Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата

Related posts:

1. У чому суть суперечки Иешуа Га-Ноцри й Понтія Пілата у романі Майстер і Маргарита? Переказу, почасти й помилкові, можуть містити в собі відому частку правди, которою зневажати не повинна історія… Ж.-е. Ренан В “Майстру й Маргариті” сполучені два романи. Га-ноцри й Пілат – головні герої так званого “античного” роману, створеного Майстром. “Античний” роман описує один день із життя римського прокуратора, що напередодні свята Великодня повинен вирішити долю злиденного філософа Га-Ноцри. “Античний” роман складається із чотирьох глав У першій відбувається суперечку між прокуратором і Иешуа […]...
2. Майстер і Маргарита характеристика образу Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї ; “син короля-звіздаря і дочки мірошника красуні Пили” – ім’я героя складене з імен батьків ; в той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок імені з латів. рЦит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ з кривавою підбивкою”, символізуючий нерозривний зв’язок святості і крові. П. – головний герой оповідання Воланда і роману Майстра; з ним пов’язана одна з найважливіших у Булгакова […]...
3. Майстер і Маргарита характеристика образа Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї ; “син короля-звіздаря й дочки мірошника красуні Пилки” – ім’я героя складене з імен батьків ; у той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок ім’я з лат. рцит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ із кривавою підбивкою”, що символізує нерозривний зв’язок святості й крові. П. – головний герой оповідання Воланда иромана Майстри; з ним зв’язана одна з найважливіших у Булгакова […]...
4. Майстер і Маргарита характеристика образу Ієшуа Га-Ноцрі Ієшуа Га-Ноцрі, – “жебрак з Эн-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемически співвіднесений з образом євангельського Ісуса : в системі булгаківського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її спотворений образ; у цьому сенсі питання про реальне існування Ісуса, звучний на початку роману, припускає неоднозначна відповідь. І. з’являється як персонаж розповіді Воланда, сну Івана Бездомного і роману Майстра. Заарештованому І. інкримінується заклик […]...
5. Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне…” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У селі цуралися не тільки Мотрі та її старої матері. Гріх, безневинно скоєний Мотрею, довелося спокутувати її […]...
6. Суперечливість образу Фауста Гете писав філософську драму “Фауст” майже все життя: перші нариси з’явилися до 1773 року, а останні сцени закінчено влітку 1831 року, за півроку до смерті. За цей період у Європі відбулася Велика Французька революція, відшуміли наполеонівські війни, революція 1830 року. Змінювалися і погляди самого Гете. Місце і час дії драми умовні, тобто позбавлені точних історичних прикмет, а Фауст – образ, побудований на узагальнених рисах, властивих людям узагалі, у будь-яку епоху. […]...
7. Суперечливість образу головного героя повісті “Гобсек” На думку Бальзака, психологія і спосіб життя людини залежать не від природи, а від формування у соціальному середовищі, Тому, щоб зрозуміти образ головного героя одноіменної повісті Гобсека, треба дізнатись про його минуле. Автор не подає біографію героя, а тільки окремі штрихи до неї. Коли герою виповнилось 10 років, мати влаштовує сина на корабель юнгою. Він довго мандрував, поки не залишився в Парижі. Невідомо, чи був він релігійною людиною, як нажив […]...
8. Суперечливість образу Анни Кареніної У романі “Анна Кареніна” через особисту трагедію головної героїні, через напружені духовні пошуки Костянтина Левіна Лев Толстой показав суспільну атмосферу післяреформскої епохи, зобразив життєвий лад і побут різних прошарків тодішнього суспільства. З перших сторінок роману Анна Аркадіївна постає перед нами як взірець матері й дружини. Це вишукана жінка з вищого свічу, яку всі поважали. Лев Толстой надав своїй героїні багато чарівності, жіночої принадності й одухотвореної краси. Уже при першому знайомстві […]...
