Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики

Related posts:

1. Панас Мирний корифей української прози І. Панас Мирний – суворий літописець епохи. ІІ. “Свіжий і сильний талант” письменника. 1. Доробок “малої прози” Панаса Мирного. 2. Оповідання “Лихий попутав”, повість “П’яниця” – обвинувачення світу підлості і насильства. 3. Повість “Лихі люди” – відповідь письменника на злободенні питання часу. 4. Життя трудящого селянства – улюблена тема письменника. 5. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – найвидатніший твір Панаса Мирного. 6. “Повія” – роман про трагедію жінки […]...
2. Часопростір роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей, які формуються на основі взаємозв’язків з оточенням, в процесі співіснування різних суб’єктів свідомості. Це наочно втілюється через епічне багатоголосся. У […]...
3. ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Тема. ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Варіант 1 1. Панаса Мирного в українській літературі вважають… А Романтиком. Б Засновником критичного реалізму. В Майстром-пейзажистом. Г Корифеєм української прози. 2. Панас Мирний народився 13 травня… А 1849 року. Б 1759 року. В 1858 року. Г 1831 р. 3. Батьківщиною Панаса Мирного… А Є Черкащина. Б Сумщина. В Полтавщина. Г Чернігівщина. 4. З 1858 по 1862 […]...
4. Рудченко Панас Якович Панас Мирний народив­ся 13 травня 1849 р. у м. Миргороді. Навчався він у повітових училищах Миргорода та Гадяча, а потім займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років Панас Мирний почав працювати в кан­целяріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 р. і до кінця життя письменник проживає в Полтаві, пра­цюючи в губернському казначействі. Писати йому доводилося вночі. Тому не дивно, що протягом багатьох років ніхто не здогадувався, хто ховається під псевдонімом “Панас Мирний”. […]...
5. Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності “віднімання свого”, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного […]...
6. Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Панас Мирний Панас Якович Рудченко народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у казначействі та […]...
7. Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” . Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у в’язниці. […]...
8. Образ ліричного героя, його емоцїі і почуття у творчості Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. Кожен день приносить щось нове у світ, який нас оточує. Щаслива та людина, яка вміє […]...
9. Естетичний ідеал В. Симоненка і його ліричного героя Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив на факультет журналістики Київського університету. Під час навчання майбутній поет активно працював у вузівській літературній […]...
10. Життєвий і творчий шлях – Панас Мирний Панас Мирний Життєвий і творчий шлях В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає ви значне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. Панас Мирний на родився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. […]...
11. Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті “Кайдашева сім’я” З великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони живуть не бідно, в них не трапилося ніякого нещастя, вони всі здорові. Чому ж вони […]...
12. Відповіді до теми: “Панас Мирний – корифей української прози” 1. Які чинники вплинули на формування світогляду Панаса Яковича Рудченка? Письменник народився 1 травня 1849 року у місті Миргороді на Полтавщині у родині з сильними традиціями українських національних звичаїв. Мати та нянька Ориш’ка навчили його грамоти. А під час навчання в Гадяцькому повітовому учи­лищі Панас Рудченко зблизився з відомою родиною Драгоманових, яка допомогла йому познайомитися з надбаннями української літератури. Читання стаю для нього втіхою серед буденного чиновницького життя і надало […]...
13. Порівняльна характеристика образів Мотрі та Явдохи І. Мотря та Явдоха – яскраві образи роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ІІ. Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи. 1. Мотря – бідна трудівниця. 2. Явдоха – дитя соціального дна, злодійка-багачка. 3. Чесність, справедливість – визначальні риси характеру Мотрі. 4. Мораль соціального дна, Явдохи. 5. Мотря і Явдоха – ніжні, люблячі матері. ІІІ. Художнє навантаження образів Мотрі та Явдохи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як […]...
14. ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ПАНАС МИРНИЙ Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко. Народився в м. Миргороді в родині дрібного чиновника, помер у м. Полтаві Письменник. Найвідоміші твори: романи “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, “Повія” п’єса “Лимерівна”, повісті “Лихі люди”, “Лихо давнє й сьогочасне”, оповіданні “Морозенко”....
15. Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але чи так легко було пройти через оточення печенігів? Звісно, ні! В першу чергу […]...
16. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Панас Мирний. Борис Грінченко” 1. Твори яких класиків світової літератури перекладав Панас Мирний? Відомий його переспів “Слова о полку Ігоревім”, перекладав він також О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, О. Островського, В. Шекспіра. 2.Які твори є найвагомішими у прозовій спадщині письменника? 3.Назвіть жанри, в яких працював Панас Мирний. Роман, повість, оповідання, нарис, поезія, […]...
17. Образ чоловіка у прозі Панаса Мирного Неперевершений талант Панаса Мирного душевного аналізу у поєднанні з його знанням побуту народу велику користь приніс у вивченні народного життя і типів народного середовища. Письменник схильний до змалювання різнохарактерних героїв у різних ситуаціях і оточенні. Щоправда, ми звернули увагу лише на героїв-чоловіків, характеристика яких теж не відзначається однотипністю. Умовно за приналежністю до певних соціальних категорій ми розподілили типи персонажів на такі групи: чиновники, інтелігенція, різнотипні представники панства, селяни. Панас Мирний […]...
18. Образ головного героя у романі “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, вийшовши у світло, викликав суперечливі судження серед читачів. Образ Печорина був для них незвичний. У передмові Лєрмонтов дає своє пояснення цьому: “Отчий же цей характер… не знаходить у вас пощади? Уже чи не тому, що в ньому більше правди, ніж би ви того бажали? “, Такою передмовою Лєрмонтов сам указав на реалістичний підхід до головної проблеми своєї творчості – проблемі особистості й суспільства. Визнаючи провину суспільства […]...
19. Слизький шлях головного героя роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з недобрим і навіть лихим, як сплелася в ньому кров панська ляська й селянська українська. Син […]...
20. План характеристики Роксоляни з повісті О. Назарука “Роксоляна” 1. Ким була Роксоляна на Україні. 2. Роксоляна – дружина султана Сулеймана Пишного, в минулому полонянка Анастасія Лісовська з Рогатина. 3. Воля вибору між добром і злом: думки про помсту і пробачення. 4. Завжди вірна сама собі: прийняття ісламу й турецьких звичаїв не означало відречення від свого походження. 5. Врівноважена вдача, далекоглядність, розсудливість, здоровий глузд, сміливий і незалежний розум Роксоляни у заплутаному лабіринті придворних інтриг. 6. Ризикований бій за своє […]...
21. Роль описів природи в розкритті внутрішнього стану героя АНДРІЙ МАЛИШКО 8 клас АНДРІЙ МАЛИШКО “) А. Малишко – великий український поет. Багато його віршів вражають своєю пісенністю та ліричністю. У роки Великої Вітчизняної війни поет не кидав писати. З-під його пера виходили твори небаченої сили. Героями його ставали живі люди, що віддавали своє життя за Вітчизну. Безіменному герою зі Смоленщини А. Малишко присвятив одну зі своїх найкращих поем – “Прометей”. В основі твору лежать реальні події війни, а подвиг бійця […]...
22. План до 1 частини роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Сюжет роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розгортається одночасно у двох напрямках. Один з цих напрямків – зображення картин життя і боротьби головного героя твору – Чіпки. Друга сюжетна лінія роману – змалювання солдатчини, життя та морального занепаду іншого героя твору Максима. Головна проблема роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – проблема “пропащої сили” на перший погляд гарних людей. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як […]...
23. Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” 3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони живуть не бідно, в них не трапилося ніякого нещастя, вони всі здорові. Чому ж вони […]...
24. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, Фамусов – це старий московський пан, державний чиновник, що захищає в комедії життєві цінності “століття […]...
25. Твір за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний Панасом Мирним у співавторстві з Іваном Біликом, правдиво показує життя селянства, його матеріальне […]...
26. Дитинство Чіпки – основа його бунтарства Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками у багатших сусідів. У холоді, у постійному недоїданні зростав малий Чіпка. Ще з раннього дитинства, […]...
27. Цитати до характеристики образу Бальтазара Зовнішність: “Стрункий юнак років 23-24, із темних блискучих очей якого переконливими словами промовляє жвавий і ясний розум. Його погляд можна було б назвати майже сміливим, коли б не мрійна туга, що легким серпанком лягла на бліде обличчя і пригасила жагуче проміння очей. Його сюртук із чорного тонкого сукна, облямованого оксамитом, личив до оксамитового берету, що покриває гарного темно-каштанового чуба. А личить йому цей одяг через те, що він усім своїм […]...
