Скількох учнів проймає жах від одного лише нього прізвища. Як же можна говорити про улюблені поезії! Але ж… треба. І, взявши в руки збірку поета, я заглибилась у його поезії. Через дві години напруженої розумової праці мені спало на думку, що поезії Є. Маланюка все ж таки можуть бути улюбленими.
Спробую пояснити, чому. Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпальність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова, що чорними карлючками вкривають чистоту сторінок.
Я вслухаюсь в ці слова, але не розумію їх, терплячий голос повторює сказане вдруге, втретє і… Поволі ніби відсувається завіса, ку-‘ дись у серце, в душу лине бурхливий потік палких, суперечливих почуттів, гарячих пристрастей, зрозумілим, ближчим стає той вигнанець, який душею був завжди з Україною:
Що мені телефони, версалі, експреси? Нащо грім Аргентин? Чудеса Ніагар?
Сниться синя Синюха і верби над плесом, Вільний вітер Херсонщини, вітер-дудар.
Сум, туга звучить у цьому такому далекому і вже знайомо-близькому голосі, бо душа стомилася любити без відповіді, без надії:
Де ж знайти нам за Тебе кращу Серцем, повним Тобою вщерть.
І від нестерпного болю за долю такої любимої країни, яка відштовхує своїх найкращих синів, змушуючи їх поневірятися на чужині, за народ, що не боронить своєї матері, ллються з поетового серця слова – криваві краплі:
Тебе б конем татарським гнати, Поки аркан не заспіва! Бо Ти ж коханка, а не мати, – Зрадлива бранко степова! Але ж любов прощає все. Знову освідчується Є. Маланюк Україні в незмірному коханні, возвеличує її, ставить нарівні з Богом і просить прощення за свою горду і нестримну натуру, за ті прокляття, на які він зважувався:
Я припадаю знов до Твоїх ніг, – Прости, прости, – молю, невтішний митар, Прости, що я – останній печеніг, Прости, що я не син, не син Тобі ще, – не мати, бранко степова! Кому, скажіть, не стане близькою ця людина, що вболівала за нас – тих, хто жив і буде жити, – заради нас “вирізувала вірші з кривавого м’яса днів”? Невже не запалить в душі хоч іскру вогню священного пожертва митця, що сам позбавив себе можливості жити нормальним життям, що зробив себе речником свого народу:
Талан – ліричне джерело. Тож – не поет, хто лиш невпинно Дзюркоче про добро і зло. Поет – мотор!
Поет турбіна!
Але, мабуть, найбільше приваблює мене в Маланюкові його людяність, його ніжність, оте прекрасне кохання, що вилилося в суворо-лагідні рядки:
Скільки ніжності в Ваших долонях, Скільки зоряних в зорі казок… Знов палаю в солодкім полоні, Знов Сахара, жага і пісок.
Ось чому цей суворий, незрозумілий воїн може бути улюбленим поетом, ось чому сторінки його збірок можна гортати з справжнім задоволенням. Давайте ж учитися думати, мислити відчувати, давайте учитися жити по-справжньому, всерйоз!





Related posts:
- Сторінками улюблених поезій Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова, що чорними карлючками вкривають чистоту сторінок. Я вслухаюсь у ці слова, але не розумію їх, терплячий голос повторює сказане вдруге, […]...
- Істотне Маланюк Євген Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух […]...
- Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 р. в Ново-архангельську, тепер Кіровоградщина, в сім’ї просвітянського діяча, хоча коріння його було чумацьке. Мати походила з сербського роду. У 1914 р. закінчив Єлисаветградську реальну гімназію і подався до Петрограда, де навчався в політехнічному інституті. Але воєнна завірюха покликала його до Київської військової школи, звідти він і потрапив на фронт. Невдовзі старшина російської армії став вояком української армії, брав активну участь у визвольних […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка – ІІ варіант ЄВГЕН МАЛАНЮК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВГЕН МАЛАНЮК Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка II варіант Людина завжди мріяла про щасливе життя, про незалежність своєї країни, про власну свободу. Людина хоче жити своїми думками, мати свої мрії, будувати своє щастя, незалежно від того, як думають, про що мріють, чого бажають від життя інші. Так жив український поет Євген Маланюк, який, хоч і народився в Україні, але не зміг винести […]...
- Земна мадонна Маланюк Євген Земна мадонна Автор вживає старослов’янізми, за допомогою яких створюється ефект урочистості: Як іонійська колона, Рожевіє дівочий сніг, Ховаючи опуклість лона В лілеях рук, в лілеях ніг. Зверніть увагу на конфесійну лексику, вжиту в поезії: Єдина! Не ображу зором Двійник Мадонни на землі. Ось пурпуром Цітери – сором І на щоках, на чолі. І б’ється кров в блакитних венах, Як прах під віром весняним. В яких готичних кантиленах Навіки виспівати гімн? […]...