9. Біблійні сюжети у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” У романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” є реальність і фантастика, сати ра і любовна лірика Особливо виділяються чотири глави історико-філософського характеру. Це “роман у романі” – оповідь про Христа і Понтія Пілата. Глави про прокуратора Іудеї та Ієшуа Га-Ноцрі пише головний булгаковський герой – Майстер. Створений за біблійним сюжетом, цей роман став долею його автора. Майстер із волі Булгакова так виклав відому біблійну іс­торію осуду і страти Христа, що […]...
10. Суперечливість ідеалів П. Грабовського “Терпи ж, наш нещасний, сердешний товаришу! Неси до могили свій важкий хрест, та знай, що тут, далеко в рідному краю, тебе знають і люблять і що ім’я твоє яснітиме в ряді тих наших мучеників, що, наче стяг бойовий, ведуть і вестимуть цілі покоління до боротьби з усякою сваволею, з усяким гнітом, чи то індивідуальним, чи національним”. Таким щирим словом озвався з далекої Галичини Іван Франко до Павла Грабовського, а лист […]...
11. Майстер і Маргарита характеристика образу Майстра Майстер – безіменний головний герой роману. У клініці Стравінського після зникнення М. залишається лише його “мертва кличка: “Номер сто вісімнадцятий з першого корпусу”. Прізвисько “майстер” дано героєві Маргаритою і аналогічно традиційним іменуванням “метр”, “маестро”; воно співвідносить персонажа як з середньовічною літературною традицією, так і з масонським ритуалом. Асоціації з гетевским Фаустом несуттєві. В той же час має значення своеобразное “двой-ничество” М. і Воланда. Героєві надана портретна подібність з Гоголя, їх […]...
12. Трагічність поезії М. Цветаевої Життя й творчість М. Цветаевої відзначені напруженою трагедійністю. Її стихія – щиросердечне горіння, безмірність почуттів, постійний вихід за межі норми, стан конфлікту з навколишнім світом: Що ж мені робити, співакові й первістку, У світі, де наичернейший – сірий! Де вдохновенье зберігають, як у термосі! Із цією безмірністю у світі мер?! Ці рядки – втілення розпачливої самітності. Дійсно, доля переслідувала М. Цветаеву з рідкою жорстокістю. Вона завжди була знедолена й страшно […]...
13. Трагічність долі митця “Хто в мистецтві має розум, а не має почуття, той не має генія. А хто не має розуму, а має почуття, той божевільний. Тільки той, хто в мистецтві має і розум, і почуття, – держить в собі світло дня…” Ці слова Тодося Осьмачки можна повністю віднести до творчості Олександра Довженка. Тільки треба додати, що синтез розуму і почуття робить генія нещасною людиною. Здається, Довженко мав усе, про що тільки міг […]...
14. У чому складність і суперечливість натури Печорина Критики й літературознавці, досить спокушені в питаннях росіянці й світовій літературі, відразу ж заговорили про новий художній тип героя – парубку з не-однозначним, суперечливим характером, і із цієї причини нездатному знайти своє місце в житті. Із самого початку Печорин з’являється перед читачами як “дивна людина”. От як про нього говорить добродушний Максим Максимич: “Славний був малий, смію вас запевнити; тільки трошки дивний… Так-З, з більшими був чудностями”. Чудність у зовнішньому […]...
15. Характеристика образу Левія Матвія Левій Матвій – персонаж оповідання Воланда, сну Івана і роману Майстра. Героєві близько сорока років. Збирач податей, він під впливом бесіди з Иешуа стає його учнем і супутником, веде хроніку його життя і записує його висловлювання, істотно спотворюючи їх сенс. Образ персонажа асоціюється з євангелістом; при цьому Л. представлений як людина обмежена і фанатична. Звинувачуючи себе в тому, що не зміг уберегти Иешуа від арешту, Л. сподівається врятувати його від […]...