28. Підтримайте або спростуйте думку: “Земля – не щастя хлібороба, а його нещастя” ..Котиться веселкове літо барвінковою українською землею… Щедрим обіцяється бути цьогорічний урожай. Напоєний щедротами благословенної землі – земельки тугий золотавий колос бринить – видзвонює на семи вітрах оду хліборобським рукам… І радіє серце хлібороба, повниться його душа щастям! Спостерігаючи таку картину, я з упевненістю міг би стверджувати, що земля, ще й така багата, як наша, є передусім щастям для своїх доглядальників. Водночас, на жаль, із щирим болем мушу констатувати й інше: […]...
29. Письмовий переказ із елементами характеристики. Лисичка й Журавель План 1. Де жили Лисичка та Журавель? 2. Як лисичка пригощала Журавля? 3. Що вчинив Журавель? 4. Чим повчальна ця байка? Зразок Лисичка й Журавель Жили в лісі Лисичка та Журавель. Одногі разу запросила Лисичка Журавля до себе в гості. Хитра Лисичка намазала тарілочку кашею й поставила перед Журавлем. Швидко вилизала Лисичка кашу, а Журавлю незручно клювати дзьобом, не зміг він наїстися каші, так і залишився голодним. Лисичка ж більше […]...
30. Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Коли читаєш новелу Михайла Коцюбинського “Іntermezzo”, весь час відчуваєш незрозуміле хвилювання і тривогу. Для мене це було незвичним і дивним до того часу, поки я не зрозумів: моє серце відгукується на щиру відвертість самого автора, який через показ душевного стану ліричного героя ділиться зі мною своїми роздумами, ваганнями, поглядами. У такий спосіб, на мою думку, письменник, розкриваючи внутрішній світ свого […]...
31. ЗНО – Тест № 11 1. Укажіть рису, яка не є притаманною жанру соціально-психологічного роману. А Великий обсяг; В багатоплановість сюжету; В невелика кількість персонажів; Г настрої, почуття, душевний стан дійових осіб висвітлено шляхом Проникнення в найглибші кутки душі. 2. Укажіть прізвище співавтора роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. А І. Білик; В І. Нечуй-Левицький; Б І. Франко; Г М. Павлик. 3. Яку назву мав роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” […]...
32. Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв І. Тема оповідання А. Чехова “Хамелеон”. ІІ. Смисл назви оповідання “Хамелеон”. ІІІ. Прізвища героїв, що слугують засобом характеристики героїв. 1. Поліцейський наглядач Очумєлов. 2. Золотих справ майстер Хрюкін. 3. Генерал Жигалов. ІV. Сміх крізь сльози....
33. Новорічна трагедія 1. Головна тема оповідань Панаса Мирного. 2. Особливість заключної частини оповідання П. Мирного “Морозенко” . 3. Тяжка доля Катрі та її сина Пилипка. 4. Зовнішній вигляд маленького хлопчика. 5. Ставлення Пилипка до своєї матусі. 6. Рішення Пилипка йти до хрещеного батька. 7. Володар зимового лісу в уяві Пилипка. 8. Трагедія, яка сталась з маленьким Пилипком. 9. Головний винуватець лиха....
34. Чому роман Панаса Мирного мас назву “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В історії української літератури другої половини XІX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. “Якби я міг, – писав ще в юнацькі роки письменник, – показати безталанну долю життя людського, високу його душу, яка вона є у мирі, – […]...
35. Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому […]...
36. Неоднозначність оцінки образу Чіпки Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
37. Твір за романом Панаса Мирного й Івана Білика В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний Панасом Мирним у співавторстві з Іваном Біликом, правдиво показує життя селянства, його матеріальне […]...
38. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і феодальної доби, і перших […]...
39. Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне…” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У селі цуралися не тільки Мотрі та її старої матері. Гріх, безневинно скоєний Мотрею, довелося спокутувати її […]...
40. Образ українського героя в творчості Багряного Однією з найопуклішнх особливостей багрянівських текстів є образ українського героя, котрий зазвичай є центральним персонажем даного твору. Головною причиною культивування образу сильної особистості вважаємо історіософські пошуки письменника. Потоптання національної революції, знищення творчої еліти революційного покоління, поразка Повстанської армії в Другій світовій війні ставить Багряного перед проблемою “неісторичності” Своєї нації, її керованості обставинами. Автор наголошує, що історію творять особливі люди разом із своїм народом – вихідці з мас, розвинуті, себестворені, кращі […]...