- Євген Маланюк про творчість Кобзаря Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор […]...
- Хто він, Євген Маланюк? …Які б не прикладалися до нього, Євгена Маланюка, людські мірки, він виростає понад усе своєю великістю і неповторністю . Людина, яка ніколи не стояла за інтереси багатих, яка все життя поклали на ідею революції і соціалізму, але яка не вірить, що більшовицьким шляхом можна допомогти тим ідеалам реалізуватись. Що їй робити? На це риторичне питання В. Винниченка не знайшли відповіді багато українських письменників, і доля їх розкидала по всій планеті. […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка – І варіант ЄВГЕН МАЛАНЮК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВГЕН МАЛАНЮК Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка І варіант Творчість Євгена Маланюка-це виклик тим українцям, хто забув про свої вільні корені, хто не хоче знову відчути свободу. Поет не дуже багато часу провів на рідній землі. Хоч і народився в Україні, хоч і намагався у рядах армії УНР боротися за рідну державу, проте з 1920 року він подався в еміграцію. Та це […]...
- Маланюк Євген Євген Маланюк народився 20 січня 1897 р. в с. Ново-Архангельське на Херсонщині. Батько його був із чумаків, осілих запорожців. Дід замолоду чумакував. Мати була дворянського походження, батька ж сам Маланюк називав “українським інтелігентом”. Батько співпрацював у різноманітних часописах, був режисером, учителював, але постійного заняття не мав. Євген Маланюк здобув середню освіту у реальній школі Єлисаветграда, разом з ним учився Юрій Яновський. Навчався в Петербурзькому політехнічному інституті. На початку Першої світової […]...
- Під чужим небом Маланюк Євген Під чужим небом 1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золото-срібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А він скажений біль терпить, як Муцій, І крапле кров росою з чорних ран. Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить Безглузда путь і хто остереже? Чужа земля, чужі похмурі люди – […]...
- ЗНО – Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, “Проща”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох” та ін. Особливості творчості: – основні теми творів: […]...
- Євген Маланюк – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 року в Новоархангельську на Кіровоградщині. Батько походив із козацько-чумацького роду, а мати, Гликерія, була дочкою чорногорця Якова Стоянова. 1914 року Є. Маланюк закінчив земське реальне училище в Єлисаветграді і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початку світової війни став слухачем військової школи в Києві. У січні 1916 року Є. Маланюк потрапив на Південно-Західний фронт, де до пізньої осені […]...
- ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ЄВГЕН МАЛАНЮК Народився в с. Архангороді на Херсонщині, у родині українських інтелігентів, помер у м. Нью-Йорку. Поет, представник еміграційної літератури, належить до Празької поетичної школи. Найвідоміші твори: збірки поезій “Стилет і стилос”, “Земля й залізо”, “Перстень Полікрата”, вірші “Сучасники”, “Шевченко”....
- Тема 41. Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Тема 41. Євген Маланюк Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, “Проща”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох” […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка – ІІІ варіант ЄВГЕН МАЛАНЮК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВГЕН МАЛАНЮК Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка III варіант Важко живеться на світі тим людям, які не мають твердого характеру, які здатні розгублюватися від несподіваних проблем, від не зовсім добрих змін у житті. Але їм протистоять люди, які вірять у те, що роблять, які ніколи, навіть під натиском обставин, не здатні зректися своїх ідей та вподобань. Таким, на мій погляд, був і […]...
- Стилет чи стилос? – ЄВГЕН МАЛАНЮК – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ЄВГЕН МАЛАНЮК Стилет чи стилос? Стилет чи стилос? – не збагнув. Двояко Вагаються трагічні терези. Не кинувши у глиб надійний якор, Пливу й пливу повз береги краси. Там дивний ліс зітхає ароматом І ввесь дзвенить од гимнів п’яних птиць, Співа трава, ніким ще не зім’ята, І вабить сном солодких таємниць. Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут – жаха набряклий вітром обрій: […]...
- Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій. Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя. У вірші “Моє серце в верховині” поет зображує любов до рідного краю: Будь здорова, верховина, любий рідний край. Честі й слави Батьківщино, […]...
- Провідні теми поезій Марніяна Шашкевича Лірична творчість М. Шашкевича. 1. Розповідь про національно-визвольну боротьбу українців у поезії “О Наливайку”. 2. Зв’язок поезії з фольклорними піснями. 3. Змалювання реальних фактів у поезії “Хмельницького обступлення Львова”. 4. Любов до рідної мови в поезіях Шашкевича. 5. Алегоричний зміст “Веснівки”....
