великий гуманіст і правдолюб Михайло Коцюбинський залишив нам неоціненну художню спадщину – сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи твори Коцюбинського, ми відчуваємо щедрість його серця, захоплюємось глибиною думки і поетичністю художніх образів.
Прекрасною піснею про кохання називають повість “Тіні забутих предків”. Головне в сюжеті твору – короткочасне, як весна, щастя і трагедія Івана й Марічки, українських Ромео і Джульетта.
Іван і Марічка – це справжні діти природи, яку вони сприймають як живу істоту, чарівну і загадкову. Обоє вони щедро обдаровані люди, їм властиве тонке відчуття стобарвної і стозвукової природи, щирість сердець і доброта, любов до пісні і музики, здатність самим творити веселі і сумні співаночки. З дитячої дружби маленьких пастушків, у пору юності Івана й Марічки розквітло їх ніжне і глибоке кохання, яке спалахнуло, як блискавка, і трагічно обірвалося.
Тема повісті розкривається через зображення формування характеру, життя і смерті Івана. З раннього дитинства хлопець виявив незвичайну спостережливість, замислювався над життям, часто дивився перед собою, а бачив “якесь далеке і невідоме”. “Коли Іванові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше. Він знав вже багато”.
Саме через уявлення Івана-дитини й Івана-юнака, а також Марічки, пастуха Миколи, Палатки письменник розкриває світогляд, повір’я, легенди, уявлення гуцулів про різні злі сили: Арідника, лісовиків, мавок, русалок, веселого чорта Чугайстра, про “всякі злі духи”, які “заповнюють скелі, ліси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина, щоб зробити шкоду”.
Надприродною силою володіли й деякі люди – баба Хима, мольфар Юра.
Іван сприймав світ як казку, повну чудес, цікаву, таємничу і страшну. Іван – юнак був стрункий, як смерека, міцний і вродливий легінь. Природа навчила його грати на флоярі, передавати мелодією свою любов до Марічки. Через співаночки Марічки він зрозумів її поетичну і добру душу.
Тяжко переживає Іван розлуку з Марічкою, коли був змушений піти в найми на полонину, і особливо – її загибель під час повені.
Смерть коханої погнала його з рідного краю. Та любов до землі, до господарства надає чоловікові сили. Через шість років він повертається додому та одружується.
Палагна була з багатого роду, але щастя йому не принесла. Іван “не був жадний до багатства”. У мріях він бачив Марічку, часто чув її голос.
Легковажна поведінка Палати, яка завела собі “любаска”, довершила трагедію серця Івана. До нього уві сні і наяву приходить Марічка. Велика туга за щасливим минулим, душевний протест проти безрадісного животіння приводять Івана до передчасної смерті.
Ми звикли, що в казках любов торжествує, добро перемагає, але життя безжальне, тому іноді зло та ненависть беруть верх.
Ідея повісті “Тіні забутих предків” – гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)“Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть
- Громадська і політична діяльність Миколи Куліша у 1917 – 1920 роках
- Твір-оповідання за картиною Михайла Дерегуса “Народження пісні”
Categories: Твори з літератури