16. Майстер і Маргарита характеристика образу Івана Бездомного Іван Бездомний – поет, потім професор Інституту історії і філософії. В образі персонажа істотний “казковий” початок. Псевдонім “Бездомний” наслідує реальні псевдоніми літераторів 20-х рр. : Бідний, Приблудний, Голодний і т. п.; можливі також алюзії на поета А. Безы-менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну поему про Ісуса Христа. На Патріарших ставках він слухає Берліоза, що пояснює його пропагандистські прорахунки. Разом з Берліозом І. розмовляє […]...
17. Трагічність долі Есмеральди. Твір за романом Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою,. щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона чудова, коли танцює чи співає. Дівчина дуже любить свою кізку, добре до неї ставиться, доглядає її, а також вчить деяким “фокусам”. […]...
18. Складність і суперечливість характеру головного героя роману М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Во мне душа испорчена светом. М. Ю. Лєрмонтов “Герой нашого часу” – вершинний твір М. Лєрмонтова, в якому автор розпо­відає “історію душі” людини покоління 30-х років XІX ст. Головний герой роману – молодий дворянин, офіцер Григорій Олександрович Печорін. Від природи це людина гострого розуму, чутливого серця, твердої волі. Герой не раз замислюється над головними питаннями бугтя: про добро і зло, при­значення людини і свободу волевиявлення, про смерть і Бога, любов […]...
19. Відповіді до теми: роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Якою зображена Москва 30-х років у романі Булгакова? Зображуючи Москву 30-х років, письменник дає зрозуміти читачу, що люди обплутані тут ланцюгами всіляких інструкцій, постанов і догм. Так, службов­ці Управління виловиш змушені співати в хорі, а літературні критики “говорять зовсім не те, що хочуть сказати”. Усі вони – жителі “поганої квартири”, відкіля незрозуміло як навічно зникають люди, а помешкання їх виявляються “запечата­ними”. Більшість із них із побоюванням озираються: “Нас хтось почує…” […]...
20. Зображення глибокого, безкорисливого почуття кохання, багатства духовного світу героїв і причин, які обумовили трагічність їхньої долі ОЛЕКСАНДР КУПРІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР КУПРІН Зображення глибокого, безкорисливого почуття кохання, багатства духовного світу героїв і причин, які обумовили трагічність їхньої долі Жить – так жить, Любить – так уж влюбляться. В лунном золоте целуйся и гуляй, Если ж хочешь мертвым Поклоняться, То живых тем сном не отравляй. С. Єсенін Відкриваєш збірку творів О. І. Купріна і поринаєш в надзвичайний світ його героїв. Всі вони дуже різні, але […]...
21. Трагічність долі Есмеральди Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона – втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою, щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона чудова, коли танцює чи співає. Дівчина дуже любить свою кізку, добре до неї ставиться, доглядає її, а також вчить деяких […]...
22. Людська комедія характеристика образу Жана-Эстера ван Гобсека Гобсек Жан-Естер ван – персонаж 13 творів Людської комедії, головний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірим волоссям і безпристрасними, нерухомими рисами обличчя, як у Талейрана, з маленькими жовтими очима і гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – “людина-автомат”, “людина-вексель”, він береже життєву енергію і пригнічує в собі усі людські […]...
23. Суперечливість позиції та моральна невизначеність – причина трагедії самотньої непересічної особистості Трагедія “Сава Чалий” – найвизначніша історична п’єса І. К. Карпенка-Карого. З історичних джерел відомо, що Правобережжя і західноукраїнські землі у XVIII ст. були під владою Речі Посполитої. Після укладення Прутського миру 1711 року польські магнати Потоцькі, Браницькі, Любомирські та інші, що втекли в час народних повстань у Польщу, знову повернулися на Правобережжя. Вони заволоділи величезними земельними угіддями, багатьма містами і селами. Для охорони своїх маєтків польська шляхта утримувала наймані загони […]...
24. Складність і суперечливість характеру Печоріна Увага до внутрішнього свічу особистості, вольовий характер головного героя, роздуми автора та його героїв про моральні питання, несподівані повороти сюжету – усе це приваблює нас у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. У передмові до роману автор характеризує цього героя як “портрет, створений з пороків усього нашого суспільства у повному їхньому розвитку, проте письменник разом з тим сподівається, що вдумливий читач усе-таки відшукає виправдання тим вчинкам, у яких досі […]...