- Поетичне “я’ поезій В. Маяковського Про поезію Маяковського найчастіше сперечаються, тому що непросто прийняти його вірші й зрозуміти – надто вже вони незвичайні. Але це – справжня поезія, тому що вона сповнена виразних і естетично переконливих художніх образів, які передають мінливість і багатство навколишнього світу. Яке ж поетичне “я” цього поета? Перш за все воно яскраво виражене, як годилося футуристові. Він ставить своє “я” врівень з цілим світом, тому й звертається до Землі: Земле! Ты! […]...
- Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. ІІ. Афоризми з творчості Василя Стуса. 1 “Бути людиною – дертися по вертикальній стіні”. 2. “Як добре те, шо смерті не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест”. 3. “Свіча горить. Горить свіча – а спробуй, відшукай людину на всю велику Україну”. їх не похвалять. І залишались люди, у яких любов до справедливості й волі дивним чином виявилась сильнішою за інстинкт самозбереження. Мені здається, митці […]...
- Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет І. Афанасій Фет – оригінальний поет-лірик. ІІ. Майстер ліричної мініатюри: 1. Поетичний “авторитет” Фета 2. Зв’язок новизни зображення явищ природи у Фета з ухилом до імпресіонізму ; 3. Музикальність віршів Фета. ІІІ. Свіжість поезії Фета....
- Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати з творами інших митців. Знайомлячись із творами П. Тичини, я помітив, що особливе значення в […]...
- Автобіографічність поезій Шевченка На уроках української літератури ми познайомилися з поезіями Тараса Шевченка “Якби ви знали, паничі” та “І золотої й дорогої”. Вони є автобіографічними творами, бо в них поет описав своє безрадісне дитинство, свою гірку долю. Із поезії “Якби ви знали, паничі” ми дізналися, що через непосильну працю і матеріальні нестатки батьки Тараса передчасно постаріли і померли. Після їх смерті життя дітей стало ще нестерпнішим. Братам “поголили лоби”, а сестри стали наймичками. […]...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви поезій Генріха Гейне Генрих Гейне – поет-романтик, “один з найбільших ліриків світу”, як назвав його український поет Максим Рильський. Основні мотиви його поезій поділяються на два напрями. Перший – це ніжна лірика кохання поета-романтика. Друга – це громадянська лірика, оспівування ідеалів рівності в суспільстві, боротьби за соціальну справедливість, революцій. Кохання для Гейне було святинею, яка прикрашає світ, рухає душу людини вперед, не даючи їй закиснути в матеріальному світі.”Найглибша істина розквітне лише з найглибшої […]...
- Стежками поезій Ігоря Муратова Харків – місто, славне своєю історією, культурним надбанням. Ореолом слави і визнання позначені імена видатних учених, поетів, художників, артистів. Справжній дивосвіт поруч з нами. Скільки незвіданих стежок простяглося у цей чарівний край людських доль, історій появи того чи іншого твору, картини, винаходу. Кожною стежкою хочеться пройти, торкнутися бентежної краси природи, дива, створеного майстрами слова, музики чи пензля. Піду стежкою пам’яті, що веде у хвилюючий світ поезії нашого земляка І. Муратова. […]...
- МІРКУЮЧИ НАД СТОРІНКАМИ РОМАНА Ч. Т. АЙТМАТОВА “ПЛАХА” Одним з найбільш яскравих добутків останнього років став роман Ч. Айтматова “Плаха”, написаний в 1986 році. Його справедливо можна віднести до добутків сучасної російської літератури, тому що донедавна, а точніше, до розпаду Радянського Союзу література нашої багатонаціональної країни не ділилася на українську, казахську, киргизьку й так далі, тому що проблеми, основні теми відбивали живе життя народу, а, отже, зв’язку були численні й нерозривні у всіх сферах життя. Ч. Айтматов – […]...
- Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне поезіям збірки “Сонячні кларнети”, яка вийшла у світ 1918 року. Виразно символічний образ її назви відтворює радісні тони природи, “омузичені” […]...
- Мої роздуми над сторінками поеми М. Бажана “Політ крізь бурю” Готуючись до уроку, прочитала поему М. П. Бажана “Політ крізь бурю”. Ніколи б не подумала, що якась маленька поема викличе в мені такі почуття, роздуми, вагання. Переді мною як жива, постає головна героїня поеми – Оксана. Сімнадцятирічна дівчина, майже моя ровесниця. Тяжка і складна випала їй доля. Дитячі роки її проходили без батьківської ласки, змалку вона дізналася про залізні грати, про передачі в тюрму, дізналася, що таке несправедливість. А потім […]...
- Мої враження від поезій М. Рильського “Поле чорніє…” та “Яблука доспіли…” Поезія М. Рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. Особисто мені подобається рання лірика поета – інтимна та пейзажна. Чому? Мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття. У ранній ліриці М. Рильського переважають мінливі почуття – від смутку до радості, від журби до щастя. Прихід весни, зміни в природі […]...
- Неповторний світ поезій Ірини Жиленко Дитинство – найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше. У силах поезії зберегти ці таємничі миті, повертаючи нас до них кожного разу знову й знову. Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко. Завдяки багатій уяві авторки по столиці літає чарівна казкова Жар-птиця, у буфеті живе гном, а сніг світиться усіма кольорами. У поезії “Жар-птиця” чарівниця годує […]...
- Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського Кожна людина є частиною великого роду. З ним нерозривно пов’язані її життя і доля. Красу родинних почуттів описав у своїх поезіях С. Чернілевський. У вірші “Теплота родинного інтиму” показано сердечно-щирі, задушевні стосунки сина і матері. Ніби жива постає перед читачами дбайлива, ласкава і Турботлива жінка, для якої найголовнішим є щастя її дітей. Мати має особливий дар – відчувати власну дитину: …Мати не пита, чому не сплю. Вже, однак, зникає гіркотина, […]...
- Загальна характеристика поезій Т. Шевченка періоду після заслання Період заслання підірвав фізичне здоров’я поета, проте не зламав його духу. Ще більше боліло митцеві уярмлене становище України. Слабкий фізично, він ще більше зміцнився духом, створивши у цей період ще гостріші, ще прекрасніші твори, які викривали несправедливість і кривду царату. Гнів і обурення поета, можливо, втома від постійної і повсякчасної неправди виливаються в різкі, але виважені строфи. Вже не в змозі тримати почуття в собі, Кобзар виливає їх на папір. […]...
- Роздуми над сторінками книги А. І. Солженіцина “Архіпелаг ГУЛАГ” 12 лютого 1974 А. І. Солженіцин опублікував звернення до інтелігенції, до молоді, до всіх співвітчизників, в якому він закликав боротися з насильством в Радянському Союзі. Коли насильство в країні набирає силу, воно кричить: “Я – насильство! Розійдись, розступилися – роздавлений! “Влада до насильства завжди вдається від немочі, нездатності управляти країною на основі законів. Насильству, щоб підтримувати себе, необхідно виглядати пристойно, тому воно вдається до брехні. Брехня теж зацікавлена в насильстві. […]...
- Вивчення поезій Райнера Марія Рільке “Сонети до Орфея” Розкрийте філософський зміст епізоду поразки Орфея у підземному царстві. Намагання Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих було приречене на поразку, тому що людині не дано повернути колесо світобудови, порушити закони природи і подолати межі людських можливостей. Поразка Орфея – це і приреченість ідей про надлюдину, які були популярними в той час. Намагання Орфея – смертної людини – змінити усталені, непохитні закони світобудови закінчуються поразкою. Він мусить примиритись з даністю: Еврідіки […]...
- Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]...
- Патріотичний пафос поезій “Катерина” і “Додому” Л. Кисельова Кожна країна має офіційні символи, існують також символи і неофіційні. Так, літературний герой, природний об’єкт, рослина або тварина в різні часи ставали символами тих чи інших держав. Цікаво поміркувати, що ж є символом України. Напевно, Дніпро. А ще – Запорозька Січ і образ козака. Звісно, калина – невід’ємна частина фольклору. Може, образ сліпого старця-бандуриста. Якщо говорити про літературу, українська культура тримається на символі Шевченка – ця непересічна особистість давно вже […]...
- Мої враження від поезій М. Шашкевича Маркіян Шашкевич – письменник з Галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій Східній Україні. Багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. Але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. Вони об’єдналися у гурток, який назвали “Руська трійця”, куди спочатку входили тільки троє – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Душею гуртка був Маркіян Шашкевич, який за […]...
- Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку розумів як обов’язок перед українським народом. У снігах далекого […]...
- Романтичні образи поезій П. Тичини Романтичні образи поезій значно наближені до реальних обставин творчого життя, про що найвиразніше може свідчити центральний образ, в якому передано наш нездоланний поступ вперед, невичерпна творча енергія, активна революційна сила, – образ вітру з України. Романтичний образ “краси нового дня” конкретизується у фактах соціалістичних перетворень у місті й на селі. Художні деталі – гудки заводів, дзенькіт на будівництві, літак, артезіанський колодязь, електрика – символізують нове життя радянських людей. “Вітер з […]...
- Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю. Леонід Киселів був поетом двох мов, бо перші його вірші, відверто-сміливі й знакові, написані російською. Але вони несли потужний заряд українськості речника національно-державницької ідеї, символа свого часу: “… все […]...
- Твір про Україну
- Втілення уявлень давньоіндійського народу про справедливість, силу кохання й добра в долі Рами
Categories: Твори з літератури