25. Майстер і Маргарита характеристика образу Воланда Воланд – персонаж, що утілює нескінченний і незбагненний універсум в єдності нерозривних протилежностей, перебуває “по той бік добра і зла” і віддає перевагу справедливості над милосердям. Ср. монументальний істинний “вигляд” В., що приймається їм у фіналі : “Маргарита не могла б сказати, з чого зроблений привід його коня, і думала, що можливо, що це місячні ланцюжки і самий кінь – тільки брила мороку, і грива цього коня – хмара, а […]...
26. Що таке істина? У романі є лише єдиний епізод – відгомін чудес, чинених Ісусом і описаних у Євангеліях. “Що таке істина?” – це питання Пілата ставиться до діалогу Ісуса й Пілата в Євангелії від Іоанна: “Пілат сказав йому: “Отже, Ти цар?” Ісус відповідав: “Ти говориш, що я цар. Я на те народився й на те прийшов у мир, щоб свідчити про істину; усякий, хто від істини, слухає голосу мого”. Иешуа ж на це […]...
27. Проблема добра і зла у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Хто кидає камінь нагору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани. Хто риє яму, сам упаде в неї, і хто ставить сеті, сам буде вловлений ними. Хто робить зло, на того повернеться воно, і він не дізнається, звідки воно прийшло до нього. Старий Завіт. Добро і зло… Поняття вічні та нероздільні. І поки жива людина, вони будуть боротися один з одним. Добро буде “відкриватися” людині, висвітлюючи їй […]...
28. Майстер і Маргарита характеристика образа Иешуа Га-Ноцри Иешуа Га-Ноцри, – “жебрак з ен-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемічно співвіднесений з образом євангельського Ісуса: у системі булгаковського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її перекручений образ; у цьому змісті питання про реальне існування Ісуса, що звучить на початку роману, припускає неоднозначну відповідь. І. з’являється як персонаж оповідання Воланда, сну Івана Бездомного й роману Майстри Арештованому І. інкримінується заклик […]...
29. Художня версія образу “скупого” Гоголя у порівнянні з іншими типами скнар Образ Плюшкіна, створений генієм Миколи Гоголя, викликає асоціації з персонажами Шекспіра, Мольєра, Бальзака, Пушкіна. Адже засудження скупості – одна з популярних тем у світовій класичній літературі. Проте, на думку С. Машинського Гоголь подає абсолютно оригінальну розробку вже відомої теми. У Плюшкіні немає однолінійної схематичності, притаманної мольєрівському скупому. Разом із тим він позбавлений багатогранності характеру шекспірівського Шайлока. Плюшкін не схожий і на пушкінського барона, який поєднував у собі риси не тільки […]...
30. МОЕ ставлення до образу Гобсека І. Герой повісті “Гобсек” – лихвар епохи Реставрації у Франції. ІІ. Втілення в образі Гобсека страхітливої влади грошей у буржуазному суспіль­стві. 1. Риси характеру Гобсека: – скнарість ; – жорстокість ; – егоїзм. 2. “Батечко Гобсек” фактично грабує своїх підопічних, принижує їхню люд­ську гідність. 3. Критика Гобсеком буржуазного способу життя. 4. Гобсек – узагальнюючий образ лихваря, здирника. 5. Втрата Гобсеком через величезні матеріальні багатства справжніх, непере­січних людських цінностей: чесності, людяності, […]...
31. Полтава характеристика образу Мазепа Мазепа – головний герой, український гетьман, “міцний старий”, в який закохується дочка генерального судді Малоросії Кочубея, Марія. Композиція “Полтави” многофигурна, що відповідає її подвійній жанровій природі. Але усі сюжетні лінії сходяться в одну точку – до образу “похмурого” Мазепи. Після того, як батьки Марії відмовляють йому в руці дочки, вона біжить з дому; Кочубей разом з дружиною замишляє помсту; але донос, посланий їм Петру, повертається до М.; після того, як […]...
32. Майстер і Маргарита характеристика образу Коровьева Коровьев – один з підручних Воланда. Картатий одяг зближує його з традиційним чином Арлекіна, а також викликає асоціації з бісом Івана Карамазова з роману Достоєвського. Характерна деталь вигляду К. – пенсне або монокль з тріснутим склом; ср. також його “тріснутий голос”, що нагадує звук фагота, що деренчить. В той же час в образі персонажа підкреслений “зміїний” початок, який частково обумовлює друге ім’я, – ср. зовнішня подібність фагота зі змії. Основні […]...
33. Подорож Гуллівера характеристика образу Гуллівера Лемюеля Гулливер Лемюэль – звичайна людина, хірург і батько сімейства, що несподівано круто міняє своє життя; він вирушає в морську подорож спочатку в якості суднового лікаря, а потім “капітана декількох кораблів”. Г. з’являється і як персонаж, “мандрівник”, і як оповідач, присутність якого зв’язує чотири частини роману. Волею долі Г. змушений переживати найнеймовірніші пригоди, набуваючи життєвого досвіду і мудрості. Як філософ, що спостерігає різні типи державного устрою, знайомиться з різнорідними ідеями, Г. […]...
34. Особливості сатири у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Особливості сатири у романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” створювався протягом 1928-1940 років. Булгаков, як будь-яка освічена людина, бачив вади і помилки устрою, що існував. Як письменник, він майстерно описав у своєму романі ці проблеми. Сатира – це висміювання чогось негативного. Читаючи уважно роман “Майстер і Маргарита”, ми помічаємо, що висміював автор. Роман починається з того, що Берліоз та його друг, поет Іван Бездомний, відпочивають у […]...
35. Подорож Гуллівера характеристика образу Ліліпутів Ліліпути – зустрінуті Гулливером в першу його подорож людські істоти не більше шести дюймів зростанням. Виявившись полоненим Л., Гулливер вивчає їх мову, звичаї, устої, державний устрій. Завдяки своєму велетенському зростанню він бачить те, що усе, що відбувається в королівстві як на долоні. Імператор Л., в якому упізнають англійського короля Георга І, із задоволенням роздає державні посади, обсипає милостями найспритніших і послужливих придворних, випробовує особливу пристрасть до військових парадів. Атмосфера сервилизма […]...
36. Герой нашого часу характеристика образу Печорин Григорій Олександрович Печорин Григорій Олександрович – головний герой роману, за своїм типом пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана, Б. Кон-стана, Э. Сенанкура, А. де Мюссе, незавершеного роману Н. М. Карамзіна “Лицар нашого часу” і роману у віршах О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . Історія його душі складає зміст твору. Це завдання прямо визначене в “Передмові” до “Журналу Печорина”. Історія розчарованої і гинучої печоринской душі викладена в сповідувальних записках героя з усією […]...
37. Художнє своєрідність роману “Майстер і Маргарита” У роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” складна доля. Твір, закінчене в кінці тридцятих років, не було опубліковано за життя автора і вперше побачило світ у середині шістдесятих років. Сам Михайло Булгаков вважав цей роман головною книгою свого життя, підсумковим твором, і, як згадувала його дружина, перед смертю казав: “Що я міг написати після” Майстри “?” “Майстер і Маргарита” – подвійний роман. Він складається з роману Майстра про Понтія […]...
38. Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
39. Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
40. Злочин і покарання характеристика образу Мармеладова Семена Захаровича Мармеладу Семен Захарович – титульний радник, батько Сонечки. “Це була людина років вже за п’ятдесят, середнього зросту і щільного складання, з сивиною і з великою лисиною, з набряклим від постійного пияцтва, жовтою, навіть зеленуватою особою і з повіками, що припухнули, із-за яких сяяли крихітні, як шпарки, але одушевлені червонясті очки. Але щось в нім було дуже дивне; у погляді його світилася неначе навіть захопленість, – мабуть, був і сенс, і […]...